Поняття та ознаки комерційного (фірмового) найменування
Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЛЕКЦІЯ
з дисципліни «Право інтелектуальної власності»
ТЕМА № 4 Правове регулювання засобів індивідуалізації цивільного обороту, товарів та послуг
(2 години)
Для студентів юридичного
факультету
Дніпропетровськ - 2014
Лекцію підготували:
доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Тропіна О.М.,
доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук Булат Є. А.
Рецензенти:
Зуєв В.А. – кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Академії митної служби України.
Тропін В.В. –кандидат юридичних наук,адвокат, директор ТОВ «Щит-право».
Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін, протокол № 2 від 22 серпня 2014 р.
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
ВСТУП
1. Правова охорона комерційного (фірмового) найменування.
2. Правова охорона торговельної марки.
3. Правова охорона прав інтелектуальної власності на географічне зазначення
ВИСНОВКИ
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996.- № 30.- ст. 141.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003.- №№ 40-44. - ст.356.
3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. - № 18, № 19-20, № 21-22.- ст.144.
4. Про охорону прав на зазначення походження товарів: Закон України від 16.06.1999 р. № 752-XIV, в редакції Закону України від 16.05.2008 р. з подальшими змінами і доповненнями.
5. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг Закон України від 15.12.199 3р. № 3689-XII, в редакції Закону України від 16.05.2008 р. з подальшими змінами і доповненнями.
6. Про внесення змін до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 16.06.1999 р. № 751-XIV.
7. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891 р. / Дата набрання чинності Україною-25.12.1991 р.
Наукові та навчально-методичні джерела:
1. Цивільне право України: Підручник / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер.- 2010. – 567 с.
2. Цивільне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. І.А.Бірюкова, Ю.О.Заїки. – К.: Істина. - 2007. – 224 с.
3. Товарні знаки: Практика правової охорони // Реферативний огляд чинного законодавства України та практики його застосування / Н. М. Мироненко, О. Д. Карпенко.-К., 1996 р.
4. Право на средство индивидуализации : Учебно-практическое издание / О. А. Городов.-М.: Волтерс Клувер, 2006 р.
5. . Право інтелектуальної власності: Акад. курс: Підруч. для студ. вищих навч. закладів / За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького.- 2-ге вид., переробл., та допов.-К.: «Видавничий Дім «Ін Юре», 2002.-672 с.
6. Цивільне право України. Підручник: У 2 т./ За заг. редакцією В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К: Юрінком Інтер,2004. – Т.1.- 480 с.
7. Цивільний кодекс України : Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2011. – Ч. 1. – 692 с.
МЕТА ЛЕКЦІЇ
Поміж інших об’єктів права промислової власності, таких як винаходи, корисні моделі, промислові зразки існують також об’єкти інтелектуальної власності, які отримали назву правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. До них відносяться комерційні найменування, торговельні марки, та географічні зазначення. Призначенням цих об’єктів є, перш за все, індивідуалізація, відокремлення учасників цивільного обороту, товарів і послуг серед інших відповідних об’єктів інтелектуальної власності.
Базою навчання виступає цивільне законодавство, в галузі інтелектуальної власності, загальна теорія права, філософія, історія та інші науки. Це пояснюється насамперед тим, що навчальна дисципліна має за мету не тільки навчати цивільному праву, а й вчити оволодівати понятійним апаратом науки цивільного права і, зокрема, інтелектуальної власності, основним її здобуткам, ознайомлення з її проблемами.
Тож, розглянувши питання доцільності, актуальність та мету вивчення права інтелектуальної власності слід перейти саме до поняття права інтелектуальної власності на правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.
ВСТУП
Реалії повсякденного життя на сучасному етапі свідчать про те, що практично будь-яка особа, яка має відношення до підприємницької діяльності, володіє правовим засобом індивідуалізації товарів і послуг. Практично кожний суб’єкт підприємницької діяльності сьогодні володіє торговельною маркою, юридичні або фізичні особи мають відповідне комерційне найменування; за допомогою розрізняльних засобів відбувається взаємозв’язок між виробником і споживачем. Такі засоби виступають невід’ємними елементами ринкових відносин і добросовісної конкуренції.
Отже першим питанням нашої лекції виступає «Поняття та ознаки комерційного найменування».
Поняття та ознаки комерційного (фірмового) найменування
В умовах ринкової економіки, зростання конкуренції важливого значення набуває ідентифікація суб'єктів господарювання. Одним із засобів ідентифікації є комерційне (фірмове) найменування.
Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа, яка є суб'єктом підприємництва, може мати комерційне (фірмове) найменування. У ст. 489 ЦК України зазначається, що правова охорона надається комерційному (фірмовому) найменуванню (далі — комерційне найменування), якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
Думка фахівців єдина в тому, що під комерційним (фірмовим) найменуванням слід розуміти найменування, під яким особа діє у цивільному обороті і яке індивідуалізує цю особу серед інших його учасників.
Істинність комерційного найменування. Комерційне найменування має правдиво відображати правове становище суб'єкта підприємницької діяльності. Це означає, що воно має містити справжнє зазначення організаційно-правової форми юридичної особи (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство тощо), її типу (державна, приватна тощо), виду діяльності (виробнича, наукова, комерційна), особи власника.
Виключність комерційного найменування. Комерційне найменування може мати особливі ознаки, які не допускали б змішування одного комерційного найменування з іншим. Воно має бути новим і відмінним від уже існуючих комерційних найменувань. Закон не допускає використання тотожних комерційних найменувань різними суб'єктами підприємницької діяльності. Однак, якщо юридичні особи мають різну організаційно-правову форму, відображену в комерційному найменуванні, та діють у зовсім різних сферах, вони можуть виступати в цивільному обороті під аналогічним комерційним найменуванням. Комерційне найменування юридичної особи не може збігатися також зі знаками для товарів і послуг та зазначеннями походження товарів, власниками прав на які є інші особи.
Постійність комерційного найменування. Комерційне найменування має залишатися незмінним, поки юридична особа зберігає свій організаційно-правовий статус. Його чинність припиняється у разі припинення юридичної особи. Будь-яка зміна організаційно-правової форми юридичної особи обов'язково має відобразитися у комерційному найменуванні.