Проектування зображення на екран слайд № 4

Лабораторне дослідження

Тема. Спостереження інфузорій

Хід дослідження

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Приготуйте мікропрепарат: на предметне скло за допомогою піпетки нанесіть краплю води з інфузоріями, покладіть кілька волоконець вати й накрийте накривним скельцем.

3. Розгляньте інфузорію-туфельку під мікроскопом:

— визначте її форму тіла;

— знайдіть передній заокруглений і задній загострений кінці тіла;

— знайдіть розташування передротової заглибини.

4. Проведіть спостереження за її рухом.

5. Замалюйте в зошиті будову інфузорії-туфельки і позначте основні частини її тіла.

Заповнення таблиці

Порівняльна характеристика прісноводних найпростіших

Найпростіші Ознаки для порівняння Амеба протей Евглена зелена Інфузорія-туфелька
Форма тіла      
Розміри      
Органели руху      
Живлення      
Дихання      
Виділення      
Розмноження      
Поширення      

 

2. Роль одноклітинних тварин у природі

Повідомлення учня

Одноклітинні тварини ґрунту

У ґрунтах усіх типів є представники амеб, джгутикових, інфузорій тощо. Вони мешкають у капілярах ґрунту, заповнених водою. Кількість найпростіших у ґрунті варіює від 1 тис. на чайну ложку в неродючих до 1 млн на чайну ложку в дуже родючих ґрунтах. Базою їхнього живлення є ґрунтові бактерії, водорості, гриби або рештки живих організмів. Активність ґрунтових одноклітинних визначається наявністю у ґрунті вологи. Засуху вони можуть переносити у вигляді цист. У ґрунтах, де домінують гриби (наприклад, лісові ґрунти), ракоподібні амеби та інфузорії більш поширені, ніж інші види найпростіших. Загалом у ґрунтах з високим вмістом гумусу мешкає більша кількість дрібних найпростіших (джгутикові й голі амеби), у ґрунтах із грубою текстурою переважають джгутикові, амеби обох видів та інфузорії.

Форамініфери

Типові представники бентосу (донні мешканці). Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить кальцій карбонат. Черепашки мають великий отвір — устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Ці псевдоподії забезпечують рух і травлення. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях. У клітині форамініфер міститься одне або кілька ядер, які можуть поділятися на вегетативні та генеративні (як в інфузорій). Розмножуються як нестатевим, так і статевим способом. При цьому спостерігається явище чергування відповідних поколінь. Черепашки форамініфер відіграють велику роль у формуванні покладів крейди та вапняку.

Проектування зображення на екран

Слово вчителя

«Коли я почав свою роботу з виготовлення моделей рослин у Ботанічному музеї в Берліні в 1975 р., я не знав, наскільки світ мікроскопічних організмів урешті-решт привабить мене. Я вчився на дизайнера реклами, але вже тоді помітив, що вивчення природи мене цікавить набагато більше, ніж створення рекламних плакатів. Бажання створити повні моделі цих маленьких форм життя з’явилося, коли я подивився в мікроскоп у Берлінському товаристві мікроскопії і прочитав книги про мікроскопічний світ, зокрема радіолярії захопили мою уяву» (Дагмар Богварт).

 

Запитання до учнів:

— Чим же радіолярії захопили автора цих слів?

(Обговорення, проектування зображення радіолярій на екран.)

Повідомлення учня

Радіолярії (променяки)

Морські планктонні організми. Розміри — від 40 мкм до 1 мм, іноді більше (звичайний розмір основної частини клітини — 0,2–0,8 мм). Вони мають внутрішньоклітинний мінеральний (кремнезем) скелет складної будови. У радіолярій скелет може мати вигляд променеподібно розташованих голок, сполучених у центрі клітини; дірчастих куль, вставлених одна в одну; корон з довгими відростками тощо. Такий скелет сприяє ширянню цих організмів у товщі води. Тоненькі псевдоподії утворюють навколо клітини ловильну сітку, за допомогою якої захоплюється здобич. Розмножуються здебільшого нестатево. У цитоплазмі променяків часто мешкають одноклітинні водорості. Радіолярії також утворюють поклади, з яких добувають яшму, опали тощо.

Запитання для обговорення:

— Як ви гадаєте, яку роль відіграють одноклітинні тварини в екосистемах?

Очікувані відповіді учнів:

Одноклітинні тварини є надзвичайно важливою ланкою в ланцюгах живлення, саме вони є споживачами бактерій і одноклітинних рослин. Водночас одноклітинні є їжею для багатьох дрібних багатоклітинних тварин. Із черепашок найпростіших утворені осадові породи (вапняк, кремнезем), найпростіші, які живуть у ґрунті, беруть участь у ґрунтоутворенні.

 

Складання опорної схеми (самостійна робота учнів)

Роль одноклітинних тварин в екосистемах  
Беруть участь у кругообігу речовин  
Ланка в ланцюзі живлення  
Утворення осадових порід  
Ґрунтоутворення  

 

5. Узагальнення та систематизація знань

5.1. Обговорення проблемного питання.

Учні обговорюють питання, яке було поставлене на початку уроку, і дають на нього відповідь (питання про радіолярій).

5.2. «Закінчи речення».

1. До прісноводних одноклітинних тварин належать

2. Живлення амеби відбувається шляхом…

3. Зелений колір евглени зумовлений наявністю…

4. Клітинний рот характерний для…

5. Велике ядро інфузорії відповідає за процеси…

5.3. «Творча лабораторія».

— Поясніть, чому таких різних ззовні тварин, як амеба протей, форамініфера й радіолярія, відносять до однієї групи одноклітинних тварин.

— Як ви гадаєте, що відбувається, якщо здобич, яка прилипла до псевдоніжки форамініфери, не проходить в отвір її черепашки?

6. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник

Зошит

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти сенкан на теми «Амеба», «Інфузорія», «Евглена».

2. Підготувати повідомлення на тему «Паразитичні одноклітинні тварини».