Контроль модульних завдань
Впродовж семестру проводиться один модульний контроль. При виконанні модульного завдання оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навики, яких набули студенти після опанування навчальної дисципліни. Модульний контроль (письмовий) проводиться у формі відповідей на теоретичні питання та розв’язання практичних завдань.
Студенти денної, вечірньої та заочної форм навчання виконують модульне завдання, яке містить два теоретичні питання та одне практичне завдання. Кожне теоретичне питання оцінюється за шкалою 0; 1; 1,5 бали; практичне завдання - 0; 1; 2 бали за шкалою, яка подана в таблиці 6. Максимальна кількість балів за виконання модульного завдання 5 балів.
Таблиця 3
Критерії диференціації оцінок модульних завдань
| Бали | Критерії оцінювання |
| 1,5(2) | Студент розкрив всебічні, концептуальні і глибокі знання програмного та додаткового матеріалу, а саме: дав правильну та вичерпну відповідь на питання, показав відмінні знання понятійного апарату і матеріалу різних літературних, розкрив вміння аргументувати своє ставлення до відповідних питань; правильно виконав практичне завдання, написав формули і пояснив відповідь |
| Студент розкрив всебічні, концептуальні і хороші знання програмного матеріалу, а саме: відповів на поставлене запитання, розв’язав задачу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав незадовільні знання літературних джерел. | |
| Студент не розкрив знання основного учбово-програмного матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання та роботи за професією, а саме: дав неправильну або неповну відповідь на запитання, не розв’язав задачу, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури; взагалі нічого не відповів. |
Зразок модульного завдання для денної та вечірньої форм навчання
1. Навести сучасне визначення соціально-трудових відносин та розкрити сутність їх видів і типів.
2. Розкрити сутність, навести переваги та недоліки методів планування фонду заробітної плати.
3. Задача. Визначити рівень продуктивності праці за показником обсягу нормативної вартості обробки матеріалів та показником чистої продукції, якщо обсяг готової продукції підприємства у звітному періоді склав 4320 тис. грн., а питома вага основних витрат за нормативами становить: заробітна плата основних робітників – 12% без відрахувань на соціальне страхування; цехові витрати – 15%, загальнозаводські витрати – 10%, сировина і основні матеріали – 35%, кооперовані поставки - 10%, амортизація – 9%. У структурі оптової ціни продукції та послуг підприємства прибуток складає 20%. Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу - 156 осіб. Відрахування на соціальні заходи здійснюються за нормативом 38% фонду заробітної плати.
2.1.3. Контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання
Перелік обов’язковихі вибіркових завдань для самостійного опрацювання для студентів різних форм навчання подано у карті самостійної роботи (табл.4).
Таблиця 4
НАВЧАЛЬНА КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ
«ЕКОНОМІКА ПРАЦІ Й СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ»
ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
| Види самостійної роботи | Планові терміни виконання | Форми контролю та звітності | Максимальна кількість балів | |||||
| денна ф.н. | вечірня ф.н. | заочна ф.н. | ||||||
| І. Обов’язкові завдання: | ||||||||
| 1.1. Робота на семінарських (практичних) заняттях | ||||||||
| 1. Підготовка до семінарських (практичних) занять | Відповідно до розкладу занять | Активна участь у різних видах аудиторних заняттях | - | |||||
| 1. Підготовка до модульних (контрольних) завдань | Відповідно до розкладу занять | Перевірка результатів виконання модульних (контрольних) завдань | ||||||
| 1.2. Обов’язкові завдання для самостійного опрацювання | ||||||||
| 1.2.1. Підготовка аналітичної записки за заданою тематикою | I-XV тиждень | Перевірка якості виконання завдань | ||||||
| Бали за обов’язкові види СРС | ||||||||
| ІІ. Вибіркові завдання | ||||||||
| 2.1.Критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою | I-XV тиждень | Оцінювання якості підготовлених матеріалів | ||||||
| 2.2. Написання есе за заданою тематикою | I-XV тиждень | |||||||
| 2.3. Аналіз взаємозв’язку категорій та понять за заданою тематикою | I-XV тиждень | |||||||
| 2.4. Виконання аналітико-правового завдання | I-XV тиждень | - | - | |||||
| Разом за вибіркові види СРС | ||||||||
| Разом балів за СРС | ||||||||
1. Обов’язковим завданнямє підготовка аналітичної записки за заданою тематикою з використанням статистичних даних.
Максимальна кількість балів, яку може отримати студент денної, вечірньої та заочної форм навчання складає 10 балів.
Крім обов’язкового завдання для студентів усіх форм навчання передбачені вибіркові завдання. Студенти денної , вечірньої та заочної форм навчання мають вибрати одне із запропонованих вибіркових завдань. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент денної, вечірньої та заочної форм навчання за виконання кожного із зазначених завдань складає 5 балів.
Завдання для самостійного опрацювання оцінюються за критеріями:
r самостійності виконання;
r логічності та деталізації викладу матеріалу;
r повноти й глибини виконання поставленого завдання;
r наявності ілюстрацій (таблиці, рисунки, схеми тощо);
r наявності власних висновків, пропозицій, бачень;
r вірності розрахунків;
r кількості використаних джерел (не менше трьох);
r використання актуальної реальної статистичної та фактичної інформації;
r відображення практичного досвіду;
r наявності критичного огляду літературних джерел;
r правильності оформлення.
Загальні вимоги до оформлення обов’язкових і вибіркових завдань.
Завдання виконуються державною мовою у терміни, зазначені у карті самостійної роботи та конкретизовані викладачем.
Матеріали повинні бути надруковані на комп’ютері (Шрифт Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал 1,5) на білому папері стандартного формату А4. Кожна сторінка обмежується полями: зліва – 25 мм.; справа- 15 мм, згори – 20 мм., знизу – 20 мм. Аркуші зшиваються у папку.
Вибіркові завдання мають бути за обсягом не менше 7-9 сторінок. Оформлення титульного аркушу здійснюється відповідно до зразка, наведеного у додатку 2. За титульним аркушем розміщуються умови завдання. Останній аркуш – список використаної літератури ( не менше п’яти).
Критерії диференціації оцінок подано у таблиці 5.
Таблиця 5
Критерії диференціації оцінок обов’язкових та вибіркових завдань
| Бали для студентів | Критерії оцінювання | |
| денної, вечірньої ф.н. | заочної ф.н. | |
| 5/5 | 10/5 | Студент розкрив всебічні, концептуальні і глибокі знання програмного та додаткового матеріалу. Завдання виконані своєчасно, самостійно, правильно та відповідно до встановлених вимог; матеріал змістовний, викладено послідовно та логічно |
| 3/3 | 6/4 | Студент розкрив всебічні, концептуальні і хороші знання програмного та додаткового матеріалу. Завдання виконані своєчасно, самостійно, відповідно до встановлених вимог, проте містять несуттєві помилки; матеріал недостатньо розкриває зміст питання, його викладено недостатньо послідовно або недостатньо логічно |
| 1,5/1,5 | 3/3 | Студент розкрив знання основного учбово-програмного матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання та роботи за професією. Завдання виконані самостійно, проте несвоєчасно або допущені окремі погрішності, помилки, які студент може виправити самостійно або має певні знання для того, щоб виправити їх під керівництвом викладача; матеріал частково розкриває зміст питання, його викладено недостатньо послідовно та недостатньо логічно; вимоги до роботи враховані частково. |
| Студент не розкрив знання основного учбово-програмного матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання та роботи за професією. Завдання виконані самостійно, але з грубими помилками; матеріал не розкриває зміст питання, його викладено непослідовно та (або) нелогічно. Робота виконана не самостійно; не відповідає більшості вимог. Завдання не виконане. |
У випадку, якщо студент не виконав обов’язкові завдання та (або) жодного з вибіркових завдань, то за даний вид самостійної роботи він отримує 0 балів.
Загальна сума балів за поточний контрольскладається із балів, які
студент отримав за роботу над вивченням програмного матеріалу дисципліни (на семінарських та практичних заняттях) та балів, отриманих за виконання обов’язкового та вибіркових завдань для самостійного опрацювання.
За рішенням викладача додаткові бали (до 5) за поточну успішність можуть присуджуватись за позанавчальну наукову діяльність студентів – участь у конференціях, підготовку наукових публікацій тощо. При цьому загальна кількість балів, що вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності за поточну роботу не може перевищувати 50 балів для студентів денної та вечірньої форм навчання та 20 балів для заочної форми навучання.
Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни.
2.2. Підсумковий контроль знань студентів
Об’єктом контролю знань студентів у формі іспиту є виконання письмових завдань.
На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані знання.
Результати іспиту студентів денної та вечірньої форм навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів. Екзаменаційний білет містить 6 завдань.
Результати іспиту студентів заочної форми навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів. Екзаменаційний білет містить 10 завдань.
Завдання екзаменаційного білету оцінюються за шкалою:
| Оцінка за 10-бальною шкалою | Рівень знань |
| відмінний | |
| добрий | |
| задовільний | |
| незадовільний |
ритерії оцінювання знань студента на іспиті
| Оцінка | Критерії |
| 10 балів | Студент дав правильну й вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату і літературних джерел, вміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ. Правильно розв’язав задачу. |
| 8 балів | Студент у цілому відповів на поставлене запитання, розв’язав задачу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав незадовільні знання літературних джерел. |
| 6 балів | Студент дав неповну відповідь на запитання, розв’язав задачу без зазначення необхідних формул та коментарів, показав недостатні знання понятійного апарату і спеціальної літератури. |
| 0 балів | Студент дав неправильну відповідь на запитання, не розв’язав задачу, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів. |
В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються.
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).
До екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту з урахуванням попередніх вимог.
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
| Оцінка за шкалою ECTS | Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ | Оцінка за національною шкалою |
| A | 90-100 | 5 (відмінно) |
| B | 80-89 | 4 (добре) |
| C | 70-79 | |
| D | 66-69 | 3 (задовільно) |
| E | 60-65 | |
| FX | 21-59 | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання |
| F | 0-20 | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
За такого порядку система ліквідації академзаборгованостеймає такий зміст:
Ø студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит за власною заявою; перескладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі, але якщо студент не пересклав іспит двічі, то він зобов’язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит (востаннє).
Ø студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів (якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, то результати підсумкового контролю не враховуються), зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни на різних формах навчання свого чи іншого факультету і там скласти іспит.
Ø для реєстрації оцінки за шкалою ECTS в екзаменаційних відомостях вводиться спеціальна графа — "Оцінка за шкалою ECTS".
|
Таблиця
Населення України за економічною активністю (у віці 15-70 років, тис. осіб)
| Економічно активне населення працездатного віку | 22830,8 21150,7 | 22426,5 20893,6 | 22231,9 20669,5 | 22171,3 20618,1 | 22202,4 20582,5 | 22280,8 20481,7 | 22245,4 20545,9 | 22322,3 20606,2 | 22397,4 20675,7 |
| Зайняті працездатного віку | 20175,0 18520,7 | 19971,5 18453,3 | 20091,2 18540,9 | 20163,3 18624,1 | 20295,7 18694,3 | 20680,0 18886,5 | 20730,4 19032,2 | 20904,7 19189,5 | 20972,3 19251,7 |
| Безробітні (за методологією МОП) працездатного віку зареєстровані у держ. службі зайнятості | 2655,8 2630,0 1178,7 | 2455,0 2440,3 1063,2 | 2140,7 2128,6 1028,1 | 2008,0 1994,0 1024,2 | 1906,7 1888,2 975,5 | 1600,8 1595,2 891,9 | 1515,0 1513,7 784,5 | 1417,6 1416,7 673,1 | 1425,1 1424,0 596,0 |
| Економічно неактивне населення працездатного віку | 13318,4 7562,4 | 13595,6 7894,1 | 13667,5 8140,2 | 13687,6 8262,8 | 13622,9 8365,4 | 13540,4 8406,5 | 13518,9 8310,7 | 13312,0 8144,8 | 12971,1 7909,5 |
6. Задача. Кранівник мостового крана обслуговує дві бригади формувальників та двох арматурників. Для формувальників норма виробітку за зміну становить 28 куб. м залізобетону, змінна норма виробітку арматурника — 110 кг арматурних сіток. За місяць перша бригада формувальників виготовила 580 куб. м, друга — 630 куб. м, арматурники — по 2300 кг арматурних сіток.
Визначити заробіток кранівника на основі непрямих відрядних розцінок, якщо його денна тарифна ставка складає 120 грн.
Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та економіки праці
Протокол №__ від _______ 2010 р.
Завідувач кафедри _____________________ А.М.Колот
Зразок екзаменаційного білета для денної та вечірньої форм навчання
|
3.ПЕРЕЛІК ЗАДАЧ ДЛЯ РОБОТИ НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ ТА ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ
Орієнтовний перелік задач для роботи на семінарських заняттях та підготовки до іспиту розміщено окремим файлом на внутрішньому сайті університету (Додаток 1).
4. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студентів - один з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.
Головною метою самостійної роботи є закріплення, розширення та поглиблення набутих у процесі аудиторної роботи знань, вмінь та навичок, а також самостійне вивчення та засвоєння нового матеріалу під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.
Питання, що виникають у студентів стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно з графіками, затвердженими кафедрою.
Самостійна робота студентів над навчальною дисципліною "Економіка праці й СТВ" для всіх спеціальностей включає такі форми:
- підготовка до семінарських (практичних) занять;
- підготовка до виконання модульних (контрольних) завдань;
- виконання індивідуальних домашніх розрахункових та аналітичних завдань;
- підготовка аналітичної записки за заданою тематикою;
- критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою;
- написання есе за заданою тематикою;
- аналіз взаємозв’язку категорій та понять за заданою тематикою;
- презентація результатів наукового дослідження.
Всі завдання самостійної роботи студентів поділяються на обов’язкові та вибіркові, виконуються у встановлені терміни, з відповідною максимальною оцінкою та передбачають певні форми звітності щодо їх виконання. Обов’язкові завдання виконуються кожним без винятку студентом у процесі вивчення дисципліни, вибіркові завдання є альтернативними.
Перелік завдань для самостійної роботи представлені у Карті самостійної роботи студентів, яка включається до "Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань", що розміщуються на сайті КНЕУ.
Кожен студент повинен роздрукувати для себе Карту самостійної роботи, та на власний розсуд визначитись з вибірковим елементом самостійної роботи, щоб набрати необхідну кількість балів за поточну успішність.
Після виконання обов’язкових та вибіркових завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали проставляються у Журналі обліку поточної успішності студентів та враховуються як кількість балів за поточну успішність в навчальній роботі.
Студенти денної та вечірньої форми навчання здають обов’язкові та вибіркові роботи до 1 листопада (1 квітня). Студенти заочної форми подають роботи за місяць до початку екзаменаційної сесії, але не пізніше, ніж за два тижні до початку сесії. Роботи приносяться студентами самостійно на кафедру економіки праці та управління персоналом (319 к. І корп.)
4.1. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ
Тема 1. "Економіка праці та соціально-трудові відносини" як навчальна дисципліна та напрям наукових досліджень
1. Економіка праці та соціально-трудові відносини в системі наук про працю.
2. Соціально-трудова проблематика в дослідженнях представників економічної думки, українських вчених, Нобелівських лауреатів.
3. Сучасний етап соціально-трудових досліджень у світі та в Україні.
Тема 2. Праця як сфера життя людини та провідна компонента економічної діяльності
1. Трансформація змісту та характеру праці в сучасних умовах.
2. Інтелектуалізація праці – визначальна ознака постіндустріального розвитку.
Тема 3. Система соціально-трудових відносин та їх регулювання
1. Види, типи і рівні соціально-трудових відносин.
2. Нормативно-правові акти в механізмі регулювання соціально-трудових відносин.
3. Колективні договори та угоди як форми узгодження інтересів соціальних партнерів.
4. Якість життя та гідні умови праці: спільне, особливе, методологія оцінювання.
Тема 4. Ринок праці. Соціально-трудові відносини зайнятості.
1. Сегментація ринку праці: сутність, критерії, моделі.
2. Жорсткість і гнучкість ринку праці.
3. Нестандартні форми зайнятості.
Тема 5. Трудовий потенціал. Людський капітал
1. Якість робочої сили та конкурентоспроможність працівника.
2. Гідна праця: сутність, напрями забезпечення.
Тема 6. Трудова діяльність: кількісні та якісні характеристики
1. Методичні засади визначення важкості праці.
2. Методичні засади визначення напруженості праці.
3. Методи визначення складності праці.
4. Індикатори та показники якості праці, що використовуються для міжнародних зіставлень.
Тема 7. Продуктивність праці
1. «Пастка» низької продуктивності: сутність, практичне значення.
2. Зарубіжна практика визначення продуктивності праці на макрорівні.
3. Гранична продуктивність праці: сутність, показники та практичне значення.
Тема 8. Організація, нормування та раціоналізація праці
1. Соціально-економічне значення та ефективність колективних форм організації праці.
2. Упровадження трудового процесу: функції проектних груп та зміст організаційно-технічних заходів.
3. Умови праці на підприємстві: сутність, методологія оцінювання.
Тема 9. Оплата праці
1. Сутність ринкового регулювання заробітної плати.
2. Характеристика систем оплати праці.
3. Критерії вибору системи оплати праці.
4. Напрями посилення стимулюючої функції надбавок і доплат.
5. Законодавче забезпечення, процедура встановлення та співвідношення державних соціальних стандартів, гарантій, норм та нормативів.
Тема 10. Планування та аналіз трудових показників
1. Взаємозв’язок плану з праці з основними розділами тактичного плану.
2. Планування та аналіз трудомісткості виробничої програми.
3. Планування та аналіз використання робочого часу.
4. Алгоритм прогнозування трудових показників.
5. Структура витрат на оплату праці, склад фонду основної та додаткової заробітної плати, перелік виплат, що не належать до фонду оплати праці, згідно з положеннями нормативно-інструктивних матеріалів.
Тема 11. Інформаційне забезпечення, звітність і аудит у сфері праці
1. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери: зміст, джерела інформації, сфера застосування результатів.
2. Особливості проведення вибіркових обстежень домогосподарств, переписів населення, використання адміністративної статистики, проведення вибіркових обстежень та переписів підприємств, соціологічних досліджень.
3. Консалтинг у сфері праці: сутність, напрями, стадії.
4. Контролінг як інструмент вдосконалення соціально-трудових відносин та підвищення ефективності праці на підприємстві.
4.2. ПІДГОТОВКА АНАЛІТИЧНОЇ ЗАПИСКИ ЗА ЗАДАНОЮ ТЕМАТИКОЮ
Аналітична записка готується відповідно до плану, який, на думку студента, зможе більш повно та всебічно розкрити запропоновану тему (див. приклад аналітичної записки). Теми для підготовки аналітичної записки, об’єднано у 7 блоків:
- Доходи населення;
- Заробітна плата працівників;
- Економічна активність населення та її рівень;
- Зайнятість населення та її рівень;
- Безробіття та його рівень;
- Потреба підприємств у працівниках;
- Працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян.
В межах кожного з блоків можливе виконання 27 тем відповідно до окремих територіально-адміністративних одиниць України (АР Крим, 24 області, м. Київ, м. Севастополь). Блок тем обирає викладач. Зміст аналітичної записки має включати наступні розділи:
- розділ 1 – систематизація, узагальнення теоретичних аспектів проблеми - визначення основного поняття, розкриття економічних, соціальних, правових та організаційних аспектів проблеми;
- розділ 2 – аналіз статистичної інформації за даними офіційного сайту Держкомстату - www.ukrstat.gov.ua, додаткової статистичної та фактичної інформації про стан та фактори впливу на явища і процеси в певній адміністративно-територіальній одиниці;
- розділ 3 – розробка пропозицій щодо вирішення проблеми в певній адміністративно-територіальній одиниці на основі першого та другого розділів.
Структурно аналітична записка містить:
- титульний аркуш;
- зміст;
- вступ;
- основну частину;
- список використаної літератури та інших джерел інформації.
Метоюаналітичної записки є надання вичерпної і переконливої аргументації для обґрунтування поданих пропозицій щодо вирішення виявлених проблем.
Обсяг роботи має бути настільки великим, наскільки це потрібно для надання докладної і переконливої аргументації( 10-15 сторінок). Також слід пам’ятати про необхідність стисло і конкретно викласти основні положення виступу.
Зміст– це загальна схема структури документа, яка складається з системи заголовків і підзаголовків. Заголовки повинні бути конкретними. Зміст повинен відповідати обраній темі та поставленим завданням.
Вступ –є скороченою версією всього документа, він повинен бути коротким (до 1 сторінки). У вступі повинно бути зазначено: в чому полягає актуальність обраної теми, окреслено основне коло питань, які будуть висвітлені у дослідженні, мета дослідження, його завдання та основна ідея. Вступ повинен давати можливість швидко зрозуміти, про що буде йти мова у аналітичній записці. Також слід зазначити матеріали, які використані.
В основній частині стисло і конкретно вказуються висновки з окресленого кола питань, які висвітлюють тему, зазначаються наявні проблеми та вказуються шляхи їх вирішення, пропозиції студентів. Пропозиції можуть бути розроблені студентами як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах, періодичній, насамперед галузевій пресі. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і насамперед практичну цінність.
При описі наявних проблем слід зазначити суть проблеми, яка досліджується, умови та причини її виникнення, навести аргументи на користь того, що проблема вимагає певних дій для її розв’язання. При цьому слід запропонувати можливі варіанти (альтернативи) вирішення наявних проблем, аргументацію на користь обраної альтернативи, довести, що запропоноване альтернативне її вирішення якнайкраще підходить для результативного її розв’язання.
Важливим елементом аналітичної записки є висновки та пропозиції, які синтезують основні результати дослідження, окреслюють запропонований курс дій щодо розв’язання проблеми. В цій частині досягається кінцева мета аналітичного документа, висвітлюються лише важливі результати аналізу, зазначаються практичні кроки, які доцільно зробити для впровадження запропонованої альтернативи.
Також додається список використаних документальних та літературних джерел. Слухач зобов'язаний використати законодавчі та нормативні акти, документи і матеріали Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, навчальну та сучасну спеціальну літературу із запропонованої теми.
Текстова частина аналітичної записки оформлюється за допомогою комп’ютера відповідно до ДСТУ 3008-95.
Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New Roman (розмір 14).
Текст необхідно розміщати на аркуші, дотримуючись таких розмірів полів: ліве – 25 мм, верхнє і нижнє – 20 мм; праве – 20 мм. Щільність тексту повинна бути однаковою. Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, ОСНОВНА ЧАСТИНА, ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА) друкуються симетрично до тексту великими літерами. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) і таблиці в аналітичній записці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.
Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, другою – зміст. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Нумерація починається з третьої сторінки (з вступу). Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки.
Використана література. Першоджерела, включені до списку, повинні мати бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами, необхідних та достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа. Бібліографічний опис регламентується ДСТУ 2394-94. Список використаної літератури складається у встановленій послідовності:
· Конституція України;
· закони України;
· укази Президента України;
· постанови Кабінету Міністрів України;
· інструкції та нормативні акти галузевих міністерств, інших міністерств і відомств;
· наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами, публікації в періодичній пресі;
· наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.
Літературні джерела вміщуються у список в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.
Книги і брошури слід записувати у такій формі: прізвище та ініціали автора, назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання, обсяг (кількість сторінок). Міста Москва, Київ позначаються першими літерами: М., К., а назви інших міст подаються повністю.
Журнальні та газетні статті треба записувати так: прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи газети.
Оцінювання аналітичної записки здійснюватиметься за наступними критеріями:
| Критерій | Максимальна бальна оцінка |
| Логічна послідовність викладу матеріалу | |
| Стислість і точність формулювань | |
| Обґрунтованість висновків та пропозицій (зв’язок пропозицій з результатами проведеного аналізу, самостійність суджень, конкретність пропозицій, аргументованість висновків) | |
| Відповідність вимогам до оформлення |
Приклад змісту та оформлення аналітичної записки наведено нижче.
Приклад аналітичної записки
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Тема:
Заборгованість із виплати заробітної плати
в Автономній Республіці Крим
за 2005 – 2010 рр.
| Виконала студентка |
| 3 курсу, спец. 6503, 2групи |
| Іванова Іванна Іванівна |
| Перевірила: |
| Петренко П.П. |
| КРИТЕРІЙ | ОЦІНКА |
| Логічна послідовність викладу матеріалу | |
| Стислість і точність формулювань | |
| Обґрунтованість висновків та пропозицій (зв’язок пропозицій з результатами проведеного аналізу, самостійність суджень, конкретність пропозицій, аргументованість висновків) | |
| Відповідність вимогам до оформлення |
КИЇВ-2010
ЗМІСТ
Вступ
1. Теоретичні основи виникнення заборгованості із заробітної плати.
1.1.Сутність заборгованості із заробітної плати: економічні, соціальні, правові та політичні аспекти.
1.2.Фактори впливу на розміри заборгованості із заробітної плати.
2. Аналіз заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.
2.1. Аналіз заборгованості із виплати заробітної плати.
2.2. Характеристика основних причин заборгованості із заробітної плати.
3. Пропозиції щодо зниження розмірів заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.
ВСТУП
Актуальністьобраної теми полягає в необхідності вироблення адекватних сучасним умовам підходів до зниження розмірів заборгованості із заробітної плати.
Метою дослідження є обґрунтування пропозицій прикладного характеру щодо зниження рівня заборгованості із заробітної плати у Автономній Республіці Крим.
Завданнямиданного дослідження є:
· визначення економічних, соціальних, правових та політичних аспектів заборгованості із заробітної плати та їх особливостей в Автономній Республіці Крим;
· виявлення факторів впливу на розміри заборгованості із заробітної плати та аналіз причин виникнення заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим;
· розробка та обґрунтування доцільності пропозицій щодо зниження розмірів заборгованості із заробітної плати з урахуванням економічного, соціального, правового та політичного аспектів.
Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні аспекти виникнення заборгованості із заробітної плати та розробки пропозицій щодо зниження її розміру в Автономній Республіці Крим.
Об'єктом дослідження є оплата праці в Автономній Республіці Крим.
У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті, методи економічних досліджень тощо.
Розділ 1. Теоретичні основи виникнення заборгованості із заробітної плати
1.1. Сутність заборгованості із заробітної плати: економічні, соціальні, правові та політичні аспекти
Заборгованість з виплати заробітної плати – це сума своєчасно невиплаченої заробітної плати всім категоріям працівників, а саме: штатним працівникам; сумісникам та працюючим за договорами; звільненим працівникам. При цьому заборгованою вважається сума, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі із фонду оплати праці, що належить до виплати, тобто за винятком обов’язкових утримань (податок на доходи з фізичних осіб та сума зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), яка не виплачена до 1-го числа місяця, наступного за звітним. Дані узгоджуються з кредиторською заборгованістю, зокрема простроченою. Заборгованість з виплати заробітної плати може утворюватися за рахунок власних коштів підприємства, а також місцевого та Державного бюджетів.
Економічні аспектизаборгованості із виплати заробітної плати. Несвоєчасні виплати заробітної плати штучно обмежуючи сукупний попит в економіці, в короткостроковому періоді позитивно впливають на загальний рівень цін, стримуючи інфляцію попиту, проте в довгостроковому періоді, стримуючи збут товарів, вкрай негативно впливають на виробництво, знижують ВВП та обумовлюють інфляцію витрат за рахунок подорожчання одиниці продукції, що її виробляють в умовах зниження обсягу виробництва. Заборгованість з виплати заробітної плати знижує рівень інфляції, але частка цього фактора, за оцінками експертів, не перевищує 20%.
Соціальні аспектизаборгованості із виплати заробітної плати. Заборгованість із виплати заробітної плати на індивідуальному рівні призводить до значного зниження рівня життя населення – погіршення якості харчування, неможливості оплачувати житлово-комунальні послуги тощо. Це, своєю чергою, зумовлює отримання неофіційних доходів в тіньовому секторі економіки. Крім того, на суспільному рівні наслідком заборгованості із виплати заробітної плати є зниження податкових надходжень, скорочення обсягів надання суспільних послуг, скорочення обсягів надходжень до соціальних фондів, що відповідно унеможливлює соціальний захист окремих категорій населення.
Правові аспектизаборгованості із виплати заробітної плати. Статтею 43 Конституції України визначено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною третьою статті 15 Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці" (далі - Закон № 108) передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (стаття 22 Закону № 108).
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (стаття 24 Закону № 108).
У разі втрати працівниками частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, провадиться компенсація відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Питання щодо виплати компенсації працівникам врегульовано із січня 2001 року Законом України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Законом України від 21.09.2000 № 1979 "Про внесення змін до Кримінального Кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення" встановлена кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення термінів виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі.
З метою забезпечення своєчасної виплати заробітної плати прийнято Закон України від 21.10.2004 № 2103 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" (далі - Закон № 2103), яким внесено зміни до статті 97 Кодексу законів про працю України та статті 15 Закону № 108, відповідно до яких для власника підприємства або уповноваженого ним органу встановлено обов'язок першочергової виплати заробітної плати перед іншими платежами, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. До прийняття Закону № 2103 норми цих законів не визначали позачерговості виплати заробітної плати порівняно з іншими платежами, що, у свою чергу, не гарантувало своєчасності її виплати в порушення вимог статті 43 Конституції України.
Однак зміни до законів України та інших нормативних актів досі не внесені, що призвело до виникнення правової неузгодженості норм Закону № 2103 з нормами чинного законодавства стосовно внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Мінпраці з 2004 року проводиться робота над проектом Закону України "Про захист грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця", яким передбачено визначити правові, фінансові, організаційні засади та обсяги компенсації працівникам втраченої у зв'язку з ліквідацією підприємства-банкрута заробітної плати та інших грошових виплат, передбачених законодавством про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування та утворити державний цільовий фонд - Фонд гарантованих трудових виплат України(далі - Фонд), який має бути сформовано за рахунок збору, що сплачується роботодавцями, у відсотках до фонду оплати праці, благодійних внесків та інших надходжень відповідно до законодавства. Норми законопроекту поширено на кредиторів-працівників, грошові вимоги яких визнані господарським судом погашеними за недостатністю майна ліквідованого підприємства-банкрута та на всіх роботодавців, на яких не поширюється дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Законопроект неодноразово доопрацьовувався та надсилався на розгляд до зацікавлених міністерств і відомств, сторін соціального партнерства. Однак і на теперішній час його не погоджено.
1.2. Фактори впливу на розміри заборгованості із заробітної плати
Серед факторів впливу на розміри заборгованості із заробітної плати слід виділити:
Ø організаційно-правові, що пов’язані з дотриманням норм законодавства, їх несуперечливістю та організаційно-економічним механізмом реалізації;
Ø економічні, що визначаються станом економіки, в тому числі стадією економічного розвитку, станом фінансової системи, ефективністю діяльності підприємств;
Ø соціальні, що пов’язані з реалізацією соціальними партнерами (роботодавцями, їх об’єднаннями, профспілками) прав, виконання ними своїх зобов’язань тощо.
Розділ 2. Аналіз заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.
2.1. Аналіз заборгованості із виплати заробітної плати.
Як видно з табл. 1, сума заборгованості із виплати заробітної плати в Автономній республіці Крим становить у січні 2010 року 74,5 млн грн, що є сьомим результатом у рейтингу серед областей. Потягом 2005-2010 рр. динаміка суми заборгованості із виплати заробітної плати характеризувалася тенденцію до зростання, виключенням є 2008 рік, протягом якого її розмір зменшився на 8 п.п.
З метою визначення відповідності тенденцій зміни суми заборгованості із виплати заробітної плати в Автономній Республіці Крим загальноукраїнським тенденціям в табл.1 було розраховано коефіцієнти росту даного показника в цілому по Україні. Порівняння тенденцій дає змогу зробити висновок, що тенденції зміни суми заборгованості в Автономній республіці Крим мають свої особливості, що, на нашу думку, може бути викликано особливостями її регіонального розвитку.
Для підтвердження даної гіпотези в табл.1 було проаналізовано тенденцію зміни суми заборгованості із виплати заробітної плати у Львівській області. Так, динаміка цієї зміни відповідає загальноукраїнським тенденціям, що підтверджує висновок про наявність особливостей регіонального розвитку, що впливають на суму заборгованості із заробітної плати
З метою визначення впливу на суму заборгованості із заробітної плати в умовах світової фінансової кризи такого фактора як ефективність діяльності місцевих органів влади було виконано порівняння тенденцій зміни цього показника протягом січня-травня 2010 року в цілому по Україні, Автономній Республіці Крим та областях. Як видно з табл. 2, по-перше, не дивлячись на погіршення внаслідок світової фінансової кризи економічної ситуації у всіх областях, тенденції зміни заборгованості із виплати заробітної плати у 22 регіонах (20 областях, у м. Києві та м. Севастополі) відрізняються від
Таблиця 1
Динаміка заборгованості із виплати заробітної плати в Автономній Республіці Крим
| Сума заборгованості із виплати заробітної плати, млн грн | Рейтинг регіону | Коефіцієнт росту суми заборгованості із виплати заробітної плати | |||||||||||
| 2006/2005 | 2007/2006 | 2008/2007 | 2009/2008 | 2010/2009 | |||||||||
| Україна | 1111,2 | 960,3 | 806,4 | 668,7 | 1188,7 | 1473,3 | 0,864201 | 0,8397376 | 0,829241 | 1,777628 | 1,239421 | ||
| Автономна Республіка Крим | 45,6 | 48,3 | 44,6 | 55,5 | 74,5 | 1,060465 | 1,0592105 | 0,923395 | 1,244395 | 1,342342 | |||
| Львівська обл. | 41,4 | 37,5 | 30,4 | 22,6 | 59,9 | 83,2 | 0,905797 | 0,8106667 | 0,743421 | 2,650442 | 1,388982 |
за період 2005 - 2010 рр.
Таблиця 2
Динаміка заборгованості із виплати заробітної плати протягом січня –травня 2010 року
| Сума заборгованості із заробітної плати протягом січня -травня 2010 року | Коефіцієнт росту заборгованості із виплати заробітної плати | ||||||||
| Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | лютий /січень | березень/лютий | квітень /березень | травень /квітень | |
| Україна | 1473,3 | 1692,4 | 1737,7 | 1711,3 | 1698,2 | 1,1487 | 1,026767 | 0,984808 | 0,992345 |
| Автономна Республіка Крим | 74,5 | 80,2 | 82,5 | 84,3 | 83,6 | 1,0765 | 1,028678 | 1,021818 | 0,9916963 |
| Вінницька | 27,2 | 38,1 | 35,8 | 32,9 | 29,9 | 1,4007 | 0,939633 | 0,918994 | 0,9088146 |
| Волинська | 17,8 | 24,6 | 25,3 | 22,5 | 24,2 | 1,382 | 1,028455 | 0,889328 | 1,0755556 |
| Дніпропетровська | 86,6 | 86,5 | 86,5 | 0,9988 | 1,028902 | 0,8314607 | |||
| Донецька | 266,2 | 304,7 | 302,1 | 291,6 | 289,1 | 1,1446 | 0,991467 | 0,965243 | 0,9914266 |
| Житомирська | 50,8 | 55,2 | 59,1 | 57,2 | 59,5 | 1,0866 | 1,070652 | 0,967851 | 1,0402098 |
| Закарпатська | 13,1 | 15,6 | 15,9 | 15,7 | 16,3 | 1,1908 | 1,019231 | 0,987421 | 1,0382166 |
| Запорізька | 58,2 | 69,6 | 73,7 | 68,7 | 1,1959 | 1,058908 | 0,932157 | 0,9752547 | |
| Івано-Франківська | 9,2 | 11,7 | 13,8 | 11,5 | 12,2 | 1,2717 | 1,179487 | 0,833333 | 1,0608696 |
| Київська | 35,6 | 46,8 | 64,8 | 55,9 | 57,6 | 1,3146 | 1,384615 | 0,862654 | 1,0304114 |
| Кіровоградська | 52,3 | 52,5 | 53,9 | 57,8 | 61,8 | 1,0038 | 1,026667 | 1,072356 | 1,0692042 |
| Луганська | 132,4 | 159,3 | 152,2 | 172,7 | 1,2032 | 0,95543 | 1,134691 | 0,8975101 | |
| Львівська | 83,2 | 96,5 | 94,8 | 91,1 | 89,1 | 1,1599 | 0,982383 | 0,96097 | 0,9780461 |
| Миколаївська | 37,8 | 47,5 | 52,7 | 54,1 | 46,8 | 1,2566 | 1,109474 | 1,026565 | 0,8650647 |
| Одеська | 43,4 | 52,1 | 56,1 | 56,8 | 1,2005 | 1,076775 | 0,998217 | 1,0142857 | |
| Полтавська | 34,9 | 41,2 | 48,3 | 41,1 | 40,5 | 1,1805 | 1,17233 | 0,850932 | 0,9854015 |
| Рівненська | 15,9 | 18,7 | 19,8 | 17,9 | 1,1761 | 1,058824 | 0,909091 | 0,9944444 | |
| Сумська | 50,1 | 62,9 | 61,2 | 64,8 | 69,5 | 1,2555 | 0,972973 | 1,058824 | 1,0725309 |
| Тернопільська | 13,4 | 10,5 | 11,8 | 12,2 | 13,2 | 0,7836 | 1,12381 | 1,033898 | 1,0819672 |
| Харківська | 119,5 | 114,7 | 128,4 | 141,5 | 150,4 | 0,9598 | 1,119442 | 1,102025 | 1,0628975 |
| Херсонська | 22,3 | 26,2 | 27,6 | 25,9 | 26,4 | 1,1749 | 1,053435 | 0,938406 | 1,019305 |
| Хмельницька | 25,9 | 24,6 | 24,3 | 1,1739 | 0,959259 | 0,949807 | 0,9878049 | ||
| Черкаська | 26,9 | 32,4 | 33,9 | 29,9 | 29,1 | 1,2045 | 1,046296 | 0,882006 | 0,9732441 |
| Чернівецька | 5,7 | 9,1 | 8,1 | 8,8 | 1,4035 | 1,1375 | 0,89011 | 1,0864198 | |
| Чернігівська | 24,9 | 31,2 | 32,7 | 34,1 | 1,253 | 1,048077 | 0,978593 | 1,065625 | |
| м. Київ | 140,4 | 169,5 | 159,1 | 138,7 | 145,1 | 1,2073 | 0,938643 | 0,871779 | 1,0461428 |
| м. Севастополь | 9,2 | 10,7 | 13,5 | 1,15 | 1,163043 | 1,261682 | 1,1851852 |
загальноукраїнських, виключення становлять Запорізька, Полтавська, Рівненська та Черкаська області; по-друге, області в межах східних, західних, північних, південних та центральних регіонів України теж більшою мірою мають відмінні тенденції у зміні заборгованості із виплати заробітної плати.
Важливою групою факторів впливу на розміри заборгованості із виплати заробітної плати є економічні. Так, економіку АР Крим майже на 50 % (47,9%) складають підприємства металургії, машинобудування та хімічної промисловості. Саме ці сфери економічної діяльності найбільше постраждали від світової фінансової кризи, тому ця група факторів є також визначальною щодо динаміки суми заборгованості із виплати заробітної плати.
Таким чином, можна зробити висновок, що ефективність місцевих органів влади відноситься до одного з основних факторів впливу на суму заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.
2.2. Характеристика основних причин заборгованості із заробітної плати.
Основними причинами заборгованості в цілому по Україні є:
Ø погіршення економічної ситуації через світову фінансову кризу;
Ø збитковість підприємств внаслідок податкового тиску та неефективного управління ними;
Ø низька платіжна дисципліна, тобто невиконання норм трудового законодавства про першочергові розрахунки по заробітній платі та подакткового законодавства;
Ø практика передачі суб’єктам господарювання продукції без попередньої оплати;
Ø низький рівень претензійно-позовної діяльності зі стягнення заборгованості;
Ø недостатня ефективність управління державним майном;
Ø застосування процедур санації та банкрутства для неефективно працюючих підприємств.
Отже, переважна більшість чинників зростання заборгованості із виплати заробітної плати є наслідком відсутності ефективної системи управління підприємствами та належного контролю з боку відповідних органів державної влади.
Дані висновки підтверджують гіпотезу те, що в п.2.1. було визначено, що основними факторами впливу на заборгованість із виплати заробітної плати є ефективність діяльності в першу чергу місцевих органів влади. Так, наприклад, це стосується: