Ураження цілей стрільбою прямою наводкою із гармат

До ст. 333

Загальна схема визначення установок для відкриття вогню прямою наводкою полягає в наступному:

вибирають (з’ясовують) ціль на місцевості і визначають дальність до неї;

розраховують поправки дальності і напряму на відхилення метеорологічних і балістичних умов стрільби від табличних;

визначають обчислені установки прицілу і кутоміра, а при виконанні вогневих завдань снарядами з дистанційним підривником (трубкою) – і вирахувану установку дистанційного підривника (трубки).

Дальність до цілі визначають, як правило, за допомогою далекоміра або за карткою вогню гармати. Спосіб визначення дальності за допомогою далекоміра є основним.

При визначенні дальності до цілі за карткою вогню гармати оцінюють віддалення цілі від найближчого орієнтиру і залежно від того, наскільки далі або ближче вона знаходиться, це віддалення додають до дальності до орієнтиру або віднімають з неї.

Дальності до цілей і до орієнтирів при складанні картки вогню гармати повинні вимірюватися, якщо можливо, найбільш точним способом (наприклад, за допомогою далекоміра).

Серединна помилка визначення дальності до цілі за допомогою приладів характеризується їх технічними можливостями. При визначенні дальності за карткою вогню гармати або за картою вона складає 5 % дальності до цілі, при окомірному визначенні дальності – 10 % Д_ц.

При виконанні вогневих завдань реальні умови стрільби (особливо метеорологічні і балістичні) можуть істотно відрізнятися від табличних. Відхилення снарядів від цілі внаслідок неврахування відхилень цих умов від табличних можуть сягати 100-300 м за дальністю і 0-02...0-04 за напрямом. Очевидно, що з метою підвищення імовірності попадання при першому пострілі необхідно враховувати поправки на відхилення умов стрільби від табличних, особливо при стрільбі на великі дальності (більше 1500 м).

Поправки на відхилення умов стрільби від табличних можуть визначатися за наслідками попередніх стрільб, розрахунком безпосередньо по цілі з використанням Таблиць стрільби, а також приблизно з використанням заздалегідь розрахованих таблиць поправок.

Найточніше поправки на відхилення умов стрільби можуть бути визначені за наслідками попередніх стрільб (пристріляні поправки) або розрахунком безпосередньо по цілі з використанням Таблиць стрільби.

Пристріляні поправки можна використовувати, якщо з моменту їх отримання пройшло не більше трьох годин за умов стійкої погоди. Пристріляну поправку дальності визначають, віднімаючи від пристріляної дальності топографічну дальність до цілі, а пристріляну поправку напряму приймають такою, що дорівнює сумарній коректурі напряму.

Пристріляні поправки дальності і напряму використовують для стрільби по новій цілі без змін.

При визначенні поправок розрахунком безпосередньо по цілі з використанням Таблиць стрільби доцільно враховувати тільки ті чинники, які істотно впливають на точність стрільби, а саме:

відхилення початкової швидкості снарядів, температури повітря і температури заряду – при розрахунку поправки дальності;

бічний вітер і деривацію – при розрахунку поправки напряму.

Ці поправки визначаються командиром батареї (взводу) безпосередньо перед стрільбою. Сумарне відхилення початкової швидкості снарядів визначають заздалегідь.

Якщо стрільба не проводилася (брак часу або неможливо визначити відхилення умов стрільби від табличних за допомогою приладів), то поправки визначають приблизно. З цією метою використовуються спеціальні таблиці, заздалегідь розраховані з урахуванням відхилень температури повітря і заряду, початкової швидкості снарядів, бічного вітру і деривації.

Приклад таблиць поправок для наближеного обліку умов стрільби наведений у табл. 59 і 60.

Таблиця 59

Поправки дальності для 122-мм самохідної гаубиці 2С1,

снаряд ОФ-462Ж, заряд повний, при = -1% , м

Таблиця 60

Поправки напряму для 122-мм самохідної гаубиці 2С1,

снаряд ОФ-462Ж, заряд повний, поділ. кут.

За наявності таких таблиць командир гармати, знаючи хоча б приблизно температуру заряду (повітря), напрям і швидкість вітру, може швидко визначити поправки.

До ст. 335

Відхилення розриву за дальністю оцінюють відносно цілі. Якщо ціль погано спостерігається, то відхилення розриву за дальністю можна оцінювати щодо місцевого об’єкту, розташованого на рубежі цілі. Недолітним вважають розрив, який відбувся нижче за ціль, або коли хмара пилу і диму від розриву закриває ціль (траса снаряда проходить нижче за основу цілі). Перелітним вважають розрив, що відбувся вище за ціль або коли ціль видно на фоні хмари розриву, а також коли траса проходить над ціллю.

Положення розриву щодо цілі потрібно оцінювати на момент появи хмари, а положення траси – на момент проходження снарядом рубежу цілі, інакше відхилення буде виміряне з великою помилкою. Спостерігаючи розрив, треба прагнути до того, щоб правильно оцінити не тільки знак, але й величину його відхилення у метрах за дальністю або в тисячних за висотою.

Відхилення за напрямом вимірюють від центру цілі (уразливій її частині) до місця розриву (траси). Бокові відхилення вимірюють за допомогою оптичних приладів. Слід мати на увазі, що на точність визначення коректури напряму істотно впливає зміщення командира гармати відносно гармати.

Як показують розрахунки, серединні помилки визначення коректури (вимірювання відхилення) через зміщення командира гармати відносно гармати можуть досягати 1-3 м і більш. Щоб помилки коректури через зсув істотно не впливали на точність стрільби, командир гармати повинен розташовуватися якомога ближче до площини стрільби (на відстані не більше 10 м від гармати).

• ⇐ Назад
• 43
• 44
• 45
• 46
• 47
• 48
• 495051
• 52
• 53
• 54
• 55
• 56
• 57
• 58
• Далее ⇒