ТА ВИДИ КОНТРОЛІНГУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
Побудова системи інвестиційного контролінгу на підприємст-
ві базується на визначених принципах, основними з яких є такі:
1. Направленість системи інвестиційного контролінгу на реа-
лізацію розробленої інвестиційної стратегії підприємства. Для
того щоб бути ефективним інвестиційний контролінг повинен
носити стратегічний характер, відображати основні пріоритети
розвитку інвестиційної діяльності підприємства. Це визначає ці-
леспрямоване обмеження контролюючих інвестиційних операцій.
Детальний контроль над усіма поточними інвестиційними опера-
ціями не має сенсу, так як буде лише відволікати інвестиційних
менеджерів від більш важливих цілей управління інвестиційною
діяльністю.
2. Багатофункціональність інвестиційного контролінгу. Він
повинен забезпечувати контроль пріоритетних показників розви-
тку інвестиційної діяльності не тільки по підприємству в цілому,
але й в розрізі окремих його центрів інвестицій, передбачувати
можливість порівняння контролюючих показників зі середньога-
лузевими, забезпечувати взаємозв’язок контролюючих інвести-
ційних показників з іншими важливими показниками господар-
ської діяльності підприємства.
3. Орієнтованість інвестиційного контролінгу на кількісні ста-
ндарти. Ефективність контрольних дій значно зростає, якщо кон-
тролюючі стандарти діяльності виражені конкретними кількіс- ними показниками. Це не означає, що контролінг не повинен охоплювати якісні аспекти. Мова йде лише про те, що ці якісні аспекти повинні бути виражені в системі кількісних стандартів, що виключає різне їх тлумачення.
4. Відповідність методів інвестиційного контролінгу специфіці методів інвестиційного аналізу та інвестиційного планування. В процесі організації внутрішнього інвестиційного контролю необ- хідно орієнтуватися на весь арсенал вище зазначених систем і мето-
дів інвестиційного планування (при підготовці стандартів контролю) і аналізу (при підготовці показників, що відображають фактично до- сягнуті результати, і виявлення причин їх відхилення від стандартів).
5. Своєчасність операцій контролінгу. Ця своєчасність прояв- ляється не у високій швидкості чи частоті здійснення контроль- них функцій, а в адекватності періодів контрольних дій періоду
здійснення окремих операцій, пов’язаних з формуванням резуль- татів інвестиційної діяльності. Основна умова своєчасності інвес- тиційного контролінгу проявляється в наступному: він повинен носити характер «раннього попередження кризового розвитку», дозволяти виправляти наявні відхилення, перш ніж вони набу- дуть серйозного характеру.
6. Гнучкість побудови контролінгу. Внутрішній інвестиційний контроль повинен будуватися з урахуванням можливості присто- сування до нових інструментів інвестування, до нових норм і ви- дів здійснення інвестиційної діяльності, до нових технологій і методів здійснення інвестиційних операцій. Без достатньої міри гнучкості система контролінгу не буде ефективною навіть у тих
сферах контролю інвестиційної діяльності, для яких вона спочат-
ку будувалася.
7. Простота побудови контролінгу. Простіші форми і методи
побудови інвестиційного контролю, побудованого у відповіднос-
ті з його цілями, потребує менше зусиль контролюючих мене-
джерів і, як правило, більш економічні. Надмірна складність по-
будови інвестиційного контролінгу може бути не зрозуміла або
не підтримана його операторами і також потребувати значного
збільшення потоку інформації для його здійснення.
8. Економічність контролінгу. Витрати для здійснення інвес-
тиційного контролінгу повинні бути мінімізовані з позицій їх
адекватності ефекту цього контролю. Це означає, що сума витрат
для організації контролінгу не повинна перевищувати розміри
цього ефекту (зниження витрат, збільшення прибутків), який до-
сягається в процесі його здійснення.
Основними функціямиінвестиційного контролінгу є:
• спостереження за ходом реалізації інвестиційних завдань,
які встановлені системою планових показників і нормативів;
• вимірювання ступеня відхилення фактичних результатів ін-
вестиційної діяльності від передбачуваних;
• діагностування за розмірами відхилень серйозних погіршень
в інвестиційній позиції підприємства і вагомого зниження темпів
його розвитку;
• розробка оперативних управлінських рішень щодо нормалі-
зації інвестиційної діяльності підприємства відповідно до перед-
бачених цілей і показників;
• коригування за необхідності окремих цілей і показників інвес-
тиційної діяльності у зв’язку зі зміною зовнішнього інвестиційного
середовища, кон’юнктури інвестиційного ринку і внутрішніх умов.
Згідно з цими функціями інвестиційний контролінг не обмежу-
ється лише внутрішнім контролем за здійсненням інвестиційної дія-
льності та інвестиційних операцій, але є ефективною координую-
чою системою забезпечення взаємозв’язку між формуванням
інформаційної бази, інвестиційним аналізом, інвестиційним плану-
ванням і внутрішнім інвестиційним контролем на підприємстві.
Переважна більшість науковців розрізняє такі види контро-
лінгу інвестиційних проектів:оперативний і стратегічний. Про-
те в економічній літературі є думка про те, що крім названих ви-
дів контролінгу, до них можна віднести ще й поточний. Такої
позиції дотримуються вітчизняні науковці І. О. Бланк та
Н. М. Гуляєва [4, с. 73]. Це цілком слушна пропозиція і з думкою
цих науковців можна повністю погодитись.
Кожному із перелічених видів контролінгу має відповідати визна-
чена його сфера і періодичність здійснення його функцій.
У нижченаведеній таблиці показані основні характеристики окремих
видів інвестиційного контролінгу на підприємстві (див. табл. 7.1).
Таблиця 7.1