Серединні помилки пристрілювання на повітряних

Розривах за дальністю

Способи та умови пристрілювання Кількість засічених розривів у групі
За допомогою квантового далекоміра (кількість засічок цілі – 2)   За допомогою спряженого спостереження (бусолей) γ = 1-00, Дк = 4000 м 61 1,0   78 1,3 0,7   55 0,9 36 0,6   45 0,8 31 0,5   39 0,7

Примітка. Значення помилок зазначені: у чисельнику – у метрах, у знаменнику – у Врд (Врд = 60 м).

 

З табл. 28 видно, що однакова точність пристрілювання цілі (у Врд) на повітряних розривах досягається при засічці квантовим далекоміром двох розривів у групі, а спряженим спостереженням – чотирьох. Для спрощення правил пристрілювання рекомендується в обох випадках мати у групі не менше трьох засічених розривів.

5. Помилки пристрілювання перевищення повітряних розривів викликаються помилками вимірювання перевищення розривів та розсіювання снарядів за висотою.

Серединна помилка пристрілювання перевищення повітряних розривів розраховується за формулою:

 

,

 

де Еδ – серединна кутова помилка вимірювання перевищення можливого повітряного розриву над ціллю, под. кут.

 

При визначенні коректур не менше, ніж за трьома повітряними розривами серединна помилка пристрілювання перевищення розривів складає 0,5-0,6 Врв.

6. Величину ΔNтис можна визначити зі співвідношення сторін трикутників (рис. 27) при допущенні, що ділянка траєкторії поблизу точки падіння є прямою лінією:

 

.

 

ΔN = 1 под., тоді остаточно:

 

ΔNтис (у под. підривника або трубки).

 
 

 

Рис. 27. Визначення ΔNТИС

 

7. Зміна установки прицілу на величину ΔП при одній і тій же установці дистанційного підривника (трубки) призводить тільки до змінення перевищення розривів на величину ΔП 0,001 (точка Р' на рис. 28), а відстань розриву від цілі залишається незмінною.

 

Для того, щоб отримати розриви у точці Р", змінення установки прицілу супроводжують відповідною зміною установки підривника (трубки) на величину ΔN, яку можна визначити із співвідношення сторін трикутників, показаних на рис. 28:

.

 
 

Рис. 28. Коректура підривника (трубки) при супроводженні

коректури дальності

 

Враховуючи, що ΔП = ΔД/ΔХтис, остаточно отримують:

 

ΔN = =ΔПΔNтис.

 

8. При пристрілюванні цілі на повітряних розривах снарядами з дистанційною трубкою введенням коректур прицілу, трубки та рівня сполучають центр розсіювання снарядів з ціллю за дальністю та висотою.

Для отримання розривів на найвигіднішому перевищенні Δhн та найвигіднішому інтервалі l відносно цілі (рис. 29) необхідно виправити установку трубки на величину ΔN.

Величина ΔN може бути отримана із співвідношення сторін трикутників, показаних на рис. 29:

 

,

звідки

.

 

 
 

Рис. 29. Коректура в установку дистанційної трубки для отримання розривів на найвигіднішому перевищенні та найвигіднішому

інтервалі відносно цілі.

 

Величина ΔN залежно від калібру гармат та дальності стрільби складає 2-3,5 поділки трубки та для спрощення розрахунку коректур прийнята такою, що дорівнює 3 поділкам трубки.

 

До ст. 122

При пристрілюванні касетними боєприпасами суттєво обмежуються можливості засобів артилерійської розвідки з обслуговування стрільби, бо в результаті значного розсіювання бойових елементів касетного боєприпаса по фронту та за глибиною (150 м та більше) визначення центру їх групування (центру зони розривів бойових елементів) викликає значні труднощі.

 

Відмінність траєкторій польоту бойових елементів від траєкторій касетних снарядів, значне розсіювання бойових елементів, малий викид ґрунту при їх підриванні не дозволяють застосовувати для засічки центрів групування розривів бойових елементів касетних боєприпасів
(а відповідно, і для пристрілювання) такі технічні засоби розвідки, як радіолокаційні станції типу АРК, типу СНАР, а також підрозділи звукової розвідки.

Виявити та засікти з різних пунктів спряженого спостереження розрив одного і того ж (центрального) бойового елементу в групі з безлічі розривів практично неможливо. Внаслідок цього напрямку з пунктів спряженого спостереження на центр групування розривів бойових елементів касетного боєприпаса на місцевості визначаються з великими помилками, що призводить до низької точності засічки. Тому спряжене спостереження не може використовуватися для обслуговування пристрілювання касетними боєприпасами.

Відхилення центру групування розривів осколкових бойових елементів відносно цілі (центру групової цілі) можна визначати за допомогою вертольоту, а за сприятливих умов також за допомогою далекоміра та по СЗР.

Сприятливими умовами для проведення пристрілювання цілі касетними боєприпасами за допомогою далекоміра та по СЗР є: гарна видимість; щільний ґрунт та низька рослинність в районі цілі; слабкий вітер; нахил місцевості в районі цілі в бік спостережного пункту та значне перевищення СП над ціллю.

При спостереженні розривів осколкових бойових елементів за допомогою вертольоту забезпечуються найбільш сприятливі умови для визначення відхилень центру групування розривів відносно цілі (центру групової цілі), що здійснюється аналогічно пристрілюванню за виміряними відхиленнями осколково-фугасними снарядами (ст. 107).

Тому Правила стрільби рекомендують за сприятливих умов проводити пристрілювання цілей касетними снарядами за допомогою вертольоту, далекоміра або за спостереженням знаків розривів, керуючись загальними правилами. При цьому коректури дальності, напрямку та в установку дистанційного підривника (трубки) необхідно визначати за відхиленнями центрів групування розривів осколкових бойових елементів відносно цілі (центру групової цілі).


До глави V