Тема 6. Заходи щодо зниження аварійності, виробничого травматизму і професійної захворюваності
Під час експлуатації автотранспортних засобів на лінії можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:
– наїжджання автотранспортних засобів на пішоходів, рухомі та нерухомі перешкоди;
– наїжджання на працівників під час зчіплювання або розчіплюванняння автомобілів з причепом (напівпричепом), запускання двигуна, самовільного руху автотранспортних засобів;
– термічні чинники (пожежі, вибухи під час подавання палива до карбюратора двигуна самопливом, перевіряння наявності палива у баку з використанням відкритого полум’я, внаслідок витікання газу із газобалонної установки; опіки парою, водою з радіатора);
– падіння піднятого кузова автомобіля-самоскида, перекидної кабіни вантажного автомобіля, вивішених на домкраті частин автомобілів;
– підвищені рівні шуму і вібрації на робочому місці;
– напруженість праці через психоемоціональні умови;
– підвищена температура і швидкість руху повітря у кабіні у спекотну (теплу) пору року;
– наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (вуглецю і азоту оксидів, акролеїну, вуглеводнів, формальдегіду, метил меркаптанів тощо);
– злочинні дії пасажирів та інших осіб.
Перед запусканням двигуна водій має переконатися, що автомобіль загальмовано стоянковим гальмом, а важіль перемикання передач (контролера) поставлено у нейтральне положення. Запускають двигун за допомогою стартера, а пускову рукоятку дозволено використовувати тільки у виняткових випадках.
Під час запускання двигуна автомобіля пусковою рукояткою необхідно додержуватися таких вимог:
– не вмикаючи запалювання, провернути колінчастий вал, переконавшись, що важіль перемикання передач встановлено у нейтральному положенні, і лише тоді увімкнути запалювання;
– не застосовувати будь-яких важелів та підсилювачів, що діють на пускову рукоятку або храповик колінчастого вала.
Заборонено запускати двигун шляхом буксирування автомобіля та перемикання ланцюга живлення стартера.
Керувати автотранспортними засобами на території підприємства дозволено тільки особам, яких призначено наказом по підприємству та мають посвідчення на право керування відповідним видом автотранспортного засобу. Швидкість руху автотранспортних засобів на території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год, а у приміщеннях – 5 км/год, про що мають вказувати відповідні знаки .
Щоб організувати безпечний рух автотранспорту на території автотранспортного підприємства (АТП), розробляють схематичний план (схему) руху автотранспортних засобів та працівників, де вказують дозволені та заборонені напрямки руху, поворотів, зупинок, виїздів, в’їздів тощо. Цей план (схему) доводять до всіх працівників та вивішують на в’їзді на територію підприємства.
Порядок дорожнього руху на закритих територіях підприємства повинен базуватися на вимогах «Правил дорожнього руху» та НПАОП 0.00-1.62-12 „Правила охорони праці на автомобільному транспорті”. Під час руху автомобілів на території підприємства (під час їх обкатування, випробування тощо) заборонено, щоб на них перебували сторонні особи.
Під час заправлення автомобілів заборонено:
– курити та користуватися відкритим вогнем;
– проводити ремонтні та регулювальні роботи;
– заправляти автомобіль паливом, коли працює двигун;
– допускати переливання та розливання палива;
– пасажирам перебувати у кабіні, салоні або кузові.
На лінію (у рейс) дозволено випускати лише технічно справні укомплектовані автотранспортні засоби, що має бути підтверджено підписами у дорожньому листі особи, відповідальної за випускання автомобіля на лінію (у рейс), та водія. Водій може виїжджати на лінію (у рейс) тільки після проходження медичного огляду та відповідної відмітки про це у дорожньому листі. Перед виїжджанням водія потрібно проінформувати про умови праці на лінії, місцях вантажильних робіт та особливості вантажу.
Водій не має права виїжджати на автомобілі, якщо його технічний стан та додаткове обладнання не відповідають „Правилам дорожнього руху
”. Тривалість відпочинку водія перед рейсом не повинна бути меншою, ніж це передбачено чинним працеохоронним законодавством України.Направляючи водія у рейс тривалістю більше 1 доби, роботодавець зобов’язаний:
– перевірити укомплектованість автомобіля необхідними пристроями, устаткуванням та інвентарем та їх справність;
– повідомити водію (водіям) про режим праці та відпочинку;
– записати у дорожньому листі маршрут руху, де вказати місця тимчасового та тривалого відпочинку.
У разі направлення двох та більше автомобілів у рейс для спільної роботи на термін більше двох діб роботодавець має призначити наказом старшого серед водіїв цих транспортних засобів, яка буде відповідати за безпеку руху та охорону праці. Виконання вимог цього працівника є обов’язковим для всіх водіїв групи автомобілів. Під час зупинення на відпочинок за межами населених пунктів працівник, який відповідає за охорону праці, повинен контролювати дотримання водіями та іншими працівниками вимог безпеки праці. Водіям, вантажникам та особам, які супроводжують вантаж, заборонено під час перебування автомобіля на стоянці відпочивати або спати у кабіні (салоні), коли працює двигуні.
Зчіплювання та розчіплювання автомобілів з причепами та напівпричепами дозволено проводити тільки на рівній неслизькій поверхні з твердим покривом. Зчіплювання автомобіля з причепом – автопоїзда мають забезпечувати три працівники – водій, працівник-зчіплювач та особа, яка координує їх роботу.
Порядок їх взаємодії наступний. Водій подає автомобіль назад з мінімальною швидкістю, неухильно виконуючи команди працівника, який координує зчіплювання. Координатор має перебувати на місці, з якого йому одночасно добре видно водія та працівника-зчіплювача протягом усієї тривалості зчіплювання. Він не повинен допомогати зчіплювачу, а також покидати своє місце до закінчення зчіплювання.
У виняткових випадках (далекі рейси, перевезення сільськогосподарських вантажів з поля тощо) зчіплювання може проводити сам водій. За цих умов він повинен:
– загальмувати причіп стоянковим гальмом;
– перевірити стан буксирного обладнання;
– покласти упорні колодки під задні колеса причепа;
– провести зчіплювання, забезпечивши з’єднання гідравлічних, пневматичних та електричних систем автомобіля та причепа, а також кріплення страхувальних тросів (ланцюгів) на причепах без автоматичного обладнання.
Заборонено проводити зчіплювання у разі несправності дишла причепа (відсутність пружин дишла, упора, їх несправності тощо).
Перед початком руху заднім ходом необхідно зафіксувати поворотний круг причепа стопорним пристроєм. Водій перед зчіплюванням напівпричепа повинен оглянути його та переконатись у справності. Під час зчіплювання та розчіплювання поздовжні осі автомобіля-тягача і напівпричепа мають бути розташовані вздовж одної прямої.
Борти напівпричепа під час зчіплювання та розчіплювання повинні бути закриті. Перед зчіплюванням необхідно переконатися, що сідельно-зчіпний пристрій, шкворень та їх кріплення справні; напівпричіп загальмовано стоянковим гальмом; передню частину напівпричепа розташовано так, щоб під час зчіплювання передній край опорного листа потрапляв по висоті на полозки або на сідло. За необхідності потрібно підняти або опустити передню частину напівпричепа.
Перед зчіплюванням упорні колодки встановлюють під колеса напівпричепа. Заборонено проводити розчіплювання, якщо не опущено котки опорного пристрою, а також напівпричіп завантажений нерівномірно. Сполучні шланги та електропроводи мають бути підвішені за допомогою відтяжної пружини на гачок переднього борта напівпричепа, щоб вони не заважали зчіплюванню, а після зчеплення їх необхідно приєднати.
Перед подаванням автомобіля назад водій повинен переконатися, що його ніхто не об’їжджає і поблизу немає людей або якихось перешкод. У всіх випадках перед початком руху заднім ходом необхідно подати звуковий сигнал. Перед початком руху заднім ходом за умов недостатнього огляду ззаду (через вантаж у кузові, у разі виїжджання з воріт тощо) водій повинен вимагати, а роботодавець зобов’язаний виділяти працівника для організації безпечного руху автомобіля. Під час руху на повороті водій автомобіля-цистерни, яку залито менше як на 3/4, зобов’язаний знизити швидкість, щоб забезпечити безпеку дорожнього руху.
У разі перегрівання двигуна пробку радіатора можна відкривати тільки за температури води (рідини) нижче 100 °С, інакше під час відкривання пробки вихлюпнеться кипляча вода (окріп).
Пробку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати у рукавицях або накривши її ганчіркою. Робити це потрібно обережно, щоб пара не виходила у бік працівника.
Щоб запобігти обмороженню під час усунення несправностей зимою у дорозі, ремонтні та обслуговувальні роботи потрібно виконувати тільки у рукавицях. У морозну пору заборонено торкатися руками металевих предметів, деталей та інструменту без рукавиць.
Для запобігання виникненню пожежі на автомобілі заборолнено:
– за несправної паливної системі подавати самопливом бензин до карбюратора з вмістища за допомогою шланга або іншим способом;
– ремонтувати паливну систему, якщо працює або гарячий двигун, увімкнено запалювання;
– залишати у кабіні чи на двигуні забруднені оливою або паливом використані обтиральні матеріали;
– підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися ним у безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна (зокрема, від паливних баків);
– курити і користуватись відкритим вогнем, визначаючи рівень палива у баку, а також під час заправляння автомобілів з додаткових вмістищ.
Щоб перевірити наявність палива у паливних баках, застосовують спеціальні лінійки або датчики, які унеможливлюють іскроутворення внаслідок ударів, переносні світильники у вибухобезпечному виконанні та інші пристрої.
У разі вимушеного зупинення автомобіля на узбіччі або на краю проїжджої частини дороги для проведення ремонту водій зобов’язаний умімкнути аварійну світлову сигналізацію, одягти сигнальний жилет (за наявності) та установити знак аварійного зупинення або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до автотранспортного засобу (в населених пунктах) та 40 м – за їх межами.
Перед вивішуванням частини автомобіля домкратом необхідно встановити автомобіль на горизонтальному неслизькому майданчику за межами проїжджої частини дороги, зупинити двигун, увімкнути знижену передачу, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, встановити під колеса упорні колодки, вивести людей з кабіни (салона), зачинити дверцята кабіни. Під час ремонтування автомобіля на лінії водій зобов’язаний дотримуватися вимог безпеки праці, які встановлено для технічного обслуговування та ремонтування автотранспортних засобів на підприємстві. За відсутності у водія необхідних пристроїв та інструменту для безпечного виконання певного виду робіт виконувати ремонтні роботи заборонено. Також не можна допускати до ремонту автомобіля на лінії сторонніх осіб (вантажників, пасажирів тощо).
Під час експлуатації автотранспортних засобів, двигуни яких працюють на стиснутому природному або скрапленому нафтовому газі, необхідно дотримуватися вимог настанови з їх експлуатації заводів-виробників та НПАОП 0.00-1.62-12 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті».
Для підігрівання двигуна і системи живлення, усунення льоду та пробок дозволено застосовувати тільки гарячу воду, повітря або пару. Перед увімкненням запалювання, освітлювальних електричних приладів та запусканням двигуна після міжзмінного відстоювання або тривалого зберігання автотранспортних засобів необхідно не менше як на 3 хв. відкрити для провітрювання капот, люки відсіків балонів і двері (в автобусах), багажне відділення (у легкових автомобілях), після чого переконатися у герметичності газової чи газодизельної апаратури, газопроводів і з’єднань газової системи живлення. Витратні, балонні та магістральні вентилі потрібно відкривати повільно, щоб уникнути гідравлічного удару, а закривати – не докладаючи великих зусиль, щоб не пошкодити ущільнювачі.
У процесі експлуатації автотранспортні засоби, двигуни яких працюють на газовому паливі, потрібно щоденно під час випускання на лінію та після повернення їх з лінії оглядати, щоб перевірити герметичність та справність газової чи газодизельної апаратури, а також надійність кріплення газових балонів та кронштейнів. Перевіряють герметичність з’єднань газового обладнання і виявляють місця витікання газу за допомогою спеціальних приладів (газоіндикаторів, шукачів течії) або мильної емульсії. У разі виявлення витікання газу з балонів через вентилі, запобіжний клапан або іншу арматуру і неможливості його усунення необхідно випустити газ з балонів в атмосферу в безпечному місці, віддаленому від людей та джерел вогню. Випускати газ потрібно після вимкнення двигуна. Якщо водій виявив витікання газу під час руху транспортного засобу, то зобов’язаний негайно зупинити автомобіль, вимкнути двигун, закрити усі вентилі, встановити несправності і вжити заходів для їх усунення. У разі неможливості усунення несправності необхідно припинити роботу і повідомити про це керівників.
Під час експлуатації автотранспортних засобів, двигуни яких працюють на газовому паливі, заборонено:
– запускати двигун і працювати на автотранспортному засобі з несправною газовою чи газодизельною апаратурою та у разі втрати герметичності балона або газової системи живлення;
– дозаправляти балони або зливати (випускати) газ у безпосередній близькості від місць стоянння інших автотранспортних засобів або поблизу джерел вогню та місць перебування людей;
– зупиняти автотранспортний засіб ближче 5 м від місця роботи з відкритим вогнем, а також користуватися відкритим вогнем ближче 5 м від автомобіля;
– перевіряти герметичність системи живлення відкритим полум’ям;
– перевіряти або регулювати прилади електрообладнання, не переконавшись у відсутності газу під капотом двигуна та в інших можливих місцях його накопичення;
– регулювати або ремонтувати газову апаратуру, окрім регулювання нечинного ходу (для карбюраторних двигунів) або регулювання електронного блоку керування подавання газового палива (для двигунів із впорскуванням бензину до впускної труби), коли працює двигун. Усі інші роботи з регулювання та ремонтування газового обладнання необхідно проводити після вимкнення двигуна;
– ударяти по газовій чи газодизельній апаратурі та арматурі балона, що перебуває під тиском;
– залишати у проміжному положенні витратні вентилі (вони повинні бути повністю відкриті або закриті);
– застосовувати додаткові важелі для відкривання або закривання витратних або наповнювальних вентилів;
– експлуатувати автомобіль на бензині з відкритим електромагнітним клапаном і витратними магістральними вентилями;
– запускати двигун за тиску стисненого природного газу в балонах менше 0,5 МПа (5 кг/см2);
– використовувати балони з пошкодженнями, вмятинами.
Після встановлення автотранспортного засобу на тривале зберігання необхідно закрити витратні, балонні та магістральний вентилі, випрацювати весь газ із системи живлення, після чого вимкнути запалювання. У разі зупинення автомобіля на короткий час (не більше 10 хв.) магістральний вентиль можна залишати відкритим.
Заправляють автотранспортні засоби газом тільки на стаціонарних або пересувних газонаповнювальних станціях. Перед заправленням автотранспортного засобу газовим паливом необхідно: висадити пасажирів з кабіни або салона автомобіля; зупинити двигун, вимкнути запалювання; закрити магістральний вентиль (витратні вентилі повинні бути відкриті).
Під час заправлення газовим паливом заборонено:
– стояти біля газонаповнювального шланга і балонів;
– підтягувати гайки з’єднань газової системи живлення та стукати металевими предметами;
– застосовувати для регулювання відкритий вогонь;
– працювати без рукавиць;
– заправляти балони скрапленим нафтовим газом більше як на 80% повного об’єму;
– заправляти балони, якщо термін їх технічного опосвідчення минув, або у випадку виявлення розгерметизації газової системи живлення.
Перед початком наповнення балонів газом необхідно спочатку відкрити наповнювальний вентиль на автотранспортному засобі, а потім – вентиль заправної колонки, а після наповнення балонів газом спочатку закрити вентиль заправної колонки, а потім наповнювальний вентиль на автотранспортному засобі. Від’єднувати та приєднувати газонаповнювальні шланги можна тільки тоді, як закрито обидва вентилі. Якщо під час заправляння газонаповнювальний шланг випадково розгерметизувався, необхідно негайно закрити вихідний вентиль на газонаповнювальній колонці, а потім – наповнювальний вентиль на автотранспортному засобі.
У разі виникнення пожежі на автотранспортному засобі, двигун якого працює на газовому паливі, необхідно зупинити двигун, вимкнути запалювання і закрити витратні та магістральні вентилі. Гасити пожежу необхідно вогнегасниками, кошмою, піском або струменем розпиленої води. Балони з газом потрібно інтенсивно поливати холодною водою, щоб уникнути надмірного підвищення тиску.
Направлення автомобілів для виконання робіт далеко від основної бази потрібно оформляти наказом керівника підприємства. Згідно з цим наказом призначають старшого групи працівників, яких направляють у відрядження, з числа досвідчених водіїв або бригадирів, або начальника колони (більше 20 автомобілів) із спеціалістів підприємства, на яких покладають відповідальність за дотримання вимог охорони праці. Виконання вимог відповідальної особи є обов’язковим для всіх працівників, направлених у відрядження.
Перед направленням автомобілів для виконання транспортних робіт на віддалених об’єктах необхідно з’ясувати на місці майбутнього розташування автотранспорту умови та особливості роботи, організацію житла та побуту відряджених працівників (водіїв), умови зберігання та технічного обслуговування автотранспортних засобів, проведення щозмінного медичного огляду водіїв. Разом з керівником підприємства, у розпорядження якого направлено автотранспорт, потрібно уточнити необхідне матеріальне та технічне забезпечення виконання транспортних робіт як на автотранспортному підприємстві, так і на місці відрядження.
Перед відправленням автотранспортних засобів до місця відрядження (далеко від основної бази) необхідно провести їх технічне обслуговування. Особливу увагу потрібно звернути на вузли та агрегати, що забезпечують безпеку руху та охорону праці, пожежну безпеку. Під час експлуатації, технічного обслуговування та ремонтування автотранспортних засобів далеко від основної бази необхідно дотримуватися тих самих вимог безпеки, що й на автотранспортному підприємстві.
Умови перевезення пасажирів вантажним автотранспортом мають відповідати вимогам „Правил дорожнього руху”. Їхати у кузовах вантажних автомобілів, які не обладнано для перевезення пасажирів, дозволено тільки особам, які супроводжують (отримують) вантажі за умови, що вони забезпечені місцем для сидіння, розташованим нижче рівня бортів. Перевезити дітей у кузові вантажного автомобіля заборонено.
Перед тим, як пасажири сядуть на вантажний автомобіль, призначений для перевезення людей, водій повинен проінструктувати пасажирів про порядок розміщення їх у кузові та порядок висадження, попередити людей про заборону стояти у кузові автомобіля під час руху. Вантажний автомобіль, який використовують для перевезення пасажирів, повинен бути обладнаний сидіннями, закріпленими у кузові на відстані не менш як 0,3 м від верхнього краю борту і 0,3-0,5 м від підлоги. Сидіння, що розташовані вздовж заднього або бокового борту, повинні мати міцні спинки.
Заборонено:
– перевозити людей на безбортових платформах, на вантажі, розміщеному на рівні чи вище бортів кузова, на довгомірному вантажі і поряд з ним, на цистернах, причепах та напівпричепах усіх типів, у кузовах автомобілів-самоскидів і спеціалізованих автомобілів;
– перевозити у кабіні, кузові, салоні більшу кількість людей, ніж обладнано місць для сидіння або вказано у паспорті заводу-виробника;
– рух автомобіля з відкритими дверима і якщо люди перебувають на підніжках;
– вистрибувати з кабіни чи кузова автомобіля.
Особи, які перебувають в автомобілі, зобов’язані виконувати вимоги водія з питань безпеки. Після зупинення автомобіля на стоянці водій, залишаючи автотранспортний засіб, повинен вжити всіх заходів проти самовільного його руху: зупинити двигун, встановити важіль перемикання передач (контролера) у нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом. Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному схилі, необхідно додатково підставити під колеса упорні колодки. На спусках автотранспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїжджої частини, щоб унеможливити їх самовільний рух.
Виходячи із кабіни автомобіля або салону автобуса, водій має переконатися у стані поверхні ґрунту (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а якщо потрібно вийти на проїжджу частину дороги – ще і у відсутності автотранспорту, що рухається як у попутному, так і зустрічному напрямках.