МЕТОДИ ОПЕРАТИВНОЇ ДІАГНОСТИКИ
Оперативна діагностика фінансово-господарського стану під- приємства служить базою для прийняття поточних, оперативних управлінських рішень. Вона відслідковує й оцінює ключові сфе-
ри діяльності підприємства і насамперед аналізує фінансовий стан, беззбитковість, матеріальні й інформаційні потоки, оцінює ризик і виробляє рекомендації з управління ризиками. Поряд з наведеними до методів оперативної діагностики можна віднести такі, як оцінка динаміки економічного потенціалу підприємства, аналіз фінансової стійкості, аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості, оцінка
кредитоспроможності і платоспроможності (ліквідності) під-
приємства, аналіз оборотності засобів.
АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ
Одне з ключових завдань, які розв’язуються службою контро- лінгу на підприємстві, — це аналіз і діагностика фінансового стану підприємства.
Аналіз фінансового стану дозволяє визначити, наскільки стій-
ке підприємство, чи здатне воно вчасно розплатитися зі своїми
кредиторами, який прибуток воно одержало і чому. Фінансовий
стан підприємства взаємозалежний із усіма сторонами його гос-
подарської діяльності, тому при аналізі фінансового стану необ-
хідна ретельна перевірка етапів виробництва, зв’язаних із проце-
сом заготівлі сировини і матеріалів, виготовленням і реалізацією
продукції, а також взаємин з бюджетом, банками, постачальни-
ками і покупцями.
Мета фінансового аналізу — оцінка минулої діяльності під-
приємства, його стану на даний момент і його майбутнього поте-
нціалу.
Фінансовий стан підприємства необхідно розглядати в такій
послідовності:
1) відображення в балансі засобів підприємства;
2) розподіл прибутку;
3) утворення і використання фондів цільового фінансування;
4) наявність власних обігових і прирівнюваних до них коштів;
5) стан і використання обігових коштів;
6) оборотність обігових коштів.
Уся статистична інформація, що збирається в балансах і на
будь-яких інших рахунках, підлягає уважному вивченню й аналі-
зу, що дозволяє визначити стан справ і можливі шляхи розвитку
підприємства.
Насамперед варто провести зіставлення даних, наведених у
балансах різних років:
• порівняння абсолютних показників;
• аналіз відсоткових змін абсолютних показників у порівнянні
з попереднім і базовим періодами;
• розрахунок питомої ваги кожної статті в підсумку балансу і
вивчення динаміки зміни питомих ваг за періодами.
При зіставленні активу і пасиву особливу увагу слід надати
структурі капіталу (співвідношення між власними і позиковими
засобами) і майна (співвідношення основних і оборотних акти-
вів). Головна мета такого аналізу — визначити, у якій мірі капі-
тальні вкладення дозволять через реалізацію продукції здійснити
своєчасне покриття боргів.
Одне з найважливіших завдань фінансового аналізу — визна-
чення й аналіз прибутку підприємства. Для аналізу прибутку, що
розуміється як різниця між доходами і витратами, використову-
ються показники рентабельності.
Рентабельність власних засобів дорівнює прибутку, що
припадає на 1 грн власних засобів:
|
вз = , (6.3)
ВЗ
де Пр — прибуток;
ВЗ — власні засоби (підсумок I розділу пасиву балансу: стату-
тний капітал, резерви, нерозподілений прибуток, цільове фінан-
сування — за винятком збитків).
Коефіцієнт рентабельності власних засобів характеризує ефе-
ктивність використання власних засобів. Він особливо важливий
для власників підприємства: чим вище рентабельність власних
засобів, тим більшу вигоду підприємство приносить своїм акціо-
нерам.
Показник рентабельності капіталу характеризує ефектив-
ність використання довгостроково інвестованих у підприємство
засобів поза залежністю від джерела цих засобів:
П
Р р
де К — капітал.
к = К
, (6.4)
Чим вище рентабельність капіталу, тим краще. Під капіталом розуміють усі довгострокові джерела фінансування, використо-
вувані підприємством: це, по-перше, власні засоби (статутний
капітал, цільове фінансування, резерви, нерозподілений прибу-
ток) і, по-друге, довгострокові позикові засоби (кредити, позики
й ін.). Кредиторська заборгованість, як і інші короткострокові зо- бов’язання, не є джерелом довгострокового капіталу, а тому в розрахунку цього показника участі не бере. Таким чином, фор- мула розрахунку капіталу така:
К = ВЗ + Зд = П − Зк , (6.5)
де Зд — довгострокові позикові засоби;
П — підсумок (валюта) балансу;
Зк — короткострокова заборгованість.
Можна розглядати капітал і дещо в іншому ракурсі: як суму
основних засобів і тієї частини оборотних активів, які фінансу-
ються з довгострокових джерел:
К = ОЗ + (Ок− Зк ), (6.6)
де ОЗ — вартість основних засобів;
Ок — вартість оборотних коштів.
Доданок у дужках являє собою оборотні кошти, які фінансу-
ються з довгострокових джерел. Його часто називають оборот-
ним, чи робочим, капіталом.
Для фінансової стійкості підприємства принципово важливо,
щоб величина оборотного капіталу була позитивною, тобто щоб
короткострокові джерела фінансування використовувалися виня-
тково для задоволення поточних потреб підприємства у фінансо-
вих ресурсах, а не для фінансування довгостроково використову-
ваних активів.
Коефіцієнт рентабельності діяльності показує частку при-
бутку у виторгу підприємства:
П
Р р
д = В
, (6.7)
де В — виторг від реалізації продукції.
Чітких рекомендацій з величини цього показника дати немож-
ливо: усе визначається специфікою конкретної галузі. Напри-
клад, у підприємства гуртової торгівлі рентабельність діяльності
буде невеликою, а в ювелірного магазину — дуже високою. Тому
при аналізі цього показника корисно проводити порівняння з
конкурентами.
Крім рентабельності, найважливішими показниками, що хара-
ктеризують ефективність використання засобів підприємства, є
показники оборотності. У цілому оборотність показує, скільки
разів за аналізований період активи тієї чи іншої групи «обер-
нуться», тобто перетворяться в гроші.
Оборотність капіталу показує, скільки разів за розглянутий
період капітал підприємства перетворюється в гроші, який виторг
приносить кожна гривня капіталу (чим вище оборотність, тим
швидше «крутиться» капітал):
О = В . (6.8)
к К
Аналіз оборотності капіталу показує, що на її величину впли- вають оборотність основних засобів і оборотність оборотного ка- піталу:
Ооз =
О=
В , (6.9)
ОЗ
В . (6.10)
об
|
− Зк
Ці коефіцієнти характеризують ефективність використання основних засобів і оборотного капіталу відповідно, і чим вони вище, тим ефективніше підприємство використовує відповідну групу активів.
Аналіз оборотності оборотного капіталу можна зробити ще більш детальним, розрахувавши оборотність (чи терміни оборот- ності) кожної групи активів, що входять до складу оборотних коштів: запасів, дебіторської заборгованості, кредиторської забо- ргованості (це допоможе простежити весь ланцюжок перетво- рення активів у гроші і знайти місце, де відбувається збій):
О = В , (6.11)
з З
Тз =
З = Т В ⋅ Т О
, (6.12)
з
де Оз — оборотність запасів;
3 — середня вартість запасів за період;
Тз — термін оборотності запасів (днів);
Т — тривалість періоду (днів).
Чим вище оборотність запасів, тим менший «баласт» запасів по-
трібно підприємству для одержання відповідного розміру виторгу:
О = В
, (6.13)
д
|
Тд =
Д З = Т В ⋅ Т О
, (6.14)
д
де Од — оборотність дебіторської заборгованості;
Дз — середня величина дебіторської заборгованості за період;
Тд — термін оборотності дебіторської заборгованості (днів).
Чим менше термін оборотності дебіторської заборгованості,
тим швидше підприємство одержує гроші за відвантажену поку-
пцям продукцію, що позитивно впливає на фінансовий стан під-
приємства, однак іноді збільшення терміну кредиту, наданого по-
купцям, допомагає наростити обсяг реалізації, тому значення
цього коефіцієнта корисно порівнювати з показниками конку-
рентів:
О = В
, (6.15)
к
|
Тк =
К З = Т В ⋅ Т О
, (6.16)
к
де Ок — оборотність кредиторської заборгованості;
Кз — середня величина кредиторської заборгованості за пе-
ріод;
Тк — термін оборотності кредиторської заборгованості (днів).
Чим повільніше підприємство оплачує кредиторську заборго-
ваність, тим довше воно користується безпроцентним кредитом
від постачальників, а тому низька оборотність кредиторської за-
боргованості вигідна підприємству; однак надто низькі значення
цього показника можуть підірвати репутацію підприємства як
надійного позичальника, крім того, за несвоєчасну оплату креди-
торської заборгованості можуть стягуватися пені, штрафи тощо.
На основі поданих вище показників можна розрахувати тер-
мін оборотності оборотного капіталу:
Тоб = ТЗ + Тд − Тк
(6.17)
Даний показник дозволяє зрозуміти, за скільки днів оборотний капітал перетворюється в гроші (чим швидше це відбувається, тим краще). Оборотність за своїм змістом тісно пов’язана з пла- тоспроможністю підприємства, тобто здатністю вчасно розрахо- вуватися за свої борги. Основні показники платоспроможнос- ті— коефіцієнт покриття, коефіцієнт термінової ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Коефіцієнт покриття характеризує здатність підприємства покрити свої короткострокові зобов’язання з найбільш легкореа- лізованої частини активів — оборотних коштів:
Кп = Об / Зк (6.18)
Оптимальним традиційно вважається співвідношення не ниж- че 1—2, однак тут можливі варіанти залежно від галузевої нале- жності підприємства, структури запасів, форми розрахунків за товари тощо. Збільшення коефіцієнта покриття — симптом наяв- ності надмірних запасів оборотних коштів, постійне зниження коефіцієнта означає зростаючий ризик неплатоспроможності.
Коефіцієнт термінової ліквідності характеризує можливість погашення короткострокової заборгованості на першу вимогу:
К = Об − З . (6.19)
тл З
к
Тут також можуть бути галузеві розбіжності: якщо в цілому нормальним вважається значення коефіцієнта термінової ліквід- ності не нижче 1, то в роздрібній торгівлі він може знижуватися до 0,4—0,5, оскільки товарно-матеріальні запаси в торгівлі висо- коліквідні, тобто здатні швидко перетворюватися у гроші.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує частку коротко-
строкових зобов’язань, що підприємство може погасити відразу,
не чекаючи оплати дебіторської заборгованості та реалізації ін-
ших активів:
К = Гк − Фк , (6.20)
ал З
к
де Гк — грошові кошти;
Фк — короткострокові фінансові вкладення.
Нормальним вважається значення коефіцієнта абсолютної лік-
відності не нижче 0,1, але занадто високе значення показника го-
ворить про неефективність використання коштів.
Крім цих коефіцієнтів, використовуються також показники
покриття боргів і ліквідності, що вимагають більш точної оцін-
ки власних мобільних засобів за критерієм швидкості їхньої реа-
лізації, а також за оцінкою терміновості платежів:
Снп = НРМ / (ТБ + ТП), (6.21)
де Снп — ступінь негайного покриття боргів;
РМ — вартість негайно реалізованого майна;
ТБ — термінові борги;
ТП — термінові платежі готівкою;
Спк = ШРМ / (Зк + Зс + Пк), (6.22)
де Спк — ступінь покриття короткострокових боргів;
ШРМ — вартість швидко реалізованого майна;
Зк — короткострокова заборгованість
Зс — середньострокова заборгованість;
Пк — короткострокові платежі готівкою;
Сзп = Свмр / (Зк + Пк), (6.23)
де Сзп — ступінь загального покриття;
Свмр — сума вільного майна і резервів.
Крім коефіцієнтів платоспроможності, існують спеціальні по-
казники оцінки фінансової стійкості підприємства, що харак-
теризують ступінь незалежності від зовнішніх джерел фінансу-
вання. Найважливіші серед них — коефіцієнт автономії і
коефіцієнт маневреності власних засобів.
Коефіцієнт автономії характеризує ступінь незалежності
підприємства від зовнішніх джерел фінансування:
Ка = ВЗ / П. (6.24)
Бажано, щоб значення коефіцієнта автономії було більше
0,5 (інакше у підприємства можуть виникнути складності в по-
гашенні боргу), однак занадто низьке його значення може свідчи-
ти про те, що підприємство не користується довірою в кредиторів
чи просто нераціонально використовує власні засоби там, де мо-
жна було б обійтися позиковими.
Коефіцієнт маневреності власних засобів показує частку
власних засобів підприємства, вкладену в обігові кошти:
Км = (Об – Зк) / ВЗ. (6.25)
З приводу оптимального значення цього показника важко да- вати будь-які рекомендації. Принципово важливо, щоб цей кое- фіцієнт був позитивним, тобто щоб всі основні засоби фінансува- лися винятково з довгострокових джерел і хоча б деяка частина власних засобів залишалася на формування оборотного капіталу. Занадто низьке значення коефіцієнта маневреності власних засо- бів свідчить про те, що усі власні засоби підприємства «заморо- жені» в основних фондах, а виходить, мають низьку мобільність. Занадто високе значення показника може свідчити про марнотра- тність у використанні дорогих власних засобів, нераціональній політиці використання комерційного кредиту. Тому оптимальне
значення цього показника залежить від специфіки галузі і конк-
ретного підприємства.
Коефіцієнт заборгованості (Кз) та індекс фінансової на-
пруженості (І) дозволяють проаналізувати ступінь заборговано-
сті:
Кз = З / ВЗ; (6.26)
І = З / П, (6.27)
де З — позиковий (залучений) капітал.
Для аналізу ефективності вкладення акціонерами свого капі-
талу використовують спеціальні показники, найважливішим з
який є співвідношення ціни і прибутку на одну акцію:
Кц / пр = Ца / Пра = (Ца · N) / Пр, (6.28)
де Ца — ціна акції;
Пра — прибуток, що припадає на одну акцію;
N — число акцій в обороті.
Чим менше співвідношення ціни і прибутку на акцію, тим ви-
гідніше інвестувати капітал в акції підприємства.
Для акціонерів та інвесторів, що бажають вкласти капітал в
акції підприємства, важливо знати величину власних засобів, що
припадає на одну акцію:
К = ВЗ / N. (6.29)
Чим більше власних засобів припадає на одну акцію, тим більш реальна вартість вкладень акціонерів.
На закінчення необхідно відзначити, що наведений перелік коефіцієнтів і показників не є вичерпним і може бути доповне- ний. Головне не в їхній кількості, а в точності аналізу: показники відображають справжній стан справ лише тоді, коли вихідні дані очищені від усіх перекручень. Для одержання досить точної ана- літичної довідки слід розглядати баланси підприємства не менше,
ніж за 3—5 років, використовуючи при цьому максимум доступ-
ної інформації.
Взаємозв’язок і взаємозалежність найбільш важливих з наве-
дених вище показників дуже добре простежується з допомогою
«піраміди показників» (рис. 6.9). Піраміда показників допомагає
виявити важелі управління ефективністю діяльності підприємст-
ва. Наприклад, для того щоб збільшити рентабельність власних
засобів, можна або збільшувати ефективність використання капі-
талу в цілому, або нарощувати частку позикових засобів. Другий
шлях може виявитися ризикованим, оскільки підприємство пови-
нно погасити свої борги, а отже, нарощувати позикові засоби можна лише до визначеної межі. Для збільшення рентабельності капіталу існує два основних шляхи: перший — збільшення рен- табельності діяльності за рахунок збільшення цін і зниження ви- трат, другий — прискорення оборотності активів.
Рентабельність власних засобів =
= Прибуток
Власні засоби
Рентабельність капіталу =
= Прибуток
Капітал
Коефіцієнт автономії =
= Власні засоби
Капітал
Оборотність капіталів =
= Виручка
Капітал
Рентабельність діяльності =
= Прибуток
Виручка
Оборотність основних засобів =
= Виручка
Основні засоби
Оборотність оборотного капіталу =
= Виручка
Оборотний капітал
Рис. 6.9. Піраміда показників [33, с. 199]
Таким чином, за допомогою піраміди показників контролер може не тільки зробити висновки про фінансовий стан підприєм- ства в даний момент, але й запропонувати шляхи вирішення на- явних проблем, виявити сприятливі і несприятливі тенденції.
Одним з найважливіших завдань контролера на підприємстві є своєчасне виявлення «вузьких місць» у фінансовому стані під- приємства і відстеження «слабких сигналів» про настання банк-
рутства.
З метою передбачення банкрутства використовують показник,
що носить назву Z-рахунку Альтмана, який розраховується на
підставі балансу і звіту про фінансові результати, а також ринко-
вої вартості звичайних і привілейованих акцій:
Z-рахунок =[(ОК – ЗК) : П] · 1,2 + [(Р + Ф + ПрН) : П] ·1,4 +
+ (ПрРЕАЛ : П) · 3,3 + (СК : З) · 0,6 + (ВЧ : П), (6.30)
де Р — резерви;
Ф — фонди;
ПрН — нерозподілений прибуток;
ПрРЕАЛ — результат від реалізації (тобто виторг від реалізації
продукції, робіт, послуг за мінусом затрат на виробництво і реа-
лізацію, але без урахування результатів від іншої реалізації та по-
зареалізаційних операцій);
СК — статутний капітал;
В Ч — чистий виторг.
На підставі розрахованого значення Z-рахунку можна зробити
висновки щодо ймовірності банкрутства: