МЕТА І ЗАВДАННЯ КОНТРОЛІНГУ
Контролiнг можна визначити як систему перевірки того, на- скільки успішно підприємство просувається до своєї мети. У ви- падку відхилень від мети приймаються коригуючі дії. Враховую- чи багатогранність системи контролінгу, різні автори по-різному визначають мету контролінгу. Дамо характеристику усього того, що, на наш погляд, може служити метою контролінгу.
Так, мета контролінгузводиться до підтримання ефективно-
го функціонування підприємства, вона визначається вищим кері-
вництвом і може уточнюватися залежно від змін факторів внут-
рішнього і зовнішнього середовища, в якому функціонує
підприємство. Метою може бути висока якість продукції, завою-
вання частки та розширення ринку продажу, зниження витрат на
виробництво, зниження цін, збільшення прибутку, незалежність
від кредиторів.
Метою контролінгує також й діагностування фактичного
техніко-економічного і фінансового стану, порівняння його з
прогнозованим, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку
економіки підприємств у відповідності до головної мети та попе-
редження негативного впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на
фінансовий результат та становища на ринку.
Іншими словами, контролінг є системою спостереження та ви-
вчення поведінки економічного механізму конкретного підпри-
ємства і розробки шляхів для досягнення мети, яку воно ставить
перед собою. Стан контрольованих об’єктів визначається кількі-
сними, якісними, структурними, часовими і просторовими харак-
теристиками.
Ключовим поняттям у визначенні мети контролінгу є тенден-
ції і закономірності економіки підприємства, його техніко-
економічного та фінансового стану. Говорячи про економіку, слід
мати на увазі, що мова йде, насамперед, про використання його
активів та пасивів, а інформація показує тенденції і закономірно-
сті розвитку. Діагностування техніко-економічного та фінансово-
го стану можливе за умови забезпечення фактичною обліковою
та іншими видами інформації про об’єкти і зіставлення її з пла-
новими показниками.
Метою контролінгуможе бути й отримання даних, їх оброб-
ка і трансформація в інформацію для управління та прийняття
рішень. Така інформація є нестандартною, призначається для ви-
явлення тенденцій і закономірностей явищ і процесів у діяльності
підприємства, допомагає розробити заходи, які забезпечують йо-
го життєдіяльність.
Контролiнг є системою інформації, яка сприяє забезпеченню
тривалого існування підприємства, він націлений на майбутнє.
Той, хто тримається за старе, залишається з його наслідками, а
завдання грамотних менеджерів полягає у тому, щоб завчасно
пристосуватися до нових обставин. Проте досвід свідчить, що в
більшості випадків менеджери не розуміють необхідності адап-
тації до нових реалій життя, не відчувають прискорення темпу
змін. Якщо проблема пристосування зводиться до темпу техніч-
них перемін, то немає іншої альтернативи, як звернутися до нау-
ки за її вирішенням.
Основними завданнями системи контролінгуслід вважати:
• планування (методологію і організацію);
• облік (збір та обробку інформації);
• контроль (порівняння планових і фактичних значень показ-
ників);
• сервісне забезпечення управління (збір, обробку, інтерпре-
тацію, консультування);
• спеціальні системи спостереження (маркетинг, моніторинг змін у зовнішньому середовищі).
Наведені завдання є досить загальними і у зв’язку з цим відо- мий вітчизняний науковець М. С. Пушкар наводить по кожному аспекту формулювання більш конкретних завдань контролінгу [55, с. 47—48].
Так, у частині планування головними завданнями контролінгу автор вважає такі:
— створення нормативної бази для прогнозування розвитку фірми;
— сприяння розробникам стратегічних планів у визначенні цілей організації та напрямків розвитку;
— координація робіт з планування і складання бюджетів;
— участь у визначенні кількісних і якісних параметрів роботи
підприємства на стратегічний період;
— узгодження проміжних цілей і планів та складання загаль-
них стратегічних планів.
У галузі обліку завдання контролінгу вимагають:
— створення сучасної системи інформаційного забезпечення
та звітності задіяних у стратегічному процесі управління відпові-
дальних осіб;
— визначення специфічних потреб менеджерів у необхідній
інформації та звітності;
— періодичного подання інформації щодо відхилень фактич-
них значень показників від планових;
— подання керівництву підприємства звітів з поясненням фа-
кторів, що спричинили відхилення;
— аналіз відхилень та обговорення із зацікавленими особами.
У галузі інформаційно-аналітичного контролінгу необхідно:
— розробити архітектуру інформаційної структури;
— відібрати показники, носії інформації та канали їх передачі;
— визначити контрольні точки господарської та фінансової
діяльності;
— скласти схему збору і систематизації найбільш значимих
даних для прийняття рішень;
— розробити інструментарій для планування, обліку, контро-
лю, аналізу і прийняття рішень;
— консультувати менеджерів з питань функціонування систе-
ми контролінгу.
Робота працівників служби контролінгу повинна спрямовува-
тися на такі галузі контролю:
— стратегічні цілі (кількісні та якісні);
— критичні умови зовнішнього та внутрішнього середовища,
які лежать в основі стратегічних планів;
— вузькі і слабкі місця, які виявлені у процесі планування та
аналізу роботи підприємства.
Контролiнг дозволяє створити високоефективну систему управ-
ління підприємством і вирішити завдання його вдосконалення, але за
умови розвитку економіки України в напрямі більш ширшого рівня
свободи підприємництва; повної заміни державно-соціалістичної си-
стеми влади, прояви якої можна бачити ще й сьогодні, оскільки вона
характеризується такими ознаками, як пауперизацією та люмпеніза-
цією 60—70 % населення держави, високою питомою вагою карно-
поліцейського та бюрократично-управлінського апарату (до 15 %
населення); повного контролю над усіма джерелами прибутку; лікві-
дації усяких перешкод щодо ведення власного бізнесу і всілякого
сприяння цьому тощо, народним капіталізмом, який повинен базува-
тися на демократичній системі влади, здоровій конкуренції, серед-
ньому класі та розвинутому приватному підприємництві.