Психологічний захист від непотрібної візуальної інформації
Теорія
Не кожна візуальна інформація корисна. Навпаки, вона може часто дратувати, психологічно втомлювати нас. Існують спеціальні методи та прийоми, спрямовані як на уникнення, дистанціювання від непотрібної візуальної інформації, так і на свідоме запобігання її маніпулятивному впливу.
Ці методи психологічного захисту умовно можна розподілити на три групи:
□ відсторонення, дистанціювання, «мисленнєве знищення» непотрібної візуальної інформації;
□ критичний аналіз форми та змісту непотрібної інформації;
□ креативне перетворення непотрібної інформації.
Як бачимо, всі три підходи різні й, на перший погляд, суперечать один одному: один спрямований на уникнення візуальної інформації, а інший навпаки — на її ґрунтовний аналіз, і зовсім незвичайним є її креативне перетворення.
Практика
Завдання 28: Дослідження «СВІТ ВІЧНИХ ОБРАЗІВ У ВІЗУАЛЬНИХ ЗМК» Заняття за означеною темою здійснюються як тренінг аналізування, оцінювання, репрезентації «вічних тем» у медіатекстах кіно, телебачення, Інтернету, реклами та формулювання особистого ставлення до переглянутого.
Заповнити анкету:
І група «ОБРАЗ ЖІНКИ»
Кіно
□ активна/провідна роль жінки в житті, в родині:___________________
□ пасивна роль у сім'ї: __________________________________________
□ інфантилізовані ролі:_________________________________________
Реклама
□ досвідчена/ молода господиня:___________________________________
□ авторитетний експерт:__________________________________________
□ приваблива молода особа, яка стежить за своїм волоссям, шкірою, руками, ногами, фігурою, зубами тощо:___________________________
□ приваблива молода жінка, яка стимулює купівлю товару, послуги тощо:__________________________________________________________
ІІ група «ОБРАЗ ЧОЛОВІКА»
Кіно
□ справжній героїзм, мужність чоловіків у екстремальній ситуації: _____
□ чоловік як надреальний супергерой:______________________________
□ чоловік у сім'ї:______________________________________________
□ соціально-громадський вчинок чоловіка:________________________
□ молодий чоловік-фланер:________________________________________
Реклама
□ у ролі «стимулів» для заохочення купівлі продукції послуг:____
□ як дійова особа у соціальній рекламі:_______________________
ІІІ група «ЛЮБОВ»
Кіно________________________________________________________
ТБ(багатосерійні фільми, серіали) ____________________________
Реклама_______________________________________________________ Інтернет_______________________________________________________ Музика/естрада________________________________________________
ІV група «ОБРАЗ ДИТИНИ»
Кіно
□ дитина — головний герой: ______________________________________
□ дитина — важливий герой фільму: _______________________________
ТБ____________________________________________________________
Реклама______________________________________________________
Музика_______________________________________________________
V група «ОБРАЗ БАТЬКІВЩИНИ» Кіно________________________________ ТБ__________________________________
Реклама________________________________________________________
Музика_______________________________________________________
Завдання 29: Зберігання візуальної медіаінформації
Ми знаємо, що однією з особливостей медіаінформації є можливість її збереження на різних носіях і різними способами.
Працюючи в парах чи невеличких групах, складіть табличку різних видів медіатекстів (за типами ЗМК) та способами їх збереження.
Наприклад, фотографії можна зберігати у ...; кінофільми можна зберігати у ...; картинки в Інтернеті можна зберігати ...; друковані зображення можна зберігати . тощо.
Результати роботи всіх груп узагальнюються.
Продемонструйте, як ви зберігаєте медіаінформацію на різних носіях і різними способами.
Завдання 30: Дискусія: «Чи обов'язково «з'їсти» відро медіаінформаційних помиїв, щоб відшукати «кісточку з м'ясом»?»
— Чи обмеження інформації корисне для людини? А її надмір?
— Чи вся медіаінформація, зокрема візуальна, є корисною, достовірною, моральною?
— Чи є сенс витрачати час, обмежувати рухову діяльність, втомлювати зір, ризикувати отримати «неприємний контакт» із психологічно негативними візуальними образами, переглядаючи все підряд, щоб відшукати «щось» для себе?
Психологічне настановлення особистості на сприйняття корисної, цікавої, моральної, високохудожньої медіапродукції сприятиме спрямованому пошуку, її застосуванню у практичних, психологічних цілях, отриманню повноцінного, різноманітного задоволення.
Завдання 31: Ділова гра «Озвучування реклами»( конкурс між трьома групами)
Перегляньте у папці № 4 «Аналіз реклами» (електронний підручник, модуль 2) три рекламні відеоролики без звуку.
Завдання для груп: складіть сценарій озвучування ролику. Самостійно чи в парі виконайте озвучування. Порівняйте свій варіант медіатексту з авторським. Запропонуйте однокласникам оцінити два варіанти, щоб виявити, який із них вплинув на користувачів ефективніше.
Завдання 32: «Правила перегляду телепередач»
Разом з однокласниками обговоріть правила перегляду телепередач, які потрібно використовувати в деяких родинах з метою формування медіа-культури членів сімей, особливо дітей. Чому такі правила можуть бути важливими?
Завдання 33: «Будьте відповідальними»
Сплануйте свій телевечір, використовуючи телепрограму. Відмовтесь при цьому від «фонового» перегляду та постійного пультового перемикання каналів. Опишіть враження від цього вечора:
· Чи вдалося виконати якісно завдання?
· Які труднощі відчули?
· Чи мав переваги такий вечір?
Завдання 34: «Життя без телевізора/комп’ютера”
Напишіть міні-твір на подану тему. Обговоріть в класі.
Завдання 35: Дослідження «Конкурс газетної краси»
Зберіть 3-4 газети, видані в один день. Виконайте дослідження:
Подивіться на дизайн перших сторінок цих газет. Порівняйте, як подано в них головні новини.
Які фотографії/графіка використовуються? Щоб висвітлити глибше проблеми чи для більшої привабливості сторінки?
Яку частину сторінки виділено під матеріали, які не стосуються новин?
Прочитайте головні новини. Які критерії використовували, щоб вибрати їх?
Яка з газет, на вашу думку, краще?
Якби ви були головним редактором, як ви представили головну новину?
Який би візуальний ряд (фото/графіка) ви використали б?
У кого б ви взяли інтерв’ю?
Які б факти та персонажів ви б представили?
Завдання 36:«Щоденник»
Домашня робота: запишіть свої враження про контакт із медіа протягом дня, оцініть якість медіатекстів, їх візуальний образ, ваше емоційне враження від тексту ( за 12-бальною шкалою).
| Назва медіапродукту | Зміст медіатексту | Візуальний образ | Емоційне враження | Підсумковий бал |
Завдання 37: Вправа-гра «Антиреклама»
Суть вправи полягає в тому, щоб свідомо не сприймати, не осмилювати непотрібних нам рекламних зображень, які знаходяться у полі нашого зору. Йдеться, передусім, про статичні рекламні зображення: білборди, банери, постери тощо.
Вправа складається з трьох основних дій, які згодом можна довести до автоматизму. Коли мисленнєві дії стануть звичними, можна буде навіть «розважатися», йдучи вулицею або їдучи у вагоні метро, спотвореному рекламною продукцією.
1. «Абстрагування». Статичне зображення рекламного об'єкта (на постері, білборді) не треба розглядати, а якщо воно й впало в око, то глянути на нього побіжно, ніби з великої відстані, щоб це зображення сприймалося в узагальненому вигляді. В результаті саме такої розумової дії свідомого «несприймання» воно матиме вигляд кольорових плям невиразної форми.
2. «Асоціювання». До кольорових плям, які ми все таки встигли «схопити» — сприйняти зором, потрібно подумки підібрати якомога більше різних як візуальних, так і вербальних асоціацій. їх можна комбінувати, підбирати до них аналогії тощо.
3. «Творення власних смислів». Бажано до кожного уявленого нами образу вигадати назву чи кілька назв, або ж розвинути власний сюжет події.
Якщо візуальне рекламне зображення вже знайоме, то вправу можна починати з другої дії — довільного асоціювання. Основною вимогою до асоціювання загалом є його спрямування на пошук образу, найбільш віддаленого за змістом від запропонованого образу рекламного зображення.
Медіапедагог показує вам протягом секунди рекламне зображення, а ви запишіть свої асоціації та вигадайте до нього образи, ідеї, назви протягом 1—2 хвилин. Що більше асоціацій, що вони більш віддалені — то кращий самозахист. Гумор — найкращий прояв психологічного захисту.
Матеріалом для роботи можуть бути постери та рекламні зображення з журналів. Необхідно підібрати зображення з великими елементами, більш локального кольорового забарвлення, умовно наблизивши їх до монументальних вуличних.
Завдання 38: Вправа «Біла фарба»
Ця вправа спрямована на дистанціювання від непотрібного, негативного для особистості зображення/образу.
Мабуть у кожної людини є досвід, коли щось дуже вражає і це враження негативне: людина випадково стала свідком дорожньої аварії, побачила мертву тварину, переглядаючи новини, була шокована натуралістичними кримінальними деталями тощо. Буває й так, що ми свідомо переглядаємо фільм жахів чи психологічний трилер, а потім «страшний» чи просто неприємний образ з'являється у нашому внутрішньому баченні чи сновидінні.
Ці негативні образи порушують наш емоційний комфорт і потребують відповідних дій.
1 дія. Уявіть «картинку-образ», який вас хвилює, умовно «переслідує» (для цього декому треба заплющити очі).
2 дія. Тепер уявіть, як ваша негативна «картинка» зафарбовується широкими білими смугами зверху донизу. Можливо «картинка» зафарбується не щільно, тоді треба буде додатково «накласти ще один-два шари білої фарби».
Якщо «образ» з'явиться через деякий час знову — «зафарбуйте» його ще раз. Якщо «біла фарба» не допомагає, а «картинка» продовжує хвилювати — зверніться до психолога.
Завдання 39: Вправа «Стоп, образ!»
Ця вправа полягає в накладанні заборони на уявлення емоційно негативного для особистості образу. Наприклад, у свідомості, внутрішньому баченні виникло щось неприємне: образ кіногероя (або реальної людини), пригадування якого та мисленнєвий діалог з яким може завдати вам неприємних (болючих) переживань.
Суть вправи полягає у наступному: як тільки у свідомості з' явився негативний для вас образ й у зв'язку з цим ось-ось почнуть виникати емоції страху, розпачу, образи, ревнощів тощо, необхідно внутрішньо, вольовим зусиллям заборонити собі думати про це, твердо подумки промовивши наказ: «Стоп!». Бажано відволіктися на щось інше.
До дистанціювання візуальної інформації також можна віднести звичайні дії, які можуть запобігти нашому роздратуванню чи емоційній утомі. Уникнути телевізійної реклами можна за допомогою «переходу» на інший канал; зменшування звуку та тимчасового переключення на іншу діяльність. Можна залишити приміщення, де працює телевізор, на час реклами тощо.
За принципом «усе геніальне — просте!», у нашому контексті «прості дії можуть бути досить ефективними» для того, щоб не підпасти під вплив непотрібної візуальної інформації. Не дивіться того, що, як ви передбачаєте, може вас засмутити, налякати!
Завдання 40: КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФОРМИ ТА ЗМІСТУ НЕПОТРІБНОЇ ВІЗУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Ознайомтесь із поданим в модулі 2 електронного підручника медіатекстом (папка «Аналіз відео». Кліпи). Проаналізуйте його зміст.
Існують методики та вправи, засновані саме на свідомому сприйманні візуального зображення, які допомагають уникати маніпуляційного змісту реклами. їх принцип «знання — сила». Якщо ми ретельно проаналізуємо та оцінимо рекламне зображення (його форму, зміст, застосовані технології), то навряд чи потрапимо під його психологічний вплив. Тобто, активізація критичного мислення й обґрунтована оцінка рекламного зображення є запорукою нашої психологічної безпеки.
Методика «Аналіз нерухомого або динамічного зображення»
Передбачається здійснення критичного аналізу за відомими вже нам позиціями:
□ визначення загальної характеристики: тип візуального зображення, жанр рекламного повідомлення (комерційна, політична тощо), формат (постер, буклет, листівка, журнальна сторінка, відеоролик тощо), ймовірний автор/замовник реклами, приблизна дата виробництва;
□ аналіз форми — організації зображення: розміщення головних елементів, їх естетика, використання кольорів, інших технічних прийомів (крупний план, монтаж тощо);
□ аналіз змісту реклами: основна ідея, її зв'язок із назвою та зображенням, використання символік, брендів тощо;
□ на підставі аналізу форми та змісту виявлення використаних медіатехнологій і припущення очікуваного психологічного впливу на глядача;
□ за допомогою чіткої аргументації на основі узагальнення попереднього аналізу форми та змісту рекламного зображення та запитань типу «Що ця інформація означає для мене?», «Чи вона корисна для мене?», «Як я ставлюся до цих ідей?» тощо, формулювання власного ставлення до проаналізованого рекламного зображення.
Форма проведення: робота в парах або невеликих групах. Медіапедагог роздає різні рекламні зображення, й учасники здійснюють аналіз за запропонованою схемою.
Аналіз рекламного зображення за такою схемою дає змогу раціонально виявити механізми психологічного впливу на глядача та завдяки цьому не допустити маніпуляції щодо себе.
Завдання 41: Мисленнєва вправа «Перетвори рекламне зображення»
Форма проведення: об’єднайтесь у невеличку групу, що сприятиме стимулюванню активізації пошуку ідей, думок під час виконання незвичного завдання.
Матеріали: друковані рекламні зображення комерційного, політичного змісту.
Вправа спрямована на переосмислення та переконструювання рекламного зображення.
Ми знаємо, що гумор — це потужний захист від багатьох проблем. Побачивши зображення, вигадайте щось, щоб з'явився інший смисл або навіть «переробіть» його на гумористичне. Креативні ідеї запишіть. Наприклад, надписи на етикетках «Мишка, ноги теліпаються» ( дитяча іграшка), «Наречена та наречений. Прикольні» (фігурки для весільного торту)
Гумористичний варіант виконання вправи покаже високий рівень готовності до психологічного самозахисту.
Контрольні запитання
Які є прийоми загального відбору інформації й візуальної медіаінформації зокрема?
Опрацювання/споживання візуальної медіаінформації.
Відмінність «застосування» сприйнятої візуальної інформації та «отримання задоволення» від неї.
Які є групи методів психологічного захисту від непотрібної візуальної інформації? Поясніть суть кожної з них.
Основні розумові дії методики «Антиреклама».
Основні розумові дії вправ «Біла фарба», «Стоп образ!»
Як застосовується принцип «знання — сила» у психологічному захисті? Стадії аналітичної роботи.
Чому творчий підхід у психологічному самозахисті вважається ефективним?
6.Творче медіасприймання візуальних медіатекстів
Практика
Завдання 42: «Розслідування ведуть …».Виконайте такі завдання, щоб з’ясувати сюжет фільму:
1.«Початок та кінець». Учитель показує початок і кінець фільму без звуку. Висловіть такі припущення: хто головний герой, який жанр медіатексту.
2.«Заморожений кадр». Учитель зупиняє показ фільму без звуку на будь-якому кадрі. За змістом «замороженого» на екрані кадру необхідно визначити сюжет фільму, імідж кожного персонажа.
3.«Іконографічний аналіз». Учитель показує ще декілька епізодів без звуку. Необхідно під час перегляду сконцентруватись на міміці, жестах персонажів, на кольорі, освітлення, послідовності сцен та видах зйомки( плани, ракурси, рух камери, монтажні фрази). Зробіть висновок у зошиті: чому режисер та оператор саме так зняли фільм?
4.Учитель читає анотацію до фільму. Порівняйте свої висновки з анотацією. Подивіться фільм зі звуком.
Завдання 43: Напишіть оригінальний міні-сценарій твору медіакультури— «екранізацію» епізоду відомого літературного твору. (наприклад, розрахований на 3–5 хвилин екранної дії фільм, телесюжет, здійснений у практиці навчальної відеозйомки);
Завдання 44: За написаним літературним міні-сценарієм (або сценарною розробкою епізоду) підготувати «режисерський сценарій» творів медіакультури (фільм, радіо/телепередача, комп’ютерна анімація тощо) — з позначкою системи плану, ракурсів, рухів камери, монтажних принципів.
Завдання 45: «Я – журналіст»
· ведення телепередачі, інтерв’ю, репортажів з місця події;
· практичне макетування інтернетної газети або журналу, включення в сайт підготовлених раніше текстів.
Завдання 46: Ділова гра «Ми знімаємо кіно»
У задачу цього етапу входять підготовка й наступне створення медіатекстів (короткометражних фільмів, комп’ютерної анімації тощо) за заздалегідь написаними планами та міні-сценаріями. Між учнями розподіляються ролі «режисерів», «операторів», «дизайнерів», «акторів» міні-сценаріїв і сценарних епізодів. Після репетиційного періоду «команда» приступає до практичного створення медіатексту (знімається короткий відеофільм).
· «режисерські» (загальне керівництво процесом зйомки відповідно до режисерської розробки міні-сценарію — вибір «акторів» («телеведучих»), визначення головних «акторських», «операторських», «оформлювальних», «звуко-музичних», «світло-колористичних» рішень, урахування жанрово-стилістичних особливостей твору й т. д.;
· «операторські» (практична реалізація на відеоплівці наміченої «режисером» системи планів, ракурсів, мізансцен, рухів камери, глибини кадру тощо);
· «освітительскі» (використання можливостей розсіяного, спрямованого, штучного та природного світла, тіньо-силуетного малюнка тощо);
· «звукооператорські» (використання шумів, музичного супроводу тощо);
· «декоративно-художні» (використання природних декорацій, костюмів, дизайну інтернетних сайтів, комп’ютерної анімації тощо);
· «акторські» (виконання ролей у навчальному відеофільмі, телепередачі);
· «монтажні» (виконання функцій монтажера, здатного за допомогою перезапису істотно змінити форму знятого, записаного з «ефіру», створеного на комп’ютері матеріалу тощо);
· «електронних спецефектів» (використання можливостей сучасної відео- та комп’ютерної техніки при створенні медіатексту).
Завдання 46: здійснення різних трактувань «дубляжу» незнайомого аудиторії відеофрагмента (позбавленого звукової фонограми), або епізоду з іноземного фільму чи телепередачі.
Завдання 47: освоєння різноманітних звукових, шумових спецефектів (імітація звуків, звуконакладання й ін.).
Завдання 48: створення рекламних афіш власного медіатексту (варіант: афіші до професійних медіатекстів) за допомогою фотоколажу з домальовуваннями або заснованих на оригінальних власних малюнках.
Завдання 49: створення малюнків і колажів на тему російських і закордонних творів медіакультури.
Завдання 50: створення мальованих «коміксів» за мотивами тих чи інших медіатекстів, розрахованих на визначену вікову аудиторію.
Завдання 51: скласти розповідь від імені головного героя або другорядного персонажа медіатексту — зі збереженням особливостей його характеру, лексики й т. п. («ідентифікація», «співпереживання», «співтворчість»).
Завдання 52: поставити героя медіатексту у змінену ситуацію (зі зміною назви, жанру, часу, місця дії медіатексту, його композиції: зав’язки, кульмінації, розв’язки, епілогу тощо; віку, статі, національності персонажа тощо).
Завдання 53: скласти розповідь від імені одного з неживих предметів, що фігурують у медіатексті, змінивши тим самим ракурс оповідання в парадоксальний, фантастико-ексцентричний бік.
Завдання 54: пригадати прозаїчні, поетичні, театральні, мальовничі, музичні твори, що асоціюються з тим чи іншим твором медіакультури, обґрунтувати свій вибір.
Завдання 55: скласти монологи («листи» до редакцій газет і журналів, на телебачення, у міністерство культури й т. п.) представників аудиторії з різними віковими, соціальними, професійними, освітніми й іншими даними, що знаходяться на різних рівнях медіасприйняття («первинна ідентифікація», «вторинна ідентифікація», «комплексна ідентифікація», урахування орієнтації на розважальну, рекреативну, компенсаторну й інші функції медіакультури тощо).
Завдання 56: на прикладі конкретного медіатексту масової (популярної) культури постаратись розкрити суть механізму «емоційного маятника» (чергування епізодів, що викликають позитивні (радісні, веселі) й негативні (шокові, смутні) емоції в аудиторії, тобто опора на психофізіологічну сторону сприйняття).
Завдання 57: за списком найбільш популярних медіатекстів (російських і закордонних) спробувати обґрунтувати причини їх успіху (опора на міф, фольклор, видовищність жанру, систему «емоційних перепадів», наявність розважальної, рекреаційної, компенсаторної й інших функцій, щасливий кінець, авторська інтуїція тощо).
Завдання 58: за рекламними анотаціями (роликами) скласти прогноз глядацького успіху нових медіатекстів.
Завдання 59: у електронному додатку до підручника (модуль 2) в папці №5 розміщено презентацію на тему «Історія фотографії». Ознайомся зі змістом слайдів. Доповни презентацію фактами, прикладами, ілюстраціями. Розкажи друзям, рідним, одноклассникам про історію фотографії. Скористуйся матеріалами на сторінках:
1. http://buy-books.ru/photographers/
2. http://bigpicture.ru/?p=196499
3. http://cityscan.ru/catalog.php?view=330
4. http://cityscan.ru/catalog.php?view=472&page=0
5. http://publicweb.ru/2008/10/06/260
6. http://www.etoday.ru/photography/
Завдання 60: у електронному додатку до підручника (модуль 2) в папці №5 розміщено презентацію на тему «Фотоальбом Т.Шевченка». Зістав факт из життя Тараса Григоровича зі світлинами. Удоскональ презентацію біографічними коментарями, цитатами з поезій чи повісті «Художник», новими фотографіями.
Завдання 61:у електронному додатку до підручника (модуль 2) в папці №5 розміщено презентацію на тему «Мистецтво фотографії. Освітлення», текстові документи «Правила фотозйомки». Використай ці поради і зроби фотопортрети однієї людини в різних ракурсах і з різним освітленням. Опиши свої враження від найвдалішої фотографії: який настрій у людини на фотографії, про які риси характеру можна сказати, що про це свідчить, який образ створено? Скористуйтесь порадами: http://www.videomax.ru/forum/forum_topics.asp?FID=35
Завдання 62: Конкурс на кращі фотографії.Виберіть найкращу зроблену вами фотографію. Складіть її опис: автор, назва фотографії, рік створення, жанр (любительська/фотомистецька), вид (архітектурна фотографія, весільна фотографія, вулична фотографія, документальна й наукова фотографія, жанрова фотографія, нічна фотографія, панорамна, рекламна фотографія, репортаж, репродукція, спортивна фотографія, фотографіка, чорно-біла, фотографічний монтаж, фото колаж).
Завдання 63: Слайд-фільм або відеофільм «Один день з мого життя» («Мій клас», «Моя мрія» тощо). Використайте програми Nero або Movi Maker. Напишіть анотацію до свого фільму ( автор, хто герої, про що фільм, використана програма, цільова аудиторія, яку думку хотіли передати цією роботою).
Завдання 64: «Відеокліп».У електронному додатку до підручника (модуль 2) у папці №6 містяться робочі матеріали для створення відеокліпів для різних аудиторій. Оберіть тему своєї роботи і створіть кліп за допомогою програми Nero або Movi Maker.
· Відео кліп до дитячої пісні з мультфільму;
· Відеоролик «Мій Зеленодольськ»;
· «Десять чудес України»;
· Кліп до української народної пісні.
Завдання 65:використовуючи поради на тему«Зйомка рекламних роликів»створіть ролик для реклами шкільної медіатеки, шкільної форми, навчального предмета, улюбленого продукту харчування, смачної страви тощо. (Див.:http://www.studio-videoton.ru/Theory/semka_rec_roliks.html). Об’єднайтесь з друзями у творчу групу і розподіліть обов’язки між собою:
1. Ідея. Написання сценарію.
2. Аніматика. Розкадровка ролика (приклад розкадровки дивись у Пораднику).
3. Акторська гра з попередніми репетиціями.
4. Режисерська робота.
5. Операторська зйомка.
6. Нарізка. Монтаж. Озвучення.
Завдання 66:проведіть дослідження«Нетактовна реклама».Проаналізуйте рекламні, політичні та соціальні ролики в ЗМІ. Виявіть ті, в яких, на вашу думку, порушено моральні та етичні принципи. Поясніть на прикладах нетактовність роликів. По можливості, проілюструйте відеорядом.
Завдання 67:проведіть дослідження«Характерні персонажі реклами»Завдання:проаналізувати рекламні, соціальні чи політичні ролики і виділити три типи характерних персонажів: «споживач», «символ товару» і «авторитет (експерт)». Проілюструвати роботу прикладами.
Завдання 68: «Моя фонотека». Створіть музичну «нарізку» або збірку на тему:
· «Музика ХХІ століття»;
· «Музика трьох поколінь: дідусь, тато і я /бабуся, мама і я/ »;
· «Вальс, вальс, вальс…»;
· «Музика …-х років».
Завдання 69: «Буріме».Із аудіо-, відео- чи текстових фрагментів створіть буріме на тему:
· «Казка на сучасний лад»;
· «Сценка для випускного»;
· Вільна тема.
Завдання 70: «Що спільного між Інтернетом і телебаченням?»
Вправа здійснюється за допомогою методики «Діаграма».
Методика полягає у визначенні прихованих або другорядних, але досить важливих ознак, функцій, закономірностей обраного для дослідження медіаоб'єкта(-ів).
На папері малюємо два кола так, щоб вони перетиналися між собою. У кожному колі пишемо обрані для порівняння об'єкти. Зона перетину кіл є зоною того спільного, що гіпотетично поєднує два різних явища. Під цією зоною пишемо у стовпчик спільні ознаки. Що більше адекватних ознак, то глибшим є розуміння учнями сутності об'єктів, у нашому контексті — медіаоб'єктів. Перший учень або пара, що виконала завдання, зачитують свої версії, наступні — доповнюють тими своїми позиціями, яких ще не називали.
Завдання 71: «Чим відрізняється об'єктивна реальність і віртуальна реальність?» (виконувати так, як і завдання 70).
Контрольні запитання
1. Що таке медіатворчість?
2. У яких галузях людської діяльності реалізується медіатворчість?
3. Які універсальні мисленнєві дії людини можна вважати творчими?
їх суть.
4. Формати візуальної медіатворчості.
5. Види медіакомунікацій, здійснюваних завдяки візуальним медіатекстам.
6. 
Сутність методики «Діаграма».
Екранна мова
Теорія
Монтажна (екранна) мова існує вже майже сто років. Звичайно, у порівнянні з літературною мовою це лише мить. Але й за одне століття, використовуючи досвід інших мистецтв, було зібрано багато монтажних прийомів.
Відмінності монтажної мови від літературної такі:
1. Усі дієслова повинні мати форму теперішнього часу. Адже глядач дивиться на екран зараз. Він не думає, чи знімався матеріал тиждень або століття тому, чи відбувається пряма трансляція. Ми не можемо плакати, любити, радіти чи хвилюватись «учора» та «завтра».
2. Одиниця нашої мови – це слово. Одиниця екранної мови – кадр. Кадри складаються в монтажні фрази, які являються ніби абзацами картини. Декілька монтажних фраз утворюють епізод (велика смислова та емоційна частина фільма).
3. Не існує загальних фраз чи понять. Для того, щоб сказати глядачеві фразу «Він читає багато цікавих книжок», необхідно в кадрі показати домашю бібліотеку, щоб глядач міг прочитати назви книжок та їх авторів. Зняти це необхідно так:
Монтажна фраза №1: « У нього багато цікавих книжок» (середній план з полицями книжок);
Монтажна фраза №2: «Це твори Достоєвського, Пушкіна, Маркеса» (крупним планом обкладинки);
Монтажна фраза №3: «Він їх читає» (декілька деталей, з яких видно, що ці книжки не прикрашають кімнату, а їх читають).
4. Монтажна мова використовується для передачі почуттєво-емоційної, а не інтелектуальної інформації. Глядач має відчути себе причетним до подій на екрані, тому режисери придумують метафори, абстрактні образи.
5. Дія та ознаки об’єкта в монтажній мові невід’ємні від самого об’єкта. Неможливо зняти рух сам по собі, якщо не показати ні об'єкт, який рухається, ні те, повз що рухаються об'єкт. На жаль, гоголівський опис тихої української ночі на екрані не можна відтворити. Глядач побачить лише вечірнє небо, вечірні дерева, але не більше.
6. Якості об’єкта на екрані можна передати лише через порівняння з іншим об'єктом. Як глядач зможе відрізнити великий будинок від маленького? Перераховуючи поверхи? Ні! Щоб емоційно було можливо сприйняти великі розміри будинку, режиссер має дати ключі для порівняння: інший будинок – людина – комашка – спогади про цей будинок інших героїв.
7. Перед створенням відео необхідно скласти розкадровку. Це схоже на план тексту. Наприклад, розкадровка до епізоду фільма: 
8. Не можна порушувати логічний ряд монтажних фраз. Глядач сприймає те, що бачить на екрані, у склеїних кадрах не як послідовність, а як односчасність дії. Якщо було знято, як персонаж взяв у будинку сокиру, як вийшов на подвір’я, як став колоти дрова, то не можна в наступній монтажній фразі показувати, що герой уже в кімнаті п’є каву. Потрібно або показати його повернення в будинок, або вставить 1..3 плани, в яких ця людина буде відсутня – тоді глядач сприйме органічно перехід: поки ми дивилися на річку, дерева, герой повернувся в дім.
9. Екранний час більш спресований, ніж реальний. Кожне склеювання кадрів глядач сприймає як часову купюру. Тому якщо показати три коротких кадри, тол екранного часу пройде більше, ніж в одному, хоч би він і тривав удвічі довше. До того ж час у кадрі тече швидше, чим більш насичений він подіями.
10. Екранна мова дозволяє звичайний текст відтворити за допомогою художніх ефектів по-іншому. Л.М.Толстому, можливо, для певного опису необхідно було б розділ твору, а режисеру – менше хвилини. Приклад такої фрази: за кадром звучить голос героя, а ми бачимо його надягаючим зранку краватку, в машині, на роботі, в магазині, знімаючим увечері краватку. Саме цей прийом дозволяє передати відчуття напруженого дня героя. А коли б ми про це читали, то потратили б на сприйнятя цієї ж інформації більше часу.
11. Для розуміння смислу монтажної фрази порядок кадрів має принципове значення. Перестановка кадрів може не просто змістити акценти, а й змінити смисл фрази на протилежний. Наприклад:
Беремо три кадри домашньої бібліотеки.
1. Середній план, людина бере книжку, відкриває її.
2. Крупний план, панорама по обкладинкам книжок.
3. Загальний план, полиці, багато книжок.
Таким чином ми побудували фразу «Скільки книжок вже ним прочитано». Тепер переставимо кадри в іншому порядку: 3-2-1. Смисл фрази змінився: «Скільки ще потрібно прочитати».
12. Точне прочитання монтажних фраз залежить ще й від їх змісту, ракурсів, побудови композиції, планів, освітлення, кольорів тощо. Усі ці елементи впливають на адекватність емоційного прочитання монтажної фрази. Запам’ятайте головне правило монтажу: А+ Б не дорівнює Б+А.
13. В екранній мові існує не тільки лексика та граматика, а й своя орфографія та пунктуація. Є кадри-крапки, кадри-запитання, окличні кадри. Наприклад, крупний план чи перехід на загальний план – це крапки в кінці монтажних фраз.
14. У кожній монтажній фразі має бути певна недосказаність, недодання інформації – як основний прийом підтримання інтересу глядача. Кадр має обрізатись за мить до того, як глядач до кінця прочитає його.
15. Паралельний монтаж Гриффіта. Принцип його побудови простий та аналогічний літературній формулі «А в цей час…». Прийом цей використовують для загострення драматургії. Наприклад, допомагає точно організувати один з видів інтриги:»Глядач знає, а герой не знає».
Практика
Завдання 72: «Мова кліпу»
Зі збірки кліпів шкільної медіатеки оберіть два відео. Які основні прийоми екранної мови в них використано? З якою метою?
Завдання 73: «Режисерська задача»
Уважно розгляньте запропоновану розкадровку медіатексту. Запишіть декілька варіантів сюжету, виходячи з розуміння режисерської задачі.
Завдання 74: «А+Б» чи «Б+А»?
Довільно розташовуючи кадри, запишіть монтажні фрази, які ілюструють придумані вами варіанти розкадровки.
Детальніше про побудову монтажних фраз прочитайте на сторінці http://slujebroman.ru/azbuka-kinorezhissury/669-chto-takoe-montazhnaya-fraza.html
Завдання 75: «Композитор»
Яку б музику ви підібрали б для озвучення даної розкадровки монтажної фрази? Яку емоційну задачу ви б хотіли розв’язати?
Завдання 76: «Художник»Намалюйте розкадровку до рекламного ролика.
Зміст реклами: Йогурт корисний для травлення школярів.
Завдання 77: « Шаблонні епізоди в сучасному кіно»
Проведіть дослідження: виявіть шаблони монтажних епізодів в сучасних телесеріалах/ комедіях/ бойовиках/ детективах/ мелодрамах тощо.
Завдання 78: « Сам собі режисер»Перегляньте відео поради, як знімати монтажні фрази. Самостійно зніміть відео (соціального, побутового чи комерційного характеру).
Див.: http://www.youtube.com/watch?v=pi29kx9F0nw&feature=related
Завдання 79: «Культура мови телепростору/реклами»Ознайомтесь із дослідження з проблеми порушення мовних норм в сучасному медіасвіті. Підготуйте виступ перед однокласниками з цього питання. http://www.ukrlit.vn.ua/article1/1357.html
http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2119
http://h.ua/story/3610/
http://kobzar1814.blogspot.com/2011/05/blog-post_11.html
Завдання 80: «Нетактовна реклама»
Дослідіть, які рекламні сюжети, на вашу думку, нетактовні. Поясніть, які образи чи слова вам видались нетактовними.
ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ
Блок І
Розгорнута відповідь на запитання
1. Поясніть різницю між терміном медіа й мас-медіа.
2. Перелічте види медіа (традиційні й нові медіа).
3. Перелічте подібності й розходження традиційних і нових медіа.
4. Що означають автор/аудиторія й точка зору?
5. Що таке – медіатекст?
6. Поясніть як автор і цільова аудиторія впливають на зміст медіатексту.
7. Наведіть приклад позитивного повідомлення.
8. Оцініть, як різні елементи медіа можуть впливати на привабливість і емоційний характер медіатекстів.
9. Що таке нова медіаграмотність?
10. Як можуть медіа впливати на ваші почуття й відносини?
11. Як можуть медіа вплинути на ваші дії?
Блок ІІ
Знайдіть помилкове твердження
1. Медіа - шляхи подання зображень і повідомлень невеликому числу людей одночасно.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
2. Медіатексти не вимагають ретельного аналізу, тому що їх просто зрозуміти.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
3. Суспільство - група людей, які збираються разом вечорами й по вихідним.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
4. Типи персонажів (пенсіонери, інваліди, підлітки й ін.) завжди репрезентативно відбиваються телебаченням.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
5. У телекомедіях положень і рекламі люди звичайно зображуються реалістично.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь.
6. Телевізійні ігри завжди розраховані на дитячу аудиторію.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь.
7. Кожний рекламний журнал призначений, щоб викликати однакові реакції у всіх читачів.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь.
8. Насилля в музичних кліпах, телепередачах, відеоіграх і кіно не показується, щоб не викликати соціальних проблем.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
9. Екстремальне насилля рідко показується в теленовинах.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь.
10. Реклама сигарет закликає нас до акуратності.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
11. Здоров'я й соціальні проблеми не пов'язані із уживанням алкогольних напоїв.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
12. Лірична музика завжди заохочує здорові звички.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
13. Знаменитість - людина, що є гарним зразком для наслідування молоді.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
14. Тваринні й вигадані персонажі не можуть бути героями, тому що герої - реальні люди.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
15. Лідер - це людина із сильною індивідуальністю й гарною освітою.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
16. Медіатексти тільки розважають і фактично не впливають на людей.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
17. Молодь може розуміти медіатексти, але не створювати їх.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь
18. Творці медіатекстів зацікавлені тільки в його змісті, але не в його аудиторії.
Істина. Неправда. Поясніть вашу відповідь.
Блок ІІІ
Вияви свій рівень сприйняття візуального медіа
Пізнавальний рівень
1. Згадаєте ваш улюблений телесеріал, потім виконаєте наступні два завдання:
a. Складіть список всіх важливих персонажів і опишіть кожного детально.
b. Опишіть події, які, по-вашому, трапляться в наступних серіях.
Емоційний рівень
2. Всі емоції мають діапазон підемоцій, або підтипів. Наприклад, емоція побоювання має підтипи жаху, паніки, боротьби, страху, переляку, передчуття, занепокоєння, нервозності, обережності, нападу розгубленості, хвилювання й т.ін. Будь-яка з них - тип побоювання, але кожний указує на різний відтінок цього почуття. А скільки підтипів ви можете перелічити для почуття любові? Скільки - для суму?
3. Подивитеся телевізійну передачу й підрахуйте, скільки разів ви бачите вираження почуттів побоювання, любові й суму?
a. Коли ви бачите вираження одного із цих почуттів, чи здатні ви класифікувати їхній підтип?
b. Подивитеся кілька різних видів телевізійних програм і відзначте, які емоції зображуються там найбільше часто/рідко.
Моральний рівень
4. Подивитеся трохи екранних медіатекстів пригодницького жанру, де чітко показане антигромадське поводження (злочин, насильство, неправда). Помітьте, як персонажі роблять ці дії. Спробуйте класифікувати цих персонажів по рівням морального розвитку.
a. Подумайте про медіатекст в цілому й спробуйте виявити наміри авторів і продюсерів. До якого моральному рівня аудиторії вони звертаються?
b. Якби ви створювали цей медіатекст і хотіли орієнтуватися на публіку з більше високим рівнем медіа сприйняття, що ви змінили б у сценарії? [Potter, 2001, p.34].
Дж.Поттер пропонує ключ до оцінки результатів тестування, маючи на увазі ті ж рівні розвитку аудиторії в області медіа:
Пізнавальний рівень
1. Відповіді на частину першого питання відбивають ваш ступінь прозорості інтелекту. Подивитеся, скільки персонажів ви перелічили? Скільки прикметників або описових фраз ви перераховували для кожного персонажа? Помітьте розмаїтість в описах: чи були вони цілком засновані на фізіологічних даних? Або також перераховувалися інші ознаки типу індивідуальності (одяг, кар'єра, улюблені жести/особливості, і т.д.)? Чим більше ви згадали подробиць, тим більша кількість інформації ви здатні сприймати/аналізувати).
Відповіді на частину (b) першого питання відбивають ступінь флюїдності вашого інтелекту. Якщо вам було важко міркувати про будь-які події медіатексту, у вас низка флюїдність. Якщо ви показали чималі можливості уяви й творчого потенціалу, у вас високий рівень флюїдності інтелекту.
Порівняйте ваше виконання завдань (a) і (b). Якщо ви виконали (a) набагато краще, то у вас розвинені здатності збирати факти. Якщо ви робили набагато краще завдання (b), то ваш інтелект флюїдний, у вас розвинуті уява й пошук нових перспектив. Розвиток високого рівня медіаграмотності вимагає, щоб ви збільшили обидва із цих типів інтелекту.
Емоційний рівень
2. Чим більша кількість підемоцій перерахована вами, тим краще ви настроєні до розуміння тонкої зміни почуттів, і тим більше ви емоційно грамотні.
3. Щоб бути здатним визначити емоції в інших, потрібна здатність до співчуття, до відчуття розходжень серед підемоцій. Теле/кінотексти насичені емоціями. Багато які з них дуже просто визначити, але інші підемоції відчути важче. Чи дійсно ви були здатні відчути й зрозуміти більш складні емоції? Чи здатні ви були побачити типи емоцій, які відрізняють комедії від пригодницьких творів?
Моральний рівень
4. Чи здатні ви робити деякі узагальнення про те, на якому рівні розвитку перебуває той або інший медійний персонаж? Якщо так, то ви можете ясно бачити конкретні приклади й обговорювати ваші висновки, опираючись на них. Тоді ви маєте моральну грамотність. Ваша моральна грамотність висока, якщо ви можете розуміти, як можна змінити сюжети медіатекстів, щоб зацікавити аудиторію різних типів медіасприйняття.
ПОСМІХНІТЬСЯ
Звичайний дезодорант лише приховує запах поту.Новий дезодорант FА діє по-іншому: він вбиває бактерії, всмоктується через шкіру, проникає в кров, доходить до нервових клітин, зупиняє дихання.
ПОРАДНИК
Порада 1
Як правильно фотографувати…
Існує 10 правил фотозйомки. Ось вони:
1.КОНТРАСТ (ПРОТИСТАВНІСТЬ)
Як привернути увагу глядача до вашої світлини? В кадрі має бути певний контраст:
* Світліший предмет знімають на темному фоні, а темніший прдемет- на світлому фоні.
* Не варто фотографувати людей на жовтому та коричневому фоні, колір світлини буде неприроднім.
* Не варто фотографувати людей також на занадто барвистому та красому фоні, такий фон відвертає увагу глядача від моделі.
2. РОЗТАШУВАННЯ
Важливі елементи сюжету світлини мають бути розташовані не хаотично, а радше вони б повинні утворювати прості геометричні фігури.
3.РІВНОВАГА
Об"єкти, що розташовані у різних частинах кадру, повинні співвідповідати згідно об"єму, розміру і тону(забарвлення).
4.ЗОЛОТИЙ ПЕРЕТИН (СЕРЕДИНКА)
Про золоту серединку знали ще у прадавньому Єгипті, це поняття вивчав грецький філософ Евклід та великий митець та вчений епохи Відродження Леонардо да Вінчі.
Найпростіший опис "золотої серединки" : найкраща точка розташування об"єкта зйомки- приблизно 1/3 горизонтальної або вертикальної межі кадру. Розташування важливих об"єктів у цих зорових точках має природніший вигляд та привертає увагу глядача.
5. ДІАГОНАЛІ
Один з найеффективніших прийомів-діагональна композиція.
Суть такого прийому полягає в тому, що головні об"єкти кадру ми розташовуємо по діагоналі кадру. Наприклад, від верхнього лівого кута кадру аж до правого кута. Цей прийом добрий тим, що така композиція проведе погляд глядача через усю світлину.
6.ФОРМАТ
Якщо у кадрі переважають вертикальні об"єкти, то робіть вертикальні кадри. Якшо ж йдеться про пейзаж або краєвиди- то робіть горизонтальні кадри.
7. ТОЧКА ЗЙОМКИ
Вибір цієї точки впливає безпосередньо на емоційне сприйняття світлини. Кілька простесеньких правил:
* Для портрета найкраща точка на рівні очей.
* Для портрета на повний зріст- на рівні талії.
* Намагайтеся кадрувати кадр ( даруйте за тавтологію) у такий спосіб, аби лінія горизонту не ділила світлину навпіл. Бо інакше глядачеві буде важче сфокусувати свою увагу на об"єктах в кадрі.
* Тримайте камеру (апарат) на рівні об"єкта вашої зйомки, в іншому разі ви отримаєте викривлені і неякісні пропорції.
*Об"єкт, що його сфотографовано згори, здається меншим, ніж насправді. Тому, фотографуючи людину згори, на світлині це вже вийде людина малого зросту.
*Фотографуючи діточок та тваринок, варто спуститися до рівня їх очей.
8. НАПРЯМОК
Наш мозок звик читати зліва направо, у такий спосіб ми оцінюємо світлину. Тому весь смисловий центр радше розташовувати у правій частині кадру. Таким робом, погляд та й сам об"єкт наче рухаються назустріч один одному.
Тому варто це брати до уваги перед тим, як компонувати об"єкти на майбутній світлині.
9. КОЛЬОРОВА ЦЯТКА
Якщо в одій частині кадру присутній кольоровий окравок, то в іншій частині має бути щось таке, котре би привернуло увагу глядача. Це може бути інший кольоровий окравок або, скажімо, порух або ж сама дія у кадрі.
10. РУХ У КАДРІ
Фотографуючи рухомий об"єкт ( авто чи роверист), варто залишати вільний простір попереду об"єкта. Простіше кажучи, розташовуйте його у такий спосіб, аби цей об"єкт щойно "увійшов" у кадр, а не "виходив" з нього.