Методи спрямованого пошуку

Функціонально-вартісний аналіз (Ф В А)

Алгоритм проведення функціонально-вартісного аналізу, який може бути використаним для вирішення проблем та задач будь-якого спрямування і класу. Головна мета ФВА – зниження витрат та підвищення якості об’єкта ФВА за рахунок аналізу витрат на непотрібні або шкідливі функції і усунення цих функцій.

ФВА – метод колективного мислення, який з великим успіхом застосовується у будь-якій царині людської діяльності (зараз, наприклад, запропонований для підвищення ефективності структурної перебудови управління українською державою.

За ефективністю ФВА розподіляють на три рівня: нижчий (ФВА виробу), середній (ФВА асортименту) та вищий (ФВА управління підприємством, установою, галуззю, державою).

Щоб краще опанувати цей метод, треба розпочинати з ФВА окремого виробу (тобто прямувати від простого до складного).

Функціонально-вартісний аналіз передбачає виконання робіт за етапами, кількість яких різні автори визначають по різному. У цьому дослідженні зупинимося на варіанті з семи етапів: підготовчого, інформаційного, аналітичного, творчого, дослідницького, рекомендацій та упровадження.

На кожному з етапів має бути виконаним чітко визначений обсяг робіт:

– на підготовчому: збирання даних щодо виробленої продукції; аналіз зібраних даних; встановлення мети досліджень; відбір об’єкту ФВА. Результати – обгрунтований вибір об’єкту ФВА та встановлення значень його параметрів після виконання ФВА (на підставі відповідних розрахунків);

– на інформаційному: збирання даних про об’єкт ФВА; про підприємства, що його виробляють; про ціни на нього на різних ринках збуту; про матеріали, комплектуючі вироби та напівфабрикати, які необхідні для його вироблення; про можливість забезпечення виробництва усім, що для цього потрібно; про рівні цін на різних ринках придбання; про технології його вироблення; про наявність та можливості конкурентів тощо. Результати – інформаційне забезпечення робіт, що виконуються на аналітичному етапі;

– на аналітичному: аналізується одержана інформація з метою встановлення напрямків пошуків та досліджень; провадяться розрахунки (на цьому етапі використовуються або метод експертних оцінок, або метод порівнянь, для чого використовують "ідеальну модель", функції та витрати на яку вважають необхідним рівнем (процедура складається з визначення функцій виробу, який є об’єктом ФВА, та витрат на ці функції, потім експерти визначають значимість функцій та провадять порівняння значимості та витрат на функцію. Розбіг між ними становить напрямок пошуку нових рішень. Підчас використання "ідеальної моделі" порівняння провадять з функціями та витратами на них у цієї моделі). Результатом є надання обгрунтованих напрямків пошуку нових технічних ідей та рішень.

– на творчому: проводиться пошук нових ідей та рішень завдяки використанню методів та прийомів крементації. Результати – перелік нових ідей технічних рішень щодо вдосконалення об’єкту ФВА;

– на дослідницькому: досліджуються надані ідеї та технічні рішення з точки зору можливості їх впровадження, встановлюється пріоритет втілення запропонованих ідей та рішень, розробляються рекомендації ФВА. Результати – надання рекомендацій ФВА;

– на етапі впровадження: розробляється та виконується план-графік реалізації наданих рекомендацій ФВА від матеріально-технічного забезпечення до реалізації виробів на цінових аукціонах або бізнес-шоу, встановлення фабричної ціни та запуск нового виробу у серійне виробництво. Результати – запуск у серійне виробництво виробу, що виготовляється за рекомендаціями ФВА та буде реалізованим за гарантованою, встановленою споживачами та виробничниками, ціною. Іноді для підвищення ефективності заходів використовують анігіляцію, фізичні ефекти та деякі інші надбання вчених в області фізики, хімії, психології.

Алгоритм розв'язання винахідницьких задач (АРВЗ)

Алгоритм розв'язання винахідницьких задач був розроблений радянським вченим, письменником-фантастом Г. С. Альтшуллером. Під час розв'язання винахідницьких задач учений запропонував використовувати інтелектуальні операції, що активізують фантазію конструктора. Суть таких операцій полягає у тому, щоб, змінюючи уявлення про задачу, звільнитися від впливу попереднього досвіду і, таким чином, наблизитися до розв'язання певної проблеми.

Процес створення ідеї можна представити у вигляді такої структури:

1. Постановка проблеми: що є недосяжним, а що треба поліпшити незалежно від того, можливо це за нормальних фізичних умов, чи ні.

2. З'ясувати і чітко сформулювати причини (чинники), що призводять до небажаного ефекту і заважають виконанню основної функції системи.

3. Припущення фантастичних умов, за яких зникають негативні чинники.

4. Відтворення у разі можливості з якнайбільшою кількістю деталей і уточнень об'єкта або процесу, який реально функціонує, за відсутності негативних чинників: форми, будови, принципу дії тощо.

5. Заміна фантастичних умов на реальні. Наприклад: фантастична умова (ідеальний елемент) – сили тяжіння не існує (за такої умови проблема буде розв'язана). Далі треба замінити фантастичну умову (відсутність сили тяжіння) на реальну (це може бути пристрій, зміна форми конструкції, тощо).

Зрозуміло, що така структура може мати певні відмінності, які виникатимуть залежно від змісту проблеми.