Стратегічне управління інноваціями. Основні типи інноваційних стратегій, стратегій нововведень та стратегій інноваційного розвитку

Стратегічне управління інноваціями

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________[91].

Стратегія нововведень передбачає об'єднання цілей технічної політики та політики капіталовкладень і спрямована на впровадження нових технологій і видів продукції . Вона передбачає вибір певних об'єктів досліджень, за допомогою яких підприємство прагне сприяти в першу чергу систематичним пошукам нових технологічних можливостей [91].

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Залежно від особливостей зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства інноваційні стратегії можуть бути розглянуті за наступними напрямками [95; 123]:

- стратегія технологічного лідера (наступальна, піонерна) характеризується постійною розробкою технологічних (продукт і процес) інновацій.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

- стратегія слідування за лідером (оборонна) включає інноваційний розвиток реакційного характеру - реакція на зміни у зовнішньому середовищі, зокрема на інновації конкурентів.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

- стратегія диверсифікації включає розвиток комплексних інновацій у різних сферах: удосконалення старої індукції, розширення модифікаційного ряду, технології, маркетингу, фінансах, збуті, організаційних структурах, переробки інформації, соціальної, екологічної областях, використання нових принципів і методів формування церви політики, зміна іміджу підприємства, створення багатоцільових сегментів. Видами стратегій диверсифікації є [130, с. 51-52 ]:

- горизонтальна диверсифікація передбачає, що компанія освоює випуск нових для себе виробів в тій же галузі, де вона діяла і раніше. Це єдині виробничі технології, єдині канали збуту, єдина комунікаційна політика та єдиний цільовий ринок;

- вертикальна диверсифікація пов'язана з виходом у суміжні галузі діяльності, як правило , в рамках різних етапів виробничого циклу ;

- інтеграційна (або конгломератна ) диверсифікація передбачає вихід в абсолютно нові лтраслі . Це робиться для досягнення названих вище класичних цілей зниження ризиків роботи в одній галузі.

Стратегія імітації

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

Існують такі види імітаційних стратегій [130, с. 48-49 ] :

- стратегія слідування за лідером. Ця стратегія передбачає, що компанія бере інновацію лідера і вносить до неї серйозні технологічні вдосконалення, змінюючи формулу самого продукту. У результаті виходить інновація другої хвилі;

- стратегія копіювання припускає, що копіює компанія бере інноваційну ідею лідера або слідчого за лідером і повністю копіює новий продукт або технологію. Компанія має можливість проведення гнучкої цінової політики та пропонує ринку нову продукцію під власним брендом з певними ціновими перевагами;

- стратегія залежності. Фірма повністю визнає свою другорядну роль відносно лідера і впроваджує інновації тільки у випадку, коли цього вимагають нові технологічні стандарти, встановлені лідерами і послідовниками;

- стратегія удосконалення. Ця стратегія полягає у прийнятті необхідності удосконалення товару з головною метою зниження його собівартості. Як правило, мова йде про впровадження нових технологій виробництва і підвищенні загальної продуктивності праці для оптимізації структури витрат з метою зниження цін на свою продукцію.

Конкурентні інноваційні стратегії поділяються на [68; 95]:

- віолентна стратегія. Фірми самі проводять НДДКР і освоюють наукомісткі технології, володіють великою ресурсною силою, великим капіталом і високим рівнем застосовуваних технологій і в змозі нести великі витрати для організації маркетингу і збуту. Вони орієнтовані на масовий випуск продукції високої якості, розрахованої на широке коло споживачів, і за доступною ціною. Зниження витрат за рахунок ефекту масштабу і за рахунок формування переваг у попиті за рахунок рекламної компанії забезпечує їм необхідний запас конкурентоспроможності;

- патіентна стратегія. Це підприємства займаються спеціалізацією виробництва з метою диференціації своєї продукції, щоб зайняти свою нішу у вузькому сегменті ринку і задовольнити потреби свого покупця. Це вузькоспеціалізовані фірми, що випускають дорогі і високоякісні товари;

- експлерентна стратегія. Фірми відрізняються своєю цілеспрямованістю, високим професійним рівнем співробітників і лідера, великими витратами на проведення НДДКР. Ці фірми витягують переваги зі свого первісного присутності на ринку. Вони сильно ризикують, але в разі успіху отримують хороший прибуток;

- коммутантна стратегія. Фірми беруться за все, що не викликає інтересу у віолентів, патиентов і експлерентів. Вони орієнтовані на місцеві ринки і діють у фазі падіння випуску продукції. Це малі фірми активно сприяють просуванню нових продуктів і технологій, створюючи на їх основі нові послуги, що сприяє дифузії нововведень. Мають схильність до імітаційної діяльності.

Крім позначення стратегій конкурентні сстратегіі діляться на такі [130, с.53]:

Стратегія блокування припускає, що фірма захищає свої інновації від конкурентів, тобто основна стратегічна мета полягає у створенні умов , в яких копіювання або неможливо, або невигідно.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

.

Інноваційні стратегії за методом їх розробки та прийняття можна розділити на дві великі групи [130,, с. 48-49 ] :

- заплановані інноваційні стратегії є результатом класичного варіанту стратегічного планування, при якому на основі передбачення майбутніх змін послідовно розробляються стратегії адаптації до цих змін. Вважається , що при стратегічному плануванні інноваційної діяльності компанія впроваджує інновації не рідше ніж один раз на 1-3 роки. Таким чином , виникає традиційна періодичність впровадження інновацій, які перестають бути лише разовими екстреними заходами;

- емерджентні інноваційні стратегії, що розробляються в момент, коли зміна в зовнішньому середовищі вже відбулося і потрібна продумана комплексна реакція, визначальна подальше позиціонування фірми на ринку.

За об’єктами інновації стратегії поділяються на [130, с. 49] :

- активні інноваційні стратегії припускають, що компанія постійно виводить на ринок нові продукти і впроваджує нові технології для їх виробництва;

- пасивні або маркетингові інноваційні стратегії припускають використання нових маркетингових підходів до просування старої, традиційної продукції.

Процес розроблення інноваційної стратегії включає такі етапи [59; 135]:

1 . Визначення цілей інноваційного розвитку.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

При побудові ієрархії цілей підприємства можуть бути використані методи експертних оцінок

2 . Оцінка та аналіз зовнішнього середовища. Аналіз середовища включає оцінку макро-і мікросередовища функціонування підприємства із застосуванням, зокрема , SWOT-аналізу ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

 

Для визначення існуючої позиції бізнесу та його частин , а також розробки можливих напрямків розвитку можуть використовуватися моделі портфельного аналізу ( матриця Бостонської консультаційної групи , модель МакКінсі та ін.)

3 . Аналіз інноваційного розвитку підприємства в даний час. На цьому етапі необхідно визначити стан ключових показників інноваційної активності :

1) питома вага витрат на НДДКР і технологічні інновації в обсязі товарної продукції;

2 ) питома вага витрат на придбання машин та обладнання, пов'язаних з модернізацією виробництва, в обсязі інвестицій в основний капітал;

3 ) частка доходів від НДДКР і технологічних інновацій в загальних доходах підприємства ;

4) термін окупності і рентабельність витрат на інновації та інші.

4. Розробка сценаріїв інноваційного розвитку та оцінка пріоритетів розвитку . _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

5. Формування системи ресурсного забезпечення стратегії інноваційного розвитку. Даний етап передбачає визначення структури джерел покриття фінансових та інших потреб підприємства при реалізації інноваційної стратегії. ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

6 . Оцінка стратегії інноваційного розвитку.

Збалансована система показників ( BSC) [94] :

Система BSC призначена дати відповіді на чотири найважливіших питання ( рис. 3.1):

1. як фірму оцінюють клієнти ( аспект клієнта) ;

2. які процеси можуть забезпечити фірмі виняткові конкурентні переваги ( внутрішньогосподарський аспект );

3. яким чином можна досягти подальшого поліпшення стану фірми (аспект інновацій та навчання);

4. як оцінюють підприємство акціонери (фінансовий аспект).


Рис. 3.1 Збалансована система показників - BSC.

Джерело: [94]

BSC - це система показників, яка вимірює те, що не вимірює бухгалтерський облік. У збалансованій системі слід розрізняти показники, що вимірюють досягнуті результати, і показники, що відображають процеси , які забезпечують досягнення цих результатів.