Засоби і методи спортивної тактики
Лекція 7
Спортивно-тактична підготовка спортсменів
1. Визначення поняття «Спортивна тактика». Види спортивної тактики.
2. Засоби і методи спортивної тактики.
Визначення поняття «Спортивна тактика». Види спортивної тактики
Спортивно-тактична підготовка - педагогічний процес, направлений на оволодіння раціональними формами ведення спортивної боротьби в процесі специфічної діяльності змагання. Вона включає: вивчення загальних положень тактики вибраного виду спорту, прийомів суддівства і положення про змагання, тактичного досвіду сильних спортсменів; освоєння умінь будувати свою тактику в майбутніх змаганнях; моделювання необхідних умов в тренуванні і контрольних змаганнях для практичного оволодіння тактичними побудовами. Її результатом є забезпечення певного рівня тактичної підготовленості спортсмена або команди. Тактична підготовленість тісно зв'язана з використанням різноманітних технічних прийомів, із способами їх виконання, вибором наступальної, оборонної, контратакуючої тактики і її формами (індивідуальною, груповою або командною).
Практична реалізація тактичної підготовленості припускає вирішення наступних завдань: створення цілісного уявлення про поєдинок; формування індивідуального стилю ведення боротьби змагання; рішуче і своєчасне втілення ухвалених рішень завдяки раціональним прийомам і діям з урахуванням особливостей супротивника, умов зовнішнього середовища, суддівства, ситуації змагання, власного стану і ін.
Висока тактична майстерність спортсмена базується на хорошому рівні технічною, фізичною, психічною сторін підготовленості. Основу спортивно-тактичної майстерності складають тактичні знання, уміння, навики і якість тактичного мислення.
Під тактичними знаннями спортсмена маються на увазі відомості про принципи і раціональні форми тактики, вироблені у вибраному виді спорту. Тактичні знання знаходять практичне застосування у вигляді тактичних умінь і навиків. У єдності з формуванням тактичних знань, умінь і навиків розвивається тактичне мислення. Воно характеризується здатністю спортсмена швидко сприймати, оцінювати, виділяти і переробляти інформацію, істотну для вирішення тактичних завдань в змаганні, передбачати дії суперника і результат ситуацій змагань, а головне - найкоротшим шляхом знаходити серед декількох можливих варіантів рішень таке, яке з найбільшою вірогідністю вело б до успіху.
Розрізняють два види тактичної підготовки: загальну і спеціальну. Загальна тактична підготовка направлена на оволодіння знаннями і тактичними навиками, необхідними для успіху в спортивних змаганнях у вибраному виді спорту; спеціальна тактична підготовка - на оволодіння знаннями і тактичними діями, необхідними для успішного виступу в конкретних змаганнях і проти конкретного суперника.
Засоби і методи спортивної тактики
Специфічними засобами і методами тактичної підготовки служать тактичні форми виконання спеціально підготовчих і змагань вправ, так звані тактичні вправи. Від інших тренувальних вправ їх відрізняє те, що:
Ø установка при виконанні даних вправ орієнтована в першу чергу на вирішення тактичних завдань;
Ø у вправах практично моделюються окремі тактичні прийоми і ситуації спортивної боротьби;
Ø у необхідних випадках моделюються і зовнішні умови змагань.
Залежно від етапів підготовки тактичні вправи використовуються в полегшених умовах; у ускладнених умовах; у умовах, максимально наближених до змагань.
Полегшити умови виконання тактичних вправ в тренуванні зазвичай буває необхідно при формуванні нових складних умінь і навиків або перетворенні сформованих раніше. Це досягається шляхом спрощення розучуваних форм тактики, якщо розчленувати їх на менш складні операції (з виділенням, наприклад, дій атакуючої, оборонної, контратакуючої тактики в спортивних іграх і єдиноборстві, позиційної боротьби на дистанції і так далі).
Мета використання тактичних вправ підвищеної трудності - забезпечення надійності розучених форм тактики і стимулювання розвитку тактичних здібностей. До відносних загальних методичних підходів, що утілюються в таких вправах, відносяться:
а) підходи, пов'язані з введенням додаткових тактичних протидій з боку супротивника. Спортсмен (команда) при цьому виявляється перед необхідністю, вирішуючи тактичні завдання, долати значнішу протидію, ніж в умовах змагань. Наприклад: реалізувати намічений тактичний задум в тренувальній сутичці з декількома суперниками (по черзі змінними по ходу сутички), в ігрових вправах і тренувальних іграх «Один проти двох», «Троє проти п'яти» і т.д.; подолати заданими технико-тактическими прийомами опір суперника, якому дозволено користуватися ширшим арсеналом прийомів;
б) підходи, пов'язані з обмеженням просторових і тимчасових умов дій;
в) підходи, пов'язані з обов'язковим розширенням використовуваних тактичних варіантів;
г) підходи, пов'язані з обмеженням числа спроб, наданих для досягнення мети змагання.
В процесі вдосконалення тактичного мислення спортсменові необхідно розвивати наступні здібності: швидко сприймати, адекватно усвідомлювати, аналізувати, оцінювати ситуацію змагання і ухвалювати рішення відповідно до обстановки, що створилася, і рівня своєї підготовленості і свого оперативного стану; передбачати дії супротивника; будувати свої дії відповідно до цілей змагань і завдання конкретної змагальної ситуації.
Основним специфічним методом вдосконалення тактичного мислення є метод тренування як з реальним, так і з умовним супротивником.
Разом з навчанням і вдосконаленням основ спортивної тактики необхідні:
Ø постійне поповнення і поглиблення знань про закономірності спортивної тактики, її ефективні форми;
Ø систематична «розвідка» (збір інформації) про спортивних суперників, розробка тактичних задумів;
Ø оновлення і поглиблення спортивно-тактичних умінь і навиків, схем і т.д.;
Ø виховання тактичного мислення.
Як практичний розділ змісту спортивного тренування тактична підготовка найповніше представлена на етапах, безпосередньо передуючих основним змаганням, і на етапах між основними змаганнями.
На етапі безпосередньої підготовки до відповідального змагання методика тактичної підготовки повинна забезпечувати в першу чергу можливе повніше моделювання тих цілісних форм тактики, які використовуватимуться в даному змаганні. Мета моделювання при цьому - апробовувати вироблений тактичний задум і план в умовах, якомога більше співпадаючих з умовами майбутнього змагання.