Що з наведеного нижче немає відношення до такої класифікаційної ознаки методу управлінського обліку, як

«об’єкти обліку затрат»:

а) облік за змінними затратами;

б) облік за видами затрат;

в) облік за центрами затрат;

г) облік, диференційований за базами розподілу затрат.

 

47. Варіанти обліку затрат з фіксованим обсягом випуску продукції та з обсягом випуску продукції, який змінюється, властиві:

а) обсягу затрат за фактичною собівартістю;

б) обсягу затрат за нормативною собівартістю;

в) обсягу затрат за плановою собівартістю;

г) обсягу затрат за плановою і нормативною собівартістю.

 

48. Який із наведених нижче методів обліку затрат не має жодного відношення до системи обліку за неповною собівар- тістю:

а) простий «директ-костинг»;

б) облік планових граничних затрат;

в) «стандарт-кост»;

г) облік покриття постійних затрат.

 

49. Простота є найважливішою перевагою варіанта обліку затрат за фактичною собівартістю:

а) базового;

б) за плановими цінами;

в) за цінами минулого періоду;

г) правильна відповідь відсутня.


50. Планові значення показників використовуються в об-

ліку за неповною собівартістю:

а) при простому «директ-костингу»;

б) в обліку покриття постійних затрат;

в) в обліку покриття постійних затрат з відносними прямими затра-

тами;

г) в обліку планових граничних затрат.

 

 

51. Нормативний облік затрат може здійснюватись таким чином:

а) повністю за нормативними затратами;

б) паралельно за фактичними та нормативними затратами;

в) змішаним способом;

г) будь-яким із перелічених вище.

 

52. Однопередільний і багатопередільний варіанти є різ-

новидами..... методу обліку затрат:

а) попроцесного;

б) попередільного;

в) позамовного;

г) нормативного.

 

53. Облік лише того, що повинно відбутися, властивий:

а) системі «стандарт-кост»;

б) системі «директ-костинг»;

в) позамовному методу;

г) усі відповіді правильні.

 

 

54. Що саме із наведеного нижче не має відношення до стандартів, які класифікують залежно від рівня використан- ня потужності:

а) теоретичні;

б) поточні;

в) минулого середнього виконання;

г) нормального виконання.

 

 

55. Нормативи, які встановлюють мету, до якої слід на-

ближатися, мають назву:

а) базові;

б) досягнуті в даний час;

в) ідеальні;

г)полегшені.


56. Система калькулювання собівартості, яка базується лише на основі прямих виробничих затрат, називається:

а) «директ-кост»;

б) «стандарт-кост»

в) на основі діяльності;

г) своєчасного виробництва.

 

57. Калькулювання на базі повної собівартості дає можли-

вість визначити прибуток в розрахунку на одиницю продукції:

а) тільки після закінчення звітного періоду;

б) у процесі виробничої діяльності;

в) після завершення збуту продукції;

г) у будь-який момент.

 

58. Недоліком обліку сум покриття є:

а) доповнення обліку повних затрат;

б) організації обліку сум покриття в розрізі клієнтів;

в) необхідність розподілу затрат кожного виду у місці їх виникнення;

г) ведення ступеневого обліку покриття постійних затрат на базі

граничних затрат.

59. Облік повних затрат доцільно вести у разі:

а) повного завантаження виробничих потужностей;

б) монопольного становища на ринку;

в) одного з двох вищенаведених випадків;

г) неповного завантаження виробничих потужностей.

60. Облік сум покриття доцільно вести у випадку:

а) повного завантаження виробничих потужностей;

б) монопольного становища на ринку;

в) одного з двох вищеперелічених випадків;

г) неповного завантаження виробничих потужностей.

61. Контролiнг без детального обліку сум покриття:

а) можливий;

б) неможливий;

в) можливий в умовах дрібносерійного виробництва;

г) можливий в умовах випуску одного виду продукції.

62. Доповнення традиційного обліку повних затрат дета-

льним обліком сум покриття дає змогу:

а) управляти підприємством при неповному завантаженні виробни-

чих потужностей;

б) управляти підприємством при повному завантаженні виробничих

потужностей;

в) розраховувати ефективність і надавати відповідні дані службі ко-

нтролінгу;

г) здійснювати усі вищенаведені дії.


63. З граничними і постійними затратами має справу:

а) І тип організації обліку сум покриття;

б) II тип організації обліку сум покриття;

в) облік повних затрат;

г) усі вищеперелічені методи.

 

64. Автором II типу організації обліку сум покриття є:

а) Кільгер;

б) Плаут;

в) Рібель;

г) жоден із перелічених вчених не є автором вказаного типу обліку

сум покриття.

 

65. Обліком граничних фактичних затрат називають:

а) І тип організації обліку сум покриття;

б) II тип організації обліку сум покриття;

в) облік повних затрат;

г) жоден із перелічених видів не відноситься до вказаного.

 

66. І-ий тип організації обліку сум покриття придат-

ний для:

а) підприємств, які випускають однорідну продукцію;

б) підприємств сфери послуг;

в) підприємств, які спеціалізуються на випуску різнорідної продукції;

г) будь-якого типу підприємств.

 

67. Обліком граничних планових затрат називають:

а) І тип організації обліку сум покриття;

б) II тип організації обліку сум покриття;

в) облік повних витрат;

г) жоден із перелічених видів не відноситься до вказаного.

 

68. ІІ-ий тип організації, обліку сум покриття придат-

ний для:

а) підприємств, які випускають однорідну продукцію;

б) підприємств сфери послуг;

в) підприємств, які спеціалізуються на випуску різнорідної продукції;

г) будь-якого типу підприємств.

 

69. Не мають ніякого відношення до І типу обліку сум по-

криття:

а) Кільгер і Плаут;

б) Ате і Меллерович;

в) Пауль Рібель;

г) жоден із перелічених авторів.


70. Безпосередньо зв’язані з І типом обліку сум покриття:

а) Кільгер і Плаут;

б) Ате і Меллерович;

в) вищеперелічені автори;

г) Пауль Рібель.

 

 

71. Суми покриття на базі граничних затрат:

а) менші, ніж на базі виробничих затрат;

б) більші, ніж на базі виробничих затрат;

в) дорівнюють тим, що на базі виробничих затрат;

г) не є зіставними з тими, що на базі виробничих затрат.

 

 

72. Критерієм якого методу обліку результатів є пряме віднесення затрат на носії і місця виникнення затрат:

а) обліку повних затрат;

б) обліку часткових затрат (І тип організації);

в) обліку часткових затрат (II тип організації);

г) обліку часткових затрат.

 

 

73. Вибір взаємодіючих величин є характерною ознакою для обліку:

а) повних затрат;

б) сум покриття;

в) І типу організації обліку часткових затрат;

г) II типу організації обліку часткових затрат.

 

 

74. В умовах організації обліку повних затрат прибуток визначається на основі виробничого результату з урахуван- ням зміни запасів:

а) на базі затрат на виготовлення;

б) па базі граничних затрат на виготовлення;

в) на базі виробничих затрат;

г) без урахування зміни запасів.