Наслідки міжнародної трудової міграції

Міжнародна міграція робочої сили має неоднакові наслідки для різних груп населення в країнах еміграції та імміграції, світу в цілому (див. таб. 5.1). Як правило, виділяють три головні групи наслідків міжнародної міграції робочої сили:

1. Стандартні ефекти на ринку праці.Розглянемо вплив міжнародної міграції робочої сили па ринок праці в країнах в'їзду та виїзду на прикладі двокраїнної моделі (рис. 5.1). На рис. 4.1 використовуються такі означення: Wстанка заробітної плати (дол./год.); Lкількість робітників (млн чол.); S1 — пропозиція робочої сили у США; D1. — попит на робочу силу у США; .S2 — пропозиція робочої сили в Мексиці до еміграції з неї частини робітників; S3 -- пропозиція робочої сили в Мексиці після еміграції з неї частини робітників; D2. — попит на робочу силу у Мексиці.

 

W W

S3

       
 
   


A S1 1.6 В1 S2

4,5 B c d e

4 a b 1,25 А1

D1 D2

0 0

88 100 108 L 72 80 92 L

а – ринок праці США б – ринок праці Мексики

Рис. 5.1 Наслідки міжнародної міграції робочої сили

 

Припустимо, що дві країни мають різний рівень життя (у даному прикладі - це США і Мексика), Охарактеризуємо стан ринку праці в цих країнах у випадку відсутності трудової міграції між ними. Рівновага на ринках праці обох країн при цьому встановлюється в точках А і А1 відповідно. Ціна 1 год. послуг праці у США становить 4,5 дол. год, а в Мексиці - 1,25 дол. год.

Припустимо, що формальні бар'єри міграції скасовані і мексиканські робітники можуть емігрувати і конкурувати на ринку праці в США. Якщо б переміщення із Мексики до США не потребувало ніяких витрат, то процес еміграції розширювався б, поки спадаючий рівень заробітної плати у США не вирівнявся із зростаючою зарплатою в Мексиці. Наявність економічних та психологічних витрат імміграції протидіє вирівнюванню заробітної плати в обох країнах, і розрив у них зберігається навіть при повній юридичній свободі переміщен­ня. Внаслідок цього лише обмежена кількість осіб (припусти­мо, 20 млн. чол.) будуть вважати виграш у заробітній платі в 2,40 дол. гол. (4 - 1,60 = 2,40) достатнім, щоб компенсувати витрати еміграції.

Внаслідок прибуття мігрантів до США пропозиція прані зростає, а ціна праці (погодинна ставка заробітної плати) знижується з 4,50 до 4,00 дол. за 1 год., що відповідає точці В. Внаслідок від'їзду мігрантів з Мексики зменшується пропо­зиція праці, а ціна праці підвищується з 1,25 до 1,6 дол. год. що відповідає точні В1.

Нова рівновага в точці В1означає, що кількість бажаючих емігрувати з Мексики (92 млн. чол. - 72 млн. чол. = 20 млн. чол.) відповідає обсягу попиту на додаткових робітників у США (108 млн. чол. - 88 мли чол. = 20 млн. чол.).

За П. Ліндертом, чистий виграш емігрантів з Мексики становить еквівалент площині області d + e;виграш мексиканських робітників, що залишились у Мексиці, становить с, програш мексиканських підприємців становить область c + d; виграш американських підприємців становить область a + b; програш американських робітників становить область а. В цілому країна імміграції виграє область b, а країна еміграції виграє область e.

2. Наслідкиміжнародної міграції робочої сили, які пов'язані з державними фінансами. Рівнодіюча податкових та видаткових складових державних фінансів, пов'язаних з міграційними процесами, не однакова для країн еміграції та імміграції. Вважається, що в країнах еміграції втрати у зв'язку з неотриманням можливих податкових надходжень від емігрантів перевищують виграш, що отримується в результаті скорочення державних послуг та благ у зв'язку з виїздом емігрантів. За кордон виїздять, як правило, особи працездатного віку, що отримати освіту за більшою або меншою участю державного фінансування, і країна еміграції втрачає потенційні податки з їх доходів. Більшість економістів вважає, що для обмеження виїзду спеціалістів високої кваліфікації доречно ввести особливий податок для осіб, що від'їжджають за кордон, який компенсував би видатки країни на надані суспільні товари та послуги.

Щодо фінансів країни імміграції. Вважається, що іммігранти виплачують у вигляді податків набагато більше, ніж їх приїзд коштує бюджету у вигляді допомоги по бідності, перевантаження громадських установ тощо.

3. Позаринковіможуть мати як форму втрат, так і форму виграшу. Виграш пов'язується насамперед з отриманням додаткових знань. Мається на увазі, що тільки частина економічного виграшу від цих знань належить мігрантам та їх роботодавцям, а інша частина ефекту розповсюджується па всіх людей країни.

Негативні наслідки імміграції пов'язані зможливою перенаселеністю країни і зростанням соціальної напруженості, що, найчастіше, спричинено безробіттям і конкуренцією національних та іноземних робітників на ринку праці.

 

Таблиця 5.2

Позитивні і негативні соціально-економічні наслідки міграції робочої сили країн-експортерів і країн-імпортерів

Наслідки Експортери Імпортери
позитивні 1. Знижується напруга на внутрішньому ринку праці завдяки експорту надлишкової робочої сили. 2. Зростають надходження до бюджету у вигляді податків з фірм-посередників. 3. Збільшуються валютні надходження до країни за рахунок приватних переказів емігрантів. 4. Зростає рівень життя і добробут залишених вдома членів сімей і утриманців мігрантів за рахунок переказів і речових відправлень. 5. Збільшуються можливості приватного інвестування завдяки поверненню на батьківщину (після ротації) особистих коштів, засобів виробництва тощо мігрантів. 6. Підвищується техніко-економічний рівень виробництва внаслідок праці більш кваліфікованих емігрантів, що повертаються на батьківщину з розвинених країн. 7. З’являється можливість створення високоприбуткової галузі з експорту робочої сили. 8. В окремих випадках, якщо це передбачено двосторонніми угодами, держава може отримувати компенсацію за використання імпортованих трудових ресурсів.   1. Стимулюється розвиток виробництва внаслідок екстенсивного збільшення робочої сили. 2. Зростає конкурентоспроможність продукції завдяки використанню більш дешевої праці іммігрантів. 3. Знижуються витрати на підготовку та перекваліфікацію власних кадрів, в тому числі вищої кваліфікації. 4. Заповнюються вакансії в непрестижних сферах і галузях економіки. 5. Під час криз знижується соціальна напруга за рахунок звільнення іммігрантів і заповнення вакансій робітниками-резидентами. 6. Зменшується бюджетне навантаження завдяки економії коштів по пенсіям та соціальним пільгам. 7. Зростає продуктивність праці робітників і ефективність виробництва в цілому за рахунок конкуренції на ринку праці. 8. Покращується демографічна ситуація в “старіючих” країнах, а в деяких – і генофонд нації.

Продовження табл. 5.2