Проблеми та перспективи співпраці України з кр. ЄС

Проблема економічної інтеграції для України є однією з першочергових.

Країни-члени ЄС висловили у своїй спільній пропозиції в листопаді 1994 року намір підтримувати незалежність, територіальну цілісність і суверенітет України. Крім того, ЄС висловив підтримку Україні в своєму Плані Дій для України, який був затвер. в 1996 році.

ЄС запропонував реальну підтримку Україні шляхом передачі ноу-хау в рамках своєї програми TACIS, створюючи основу для цієї діяльності, він почав переговори для створення рамок Угоди про партнерство та співробітництво. Сьогодні ЄС не тільки надає Україні найбільшу фінансову, економічну та технічну допомогу; він також виступає найбільшим торговельним партнером за межами СНД і найбільшим інвестором в Україну, при цьому обсяг і торгівлі, і інвестицій продовжує постійно зростати.

У цілому Європа готова до співпраці: Україна становить стратегічний інтерес для ЄС. Хоча робиться застереження, що реалізація ролі України в Європі можлива в разі розв'язання її економічних і внутрішньополітичних проблем. З метою переведення відносин України з ЄС на постійну і правову основу 14 червня 1994 в Люксембурзі було підписано Угоду про партнерство і спів роб-во між Україною та ЄС (УПС). В кінці 1997 року ЄС завершив ратифікаційну процедуру і 1 березня 1998 УПС вступила в силу.

Мета УПС - сприяти політичному, торговельному, економічному та культурному співробітництву між Україною та Європейським Союзом. Вона є втіленням спільного наміру ЄС і Україною забезпечити партнерство та взаєморозуміння заради взаємної вигоди.

Партнерство та співпраця між Україною і ЄС передбачає подальше широкомасштабне співробітництво, спрямоване на досягнення цілей УПС в усіх галузях права та економіки. Потрібно сказати, що Україна зобов'язалася привести у відповідність до законодавства ЄС своє митне законодавство, законодавство про компанії, про банківську справу, бухгалтерський облік компаній і податки, інтелектуальної власності, охорони праці, фінансові послуги, охорону навколишнього середовища, закони щодо ядерної енергії і тому подібне .

УПС відкриває Україні більш легкий доступ до ринку Європи завдяки режиму найбільшого сприяння і принципу недискримінації. Це зобов'язує сторони не встановлювати на імпорт та експорт продукції вище мито, ніж те, що визначено в інших країнах. Товари, виготовлені на території однієї зі сторін, не підлягають внутрішньому оподаткуванню чи іншим зборам, що перевищують ставки зборів та податків, визначених для продукції національного виробництва. Не встановлюються квоти на експорт та імпорт товарів, за винятком особливих режимів торгівлі в галузях ядерної енергетики, а також для вугілля, металу та текстилю.

У процесі інтегрування України з ЄС особл. значення набуває проблема залуч. іноз. інвестицій, вирішенню якої сприяє поліпшення інвестиційного клімату в країні, зумовлене дією макроекон. факторів.

Будь-яка країна, яка претендує на членство в ЄС, а потім стає членом Європейського Валютного Союзу, зобов'язана мати досить високі економічні та фінансові показники, які відповідають макроекономічним стандартам країн-членів ЄС.

Якщо говорити про Україну, то вона на сьогодні за багатьма макроекономічними показниками стоїть набагато нижче того, яке потрібно за "критеріями конвергенції".

Таким чином, перспектива інтеграції в ЄС України залежить значною мірою від вирішення низки економічних проблем. Тільки в результаті успішного здійснення ринкових реформ і досягнення високого рівня розвитку економіки України може претендувати на членство в Європейському Союзі.

Розвиток відносин з Європейським Союзом у довгостроковій перспективі має залишатися одним із пріоритетів зовнішньоекономічної політики України. Основні зусилля мають спрямовуватися на: інтеграцію господарства України в загальноєвропейський економічний простір шляхом розширення доступу українських товарів на європейські ринки, ліквідацію технічних бар'єрів у торгівлі та поглиблення виробничої кооперації; підтримку вітчизняних товаровиробників і вдосконалення міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів; гармонізацію економічного законодавства у відповідності до стандартів ЄС та ГАТТ / СОТ та створення економічних і правових передумов для створення зони вільної торгівлі УКРАЇНА-ЄС.