Природознавство як навчальна дисципліна
Лекція
Тема: МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» (5 КЛАС)
Мета: Ознайомити студентів з особливостями навчальної дисципліни «Природознавство»
(5 кл.), розкрити структуру і зміст навчальної програми дисципліни, виявити
особливості організації навчальної діяльності на уроках з Природознавства
План
1. Природознавство як навчальна дисципліна
2. Особливості змісту програми «Природознавство» в 5 класі
3. Особливості організації навчальної діяльності на уроці
Література
1. Кобернік С.Г. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник / Кобернік С.Г. та ін. − К.: Стафед – 2, 2000. - 320 с.
2. Корнєєв В.П. Технологія у навчанні географії / В.П. Корнєєв. − Харків: Основа, 2004. − 112 с.
3. Методичні рекомендації для практичних та самостійних робіт з курсу «Методика навчання географії»/ Уклад.: Орловська Т.О.Мелітополь, 2012 р. – 30 с.
4. Програма «Природознавство» 5 клас для загальноосвітніх навчальних закладів. Затверджено Міністерством освіти і науки (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012 р.
5. Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів. Додаток 1 до листа Міністерства освіти і науки України від 24.05. 2013 № 1/9-368
Питання для самостійного вивчення
Організація навчально-виховного процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів
Методичні особливості вивчення основних розділів програми.
Приклади використання проектної методики навчання.
Тема: МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» (5 КЛАС)
1. Природознавство як навчальна дисципліна
2. Особливості змісту програми «Природознавство» в 5 класі
3. Особливості організації навчальної діяльності на уроці
Природознавство як навчальна дисципліна
«Природознавство» – предмет, який поєднує в собі елементи знань з біології, географії, фізики, хімії, астрономії та екології. Він завершує природничо-наукову складову предмета «Природознавство» початкової школи і є пропедевтикою для систематичних курсів фізики, хімії, біології, географії та астрономії в основній школі. Зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність і відрізняються практичною спрямованістю.
Згідно з новою редакцією Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти мета навчання природознавстваполягає у формуванні природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Основні положення Державного стандарту спрямовані не стільки на засвоєння суми природничо-наукових знань, скільки на формування вмінь здобувати ці знання.
Державний стандарт зобов'язує забезпечувати практико-орієнтовану діяльність учнів з вивчення визначених питань, соціальну та особистісну значимість цієї діяльності. У 2013-2014 навчальному році вивчення природознавства у 5 класі здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.
Типовими навчальними планами на вивчення предмета «Природознавство» в 5 класі за новою програмою передбачено 2 години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 70 год, з них 3 год – резервний час.
Зміст природознавства для 5 класу поєднує в собі емпіричну спрямованість вивчення природи з оволодінням елементами природничо-наукових методів пізнання на рівні окремих прийомів дослідницької діяльності. В рамках природознавства розширюються знання учнів про різноманіття природних об'єктів, отримані в початковій школі, здійснюєтся систематизації знань про природні об'єкти та будову Всесвіту, формування первинних уявлень про взаємозв'язок між світом живої і неживої природи, між організмами, а також між діяльністю людини і змінами, що відбуваються в навколишньому середовищі. Вивчення природи своєї місцевості, усвідомлення себе частиною цієї природи сприяє формуванню у школярів емоційно-ціннісного ставлення до природи. Такий зміст предмета відповідає як віковим особливостям дітей, так і екологічним вимогам сучасного життя.
В основу програми покладено діяльнісний підхід. Оволодіння учнями окремими прийомами дослідницької діяльності є найбільш істотною функцією природознавства як пропедевтичного природничого курсу. Програма визначає обов'язковий перелік способів діяльності, до яких відносяться: визначення (впізнавання), спостереження, опис, порівняння природних об'єктів, вимірювання, проведення дослідів, використання довідкової літератури, участь у соціально-орієнтованій діяльності з вивчення екологічних проблем своєї місцевості.
Програма визначає мінімальну кількість демонстрацій, практичних робіт, практичних занять, завдань для дослідницького практикуму і проектної діяльності. В якості пріоритетів програма розглядає формування у школярів способів роботи з природничою інформацією, комунікативних умінь, а також набуття елементів природознавчої, здоров'язбережувальної та екологічної компетенцій.
Такий підхід потребує зміни методики викладання предмета в частині посилення ролі практичної діяльності на уроці, організації роботи в малих групах, виділення часу на роботу з інформацією тощо.
Учителю слід звернути увагу на формування в учнів таких умінь:
· Спостереження як сприйняття і визначення властивостей об'єкта за допомогою органів сприйняття.
· Опис зовнішнього вигляду вивчених тіл і речовин.
· Порівняння природних об'єктів за 3-4 ознаками.
· Визначення в описі досліду або спостереження його мети, умов проведення та отриманих результатів
· Правильне використання (з урахуванням правил безпеки) лабораторного обладнання та вимірювальних приладів для вимірювання довжини, температури, маси та часу при проведенні спостережень і дослідів.
· Вибір способу вимірювання: визначення способу вимірювання величин, використання різноманітних одиниць вимірювання, відбір (або конструювання) необхідних вимірювальних приладів.
· Фіксація результатів дослідження за допомогою різних форм представлення інформації: словесного опису, малюнків, схем тощо.
· Формулювання висновків, заснованих на результатах досліджень.