СТАНДАРТНІ ВИТРАТИ НА ОДИНИЦЮ ПРОДУКЦІЇ

Розробка стандартів і бюджетів на початковій стадії входить в обов’язки персоналу, який безпосередньо пов’язаний з вироб- ництвом продукції. Лінійний менеджер — це та людина, яка здійснює стикування (поєднання) дійсності із стандартами і бю- джетами.

Стандарти за рубежем у переважній більшості країн поділя- ються на два види: досконалі та реальні (поточні). До досконалих стандартів відносяться ідеальні, теоретичні, максимально ефек-

тивні. Усі вони відображають абсолютно мінімальні витрати за найкращих умов, що лише можливі (при цьому виключається можливість браку, втрат тощо). Так, ідеальні стандарти розрахо- вані на ідеальні умови виробництва. Вони носять теоретичну спрямованість і розраховані на максимальну ефективність. У зв’язку з цим досконалі стандарти можна вважати ідеальними, теоретичними та максимально ефективними.

Досконалі, ідеальні, максимально ефективні або теоретичні стандарти характерні лише для фабрики мрій, що працює в дум-

ках інженерів. Цими стандартами користуються там, де вони мо-

жуть відігравати психологічну роль у досягненні мети.

На практиці в основному застосовуються більш наближені до

реалій життя стандарти. Реальні до виконання стандарти — це

стандарти, які можуть бути досягнуті при ефективних виробни-

чих умовах. Це важко, проте можливо. Реальні до виконання ста-

ндарти менші ідеальних, оскільки в них передбачаються норми

природних втрат, поломки устаткування, простої. Реальні стан-

дарти дещо завищують, щоб персонал бачив, до чого прагне. Ін-

шими словами, не великі перевитрати більш прийнятні, ніж еко-

номія.

Реальні стандарти широко розповсюджені, так як вони можуть

обслуговувати одночасно багато цілей і володіють мотиваційним

впливом на робітників. Вони використовуються для калькулю-

вання, бюджетування, мотивації.

Досконалі стандарти можуть бути складовою частиною вико-

навчого звіту, проте при плануванні грошового потоку повинні

додатково показуватись очікувані відхилення і вже в основному

бюджеті окремі затрати будуть показані з урахуванням можливих

очікуваних відхилень (для прикладу 5 чи 10 % від досконалих

стандартів).

У процесі вдосконалення виробництва змінюються й самі ста-

ндарти. Вони поступово та періодично знижуються впродовж по-

слідовних періодів часу. Таке зниження стандартних витрат по

мірі зміни витрат є нічим іншим, як їх вдосконаленням. Для кон-

тролінгу та управління надзвичайно важлива роль відводиться

розрахунку відхилень від стандартних витрат.

Стандартні витрати базуються на інженерних дослідженнях і

достовірних деталях. Проте необхідно пам’ятати, що менш точні

і науково обґрунтовані стандарти можуть бути корисними у про-

цесі управління за відхиленнями.

З метою скорочення затрат менеджери інколи маніпулюють

торговельними угодами або комбінують наявні ресурси. Проте

приймаючи рішення, не слід вважати, що будь-яке сприятливе відхилення (позитивне) добре, а перевитрати погані. Необхідно подивитися на ситуацію з різних сторін діяльності компанії, а відтак прийти до компромісу.

Якщо менеджер помилився і перевитрати перевищили еконо- мію, то такий результат буде негативним, незважаючи на сприят- ливе цінове відхилення. Аналогічно, результат позитивний, коли бажане відхилення ціни перевищує небажане відхилення. Багато взаємозв’язків не дозволяє судити про результати лише по

«сприятливості» («бажаності») чи «небажаності» відхилення.

ВПЛИВ ФАКТОРІВ

• ⇐ Назад
• 25
• 26
• 27
• 28
• 29
• 30
• 313233
• 34
• 35
• 36
• 37
• 38
• 39
• 40
• Далее ⇒