v 70% світових запасів риби знаходиться на межі зникнення внаслідок надмірного вилову.

v дрифтерні сітки - гинуть дельфіни, кити, тюлені, морські птахи. Десятки тисяч тонн непридатної для вживання загиблої риби просто викидається в море. Дрифтерні сітки заборонені спеціальною Резолюцією ООН, але існує проблема браконьєрства;

v рибальство загрожує існуванню альбатросів, рідкісних птахів, що занесені до Червоної книги природи. Альбатрос, якого ще називають „принц хвиль” має найбільший розмах крил серед птахів - до 325 см. Рибалки використовують багатокілометрові трали з тисячами гачків, за які, пірнаючі за рибою, і чіпляються альбатроси. Необхідно змінити технології вилову риби - розміщати трали на більших глибинах, маркувати їх яркими мітками, використовувати в ночі.

військові конфлікти:

ü більшість військових конфліктів у XX ст. проходило в „центрах біорізноманіття „ нашої планети, де зосереджено 42% всього біорізноманіття ссавців.

v в одній з найбідніших країн світу - Зімбабве, уряд віддав дозвіл на відстріл диких слонів і м'ясо їх направити на харчування голодних солдат.

v Ангола - під час громадянської війни ворогуючі стороні в харчовому раціон солдат широко використовували м'ясо слонів і інших диких тварин. Внаслідок цього багатий тваринний світ Анголи був майже повністю знешкоджений. Слонів і деяких інших тварин після війни вимушені були завозити в країну;

v під час війни у В’єтнамі США застосували гербіциди на 14% площі тропічних лісів Південно-Східної Азії і майже половині мангрових лісів;

v в 1991 р. внаслідок війни між Кувейтом та Іраком (відомої як операція „Буря в пустелі”) нафта з підірваних танкерів і нафтопроводів вкрила 1550 км поверхні Перської затоки і 450 км берегової смуги, де загинула велика кількість морських черепах, дюгонів, птахів, крабів та інших тварин;

v атомна зброя випробувалася більше ніж 2100 разів. На Новій Землі була підірвана водородна бомба, яка знищила все живе на 400 км в діаметрі;

v при геологічній розвідці використовуються пневмогармати, які генерують звуки силою до 259 децибел. Гармата робить постріл стиснутим повітрям кожні 10 сек. і звукова хвиля переміщується на відстань 3000 км. В світі існує понад 300 військових надпотужних гідроакустичних станцій.

 

торгівля екзотичними тваринами:

ü висока ціна на тигрові шкури стала причиною катастрофічного скорочення чисельності уссурійського тигра (їх залишилось менше 200 особин). В Індії та Африці ціна на слонову кістку складає до 3 тис. доларів за 1 кг, а за 1 кг рогу носорогу дають 50 тис. доларів. Тому за останні десятиліття кількість слонів в Танзанії скоротилася на 53%, в Кенії – на 85%, а в Уганді - на 89%;

ü ціни на „чорному ринку”, наприклад, на ангольського пітона досягають 65 тис. доларів. Об’єктами контрабанди стали роги носорогів, слонова кістка, клики левів, папуги, хижі птахи, гекони, змії, тропічні рибки, а також павуки, скорпіони, скорпіони. Багато з цих видів занесені до регіональних або міжнародних Червоних книг. Сам процес контрабанди досить часто носить жорсткий характер - виживає не більше 20-30% особин;

ü позитивний приклад: гігантські кактуси Арі зоні (висота до 15 м., вага кілька тон, зацвітають через 50 років) вживлюють чипи;

v Україна: ще в XIII ст. в Україні зустрічався кулан. До 1870 р. у межиріччі Південного Бугу і Дніпра можна було зустріти сайгака. Соболь був промисловим звіром Київської Русі. Нині їх немає. Зникли тарпан, тур, росомаха, степова сіноставка, заєць-біляк, біла куріпка, кречітка, тонкодзьобий кроншнеп, стерв’ятник, степовий орел;

v Україна: в Україні збереглося приблизно 300 бурих ведмедів (в 1970 р. було 1300), борсуків – 10 тис., видр -1,5-2 тис.;

v Україна: в 1988 р. було зареєстровано останні 4 пари чорних грифів;

v Україна: внаслідок браконьєрства за останні 10 років чисельність лося впала на 70%, оленів, козуль стало менше на третину;

v Україна: якщо в 1980 р. до Червоної книги України було занесено 85 видів тварин, то в 2001 р. – уже 382;

v Україна: чисельність пріоритетного виду рідкісних ссавців Європи – зубра з 664 голів у 1993 році знизилась на початок 2009 р. всього до 260 особин. Негативний вплив: браконьєрство, посилення урбанізації, рекреаційне навантаження, зменшення кормової бази, негативні зміни статевої і вікової структури популяції. Вид фактично вимирає;

v Україна– в 1998 й 1999 роках в Чорнобильській зоні було випущено 31 особини конів Прживальского. В 2003 році чисельність популяції досягла 65 голів. Але за наступні чотири роки внаслідок браконьєрства кількість конів скоротилася вдвічі. Зоологи вважають, що виникла загроза переходу межі мінімальної чисельності. В остані три роки внаслідок відсутності фінансування спостереження не ведуться.

v Україна: на Україні на одного вовка нині припадає 208 мисливців, на одного лося – 108, оленя – 29, кабана – 12;

v Україна: лише у Дніпропетровську рибалок-аматорів нараховується не менше 100 тис., з яких лише 4 тис. (4 % ) належать до організованих. Необхідно зазначити, що частка промислових риб в аматорських уловах рибалок Придніпров'я досягає 57,7 %, а частка молоді цінних риб - 95 % ;

v Україна: на сьогодні лікарські рослини ростуть на площі, що становить менше 10 відсотків території України;

v Україна: проведення авторалі у східному Криму під час гніздування територією, на якій відбувалося гніздування рідкісних птахів.

 

II. ЗМІНИ В ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМАХ.

 

ü згідно деяким дослідженням у 2000 р. 65% екосистем перебувало на різних стадіях деградації і лише 35% збереглися у первісно-природному стані;

наслідки забруднення природного середовища:

ü щороку в світі синтезується близько 250 тис. нових хімічних сполук, багато з яких – токсичні, мутагенні й канцерогенні;

ü в США описана хвороба диких птахів „синдром Кестерсона”, що розвивається під впливом отруєння селеном та миш’яком, які надходять до екосистем з дренажними водами після використання їх при зрошенні. У таких птахів втрачається зір, деформуються лапи та дзьоб;

ü морські черепахи сприймають целофанові пакети за медуз і проковтують їх, а це приводить до закупорювання шлунку. В шлунках дельфінів, китів й тюленів знаходять яскраві буйки, пакети та інше сміття;

 

вплив змін клімату:

ü якщо глобальне потепління не припиниться, то білі ведмеді можуть зникнути вже через 100 років;

ü теплі зими останніх років обумовили різке зниження чисельності зайців-біляків у Білорусії;

ü корали Великого Бар’єрного рифу від наслідків глобального потепління та надлишку ультрафіолетового випромінювання можуть загинути в найближчі 20 років. Влада Австралії навіть розглядає проект встановлення на понтонах навісу, який би захистив корали від прямих сонячних променів;

 

лісові екосистеми:

ü в наш час ліси вкривають 38% поверхні суші. В Європі лісів мало – 6% загальної кількості (дві тисячі років тому майже вся Європа була вкрита лісами);

ü лісами планети накопичено 82% фітомаси всієї Землі. Ліси продукують 60% усього кисню. На думку учених, в лісах існує близько 80% видів рослин та тварин, ще невідомих науці;

ü нині 52% усієї світової деревини йде на паливо. Для багатьох дрова – єдиний доступний засіб приготувати їжу, обігрітися тощо, хоча в пошуках цього палива африканські жінки часто змушені долати десятки кілометрів. Таким чином винищено вже величезні простори африканського бушу, американської сельви, екосистем напівпустель Австралії;

ü Афганістан - за останні півстоліття вирубано половину лісів країни. Площа скоротилася з 2 млн. га до 1 млн. га;

ü до заселення людиною Ісландії ліси складали 40% її площі, зараз – 0,5%;

ü за останні 300 років людство втратило 6 млн. км2 лісів – це більше ніж площа Європи;

ü кожен рік зникають 13 млн. га лісів - це площа Греції;

ü тропічні ліси займають 7% площі суходолу, але майже 70% існуючих видів рослин і тварин живе в тропіках. Площа тропічних лісі скорочується на 20 га кожні 20 хвилин. За другу половину XX ст. з лиця Землі зникла майже половина тропічних і екваторіальних лісів. Такі країни як Нігерія, Ефіопія, Еквадор, Мадагаскар практично втратили свої ліси;

ü Бразилія може втратити свої ліси в найближчі 50 років (приблизно 200млн. т СО2 викидається в повітря в наслідок спалення відходів лісоповалу);

ü на Європейському континенту залишки лісових масивів гинуть від кислотних дощів (30% лісів Австрії хворі, у Німеччині, Польщі - 50%) та випадкових пожеж, спричинених людиною;

ü позитивний приклад: у Франції в 1810 році ліси займали 15% території, зараз – 25%.

ü позитивний приклад: Норвегія виділяє до 2015 р. $1 млрд. на порятунок амазонських лісів;

v Україна: протягом останніх 500 років Україна втратила понад 2/3 лісів і зараз за лісистістю посідає передостаннє місце в Європі. Ліси в нашій державі займають площу приблизно 9 млн. га, тобто 15% її території;

v Україна: за роки незалежності України у Карпатах було вирубано понад 90 тис. га лісу, а насаджено лише 25 тис. га. Українських Карпатах, за архівними матеріалами, починаючи з 1700 р. зареєстровано лише 12 повеней, а за останні 60 років — 18;

v Україна: внаслідок осушення зникають болота, міліють річки. Меліорація змінює склад рослинності, місця мешкання тварин, призводить до великих втрат лікарських та харчових рослин. Із 47 видів лікарських трав, що росли на Поліссі, тепер збирають 6-7 видів.З0 років тому на Поліссі заготовляли 220 т валеріанового кореня на рік, сьогодні – лише 4-5 ц;

v Україна: у 80 –х роках на Поліссі було 80 тис. га журавлини, а нині ця площа скоротилася до 23 тис. га. Катастрофічно знизилась і врожайність цієї цілющої ягоди. На початку 60-х заготівельники збирали 900-950 кг журавлини з гектара, а сьогодні – 100.

v Україна: позитивний приклад: у Закарпатті на доволі великих площах збереглися праліси ("предковічні, незаймані ліси" за тлумачним словником), де не чути стукоту сокири та вищання бензопили, де життя тамтешньої флори і фауни впродовж багатьох століть триває за мудрими законами еволюції. – в 2007 році букові ліси Словаччини та Закарпаття включені до списку Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.

морські екосистеми:

ü внаслідок техногенної діяльності, впливу отруйних речовин під загрозою знаходиться рівновага морських екосистем, в той час як саме морський фітопланктон продукує 80% кисню потрібного для існування життя на Землі;

ü 70% нерестилищ Океану стали непридатними для виживання мальків, значна кількість цінних промислових риб (перуанський анчоус, каліфорнійська сардина, тріска, скумбрія, оселедці, багато видів морського окуня) або зовсім знищена, або на межі цього;

ü в наш час, в наслідок людської діяльності і впливу змін клімату зруйновано 25% коралів планети.

ü щорічно винищують до 250 тис. особин дельфінів, сотні тисяч акул, а кити давно знаходяться під загрозою вимирання;

ü є розрахунки, які вказують що за останні два десятиліття кількість живих організмів в Світовому океані зменшилась учетверо;

ü через 50 років може припинитися промисловий вилов риби;

v Азовське море, колись найбагатше в світі рибою, нині перезабруднене, його екосистема на грані повної деградації;

v у 50-ті роки у Чорному морі зустрічалося 32 види водоростей, зараз – всього 7;

v у Чорному морі перестали бути промисловими видами бички, камбала, барабуля, кефаль. Зникли атлантичний осетер, скумбрія;

v у Чорному морі у 90-тих роках зник тюлень-монах;

V позитивний приклад - США прийняли рішення про створення в центральній частині Тихого океану найбільшого в світі морського заповідника загальною площею 5-5 тис км2. До нього ввійдуть райони Марианської западини, атоли, які розташовані біля Американського Самоа та Гавайських островів.

зміни в інших екосистемах:

ü за останні 30 років чисельність горобців в Великобританії скоротилась на 2/3. В таких містах як Лондон та Единбург вони практично зникли. Одна з причин зменшення міських горобців в Великобританії - заміна місцевих рослин на екзотичні. Інша причина - великі площі асфальту. Це зменшило кормову базу горобців;

ü популяції гепарда припинили своє існування на території 18 африканських країн.

Всього чисельність гепардів в Африці складає менш ніж 10 000 особин, гіенової собаки - 8 000.

біологічне забруднення та поява генетично модифікованих видів:

 

Біологічне забруднення – свідоме або випадкове вселенні нових видів, які безперешкодно розмножуються в умовах відсутності в них природних ворогів та витісняють місцеві види живих організмів.

 

ü Міжнародні перевезення виступають одним головних факторів розповсюдженню малярії, лихоманки Денге та інших інфекцій у світі. Глобальне потепління сприяє цьому процесу.

v внаслідок глобального потепління відбувається просування на північ небезпечного для амфібій вірусу, що призвело до скорочення чисельності багатьох популяцій європейських жаб. Є загроза їхнього повного зникнення;

v очеретові ропухи, які в 30-х роках в кількості 101 особини були завезені з Гавайських островів в північну Австралію для боротьби з жуком - шкідником цукрової тростини, безконтрольно розповсюдились по всьому континенту. Маючи отруйну шкіру, вони стали причиною загибелі мільйонів птахів та крокодилів. В багатьох штатах будують паркани з метою запобігти розповсюдженню ропух. В січні в Австралії традиційно проводиться День боротьби з очеретяними ропухами;

v Україна: останніми роками внаслідок різкого погіршення культури землеробства ( та інших причин) на Україні значного поширення набувала амброзія полинолиста. На батьківщині (в Північній Америці) вона має понад 600 природних ворогів, а у нас жодних перепон не зустрічає. Кожна бур’янина виробляє 150-180 тисяч насінин, схожість яких зберігається у грунті до сорока років. Розвиваючи міцну кореневу систему вона здатна проникати в грунт до 4 м. Для утворення однієї тони сухої маси амброзія витягує з землі 950 т води, азоту, калію, кальцію, магнію, що значно більше ніж порівняно до зернових культур. Пилок амброзії швидко руйнує захисний „бар’єр” слизових оболонок носа, очей (чхання, свербіж очей, почервоніння) та провокує виразні алергійні реакції;

v Україна: у 80-х роках XX ст. в Чорне море разом з військовими торпедними катерами завезли рапана, який підірвав чисельність популяцій інших молюсків;

v Україна: до карантинних бур’янів належать гірчак рожевий, ценхрус якірцевий, паслін колючий, повитиці, сорго алепське;

v Україна: полліноз – сіна лихоманка (алергія на пилок) в середні віка зустрічався менше ніж 1% населення, зараз – 10-30%;

v Україна: в Чорному морі поодинокі екземпляри гребінця мнеміопсис (Mnemiopsis leidyi A.Agassiz) були помічені в 1982 році, проте вже в кінці 80-х років його загальна біомаса в морі досягла одного мільярда тон. Цей вид в якості харчових ресурсів використовує зоопланктон. В короткий термін кормова база пелагічних риб виявилася підірваною, промислові запаси впали до критичного рівня.

Генетично модифіковані організми (ГМО) - можна визначити як організми, у яких генетичний матеріал (ДНК) змінений таким чином, яким це не відбувається в природних умовах.

ü в останні десятиріччя на світовому ринку з'явилися генетично модифіковані сільськогосподарські культури, а фактично - нові, штучні види рослин, що не пройшли природну або звичайну сільськогосподарську селекцію, а були синтезовані шляхом біотехнологічних операцій;

v вчені Росії та Білорусії виводять породу генетично модифікованих кіз, яким було імплантовано ген людини з метою отримання трансгенного молока. Молоко буде використовуватися в медицині, зокрема при лікуванні онкологічних хвороб;

v вже зараз створено та запатентовано вид курей, в яких відсутній материнський ген, що змушує курей висиджувати яйця, що невигідно для птахофабрик;

ü загрози:

- вчені вважають, що ефект впливу компонентів, які, містяться в генетично модифікованих продуктах, неможливо пророчити й перевірити;

- бактерії в організмі людини також можуть змінюватися під впливом продуктів, що містять модифіковані гени;

- підвищена токсичність – є ризик, що коли в будований в рослину ген почне діяти, окрім бажаного ефекту він може спричинити виділення природних токсинів;

- стійкість до антибіотиків – вчені побоюються, що може виникнути проблема стійкості рослин до антибіотиків;

- шкода для інших організмів – є побоювання, що генетично модифіковані культури можуть зашкодити організмам, які не мають нічого спільного з паразитами.

v в світі все більшу занепокоєність викликають так званні „транс генні ліси”, які поступово замінюють природні екосистеми;

III. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА СТРАТЕГІЯ Й ПРИРОДОООРОННА ПОЛІТИКА.

· загальна характеристика екологічної ситуації в Україні

 

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення

природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.

За оцінкою науковців Міжнародного інституту менеджменту навколишнього середовища (Швейцарія) щорічні втрати України від погіршення її екологічного стану становлять близько 15-20% внутрішнього національного доходу і є одними з найбільших в світі. Головною причиною цього є неналежна увага до проблем довкілля.

В основу екологічної політики економічно розви­нених країн було покладено три принципи:

• принцип профілактики, або превентивний; сутність його поля­гає в тому, що нові проекти держави та економіки мають створюва­тися так, щоб уникнути ускладнення будь-яких екологічних проб­лем;

• принцип відповідальності; сутність його — в посиленні відпо­відальності забруднювачів навколишнього середовища;

• принцип кооперації; його сутність полягає в тому, що у вирішенні екологічних питань узгоджено працюють держава, економіка і грома­дяни.

Саме держава створює умови для діяльності фірм та окремих осіб із метою збереження якості середовища проживання людей. В усіх економічно розвинених країнах було створено широкий ком­плекс правових інструментів з охорони навколишнього середовища, що постійно вдосконалюються.

 

ü Сталий розвиток України включає три основні складові: політичну, економічну та екологічну.

Екологічна складова сталого розвитку України повинна забезпечити суттєве покращення стану навколишнього середовища України. Національна екологічна стратегія містить у собі:

o екологізацію усіх сфер життєдіяльності населення у контексті національної безпеки України;

o впровадження системи професійної екологічної підготовки державних службовців, керівників і посадових осіб, які приймають відповідальні рішення на локальному, регіональному і державному рівнях;

o вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, прискорення процесу гармонізації екологічного законодавства України з вимогами міжнародних стандартів, зокрема з нормативами Європейського Союзу;

o забезпечення екологічної безпеки ядерних об’єктів та місць накопичення радіоактивних відходів, підвищення ступеня захищеності населення та довкілля від радіаційного впливу, пом’якшення наслідків катастрофи на Чорнобильській АЄС;

o захист, стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах, зокрема Донецько-Придніпровського регіону;

o запровадження інтегрованого управління водними ресурсами з метою їх збереження і відтворення;

o поліпшення екологічного стану річок та підземних вод України, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води;

o формування екологічно збалансованої системи природокористування на основі екологічно безпечних технологій та адекватної структури виробничого потенціалу у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті;

o реалізація заходів щодо пом’якшення негативного впливу глобальних екологічних проблем, зокрема змін клімату, на стан екологічної безпеки України;

IV. Червона Книга. Заповідний фонд України.

 

· Червона книга України - це анотований перелік рідкісних і зникаючих видів рослин, тварин і

грибів із вказівками їх сучасного і минулого розповсюдження, чисельності і причин її скорочення, вже прийнятих та необхідних заходів охорони.

Функціонування Червоної книги України регулюється „Положенням про Червону книгу

України”, що затверджено Верховною Радою України від 29 жовтня 1992 року. Ведення Червоної книги України покладене на Міністерство охорони навколишнього середовища України, яке формує Національну комісію з питань Червоної книги України.

ü Структура Червоної Книги України:

0 – зниклі види – чорний;

- види, щодо яких після неодноразових пошуків відсутня будь-яка інформація про їх

існування у дикий природі (для безхребетних – за останні 100 років; для хребетних тварин – за останні 50 років).

тварини: біла куріпка, тарпан – дикий кінь, тур – дикий бик, сайга, соболь.

рослини: армерія покутська.

I – зникаючі – червоний;

- види, підвиди і популяції, що знаходяться під загрозою зникнення; види, чисельність яких досягла критичного рівня або ж місця заселення зазнали таких корінних змін, що в найближчий час, мабуть, зникнуть. Врятувати такі види неможливо без здійснення спеціальних вирішальних заходів; створення заповідників та заказників, розведення у неволі (створення генетичних банків популяцій) і т.д.

тварини: вусач земляний хрестоносець, лосось чорноморський, жовтопуз, шуліка рудий,

ховрах європейський, кіт лісовий.

рослини: адіант – венерин волос, анемона розлога, орлики чорніючи, береза Клокова.

II – вразливі – оранжевий (жовтогарячий);

- види, підвиди і популяції, чисельність яких швидко скорочується. Рідкісні або навіть звичайні в недалекому минулому види, які перейдуть в категорію зникаючих, якщо не буде вжито термінових заходів.

тварини: махаон, білуга чорноморська, тритон карпатський, пелікан рожевий, лелека чорний, рись звичайна.

рослини: сальвінія плаваюча, півонія тонколиста, сон великий, підсніжник білосніжний, півники понтичні.

III – рідкісні – жовті;

- рідкісні види, підвиди і популяції, що ще не знаходяться перед безпосередньою загрозою вимирання, але зустрічаються в такій невеликій кількості або на таких незначних територіях, що будь-яка серйозна небезпека може швидко наблизити їх до зникнення. Розрізняються природно-рідкісні (або вузь ареальні) тварини і ті, чисельність яких скоротилася під впливом діяльності людини.

тварини: жужелиця кримська, слимакоїд, полоз лісовий, беркут, їжак вухатий, сліпак подільский, тхір степовий.

рослини: шафран кримський, любка дволиста, дзвоники карпатські, шоломниця весняна, змієголовник австрійський, рододендрон східнокарпатський.

IV – невизначені – білий.

- маловідомі, недостатньо вивчені види і підвиди, які, можливо, знаходяться під загрозою зникнення, проте нестача відомостей не дозволяє впевнено оцінити стан популяцій цих тварин і віднести їх до однієї з перших трьох категорій.

тварини: горбиль світлий, сич волохатий, корольок червоноголовий, вовчок садовий, дельфін білобочка чорноморська, горностай.

рослини: тонконіг різнобарвний, глуха кропива гола, морковниця прибережна.

V- недостатньо відомі – сірий;

- про ці види відсутня достовірна інформація. Вони залишаються досі не вивченими.

VI – відновлені – зелений.

- види або підвиди, чисельність яких під впливом прийнятих раніше заходів почала збільшуватись Безпосередньої небезпеки немає, але стан цих видів, як і раніше, необхідно контролювати.

тварини: зубр

v Червона книга Московської області складає 718 видів рослин і тварин;

v Україна: йде робота над Червоною книгою Закарпаття. До неї планується внести 570 видів рослин і 259 видів тварин.

· Зелена книга України. В охороні за­гального біологічного різноманіття ключову роль відіграє збереження рослинного покриву, який проводить первин­ний синтез органічних речовин та є їжею для тварин. Без збереження рослин та рослинності неможливо зберегти види тварин.

За аналогією до Червоної книги створено списки рідкісних екосистем і таких екосистем, що зникають або потребують особливої охорони, - вони складають Зелену книгу. Перший список рідкісних рослинних угруповань Карпат, які потребують охоро­ни, був надрукований у 1977 році, а перша Зелена книга України була видана в 1987 році.

 

ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

· Структура природно-заповідного фонду

ü У відповідності до Закону «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду належать:

a) природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

b) штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

 

Національний заповідник – вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження. На території України заповідники розміщені в усіх природних зонах: мішаних лісів (Поліський), лісостеповій (Канівський, “Розточчя”, “Медобори”) степовій (Луганський, Український степовий, Дніпропетровсько-Орільський), гір Криму та на його південному узбережжі, в Українських Карпатах.

Біосферний заповідник (біосферний резерват) – структура: ядро (наукові спостереження), буферна зона (екотуризм), транзитна зона (діяльність, яка не порушує природне середовище) -Чорноморський, Асканія-Нова, Карпатський, дунайський)

Національні природні парки – це території, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. – Швацький, Синевир.

Регіональні ландшафтні парки – є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються в місцях з унікальним або типовим ландшафтом (статут їх близький до національних парків). - На території Північного Приазов'я з метою збереження ділянок цілинних типчаково-ковильних і петрофітних степів і розвитку різних видів організованого туризму створено регіональні ландшафтні парки „Половецький степ” та „ Меотида”.

Заказники – це природні території і акваторії, на яких охороні об’єкти мають спеціальний статус. Заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, палеонтологічні та ін.

Пам’ятки природи – це унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, історичне, наукове, естетичне і пізнавальне значення. Пам’ятками природи можуть бути об’єкти живої або неживої природи: окрема водойма, водоспад, скеля, печера, дуже старе дерево, джерело. Пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. - В Києві, на вул. Володимирській росте унікальна 500-літня липа, на вул. Китаєвській - багатовіковий каштан, на вул. Суворова - 200-літній дуб.

Заповідні урочища – це ділянки лісу, болота, луків, степу та іншої рослинності, які мають наукове або естетичне значення та охороняються для збереження їхнього природного стану.

Штучно створені об'єкти

Ботанічні сади – установи, що створюються з метою збереження, акліматизації, вирощування та вивчення рослин у спеціально створених умовах.

Дендрологічні парки – установи, що створюються з метою збереження і вивчення у спеціальних умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.

v В „Софіївкі”на 1999 р. нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав’янистих рослин в тому числі 25 таксонів ліщин, 24 — буків, 41 — ялин, 44 — ялівці, 100 — ліан, 320 — троянд, 57 — рододендронів, 376 — ґрунтопокривних та 98 — квіткових рослин.

Зоологічні парки – установи, що створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозиції рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їхнього генофонду, вивчення дикої фауни й розробки наукових основ її розведення у неволі.

Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва – найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва, які мають природну, естетичну або історичну цінність. - Тільки на території Київської області знаходиться 6 пам’яток садово-паркового мистецтва ХVІ – ХІХ ст.: Згурівський, Яготинський, Ташанський, Кагарлицький, Сулимівський парки.

ü Заповідний фонд за остання 10 років зріс на 45%. Однак, за своєю площею заповідні території в Україні охоплюють лише близько 2,5%, а в окремих регіонах навіть менше 0,5% від загальної площі України, що дуже мало для виконання завдань щодо забезпечення охорони генофонду рослинного і тваринного світу та підтримання загальної екологічної рівноваги.. Підрахунки показують, що для збереження хоча б 50% видів живих істот потрібно залишити не менше 10% території.

 

V. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН.

    • природоохоронні традиції

Зародки національного природоохоронного законодавства сягають ще часів Київської Pyci. У зводі законів княжої держави "Руській правді" містилося чимало регламентацій, які стосувалися часів та термінів полювання на тих чи інших хутрових звipiв, була заборона виловлювати деякі породи риб під час нересту, містилося чимало засторог щодо збереження та використання природно адекватних засобів землеробства, бортництва, броварства, деяких інших промислів та ремесел. Тоді ж було передбачено також i деякі кари, переважно грошові, за порушення вимог "Руської правди". Наприклад, за знищення журавля i вбивство людини нерідко накладали однакову кару.

 

Досить вичерпну характеристику природоохоронних засад дає синтетичне Зібрання українських прав" 1807 р. У розділі "Про недозволені діяння", наприклад, докладно простежено численні ситуації, в яких людина вступає у стосунки з природою — рибальство, пошкодження соколиних гнізд, виловлювання бобрів, знищення рою бджіл чи дерева, полювання на зайців та ін. У них регламентовано вартість та покарання відповідних вчинків, окреслено майнові та територіальні засади природокористування.

Ставлення українського селянина до землі було схоже на обожнення. Землю називали „святою”, „матір’ю”. Навіть окремі сузір’я українці називали за аналогією з предметами землеробства. Так, Велику Ведмедицю називали Возом, Малу Ведмедицю – Пасікою

ü Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року її Верховна Рада прийняла цілий ряд законодавчих актів, серед яких можна послідовно відзначити Закон України "Про природно-заповідний фонд України" (16.02.1992), Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (16.10.1992), Земельний кодекс України (8.12.1992), Закон України "Про тваринний світ" (3.03.1993), Повітряний кодекс України (4.04.1993), Лісовий кодекс України (21.01.1994), Кодекс України про надра (27.07.1994), Закон України "Про внесення змін і доповнень в Кодекс України про адміністративні правопорушення і Кримінальний Кодекс України" (19.01.1995), Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (5.02.1995), Закон України "Про пестициди та агрохімікати" (2.03.1995), Водний кодекс України (6.06.1995), Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами"(30.06.1996), Закон України "Про відходи" (5.03.1998), постанова Кабінету Міністрів «Про створення Державного фонду стимулювання і фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища» (24.05.2004), Закон України «Про національний екологічний фонд».

ü Забезпечення ефективного державного контролю дотримання природоохоронного законодавства є одним з пріоритетів Мінекобезпеки. В системі Мінекобезпеки України функції державного контролю покладені на Державну екологічну інспекцію а заступник міністра є одночасно Головним державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища.

· Деякі види екологічних прав громадян України

— Права громадян на безпеч­не для життя і здоров'я на­вколишнє природне сере­довище

— Право на одержання пов­ної і достовірної інфор­мації про стан навколиш­нього природного середо­вища і його вплив на здоров'я людей

— Право на участь в прове­денні громадської екологічної експертизи

— Право на участь в обгово­ренні проектів законодав­чих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно вплива­ти на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних та господар­ських органів, установ та організацій з цих питань

— Право на одержання екологічної освіти

— Право на об'єднання в гро­мадські природоохоронні формування

— Право на подання до суду позовів на державні орга­ни, підприємства, уста­нови, організації і грома­дян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне се­редовище

· Види покарання за екологічні злочини:

- виправні роботи;

- адміністративний штраф;

- позбавлення волі;

- конфіскація незаконно добутого, знарядь злочину;

- позбавлення права займати відповідні посади.

v Україна: в Криму та Києві заборонено фотографуватися з дикими тваринами;

v Україна: Крим - збір первоцвітів - штраф 850 гр.

v Україна: Крим - за кожну зірвану квітку - штраф від 2,5 до 15 гр.

 

IV. МІЖНАРОДНІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ ОРГАНІЗАЦІЇ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.

ü Перша міжнародна конвенція була укладена деякими європейськими країнами в 1902 р. в Парижі про охорону птахів, корисних для сільського господарства. На жаль, ця конвенція давала дозвіл на знищення деяких видів „шкідливих” птахів.

Перша конференція з міжнародної охорони природи відбулась у листопаді 1913 року у Берні (Швейцарія). В ній приймали участь 17 країн, в тому числі, й Росія. Рішення конференції через початок першої світової війни практично виконані не були.

Сьогодні міжнародна співпраця в області охорони навколишнього середовища здійснюється в різних напрямках.

ü Велику організаційну роботу виконують 14 спеціалізованих закладів та органів ООН; шість із них відіграють особливо важливу роль в області охорони природи. До них відносяться: Організація з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО), Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Міжурядова морська консультативна організація (ІМКО).

Розроблений цілий ряд природоохоронних програм, серед яких найбільш відома – "Людина та біосфера".

ü За даними секретаріату ЮНЕП на сьогодні природоохоронною діяльністю займається 532 неурядові міжнародні організації, які підтримують зв’язок із Програмою ООН по навколишньому середовищу: Всесвітня федерація профспілок, Всесвітня рада миру, Всесвітня рада навколишнього середовища та ресурсів, Міжнародна туристична спілка, Міжнародна спілка охорони природи та природних ресурсів (МСОП), Всесвітній фонд охорони дикої живої природи та інші.

ü Останні роки характеризуються розширенням громадського руху за охорону природи у всіх розвинених країнах світу, активною міжнародною співпрацею, апогеєм якого стала найбільша в історії всесвітня конференція ООН із проблем навколишнього середовища та розвитку, яка відбулась в Ріо-де-Жанейро у червні 1992 року. В роботі конференції прийняли участь делегати з більш ніж 180 країн світу. Представниками більше, ніж 100 країн були голови держав та урядів, в тому числі й лідери "великої сімки". Учасниками конференції були також принц Чарльз, Жак Ів Кусто, Джейн Фонда, Тед Тернер, далай-лама, Елтон Джон, Стінг,та інші світові знаменитості, всього близько 30 тис. осіб. У дуже гострих дискусіях між дипломатами різних країн, вченими та представниками "зелених" з усього світу на конференції було прийнято пакет важливих міжнародних угод про охорону біосфери, збереження біологічної різноманітності, клімату, створено міжнародну організацію "Зелений хрест".

ü На сучасному етапі міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля здійснюється на трьох рівнях – світовому (або глобальному), європейському і регіональному (регіональні екологічні програми – „Чорне море”, „Карпати”).

ü Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Більше того, якщо міжнародним договором України, укладеним у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

ü ЮНІСЕФ (UNISEF) – міжнародна організація, яка займається природоохоронною освітою і пропагандою дбайливого ставлення до природи серед жінок, дітей і юнацтва.

ü Грінпіс – міжнародна неурядова природоохоронна організація, яка була створена в1969 р. Першочерговою метою була боротьба проти ядерних випробувань. Сьогодні Грінпіс поділяє свої компанії на чотири Категорії: ядерні, токсичні, екологія океану, атмосфера і енергія. Має свою незалежну дослідну станцію в Антарктиці.

v в Петербурзі для боротьби із аварійним витоками нафтопродуктів із студентів вузів створені загони волонтерів. Волонтери пройшли спеціальні курси підготовки.

v акція „Візьми дерево у свою родину” стартувала Москві. Будь-яка московська школа, організація і навіть просто родина в природно-історичному парку „Кузьмінки” можуть взяти під свою опіку дерево, вік якого більше ніж 100 років.

v кілька міжнародних організацій випустило путівники по суші, щоб гурмани не їли представників рідкісних видів риб (синього тунця, річкового вугра, …);

v на території Гельсінкі розташований орнітологічний заповідник Віккі, в якому можна проводити спостереження за птахами (спеціально обладнанні майданчики, вишки). В заповідник заборонено входити з кішками та собаками. А пугач Бубу, який сів на ворота футбольної збірної Фінляндії у офіційному матчі зі збірною Бельгії і „врятував” фінів від поразки, став почесним громадянином міста.

=======================================================================

Словник нових термінів:

 

ü Біологічне забруднення – свідоме або випадкове вселенні нових видів, які безперешкодно розмножуються в умовах відсутності в них природних ворогів та витісняють місцеві види живих організмів.

ü Генетично модифіковані організми (ГМО) - можна визначити як організми, у яких генетичний матеріал (ДНК) змінений таким чином, яким це не відбувається в природних умовах.