Ягільницької СЗШ Тернопільської обл.

№ п/п Зміст роботи Термін Відповідальний
  1. Організаційна робота    
Вибори ради гуртка. Ви- значення секцій До 10.09 Керівник гуртка
Формування складу секцій. Вересень Рада гуртка, керів- ники секцій
Затвердження складів ре- дакцій стінгазети та інфор- маційного бюлетеня "Істо- ричний кур'єр" 17.09 Керівник гуртка
Визначення дня роботи гуртка і секцій 17.09 Голова ради гуртка
Обговорення планів-' сценаріїв національних свят, історичних вечорів, вечорів-зустрічей Постійно Керівник гуртка
Звіт секцій про свою робо- ту Щочверті Керівники секцій
  II. Тематика спільних засі- дань гуртка   '
Бесіди на тему "М.С.Гру- шевський — перший прези- дент України (до 130-річчя від дня народження) Вересень Керівник гуртка
Лекція на тему "Виникнення Товариства "Просвіта" — української народовської просвітницької організації (до 120-річчя заснування) Жовтень Голова осередку товариства "Про- світа"
Інформація голови ради гуртка про оформлення ма- теріалів "Воїни УПА — на- ші земляки" Жовтень Голова ради гуртка
Розповідь працівника на- родного музею історії с.Ягільниця "Історичні пам'ятки села" Листопад Працівник музею
Бесіда "Видатні діячі науки — наші земляки" Грудень Керівник гуртка ',
Звіт секцій про свою робо- ту 1.11, 20.12, 20.03, 20.05 Керівники секцій
Інформація голови історичної секції про збір матеріалів про людей, що стали жертвами сталінсь- ких репресій Лютий Керівник гуртка, голова історичної секції
Зустріч з поетесою, медсе- строю УПА, політв'язнем Марією Потикевич-Забо- лотною До 26.02 Керівник ради гуртка
Походи одного дня, екскурсії:
— місцями бойових дій Другої світової війни Вересень Історична секція
— Клим Утрисько — воїн УПА, учасник Чортківської офензиви Жовтень Керівник грутка, іс- торична секція
— місто Львів — учора, сьогодні,завтра Листопад Історична секція
— "Гей ви, хлопці січовії" (у село Гадинківці до му- зею січових стрільців) Квітень Рада гуртка
— Київ — столиця моєї держави Березень Керівник гуртка
III. Робота секцій гуртків
Історична секція
Події радянсько-польської війни на Тернопільщині:
— Чортківська офензива Жовтень Керівник гуртка
— Воїни УПА — наші зем- ляки Листопад Керівник секції
— Степан Бандера в Ягіль- ниці Грудень Пошукова група
Наш край у роки Другої світової війни
— земляки — учасники бойових дій Квітень Інформація учнгв
—Ягільницький підпіль- ний лазарет Травень Інформація учнів
Демократичні перетворен- ня в краї
діяльність НародногоРУХУ Лютий Керівник секції
— зустріч з організаторами Народного руху села Березень Керівник гуртка
— соціально-економічнии розвиток села у 1991— 1996 роках Квітень Члени секцій
Секція нумізматики, топо- німіки
Монети як історичне дже- рело:
1) як збирати монети Вересень Працівник музею
2) оформлення колекції іс- торичних знаків Жовтень Члени секції
3) гроші Української Народної Республіки Листопад Керівник секції
Походження назви с. Ягільниця
1) легенди з уст народних Грудень —лютий Члени секції
2) назви полів, доріг, ву- лиць села Грудень —лютий Члени секції
Джерела та річки села
Видатні діячі та знатні лю- ди краю:
— літератори, поети, ху- дожники Лютий —бере- зень Керівник секції
— вчителі, лікарі, науковці Квітень —тра- вень Керівник гуртка
IV. Масові справи та участь у позакласній роботі школи
Тематичний вечір до п'ятої річниці незалежності України: "Я більшого щастя на світі не хочу, щоб лиш Україна жила і цвіла" 6.09 Рада гуртка
Вечори-зустрічі з циклу "Село і люди" Щочверті Керівник гуртка
Участь у загальношкільно- му святі до дня вчителя — "Спасибі всім, хто людяно- сті вчить, розумне сіє в ду- ші, добре, вічне" 5.10 Голова ради гуртка
Вечір-спомин про січових стрільців, воїнів УПА: "І кров на долині накриє му- рава, та слава не згине — стрілецька слава" Листопад Історична секція
Історична година, присвя- чена пам'яті гетьмана України Б. Хмельницького: "Слава завжди буде з то- бою, вольності отче, Бог- дане-герою" Грудень Секція історії куль- тури
Загальношкільна лінійка до дня Злуки — "Моя Соборна Україна" Січень Керівники секцій
Випуск загальношкільної стінгазети на тему "Ми пам'ятаємо вас, герої Крутів" До 29.01 Редколегія
Молоді про історію рідно- го краю. Презентація книги Марії Потикевич- Заболотної "Нам дуже тре- ба жити" Лютий Керівник,рада гурт- ка
9 Участь у березневих Шев- ченківських читаннях. Орга- нізація виставки "Кобзарі" Березень Секція історії куль- тури
Усний журнал "Українська національна символіка Квітень Рада гуртка
До Дня Перемоги. Зустріч з учасниками Другої світової війни — "І моя частка є у Перемозі" Травень Керівник, рада гуртка
         

Домашня навчальна робота учнів. Її мета як форми організації пізнавальної діяльності учнів — розширення знань учнів, привчання їх до регулярної самостійної навчальної роботи, формування вмінь самоконтролю, виховання самостійності, активності, почуття обов'язку та відповідальності. Вона тісно пов'язана з уроком. Цей зв'язок полягає в тому, що пізнавальна діяльність на уроці потребує додаткової роботи: вправляння у застосуванні правил, розв'язку завдань, знаходження в підручнику відповідей на запитання вчителя та ін. Окрім того, виконуючи домашнє завдання, учні готуються до сприймання нового матеріалу на наступному уроці. Проте це не означає, що домашню навчальну роботу слід обов'язково давати на кожному уроці. Вона доцільна лише тоді, коли її необхідність і корисність випливає з процесу уроку. Для успішної самостійної роботи вдома учень повинен бути уважним і спостережливим, вміти запам'ятовувати, виконувати мислительні операції, цінувати й розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (тези, конспект, реферат, анотація, рецензія та ін.).

Домашніми завданнями можуть бути: робота з текстом підручника; виконання різноманітних вправ, письмових, графічних робіт, розв'язування задач. Досвідчені педагоги нерідко рекомендують учням прочитати статтю в науково-популярному виданні, переглянути кінофільм; поспілкуватися на відповідну тему з тією чи іншою особою, спостерегти природне або побутове явище, провести дослід та ін.

Даючи домашнє завдання, вчитель коментує способи його виконання. Якщо певний вид роботи звичний для учнів, то можна лише зазначити, який матеріал слід опрацювати. Не варто упродовж тривалого часу пропонувати однотипні завдання, тому що учні можуть втратити інтерес до них. Домашні завдання повинні містити елемент новизни, передбачати нові варіанти їх виконання. В окремих випадках доцільно давати учням індивідуальні завдання, які допомагають усунути прогалини у знаннях. Такі завдання для сильніших учнів покликані підтримувати інтерес до певного виду роботи.

Визначаючи обсяг домашньої навчальної роботи з кожного предмета, вчителі повинні виходити з того, що вона має вкладатися в загальні часові межі домашньої навчальної роботи учнів залежно від класів, у яких вони навчаються. У 1-му класі — до 1 год, у 2—3-му класах — до 1,5 год, 4—5-му — до 2 год у 6—7-му — до 2,5 год, у 8-му — до 3 год, у 9—12-му класах — до 4 год. Цей обсяг не повинен перевищувати третини того, що зроблено на уроці у 1—7 класах, і половини — у 8—12 класах. Напередодні вихідних і святкових днів домашніх завдань учням не задають. Домашнє завдання учням пропонують у той момент, коли воно природно випливає з процесу пізнавальної діяльності (і в середині, і наприкінці уроку), але не тоді, коли пролунав дзвінок.

Украй важливо привчити школярів виконувати домашнє завдання самостійно. Якщо ученеві важко впоратися з ним самому, старші можуть допомогти йому тільки навідними запитаннями, нагадуваннями про подібну ситуацію в попередніх завданнях та ін. Обов'язок учителів і батьків — створити дитині належні умови (вона повинна мати вдома своє робоче місце, необхідні посібники) і привчити її виконувати завдання в день його отримання, напередодні термінів виконання, під час самостійної роботи дотримувалися певних педагогічних вимог. Виконання домашніх завдань у школах-інтернатах і групах подовженого дня має деякі особливості. Передусім ця робота здійснюється під безпосереднім керівництвом педагога (вчителя або вихователя), що є певною перевагою: обов'язкове для всіх і щоденне виконання домашніх завдань виробляє звичку до систематичної самостійної навчальної праці; під керівництвом педагога в учнів швидше формуються раціональні прийоми самостійної роботи, створюються умови для диференціації домашніх завдань залежно від успіхів кожного учня, надання допомоги тим, хто не встигає. Успішність учнів значною мірою залежить від їх уміння організувати виконання домашніх завдань. Учитель готує учнів до виконання домашніх завдань під часуроку: формує навички самостійної роботи, роз'яснює зміст і методику виконання завдань. На уроках використовують роботу з підручником, довідковою літературою, проведення спостережень і дослідів, самоперевірки, необхідні учневі під час виконання домашніх завдань. У багатьох школах є стенди "Учись вчитися", які містять матеріали про правильну організацію самостійних занять, виконання домашніх завдань, застосування знань. Практикують також бесіди з учнями на теми: "Як готувати уроки", "Бережи хвилину" та ін. Бажано, щоб діти поділилися своїм досвідом підготовки домашніх завдань, розповіли, як вони долають труднощі.

Класний керівник повинен цікавитися дозування домашніх завдань, запобігати перевантаженню учнів, домагатися того, щоб вчителі детально інструктували їх, розповідали і показували, як виконувати домашні завдання з окремих предметів.

Важлива умова ефективності самостійної роботи учнів — систематична перевірка вчителем виконання домашніх завдань, об'єктивна оцінка їх результатів. Цьому сприяє систематична перевірка ведення учнями записі у щоденнику, що допомагає посилити контроль за виконанням домашніх завдань.

Консультації. Потреба в консультуванні учнів виникає з різних причин. Нерідко вони стикаються з певними труднощами під час самостійного опрацювання навчального матеріалу або виконання завдання. Правильно організована консультація допомагає подолати їх. Консультуючи, вчитель не дає готових відповідей, а спрямовує пізнавальну діяльність учнів так, щоб вони самостійно зрозуміли питання, розв'язали складне завдання, збагнули суть виучуваного матеріалу. Під час консультації з конкретної теми доцільно ставити учням запитання також з уже засвоєного навчального матеріалу. Це дає змогу вчителеві виявити прогалини в знаннях учнів, порадити, як їх усунути.