Призначення, сфери діяльності та функції соціального педагога
Тема 4. Професійний портрет соціального педагога. Соціально-педагогічна освіта в Україні і за рубежем
(2гoд.)
План
1.Призначення, сфери діяльності та функції соціального педагога.
2. Знання, уміння і навички соціального педагога, професійні обов’язки соціального педагога.
3.Кодекс етики соціального педагога.
4.Кваліфікаціна характеристика соціального педагога.
5. Світові моделі та стандарти підготовки соціального педагога.
Література:
1. Сейко Н. А. Соціальна педагогіка : методичний посібник / Сейко Н. А. – Житомир: ЖДПУ, 2002. – С. 60–82.
2. Соціальна робота: в 3 ч. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. – Ч.1: Основи соціальної роботи. – С. 105–123.
3. Соціальна робота в Україні: навч. посіб. / І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Марченко та ін.. – К.: ДЦССМ, 2004. – С. 210–233.
4. Вступ до соціальної роботи: навч. посіб. / за ред.. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. – К.: Академвидав, 2005. – С. 123–140.
5. Тетерский С. В. Введение в социальную работу: учеб. пособ. / Тетерский С. В. – М.: Академический проект, 2001. – С. 17–30.
6. Овчарова Р. В. Справочная книга соціального педагога / Овчарова Р. В. – М. : ТЦ «Сфера», 2001. – С. 6–131.
7. Коваль Л. Г. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: навч. посіб. / Коваль Л. Г., Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. – К .: ІЗМН, 1997. – С.57–74.
8. Міщик Л. І. Соціальна педагогіка: навч. посіб. / Міщик Л. І. – К.: ІЗМН, 1997. – С.7–11.
9. Євтух М. Б. Соціальна педагогіка: підручник. / Євтух М. Б., Сердюк О. П. К.: МАУП, 2003. – С. 76–87.
10. Соціальна робота: технологічний аспект / за ред. проф. А. Й. Капської. – К.: ДЦССМ, 2004. – 36–45.
11. Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка: навч. посіб. / Пальчевський С. С. – К.: Кондор, 2005. – С. 534–549.
12. Шульга В.В. Соціальний педагог у загальноосвітньому навчальному закладі: метод. рекомендації /. Шульга В.В. – К. : Ніка-Центр, 2004. – С. 49-72.
13. Социальная работа / под общ. ред. проф. В. И. Курбатова. – Ростов н/Д : Феникс, 1999. – С. 104–117.
Призначення, сфери діяльності та функції соціального педагога
Соціальні педагоги в нашій державі – це спеціалісти вищої кваліфікації, люди особливої, делікатної професії. Залежно від профілю спеціалізації вони працюють безпосередньо в навчальних і поза навчальних закладах, житлових будинках, спеціалізованих установах. Турбота соціального педагога поширюється на всі вікові категорії соціокультурних і соціопедагогічних функцій суспільства, сім'ї, особистості.
Соціально-педагогічна діяльність є різновидом численних видів професійної діяльності. Кожна професійна діяльність характеризується наявністю специфічних, притаманних лише їй компонентів, має свою структуру. Спираючись на надбання психологічних та педагогічних наук в системі соціально-педагогічної діяльності в першу чергу виділяють суб'єкт та об'єкт. Професійна діяльність не є спонтанною чи фрагментарною. Вона спрямована на досягнення певних цілей та результатів, які обумовлюються метою конкретної діяльності. Загальна мета соціально-педагогічної діяльності полягає у створенні оптимальних умов соціалізації дітей та молоді.
Подальша конкретизація цієї мети відбувається у змісті соціально-педагогічної діяльності, що визначає коло основних професійних завдань стосовно суб'єктів та об'єктів цієї діяльності. На сьогодні її зміст розкривається у процесі соціальної адаптації, профілактики, реабілітації, ресоціалізації та соціально-культурної анімації певних наукових та соціальних груп. Разом з тим, слід зауважити, що перелічені компоненти змісту соціально-педагогічної діяльності можуть бути елементами інших видів діяльності. Наприклад, профілактика та реабілітація є складовими медичного обслуговування населення. Тому виникає необхідність на основі змісту вичленувати ще й професійні функції соціального педагога в межах окремої діяльності з метою наповнення їх конкретними специфічними повноваженнями.
Основними функціями діяльності соціального педагога є :
Діагностична – вивчення та оцінювання особливостей діяльності особистості, мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об’єднань; спрямованості впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивних сил у громаді та джерел негативного впливу на дітей та підлітків.
Прогностична – прогнозування на основі спостережень та досліджень динаміки розвитку негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на особистість чи групу.
Консультативна – надання порад, рекомендацій учням, батькам, учителям та іншим особам, які звертаються до соціального педагога.
Правозахисна – забезпечення дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представлення їхніх інтересів у різноманітних інстанціях (службі у справах дітей, міліції, органах соціального захисту тощо).
Попереджувально-профілактична та соціально-терапевтична – передбачення і приведення до дії механізмів запобігання й подолання негативних впливів у соціально-правовому, юридичному та психологічному плані; організація соціотерапевтичної допомоги, забезпечення захисту прав учнів у суспільстві, допомога підліткам і молоді в період соціального професійного визначення; переконання учнів у доцільності дотримання певних норм та правил поведінки стосовно суспільних норм, здоров’я, способу життя тощо.
Організаторська – забезпечення змістовного дозвілля дітей та підлітків у школі та соціальному середовищі, залучення сім’ї та представників громадськості до соціально-педагогічного процесу в навчальному закладі.
Посередницька – полягає у координації та об’єднанні зусиль різних спеціалістів і організацій, які здатні захистити права дитини, встановити її статус, допомогти у вирішенні актуальних проблем.
Евристична – націлена на допомогу в створенні умов для розвитку здібностей і талантів дитини.
У своїй сукупності дані функції передбачають:
- з’ясування потреб і проблем особистості;
- соціально-правову турботу про дітей та їх правовий захист;
- соціально-реабілітаційну допомогу обдарованим, фізично та психічно неповносправним особам у спеціалізованих закладах та за спеціальними методиками. Функції соціально-педагогічної діяльності – це основні напрями роботи, в яких конкретизується її зміст.
У схематичному вигляді структуру соціально-педагогічної діяльності можна подати у вигляді описаних вище компонентів, що перебувають у певному взаємозв'язку.
Оскільки функції діяльності соціального педагога найбільш повно відображають зміст його професійної спрямованості, детально охарактеризуємо кожну з них. Для того, щоб реалізувати певну функцію у практичній роботі, спеціаліст повинен оперувати певною сумою адекватних знань та умінь, які є специфічними для кожної з функцій.
Тому комплексна характеристика кожної з них обов'язково містить короткий опис її професійної спрямованості та знань і вмінь спеціаліста.
Комунікативна функція діяльності соціального педагога забезпечує налагодження взаємодії особистості, соціальної групи та державних і недержавних організацій, що виступають клієнтами, волонтерами, спонсорами і партнерами соціального педагога.
Рівень успішного контактування і володіння технологіями переконання і навіювання прямо пропорційні успіху соціально-педагогічної діяльності.
Спеціаліст повинен знати:
1) загальні положення теорії спілкування;
2) характерологічні ознаки видів та типів спілкування;
3) функції спілкування;
4) основні правила та норми спілкування;
5) провідні положення конфліктології;
6) сутність та особливості спілкування з різними соціальними групами;
7) етичні засади спілкування соціального педагога.
Спеціаліст повинен уміти:
1) здійснювати комунікативну презентацію;
2) добирати адекватні прийоми комунікативного впливу;
3) виступати каталізатором спілкування;
4) попереджувати та долати конфліктні ситуації;
5) добирати оптимальні засоби та прийоми спілкування.
Організаторська функція характеризує соціально-педагогічну діяльність з погляду соціального менеджменту, що полягає у структуру ванні, плануванні, розподілі видів професійної діяльності та координації роботи з різними соціальними інститутами та представниками споріднених професій.
Прогностична функція у соціально-педагогічній діяльності виконує змістовно-цільові (стратегічні) та організаційно-методичне (тактичні) завдання. У першу чергу це передбачення результатів зусиль соціального педагога щодо різних аспектів його професійної діяльності. З іншого боку-це ідеальне «програвання варіантів» різноманітних технологій соціально-педагогічної діяльності та вибір серед них тих, що зможуть забезпечити максимальну результативність за умови розумних витрат зусиль і часу.
Спеціаліст повинен знати:
1) роль та місце прогнозування в діяльності соціального педагога;
2) види прогнозування;
3) прийоми прогнозування;
4) зміст прогностичної діяльності соціального педагога;
5) особливості прогнозування різних напрямків та об'єктів діяльності соціального педагога.
Спеціаліст повинен уміти:
1) дотримуватися принципів наступності, систематичності та достовірності при створенні низки прогнозів;
2) доцільно оперувати різновидами прогнозування;
3) будувати адекватний прогноз відповідно до конкретної соціально-педагогічної ситуації;
4) прогнозувати особливості соціалізації особистості;
5) враховувати специфіку різних соціальних груп у процесі створення прогнозу професійної діяльності.
Охоронно-захисна функція спрямована на відстоювання прав та інтересів дітей і молоді на основі державних та міждержавних документів, з метою забезпечення для неповнолітніх та молоді гарантованих їм прав та умов життєдіяльності.
Спеціаліст повинен знати:
1) основні права підлітків та молоді, закріплені в міждержавних документах;
2) зміст діяльності основних соціальних інститутів, що реалізують охоронно-захисну функцію особистості;
3) зміст та повноваження діяльності соціального педагога стосовно захисту прав клієнта;
4) обов'язки сім'ї, школи, поза навчальних закладів стосовно розвитку особистості;
5) основи української правової системи та законодавства.
Спеціаліст повинен уміти:
1) володіти механізмами правового захисту дитини в різних соціальних інститутах;
2) використовувати комплекс правових норм для захисту прав дітей та молоді;
3) застосовувати заходи державного примусу щодо осіб, які допускають протиправні дії стосовно об'єктів соціальної роботи;
4) створювати умови для підтримки віри клієнта в можливість досягнення позитивних результатів;
5) інформувати представників різних груп про їх права та соціальні гаранти.
Діагностична функція покликана виявляти індивідуальні та специфічні особливості клієнта чи певної групи, дає змогу адекватно вирішувати соціально-педагогічні завдання.
Спеціаліст повинен знати:
1) теоретичні засади психолого-педагогічної діагностики;
2) особливості діагностування об'єктів соціально-педагогічної діяльності;
3) методологію та методи соціально-педагогічної діагностики;
4) принципи діагностичної діяльності;
5) напрями психолого-педагогічної діагностики;
6) вимоги до діяльності соціального педагога.
Спеціаліст повинен уміти:
1) визначати пріоритетні напрями та об'єкти психолого-педагогічної діагностики;
2) добирати оптимальний діагностичний інструментарій;
3) розробляти програму психолого-педагогічного діагностування як окремої особистості, так і мікрогруп;
4) аналізувати та узагальнювати результати діагностичної роботи;
5) використовувати результат діагностування в проектах професійної діяльності.
Попереджувально-профілактична функція має на меті в першу чергу виявлення, запобігання та обмеження асоціальних явищ,, причин соціальної дезадаптації серед різних соціальних груп та окремих осіб, забезпечення умов для формування соціально-позитивної спрямованості особистості.
Спеціаліст повинен знати:
1) причини та форми прояву девіантної поведінки підлітків та молоді;
2) зміст та форми соціально-профілактичної роботи;
3) способи та прийоми навіювання й переконання;
4) наслідки впливу можливих звичок та асоціальних форм поведінки на здоров'я і на життєдіяльність особистості;
5) основи здорового способу життя.
Спеціаліст повинен вміти:
1) володіти психокорекційними прийомами впливу на особистість;
2) організовувати індивідуальні, групові, масові форми профілактичної роботи;
3) організовувати соціально-позитивну діяльність підлітків та молоді через участь у різноманітних позанавчальних закладах, клубах, секціях, гуртках тощо;
4) пропагувати здоровий спосіб життя;
5) виявляти групи ризику серед підлітків та молоді;
6) володіти способами та формами профілактичної роботи з різними соціальними групами.
Корекційно-реабілітаційна функція полягає у зміні та вдосконаленні особистих якостей клієнта, особистостей життєдіяльності та створенні умов для розвитку потенційних можливостей осіб з функціональними обмеженнями, активне залучення їх до участі в суспільному житті.
Спеціаліст повинен знати:
1) теоретичні засади соціальної реабілітації;
2) специфіку корекційно-реабілітаційної роботи з різними соціальними групами;
3) види та рівні корекційно-реабілітаційної роботи;
4) вимоги до фахівця, що займається соціальною реабілітацією.
Спеціаліст повинен уміти:
1) надавати допомогу особам, що потребують соціальної реабілітації та адаптації;
2) здійснювати корекційно-реабілітаційну роботу з різними соціальними групами;
3) прогнозувати та планувати життєвий шлях об'єкта соціальної реабілітації;
4) налагоджувати зв'язки з усіма можливими суб'єктами корекційно-реабілітаційної допомоги.
Соціально-терапевтична функція спрямована на вчасне подолання кризових ситуацій та проблем клієнта на основі самоусвідомлення особистістю ставлення до себе, оточуючих та навколишнього середовища.
Спеціаліст повинен знати:
1) теоретичні засади психолого-педагогічної терапії;
2) проблематику соціально-терапевтичної роботи;
3) особливості соціально-терапевтичної роботи;
4) права і обов'язки фахівця з психолого-педагогічної терапії;
5) форми соціально-терапевтичної допомоги;
6) особливості надання соціально-терапевтичної допомоги різним групам клієнтів.
Спеціаліст повинен уміти:
1) надавати медичну, соціально-терапевтичну допомогу;
2) доцільно застосовувати різноманітні форми психолого-педагогічної терапії;
3) надавати консультативну соціально-терапевтичну допомогу;
4) проводити як індивідуальні, так і групові терапевтичні зустрічі;
5) залучати працівників різних соціальних інституцій до надання допомоги особистості;
6) надавати як очну, так і дистанційну психолого-педагогічну допомогу (робота на телефоні довіри).