Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності

Відповідно до ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне пра­во дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повнова­ження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері. Це і є ліцензія на використання об'єкта права ін­телектуальної власності.

ЦК України поділяє ліцензії на: виключні, одиничні, невиключні, а також іншого виду, що не суперечать закону.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на викорис­тання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцен­зіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що об­межена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на ви­користання цього об'єкта у зазначеній сфері.

За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат мо­же видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

Сторонами авторського договору можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Авторами об'єктів інтелектуальної власності — творів науки, літератури і мистецтва, винаходів та інших об'єктів патентного пра­ва можуть бути неповнолітні особи віком від 14 до 18 років. Такі осо­би можуть самостійно реалізувати весь комплекс авторських або па­тентних прав, починаючи від оформлення прав на відповідні об'єкти, укладення авторських договорів та договорів на створення й викори­стання об'єктів промислової власності. Неповнолітні особи мають право на авторську винагороду, а також винагороду за використання об'єктів патентного права і право розпоряджатися ними.

Договори щодо розпорядження майновими правами інтелекту­альної власності мають укладатися у письмовій формі. Законом не передбачене їх обов'язкове нотаріальне посвідчення, хоча це може бути здійснено за домовленістю сторін.

ЦК України у ст. 1114 визначив, що ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності, договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власно­сті та договір про передання виключних майнових прав інтелекту­альної власності не підлягають обов'язковій державній реєстрації. їх державна реєстрація є добровільною і здійснюється на вимогу сторін договору в порядку, встановленому законом. Відсутність дер­жавної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцен­зією або іншим договором, та інших прав на відповідний об'єкт пра­ва інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звер­нення до суду за захистом свого права.

Водночас за цим Кодексом підлягає державній реєстрації факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які є чинними після їх державної реєстрації.

Особливість авторських договорів полягає в тому, що предметом таких договорів є твори науки, літератури й мистецтва. Очевидно, поняттям «авторський договір» мають опосередковуватися і цивіль­но-правові відносини, що складаються у процесі виконання творів, виробництва фонограм, відеограм та програм мовлення.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» авторським договорам присвячує 4 статті. Передача прав на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на викори­стання твору. За авторським договором замовлення автор зобов'я­зується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього дого­вору і передати його замовникові. Стаття 33 присвячена укладанню та змісту авторського договору.

Авторські договори — це консенсуальні правочини, що носять взаємний характер і є сплатними. В даний час панує думка, за якою авторські договори за своєю юридичною природою є цивільно-пра­вовими. Тому норми цивільного права, що стосуються договірних відносин, поширюються також і на авторські договори. Серед цивільно-правових договорів авторські договори складають окрему са­мостійну групу.

Закон про авторське право не передбачає існування спеціальних типових авторських договорів. За радянських часів такі договори мли силу підзаконних актів. Принцип свободи договорів витіснив типові авторські договори, але Закон допускає існування примірних авторських договорів. Ст.1111 ЦК передбачає використання типових договорів, затверджених уповноваженим відомством або творчими спілками.

Поділ авторських договорів можна провести за видом художньої творчості — договори на створення і використання літературних, музичних, аудіовізуальних, архітектурних та інших творів. Авторські договори поділяються також і за способом використання: видавничі договори, договори про депонування рукопису, постановочні договори, сценарні договори, договори художнього замовлення, догово­ри про використання в промисловості творів декоративного мистецтва та ін.

Висновки з п’ятого питання

У цьому питанні розглянуті основні форми і можливості щодо передачі відповідних майнових прав автора іншим фізичним і юридичним особам на підставі відповідних договорів, форма і зміст яких має відповідати діючому законодавству. Одним із найпоширеніших договорів такого типу, поряд з іншими, була і є ліцензія.

ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

Отже, сьогодні розглянутий один із найголовніших інститутів права інтелектуальної власності – інститут авторських і суміжних прав. Протягом лекції ми розглянули основні поняття та визначення системи, джерел, суб’єктів, об’єктів авторського права і суміжних прав. Ця лекція є вельмиважливою, оскільки належне засвоєння в ній відповідного матеріалу дозволить студентам вільно орієнтуватися у розмаїтті реалій життя і на базі засвоєного обирати вірні рішення. Дякую за увагу.