Контрольна робота з диференційної психології.
- Предмет диференційної психології:
а) індивідуальні особливості людини,
б) типологічні особливості та групові відмінності,
в) всі відповіді вірні.
- Для досліджень у диференційній психології більш характерний
а) номотетичний підхід,
б) ідеографічний підхід,
в) формалістичний.
- Диференційна психологія як практична наука має витоки з
а) експериментальної психології,
б) популярної психології,
в) соціальної психології.
- Ендофактори в детермінації індивідуальної особистісної варіативності визначаються:
а) спадковістю та уродженими якостями індивіда,
б) умовами оточуючого середовища,
в) індивідуальним досвідом.
- Індивідуальність включає виключно:
а) конституціональні, нейрофізіологічні відмінності,
б) типові особливості психіки, що поєднують людину з іншими та забезпечують взаємозв'язки серед людей,
в) індивідні, характерологічні та соціально-психологічні якості, що відрізняють людину від інших.
6. Індивідуальність проявляється в:
а) ситуативних реакціях на зовнішні подразники, особливостях реакцій на зовнішні впливи, що якісно та кількісно відрізняються,
б) характерних особливостях, якостях нервової системи,
в) обидві відповіді вірні.
- На формування індивідуальності в більшому ступені впливає:
а) спадковість,
б) впливи оточуючого середовища,
в) спадковість та впливи оточуючого середовища в рівному ступені.
- Що не відноситься до універсальних дихотомій, які визначають індивідуальні відмінності:
а) свідоме - несвідоме,
б) спадкове - набуте,
в) формальне - змістовне.
9. Співвідношення індивідних та індивідуальних особливостей людини:
а) індивідуальні включають в себе індивідні,
б) індивідні включають в себе індивідуальні,
в) індивідуальні та індивідні відмінності відображають різні рівні людської унікальності.
10. Методи диференційної психології:
а) відрізняються від методів загальної та експериментальної психології,
б) співпадають з методами загальної психології, але відрізняються за метою використання та інтерпретацією результатів,
в) співпадають з методами загальної психології, але відрізняються за алгоритмом використання.
- Особливості темпераменту входять до
а) індивідної складової індивідуальності,
б) особистісної складової,
в) конституційної складової.
- Теорія Шелдона –
а) факторна теорія темпераменту,
б) конституційна,
в) гуморальна.
- До характеристик темпераменту відносяться:
а) інтернальність, тривожність,
б) лабільність, активність,
в) ригідність, імпульсивність.
- Як впливає темперамент на формування індивідуальних рис характеру?
а) прямо і безумовно, характер напряму залежить від якостей нервової системи,
б) якості темпераменту є передумовою формування індивідуальних рис характеру, що не обов'язково реалізуються,
в) темперамент та характер формуються у особистості окремо та взаємовпливають тільки сформувавшись.
- Індивідні особливості темпераменту визначаються:
а) особливостями виховання,
б) спадковими особливостями нервової системи,
в) рівнем екстравертованості та нейротизму.
- Гендерні ролі обумовлені:
а) анатомо-фізіологічною відмінністю чоловіків та жінок,
б) соціальними настановами та сімейними традиціями,
в) всі відповіді вірні.
- Психологічні особливості чоловіків та жінок відрізняються –
а) кількісно, б) якісно, в) всі відповіді вірні.
- Андрогінність характеризується порівняно з маскулінністю та фемінінністю –
а) більшою адаптивністю,
б) меньшою адаптивністю,
в) адаптивністю того ж рівня.
- Чоловічий гендерно-рольовий стрес викликається:
а) домінуванням жінок,
б) протирічними вимогами до чоловіків,
в) запереченням фемінінних якостей у чоловіків.
- Вибір шлюбного партнера найчастіше обумовлений:
а) біологічною доцільністю,
б) соціальною доцільністю,
в) ірраціональними причинами.
- У кого більше виражена диференціація в межах групи:
а) у чоловіків, б) у жінок, в) групи диференційовані в рівному ступені.
- Особистісні відмінності –
а) конституційні, стильові відмінності,
б) відмінності характеру, спрямованості,
в) темпераментальні, когнітивні відмінності.
- Риси особистості:
а) характеристики індивіду,
б) типологічні характеристики,
в) метафоричний конструкт для опису особистості.
- Характерні риси протягом життя –
а) цілком стабільні та незмінні,
б) стабільні, але можуть незначно змінитися,
в) можуть змінюватися за бажанням людини та залежно від обставин.
- Теорія рис особистості Айзенка
а) трьохфакторна,
б) шістнадцятифакторна,
в) п'ятифакторна.
- У Велику П'ятірку входять:
а) комунікабельність, тривожність, імпульсивність,
б) доброзичливість, надійність, екстраверсія,
в) локус контролю, агресивність, відвертість.
- За Лазурським, підвищення психічного рівня індивідуальності характеризується –
а) збільшенням інтеграції психологічних особливостей особистості,
б) збільшенням комунікативних зв’язків особистості зі світом,
в) найбільш повною екстеріоризацією ендопсихічних якостей особистості.
- Можливі негативні наслідки використання типологій в психологічній практиці.
а) орієнтація на зовнішні ознаки індивідуальності з ігноруванням внутрішніх станів,
б) приписування типових, але не притаманних людині якостей,
в) обмеження свободи прояву особистості межами типу.
- Психофізіологічна типологія:
а) типологія Кречмера,
б) типологія Юнга,
в) типологія Галлена-Гіппократа.
- Типологія Кречмера була побудована на –
а) психіатричних спостереженнях,
б) психофізіологічних спостереженнях,
в) соціологічних спостереженнях.
- Типологія Юнга включає типи –
а) мезоморфний, ектоморфний,
б) шизотимик, циклотимик,
в) інтуїтивний, мислительний.
- Стиль діяльності людини –
а) спосіб взаємодії людини зі світом, що проявляється в типових поведінкових реакціях на певні подразники оточуючого середовища,
б) стійкий патерн індивідуальних проявів, що виражається в перевазі конкретної форми взаємодії суб'єкта з середовищем,
в) всі відповіді вірні.
- До основних параметрів когнітивного стилю відносять:
а) полезалежність\поленезалежність,
б) уважність\неуважність,
в) висока\низька інтелектуальність
- Стиль людини є:
а) спостерігаємим проявом внутрішньої індивідуальності,
б) є одним з найменш пов'язаних із внутрішніми проявами особистості компонентом індивідуальності, що відображує бажане більше ніж наявне,
в) найбільш впливовим компонентом індивідуальності на формування особистості.
- На вибір стилю керівництва у людини найчастіше впливають:
а) спадковість,
б) стиль виховання у батьківській родині,
в) індивідуальні особливості тих, ким треба керувати.
- Критерії ділення людей на групи в психології групових відмінностей:
а) близькість контактів між ними,
б) типологічні особливості,
в) наявність певного об’єднуючого непсихологічного фактору.
- Низький статус людини в групі визначається такими індивідуальними якостями:
а) низька контактність, невпевненість у собі, недоброзичливість,
б) висока агресивність, низька емпатичність, впертість.
в) висока залежність від групи, низький інтелект, імпульсивність.
- Що в більшому ступені визначає відмінність дітей, що виростають у одній сім'ї:
а) варіативність генотипу та уроджені особливості,
б) ставлення батьків та черговість у народженні,
в) різність впливів у зовнішньому середовищі.
39. На що в першу чергу треба звернути увагу вчителю при диференційованому підході під час навчання:
а) сила та лабільність нервової системи,
б) соціальні умови зростання дітей,
в) наявний інтелектуальний рівень.
40. Що найбільше детермінує інтелектуальні відмінності між людьми:
а) спадковість,
б) особливості виховання і навчання,
в) спадковість і досвід у рівній мірі.
41. Які особистісні індивідуальні якості негативно впливають на успішність вирішення завдань в тестах інтелекту:
а) рівень самооцінки та впевненості в собі,
б) рівень тривожності та імпульсивність,
в) стан дистресу.
42. За якими ознаками тести інтелекту не враховують індивідуальні відмінності людей, що впливає на неадекватність результатів:
а) фіксований час на виконання завдань,
б) тестування у групі та під наглядом психолога,
в) відсутність можливості досліджуваному пояснити свою відповідь.
43. Які індивідуальні особливості дійсно залежать від расової та національної належності:
а) інтелектуальний рівень,
б) рівень самосвідомості,
в) світоглядні характеристики.