Для проведення репродуктивних методик

Заповнити таблицю

№ п/п Препарат Фармакологічна група Показання до призначення
1. Кортікотропін    
2. Левотироксин натрій (L-тироксин)    
3. Мерказоліл      
4. Кальцитонін    
5. Окситоцин    
6. Інсулін    
7. Глібенкламід    
8. Метформін    

4.3.3. Вирішити тестові завдання

Виберіть правильну відповідь: «Замісна гормональна терапія це –

  1. Терапія у випадках недостатності функції ендокринної залози
  2. Застосування інсуліну при інсулінзалежному цукровому діабеті
  3. Терапія кортикотропіном при тривалому застосуванні глюкокортикоїдів

4. Застосування трийодтироніну замість тироксину

Виберіть правильну відповідь: «Стимулююча терапія гормональними препаратами це –

  1. «Тропна терапія при гіпофункції ендокринної залози
  2. Введення кортикотропіну при тривалому застосуванні преднізолону
  3. Застосування інсуліну при інсулінзалежному цукровому діабеті
  4. Протишокова терапія глюкокортикоїдами

 

Виберіть правильну відповідь: «Антигормональна терапія це –

  1. Терапія при неендокринних захворюваннях
  2. Терапія гормональними препаратами, або їх аналогами, яка грунтується на принципі негативного зворотнього зв’язку
  3. Імунодепресивна та протизапальна терапія
  4. Введення соматостатина при гіперфункції аденогіпофізу

 

Виберіть правильне твердження: «Фармакодинамічна гормонотерапія застосовується як -

  1. Імунодепресивна
  2. Імуностимулююча
  3. Протишокова
  4. Протиалергічна та протизапальна
  5. Противиразкова
  6. Імуностимулююча

До препаратів гормонів гіпофізу відносять:

Окситоцин

2. Пітуітрин

Вазопресин

4. Адіурекрин

5. Динопростон

 

До гормональних препаратів білкової структури відносять:

1. Глюкокортикоїди

Вазопресин

3. Інсулін

4. Кортикотропін

5. Трийотиронін

6. Тестостерон

Гормональні препарати білкової структури отримують з:

  1. Гіпоталамусу
  2. Гіпофізу
  3. Наднирників
  4. Щитоподібної залози
  5. Підшлункової залози

До гормональних препаратів похідних амінокислот відносять:

1. Окситоцин

2. Трийодтиронін

3. Інсулін

4. Тиреоїдин

5. Мерказоліл

Гормональні препарати похідні амінокислот отримують з:

  1. Гіпоталамусу
  2. Гіпофізу
  3. Щитоподібної залози
  4. Мозкового шару наднирників
  5. Кори наднирніків

Оберіть, які гормональні засоби діють за участю внутрішньоклітинного посередника - цАМФ:

1. Інсулін

2. Кортикотропін

3. Тиротропін

4. Тестостерону пропіонат

5. Ретаболіл

Оберіть, які гормональні засоби діють за участю внутрішньоклітинного посередника - цАМФ:

  1. Інсулін
  2. Кортикотропін
  3. Вазопресин
  4. Тестостерону пропіонат
  5. Ретаболіл
  6. Паратиреоїдин

 

Оберіть, які гормональні препарати діють за участю іонізованого кальцію:

1. Фенаболіл

2. Інсулін

Окситоцин

Вазопресин

5. Кортикотропін

6. Дезоксикортикостерону ацетат

 

Оберіть, які гормональні препарати взаємодіють з рецепторами, розташованими на зовнішній поверхні клітинної мембрани:

1. Інсулін

Окситоцин

3. Преднізолон

4. Дексаметазон

Вазопресин

6. Кортикотропін

Оберіть фармакологічні властивості вазопресину:

1. Гальмує реабсорбцію в нирках натрію і води

2. Сприяє реабсорбції в нирках натрію і води

3. Викликає судиннозвужувальний ефект

4. Знижує тонус артеріол і венул

5. Викликає скорочення матки

 

Вазопресин призначають при фармакотерапії:

1. Цукрового діабету

2. Нецукрового діабету

3. Гіпертонічних кризів

4. Токсикозі вагітних

5. Кровотечі з розширених вен стравоходу

6. Атонії кишечника

Окситоцин призначають з метою:

1. Попередження передчасних пологів

2. Пригнічення лактації

3. Стимуляції пологової діяльності

4. Зупинки маткової післяпологової кровотечі

5. Інволюції матки в післяпологовому періоді

6. Стимуляції лактації

Оберіть фармакологічні властивості окситоцину:

1. Стимулює шийку матки і розслаблює тіло матки

2. Стимулює гладенькі м’язи тіла матки і розслаблює шийку матки

3. Сприяє просуванню молока у великі протоки молочної залози

4. Проявляє рівноцінну за силою дію на вагітну і невагітну матку

5. Чутливість до препарату зростає із збільшенням терміну вагітності

Оберіть правильну відповідь: міометрій проявляє високу чутливість до окситоцину:

1. На ранніх термінах вагітності

2. В післяпологовому періоді

3. При відсутності вагітності

4. У передпологовому періоді

5. Під час пологів

Для кортикотропіну характерно:

  1. Є стероїдним гормоном
  2. Є поліпептидним гормоном
  3. Стимулює функцію кори наднирників
  4. Стимулює функцію щитоподібної залози
  5. Стимулює функцію гіпоталамусу

Для кортикотропіну характерно:

1. Стимулює синтез і секрецію глюкокортикоїдів

2. Збільшує виділення нирками іонів натрію і води

3. Вливає на обмін білків, жирів, вуглеводів

4. Спиряє збільшенню реабсорбції іонів натрію нирками

5. Пригнічує функцію кори наднирніків

6. Гальмує синтез кортикостероїдів

 

Показання до призначення кортикотропіну:

1. Стимуляція функції кори наднирників при їх гіпофункції

2.Пригнічення функції кори наднирників

3. Ревматизм, бронхіальна астма

4. Виразка шлунку

5. Інсуліннезалежний цукровий діабет

6. При імунодефіцитних станах

Показання до призначення кортикотропіну:

1. Для попередження атрофії кори наднирників

2. Гостра лейкемія, екзема

3. Імунодефіцитні стани

4. Ревматоїдний артрит

5. Інсуліннезалежний цукровий діабет

6. Для стимуляції пологової діяльності

Гонадотропін менопаузний використовують для:

1. Стимуляції синтезу статевих гормонів у сім’яниках, яєчниках

Для проведення репродуктивних методик

3. Для наближення строку появи менопаузи

4. Для віддалення строку появи менопаузи

5. В пластичній хірургії для збільшення грудних залоз

 

 

Гонадотропін хоріонічний використовують

1. При гіпофізарному гігантизмі

2. Для стимуляції росту волосся при облисінні

3. Як замісна терапія при гіпофункції статевих залоз у жінок, що обумовлена гіпоталамо-гіпофізарною недостатністю

4. Як замісна терапія при гіпофункції статевих залоз у чоловіків, яка обумовлена гіпоталамо-гіпофізарною недостатністю

5. При гіпофізарній карликовості

 

Для тироксину характерно:

1. Пригнічення основного обміну речовин

2. Стимуляція основного обміну речовин

3. Потенціювання дії адреналіну на серцево-судинну систему

4. Катаболічна дія

5. Збільшення потреби організму у кисні

6. Стимуляція лактації

 

Дефіцит гормонів щитоподібної залози у дорослому віці призводить до:

1. Зниження основного обміну речовин

2. Розвитку виразки шлунка

3. Мікседеми

4. Гіпотонічних станів

5. Розвитку бронхіальної астми

 

Для гормонів якої залози характерно наступне: підвищення основного обміну, збільшення потреби в кисні, підвищення температури тіла, прискорюється розпад білків, жирів, вуглеводів.

1. Прищитоподібної залози

2. Щитоподібної залози

3. Пішлункової залози

4. Навколовушної залози

5. Мозкового шару наднирників

 

Дефіцит гормонів щитоподібної залози у дитячому віці призводить до розвитку:

1. Кретинізму

2. Мікседеми

3. Гігантизму

4. Карликовості

5. Гіпотиреозу

6. Кахексії

 

Дефіцит гормонів щитоподібної залози призводить до розвитку:

  1. Мікседеми

2. Гальмування формування мозкової тканини, кісток, органів і тканин

3. Гіпертермічних станів

4. Гіпертонічної хвороби

5. Стенокардії

6. Кретинізму

 

Для дії L-тироксину характерно:

1. Дія розвивається поступово через 7-12 днів

2. Дія розвивається миттєво

3.Тривалість ефекту зберігається 1-2 доби

4. Терапевтичний ефект триває 2-4 тижні

5. Дія розвивається через 1 - 2 доби

Для трийодтироніну характерно:

1. Максимальний терапевтичний ефект розвивається через 24-48 години

2. Можливий розвиток гіпертиреозу, що обмежує його застосування

3. Розвиток дії повільний через 8-10 днів

4. Тривалість ефекту 2-4 тижні

5. Eфективніший за L-тироксин в 3-5 разів

Продукцію тиреотропного гормону гальмують:

1. Тиротропін

2. Інсулін

3. Калію йодид

Розчин Люголю

5. Паратгормон

Синтез і продукцію тиреоїдних гормонів гальмують:

1. Тиротропін

2. Інсулін

3. Паратгормон

4. Мерказоліл

Препарати йоду

6. Радіоактивний йод

Фолікули щитоподібної залози при гіпертиреозі руйнуть:

1. Фтор радіоактивний

2. Йод радіоактивний

3. Мерказоліл

4. Левотироксин

5. Трийодтіронін

До стимуляторів виділення ендогенного інсуліну відносять:

1. Похідні сульфонілсечовини

2. Природні інсуліни

3. Метформін

4. Глібенкламід

5. Преднізолон

6. Глюкагон

Дія інсуліну спрямована на:

1. Засвоєння тканинами глюкози

2. Засвоєння тканинами кисню

3. Анаболічну дію

4. Катаболічну дію

5. Стимуляцію процесів ліпогенезу

6. Підвищення синтезу глікогену

Дія інсуліну спрямована на:

1. Регуляцію обміну білків, жирів, вуглеводів і мінералів

2. Пригнічення взаємодії Т- і В-лімфоцитів

3. Зменшення глюкозурії, поліурії, полідипсії

4. Стимуляції виділення глюкокортикоїдів

5. Стимуляцію біосинтезу нуклеотидів

Оберіть правильну відповідь:

  1. Інсулін стимулює катаболічні процеси
  2. Інсулін зв’язується в першу чергу з специфічними рецепторами печінки, жирової тканини, м’язів
  3. Інсулін пригнічує синтез нуклеїнових кислот
  4. Інсулін підвищує синтез холестерину
  5. Інсулін підвищує рівень фруктозо-2,6-дифосфату

 

Дія інсуліну спрямована на:

  1. Припинення схуднення при цукровому діабеті (анаболічна дія)
  2. Збільшення діурезу
  3. Зникнення булімії
  4. Зменшення поліурії
  5. Збільшення поліурії

 

Дія інсуліну спрямована на:

1. Зниження обміну вуглеводів, білків і жирів

2. Припинення схуднення і зникнення булімії при цукровому діабеті

3. Збільшення рівня глюкози крові

4. Зменшення глюкозурії, поліурії, полідипсії

5. Збільшення ваги і артеріального тиску

Інсулін призначають для лікування:

1. Гіпоглікемічної коми

2. Гіперглікемічної коми

3. У складі поляризуючої суміші при захворюваннях серця

4. Початкової стадії цукрового діабету ІІ типу

5. Захворюваннях, які ускладнюються кетоацидозом

Оберіть небажані ефекти інсулінотерапії:

1. Розвиток імунодефіцитних станів

2. Місцеві запальні реакції

3. Гіперглікемічна кома

4. Гіпоглікемічні стани

5. Алергічні реакції

Побічна дія інсуліну:

1. Інфільтрати

2. Кетоацидоз

3. Гіперглікемічна кома

4. Гіпоглікемічні стани

  1. Остеопороз

При передозуванні інсуліну призначають:

1. Розчин преднізолону

2. Гіпертонічний розчин глюкози

3. Гіпертонічний розчин натрію хлориду

Глюкагон

5. Розчин норадреналіну гідротартрату

6. Інсулін внутрішньовенно

 

При передозуванні інсуліну застосовують:

1. 20-40 мл 40% розчину глюкози

Глюкагон

3.Ефедрину гідрохлорид

4. Адреналіну гідрохлорид підшкірно

5. Пропранолол

6. Глібутид

Гіпоглікемічну дію викликають:

1. Глюкагон

2. Глюкоза

3. Ситагліптин

4. Преднізолон

5. Метформін

Акарбоза

Вибрати гіпоглікемічні препарати для ентерального застосування:

  1. Глібенкламід
  2. Глюкагон

3.Інсулін-протамін-цинк-інсулін

4. Метформін

Акарбоза

Фармакологічні властивості бігуанідів:

1. Високоефективні у випадках інсуліннезалежного діабету

2. Стимулюють продукцію інсуліну

3. Стимулюють фібринолітичну активність