Серединні помилки повної підготовки за висотою при стрільбі з 152-мм самохідної гаубиці 2С3М

снарядами з дистанційною трубкою (заряд повний)

Примітка. У чисельнику – значення серединних помилок у метрах, у знаменнику – їх вага

3. Впливають на точність повної підготовки за напрямком помилки визначення координат цілі та вогневої позиції, а при стрільбі на більшідальності, крім того, помилки визначення бокового вітру та помилки орієнтування гармат.

4. Впливають на точність повної підготовки за висотою помилки визначення висот цілі та вогневої позиції та помилки прицільних пристроїв за кутом підвищення (при стрільбі на малі дальності); при стрільбі на середні та великі дальності – помилки прицільних пристроїв, визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів та відхилення температури заряду.

У Правилах стрільби зазначені такі способи визначення умов стрільби, що забезпечують (при стрільбі на середні та великі дальності) точність повної підготовки, що характеризується значеннями серединних помилок, що не перевищують наведених у табл. 12.

Таблиця 12

Характеристика точності повної підготовки

Примітка. При стрільбі з гармат снарядами з дистанційною трубкою помилки повної підготовки за дальністю та напрямком характеризуються серединними помилками, що наведені у табл. 11, а помилки за висотою – серединною помилкою
Е_в = 0,7-0,9 поділок трубки.

До ст. 55

У таблицях стрільби наведені відхилення снаряда за дальністю, напрямком та висотою залежно від того чи іншого фактору при стрільбі на даному куті підвищення, що відповідає у практиці стрільби вирахуваній дальності.

Якщо вирахувана дальність несуттєво відрізняється від топографічної дальності, тобто коли умови стрільби не дуже відрізняються від табличних та поправки малі за величиною, то можна припустити, що величини відхилень, що відповідають вирахуваній дальності, дорівнюють за величиною поправкам, що відповідають топографічній дальності.

У разі значних відхилень умов стрільби від табличних кути підвищення φ_m, що відповідають топографічним дальностям, значно відрізняються від кутів підвищення φ_В, що відповідають вирахуваним дальностям. На рис. 14 показані табличні траєкторії, що відповідають відповідно топографічній І та вирахуваній ІІ дальностям, та дійсна траєкторія ІІІ, що відповідає вирахуваному куту підвищення, знайденому за вирахуваною дальністю до цілі.

Рис. 14. Табличні траєкторії, що відповідають топографічній (І)
та вирахуваній (ІІ) дальностям до цілі, та дійсна траєкторія (ІІІ),
що відповідає вирахуваному куту підвищення

З рис. 14 видно, що відхилення умов стрільби від табличних викликає відхилення точки падіння снаряда на величину ∆Д; для того, щоб середня траєкторія пройшла крізь ціль, необхідно призначити кут підвищення, що відповідає дальності, яка дорівнює сумі топографічної дальності та величині ∆Д. Величина ∆Д, як відхилення точки падіння снаряда при відхиленні умов стрільби від табличних, може бути визначена за допомогою Таблиць стрільби лише за вирахуваною дальністю (вирахуваним кутом підвищення). Складність у визначенні величини ∆Д полягає в тому, що вирахувана дальність до цілі невідома, та її довелося б визначати шляхом послідовних наближень, що неприпустимо для практики.

Тому для визначення вирахуваних даних використовують графік розрахованих поправок.

Для побудови графіка необхідно задатися вирахуваними (опорними) дальностями , за якими визначають сумарні поправки дальності , напрямку та в установку дистанційної трубки . За вирахуваними дальностями та відповідними поправками дальностями визначають топографічні дальності для побудови графіка розрахованих поправок:

= – .

Для простоти побудови графіка розрахованих поправок топографічні дальності доцільно округлити до сотень метрів; таке округлення не впливає на точність визначення установок. При побудові графіка розрахованих поправок на лінійці дальності ПУВ округляти топографічні дальності не варто.

Опорні дальності намічають так, щоб графік розрахованих поправок забезпечував визначення установок по цілях у заданому районі.

До ст. 56

Таблиці стрільби складені для нормальних (табличних) умов стрільби.

Відхилення балістичних умов стрільби від табличних призводить до зміни дальності польоту снаряда при заданому куті підвищення.

Початкова швидкість снаряда залежить від зносу каналу ствола, енергетичних характеристик заряду, балістичних характеристик снаряда. Маса заряду для даної партії підбирається таким чином, щоб вона повідомляла снаряду табличну початкову швидкість при стрільбі з нового ствола ( ).

Однак у процесі експлуатації канал ствола зношується. Підбір маси заряду супроводжується помилками. При зберіганні у пороху відбуваються фізико-хімічні зміни, які позначаються на балістичних властивостях зарядів. Це призводить до того, що початкова швидкість снаряда може бути як більше, так і менше від табличної, при цьому відповідно змінюється дальність польоту снаряда.

Температура порохового заряду впливає на початкову швидкість снаряда через зміну швидкості горіння. Із збільшенням температури порохового заряду швидкість горіння пороху збільшується, збільшується тиск, а відповідно, зростає початкова швидкість снаряда.

Поправки дальності на відхилення початкової швидкості снаряда від табличної (відхилення температури заряду) чисельно дорівнюють добутку відхилення (∆Т_з) для даної партії зарядів на табличну величину поправки у дальність, що відповідає зміні початкової швидкості снаряда на 1 % (температури заряду на 10°С).

Знак поправки дальності на відхилення початкової швидкості снаряда (температури заряду) від табличної протилежний знаку відхилення.

Якщо у поправочній частині Таблиць стрільби указані знаки поправок, то знак поправки на відхилення початкової швидкості снаряда (температури заряду) виходить при алгебраїчному множенні відхилення початкової швидкості (температури заряду) на відповідну табличну поправку.

З метою зменшення полум’я при стрільбі вночі можуть використовуватися полум’ягасники. Полум’ягасник збільшує чи зменшує початкову швидкість снаряда. Наприклад, при стрільбі з 122-мм гаубиць Д-30 з полум’я гасником початкова швидкість снаряда буде менше табличної, тому поправку у дальність на зменшення початкової швидкості слід вводити зі знаком "плюс"; при стрільбі з 152-мм гаубиць з полум’ягасником початкова швидкість снаряда буде більше табличної, тому поправку у дальність на збільшення початкової швидкості слід вводити зі знаком «мінус». Величини зміни початкової швидкості при стрільбі різними снарядами з полум’ягасником зазначені у Таблицях стрільби.

Таблиці стрільби складаються для зарядів, зібраних у латунних гільзах. При стрільбі зарядами, зібраними у гільзах з інших металів, необхідно враховувати поправки згідно з вказівками Таблиць стрільби.

Зі зміною маси снаряда одночасно змінюється початкова швидкість та поперечне навантаження снаряда (відношення маси снаряда до площі поперечного перетину). Зі збільшенням маси снаряда початкова швидкість зменшується та, відповідно, зменшується дальність стрільби. Водночас із збільшенням маси снаряда збільшується поперечне навантаження, при цьому збільшується дальність польоту снаряда, бо снаряд з більшим поперечним навантаженням краще зберігає швидкість при русі у повітрі. Остаточний результат впливу відхилення маси снаряда залежить від співвідношення дій цих двох причин.

На малих дальностях стрільби переважний вплив має зміна початкової швидкості снаряда, тому із збільшенням (зменшенням) маси снаряда дальність його польоту зменшується (збільшується). На великих дальностях стрільби, коли снаряд тривалий час зазнає дію сили опору повітря, вирішальне значення має зміна поперечного навантаження, тому із збільшенням (зменшенням) маси снаряда дальність його польоту збільшується (зменшується). На деяких дальностях вплив обох причин взаємно врівноважується, тому поправка на відхилення маси снаряда у цьому випадку дорівнює нулю.

У таблицях стрільби зазначені поправки на відхилення маси снаряда на один знак.

Величина та знак поправки дальності утворюються в результаті алгебраїчного множення табличної поправки на кількість знаків відхилення маси снаряда.

Через те, що швидкість міни невелика, зі зміною поперечного навантаження сила опору повітря змінюється несуттєво; впливає на дальність польоту міни зміна початкової швидкості. Для більш важкої (легкої) міни початкова швидкість та дальність польоту менше (більше), тому поправку на всі дальності слід вводити зі знаком «плюс» («мінус»). Відповідно, поправка дальності на відхилення маси міни має той же знак, що і на корпусі міни.

Через те, що поправки на відхилення маси снарядів для різних гармат батареї можуть відрізнятися, то при розрахунку сумарних поправок їх не враховують, а вводять в установку рівня (прицілу) командири гармат.

Забарвлення поверхні снарядів призводить до зменшення сили тертя та, відповідно, до зменшення сумарної сили лобового опору повітря руху снаряда, що сприяє збільшенню дальності польоту снаряда. При стрільбі незабарвленими снарядами систематичні відхилення дальності (недольоти) можуть досягати 1 % дальності. Тому при стрільбі незабарвленими снарядами вводяться поправки дальності на не забарвленість снарядів, що зазначаються у Таблицях стрільби. У деяких Таблицях стрільби поправки дальності на непофарбованість (пофарбованість) снарядів даються у вигляді постійної відносної поправки у процентах дальності або ж виражаються через табличні значення поправок дальності на зміну тиску повітря на 10 мм рт.ст.

Таблиці стрільби складені для умов стрільби з підривником без ковпачку. Ковпачок, натягнутий на підривник, як правило, погіршує балістичну форму снаряда, а відповідно, збільшується й опір повітря при польоті снаряда. Дальність польоту снаряда з ковпачком зменшується. Тому поправка на ковпачок підривника завжди береться зі знаком "плюс".

Різниця конструкцій снарядів цього типу впливає на форму, масу та розподіл маси, що врешті-решт призводить до зміни балістичного коефіцієнту снаряда та дальності польоту снаряда. Тому для снарядів, що мають конструктивні відмінності від снарядів основного типу, прийнятих при відстрілюванні Таблиць стрільби, у таблицях зазначають поправки дальності.

У тих випадках, коли різниця балістичного коефіцієнту внаслідок різниці конструктивних характеристик снарядів зміненого креслення призводить до значної зміни дальності польоту, для снарядів зміненого креслення (індексу) складаються окремі Таблиці стрільби, що уміщують у загальний комплект таблиць.

Явище деривації властиве лише артилерійським снарядам, що обертаються. Суть цього явища полягає в наступному. Для стабілізації польоту снаряда за допомогою нарізів у каналі ствола гармати снаряду надається швидке обертання навколо його подовжньої осі. Снаряд набуває властивості гіроскопу (вовчку) та опирається перекиданню під дією сили опору повітря, що прикладена попереду його центру мас. При цьому вісь снаряда починає прецесувати (описувати складний конусоподібний рух) навколо деякої осі, яка внаслідок кривизни траєкторії обертається в бік його обертання. Це призводить до того, що з’являється сила, що зносить снаряд у бік обертання.

У вітчизняній артилерії прийнята права нарізка, тому снаряди відхиляються вправо, поправка на деривацію завжди має знак «мінус».

До ст. 57

1. Таблиці стрільби складені для конкретних метеорологічних умов, що називаються табличними. Табличні поправки вирахувані за умови, що відхилення метеорологічних величин від їх табличних значень однакові на усіх висотах. У конкретних умовах відхилення метеорологічних величин у межах повної висоти траєкторії, як правило, не бувають однаковими.

Тому для розрахунку поправок дійсні, що змінюються з висотою відхилення метеорологічних величин, замінюють умовними, однаковими на усіх висотах у межах заданої висоти траєкторії. Ці умовні відхилення підбирають так, щоб вони за своїм впливом на дальність та напрямок польоту снаряда були рівноцінні впливу дійсних, неоднакових на різних висотах відхилень метеовеличин.

Підібрані таким чином умовні відхилення метеорологічних величин називають балістичними відхиленнями (балістичне відхилення температури, балістичний вітер).

Балістичні відхилення визначають через середні значення (відхилення) метеовеличин, що містяться у бюлетені «Метеосередній». Балістичне відхилення метеовеличини для траєкторії висотою Y_S приймають таким, що дорівнює середньому значенню (відхиленню) метеовеличини від поверхні землі до конкретної висоти, яку називають висотою входу у бюлетень Y_бюл.

Висота входу у бюлетень Y_бюл залежить від балістичних характеристик снаряда та визначається для кожного заряду кожної артилерійської системи за висотою траєкторії, що відповідає вирахуваній дальності (куту прицілювання), за допомогою спеціальних номограм чи за Таблицями стрільби. Для знайденої умовної висоти Y_бюл лінійною інтерполяцією визначають за бюлетенем «Метеосередній» метеорологічні дані з округленням: балістичне відхилення температури повітря – до 1°С, дирекційний кут та швидкість балістичного вітру – до 1-00 та 1 м/с відповідно.

Якщо висота входу у бюлетень виявиться менше 200 м, то метеорологічні дані визначають за бюлетенем «Метеосередній» для висоти 200 м.

2. Розглянемо вплив метеорологічних умов стрільби на політ снаряда та порядок визначення відхилень цих умов від табличних.

Вплив атмосферного тиску на політ снаряда.
Зі збільшенням тиску збільшується щільність повітря.
Зі збільшенням щільності повітря збільшується його опір польоту снаряда, тому зі збільшенням тиску дальність польоту снаряду зменшується. Відповідно, поправка повинна мати знак «плюс». Зі зменшенням тиску дальність польоту снаряда збільшується, поправка повинна мати знак «мінус».

Тиск атмосфери зменшується зі збільшенням висоти над рівнем моря, причому на кожні 10 м збільшення висоти тиск зменшується приблизно на 1 мм рт.ст. У тому випадку, коли вогнева позиція розташована вище чи нижче метеорологічної станції, відхилення тиску, що зазначене у бюлетені «Метеосередній», необхідно приводити до висоти вогневої позиції.

Вплив температури повітря на політ снаряда. Температура повітря впливає на силу опору повітря через:

щільність повітря;

тиск атмосфери;

швидкість звуку.

Щільність повітря з підвищенням температури зменшується. Це призводить до зменшення сили опору повітря та, відповідно, до збільшення дальності польоту снаряда.

Тиск атмосфери з підвищенням температури повітря збільшується. Це призводить до збільшення сили опору повітря та, відповідно, до зменшення дальності польоту снаряда.

Швидкість звуку з підвищенням температури повітря збільшується. Це призводить до зменшення числа М = V/a (відношення швидкості снаряда до швидкості звуку).

При М < 1 (при дозвукових швидкостях) зменшення М викликає зменшення сили опору повітря та дальність польоту снаряда збільшується.

При М > 1 (при надзвукових швидкостях) зменшення М викликає збільшення сили опору повітря та дальність польоту снаряда зменшується.

При спільному впливі усіх трьох факторів визначальним, як правило, є щільність повітря, тому для переважної більшості артилерійських снарядів підвищення температури повітря призводить до збільшення дальності (та навпаки).

При великих висотах траєкторії (9-10 км та більше) визначальними можуть виявитися два інші фактори. Тому для деяких далекобійних систем при стрільбі на великих кутах підвищення може виявитися, що підвищення температури повітря зменшує дальність польоту снаряда. Балістичне відхилення температури повітря визначають з метеорологічного бюлетеня за висотою Y_бюл.

Якщо у Таблицях стрільби графа «Висота входу у «Метеосередній» відсутня, то Y_бюл визначають за спеціальними номограмами.

Вплив вітру на політ снаряда. При попутному вітрі сила лобового опору повітря зменшується, тому дальність польоту снаряду збільшується. При зустрічному вітрі дальність польоту снаряду зменшується.

Боковий вітер тисне на бокову поверхню снаряда, тому відхиляє його від початкового напрямку польоту в бік, куди дме вітер. Вітер, спрямований під кутом до площини стрільби, змінює положення точки падіння снаряда за дальністю та напрямком, тому для урахування впливу вітру на політ снаряда вектор балістичного вітру слід розкласти на дві складові, одна з яких – подовжня складова W_x – повинна бути спрямована у бік площинистрільби, а інша – бокова складова W_z – по перпендикуляру до неї (рис. 15).

Рис. 15. Визначення кута та складових вітру

Величини подовжньої та бокової складових вітру можуть бути вирахувані за формулами:

W_x = W cosA_w;

W_z = W sinA_w,

де W – швидкість балістичного вітру;

A_w – кут вітру, що відлічується проти годинникової стрілки від напрямку стрільби до напрямку, звідки дме вітер, тобто
A_w = α_ц – α_w. Якщо α_ц менше α_w, то до α_ц необхідно додати 60-00.

За цими формулами розрахована таблиця для розкладення балістичного вітру на складові, розміщена у Таблицях стрільби, якою користуються при вирахуванні поправок. У таблицях стрільби можуть бути зазначені або знаки поправок, або знаки складових вітру.

Правило визначення знаків поправок залежно від кута вітру показано на рис. 16.

Рис. 16. Визначення поправок на складові балістичного вітру

Так, наприклад, якщо А_W = 10-00, то відносно напрямку стрільби (НС) вітер є зустрічним ліворуч та буде зменшувати дальність та відхиляти снаряд праворуч.

Таким чином, у цих умовах необхідно взяти поправки на вітер: у дальність зі знаком «плюс», у напрямок зі знаком «мінус».

Балістичний вітер визначають, як і балістичне відхилення температури, з метеорологічного бюлетеня за висотою Y_бюл, яку визначають за Таблицями стрільби або спеціальними номограмами.

До ст. 58

Обертання Землі призводить до того, що будь-яке тіло, що вільно рухається уздовж земної поверхні, під дією сили Коріоліса відхиляється від напрямку свого руху у Північній півкулі праворуч, а у Південній – ліворуч.

При стрільбі уздовж екватора напрямок сили Коріоліса у будь-якій точці співпадає з площиною стрільби, тому відхилення буде тільки за дальністю. Якщо здійснити постріл паралельно земній поверхні на схід, то снаряд полетить далі, а при пострілі на захід – ближче.

Якщо тіло кинути вертикально вгору, то воно завжди буде відхилятися на захід.

Політ артилерійського снаряда можна розглядати як одночасний рух у горизонтальній та вертикальній площині. За рахунок горизонтального руху у Північній півкулі він буде завжди відхилятися праворуч, а за рахунок вертикального – на захід.

Остаточний результат відхилення буде залежати від того, який з цих двох факторів матиме вирішальне значення.

При стрільбі ствольної артилерії вирішальне значення має відхилення снаряда за рахунок горизонтального руху.

Тому при стрільбі уздовж меридіану у Північній півкулі снаряд буде відхилятися тільки за напрямком та завжди праворуч, а при стрільбі уздовж екватора – тільки за дальністю.

При усіх інших напрямках стрільби обертання Землі впливає як на напрямок, так і на дальність польоту снаряда. Величини відхилень залежать від напрямку та дальності стрільби та від географічної широти ВП.

Поправки на обертання Землі розраховуються за спеціальними формулами та, якщо вони суттєві, зазначаються у Таблицях стрільби.

До ст. 59 та 65

При відхиленні балістичних та метеорологічних умов стрільби від табличних зміна польоту снаряда до назначеної точки його розриву (розкриття) не завжди буде прямопропорційна зміні дальності польоту снаряда на відхилення цих умов. Так, якщо за вирахуваною дальністю до цілі назначити табличну установку трубки, то розрив (розкриття) снаряда з дистанційною трубкою відбудеться (з урахуванням поправки в установку дистанційної трубки для отримання повітряних розривів на найвигіднішому перевищенні над ціллю та інтервалі) вище чи нижче найвигіднішого перевищення. Для того, щоб середня точка повітряних розривів знаходилася на найвигіднішому перевищенні над ціллю, необхідно до табличної установки дистанційної трубки додати (зі своїм знаком) сумарну поправку в установку дистанційної трубки на відхилення тих балістичних та метеорологічних умов стрільби від табличних, що передбачені ст. 59 Правил стрільби. Поправка в установку дистанційної трубки на поздовжній вітер не вводиться, бо не впливає на час польоту снаряда.

При визначенні установок для стрільби касетними снарядами (мінами) керуються цими ж міркуваннями та вказівками Таблиць стрільби.

До ст. 64

1. Наведені у Таблицях стрільби кути прицілювання (установки прицілу) відповідають випадку, коли гармата та цілі розташовані на одному рівні. За наявності перевищення цілі над вогневою позицією необхідно вводити поправку на перевищення у вирахуваний кут прицілювання.

Необхідність урахування поправки на перевищення цілі видна з рис. 17. Для траєкторії І кут підвищення (кут прицілювання) дорівнює α₀; йому відповідає горизонтальна дальність до цілі Д₀.

Для траєкторії ІІ кут підвищення дорівнює φ, йому відповідає горизонтальна дальність Д. При горизонтальній дальності до цілі Д₀ дійсна траєкторія снаряда пройде крізь точку Ц при куті підвищення φ. Різниця кутів φ та α₀ і буде поправкою на перевищення цілі:

Δφ = φ – α₀.

Таким чином, кут підвищення φ дорівнює сумі кута прицілювання α₀, що відповідає горизонтальній дальності до цілі, та поправки на перевищення цілі Δφ:

φ = α₀ + Δφ.

Рис. 17. Поправки на перевищення цілі при настильній та навісній стрільбі: а – кут місця додатний; б – кут місця від’ємний.

Знак поправки Δφ залежить від знаку перевищення цілі та виду стрільби. При настильній та навісній стрільбі поправка на перевищення має знак перевищення цілі, тобто вона додатна, коли ціль вище батареї (рис. 17, а), та від’ємна, коли ціль нижче батареї (рис. 17, б).

При мортирній стрільбі зі збільшенням кута підвищення дальність зменшується, а із зменшенням – збільшується.

З рис. 18 видно, що при мортирній стрільбі поправка на перевищення цілі має знак, протилежний знаку перевищення цілі. Поправка від’ємна, коли ціль вище батареї (рис. 18, а) та додатна, коли ціль нижче батареї (рис. 18, б).

Рис. 18. Поправки на перевищення цілі при мортирній стрільбі:

а – кут місця додатний; б – кут місця від’ємний

Оцифрування прицілу для мінометів проведено так, що для збільшення дальності (зменшення кута підвищення) установку прицілу необхідно збільшувати, а для зменшення дальності (збільшення кута підвищення) – зменшувати. Тому для мінометів поправка на перевищення цілі має знак перевищення цілі.

При кутах місця цілі ε_ц менше 0-05 та кутах прицілювання не більше 200 тис. можна вважати, що поправка на перевищення цілі Δφ дорівнює куту місця цілі ε_ц. Тоді:

φ = α₀ + ε_ц.

В інших випадках поправка на перевищення цілі буде відрізнятися від кута місця цілі на деяку величину Δα_ε, яку називають поправкою кута прицілювання на кут місця цілі:

Δφ = ε_ц + Δα_ε.

При цьому кут підвищення:

φ = α₀ + ε_ц + Δα_ε..

При настильній та навісній стрільбі, як видно з рис. 17, Δφ та ε_ц будуть додатними, якщо ціль вище батареї, та від’ємними, якщо ціль нижче батареї.

За абсолютною величиною поправка Δφ при кутах підвищення менше 45° завжди більше ε_ц. Тому поправка кута прицілювання на кут місця цілі, тобто при додатному куті місця цілі (ціль вище батареї) поправка кута прицілювання на кут місця цілі додатна, а при від’ємному куті місця цілі (ціль нижче батареї) – від’ємна.

При мортирній стрільбі поправка Δφ має знак, протилежний знаку кута місця цілі (рис. 18.). Так, при додатному куті місця цілі поправка Δφ від’ємна; у цьому випадку поправка кута прицілювання на кут місця цілі буде також від’ємною. При від’ємному куті місця цілі поправка Δφ додатна; у цьому випадку поправка кута прицілювання на кут місця цілі буде також додатною. Таким чином, при мортирній стрільбі поправка кута прицілювання на кут місця цілі має знак, протилежний знаку кута місця цілі.

2. У таблицях стрільби для гармат розміщені поправки кута прицілювання на кут місця цілі, а для мінометів та деяких зразків гармат для кутів прицілювання вище 45° розміщені поправки на перевищення цілі. Таблиці поправок на перевищення цілі (таблиці поправок кута прицілювання на кут місця цілі) дані для визначених перевищень (кутів місця) цілі відносно гармати та для визначених дальностей до цілі (кутів прицілювання). Для проміжних значень перевищень та дальностей до цілі (або кутів місця цілі та кутів прицілювання) поправки знаходять шляхом інтерполювання.

При використанні дистанційної шкали прицілу поправка на перевищення цілі враховується рівнем, бо вона виражається у тисячних та переведення її у поділки прицілу вимагає зайвих розрахунків, крім того, частки поділки прицілу, що отримані при цьому, не можуть бути враховані прицілом. При стрільбі за шкалою тисячних поправка на перевищення цілі може бути врахована або ж прицілом, або рівнем.

При стрільбі з мінометів перевищення цілі враховується зміною установки прицілу.

3. На підставі розрахунків траєкторії польоту снаряда при різних кутах місця цілі встановлено, що поправку кута прицілювання на кут місця цілі необхідно брати за кутом прицілювання, що відповідає вирахуваній дальності до цілі.

Друга складова частина поправки на перевищення – кут місця цілі – при незмінній величині перевищення цілі залежить лише від топографічної дальності до цілі.

При кутах прицілювання вище 45° помилки визначення кута місця цілі ε_ц за вирахуваною дальністю значно менше, ніж помилки визначення Δα_ε за топографічною дальністю. Тому поправку на перевищення цілі за допомогою таблиць поправок на перевищення цілі, розташованих у Таблицях стрільби, визначають за вирахуваною дальністю до цілі.

До ст. 66

Пристріляні установки за репером (ціллю) точніше вирахуваних установок, визначених способом повної підготовки. Так, точність створення (пристрілювання) репера (цілі) характеризується значеннями серединних помилок порядку 0,25-0,5% Д^ц_т за дальністю, 0-01...0-02 за напрямком та 0,3-0,4 под. трубки за висотою. Точність же повної підготовки, як відомо, характеризується (при стрільбі на середні та граничні дальності) наступними значеннями серединних помилок: порядку 0,7-0,9 %Д за дальністю;
0-03...0-05 за напрямком; 0,7-0,9 под. трубки за висотою.

Це зобов’язання дозволяє уточнити установки по цілях, визначені способом повної підготовки.

Розрахунки показують, що використання уточнюючих поправок підвищує точність повної підготовки, коли проміжок часу між створенням (пристрілюванням) репера (цілі) та складанням метеорологічного бюлетеня не перевищує 2 год., різниця дирекційних кутів цілі та репера не перевищує 6-00, а різниця топографічних дальностей – 4 км.

Уточнюючі поправки можна використовувати до тих пір, поки стрільба буде вестись з цієї вогневої позиції та тими боєприпасами, якими проводилося пристрілювання. Якщо стрільба по цілі буде вестись боєприпасами іншої партії, то при цьому за загальними правилами додатково враховують поправку на різнобій партії зарядів.

Скорочена підготовка

До ст. 68 та 69

Скорочена підготовка відрізняється від повної лише точністю та повнотою урахування умов стрільби. Оцінка точності її проводиться за допомогою тих же формул, що і оцінка точності повної підготовки.

Під скороченою підготовкою розуміють такий спосіб визначення установок, при якому умови стрільби враховуються не повністю (має місце хоча б одне порушення вимог ст. 54 Правил стрільби) або наближено. Установки для стрільби вважаються визначеними способом скороченої підготовки та у разі, коли при повному, неповному чи наближеному урахуванні умов стрільби координати цілі та вогневої позиції та орієнтування гармат (або те і інше разом) визначені (виконані) з меншою точністю, ніж при повній підготовці. Таким чином, можливі різні варіанти скороченої підготовки.

Якщо є порушення вимог ст. 54 Правил стрільби одночасно не більше, ніж за двома умовами та ці порушення не виходять за межі, зазначені у ст. 69 Правил стрільби, то помилки скороченої підготовки не будуть перевищувати помилок повної підготовки більше, ніж у 1,2-1,5 рази. При цьому допускається ведення вогню на подавлення дивізіоном (двома батареями) без пристрілювання по групових цілях великих розмірів із збільшенням витрати снарядів у 1,5 рази.

Якщо балістичні та метеорологічні умови стрільби враховуються наближено, серединні помилки скороченої підготовки можуть досягати 4 %Д за дальністю та 0-10 – за напрямком.

До ст. 70

При збільшенні меж перенесення (але не більше, ніж у 1,5 рази) чи використання даних створення (пристрілювання) репера (цілі) з давністю від 3 до 8 год. значення серединних помилок визначення установок для стрільби перенесенням вогню від репера (цілі) для середніх умов приблизно дорівнюють значенням характеристик точності скороченої підготовки, при яких дозволяється ведення вогню дивізіоном по групових цілях без пристрілювання із збільшенням витрати снарядів у 1,5 рази.

• ⇐ Назад
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 111213
• 14
• 15
• 16
• 17
• 18
• 19
• 20
• Далее ⇒