Класифікація і групова характеристика асортименту меблів

Асортимент меблів унаслідок застосування різних способів виробництва, різноманіття використовуваних матеріалів і видів обробки вельми різноманітний за призначенням, конструкцією, формою і розмірами.

За призначенням меблі підрозділяють на побутові і спеціальні1, у роздрібний продаж поступаюсь переважно побутові меблі, які використовують для меблювання житлових приміщень.

За місцем використання меблі підрозділяють з урахуванням функціонального призначення і складу сім'ї на чотири групи: для житлових кімнат, зокрема дитячою; для кухні; для передньої, ванни і тераси; для різних приміщень.

У групу меблів для житлових приміщень включені наступні вироби: шафи комбіновані або певного призначення – для плаття, білизни, плаття і білизни, книг, посуду: серванти, буфети, секретери; тумби для білизни, телевізорів і радіоапаратури, туалетні і др.; столи обідні, письмові, сервіровочні, туалетні, журнальні; дивани, дивани-ліжка, крісла-ліжка, ліжка одинарні і подвійні; матраци одинарні і подвійні; стільці, крісла, банкетки.

У підгрупу дитячих меблів входять шафи, ящики для іграшок, столи, ліжка, зокрема підліткові, стільці.

Меблі для кухні — шафи; шафи-столи робочі і з обіднім столом, під миття, господарські, навісні і складні елементи; столи стаціонарні, розсувні; тумби; табурети низькі і високі, табурети-драбини.

До меблів для передньої, ванни і тераси відносяться вішалки, шафи, тумби для взуття, господарських предметів, білизни і др.; стільці і крісла столярні, гнуті, плетені і ін.

У групу меблів для різних приміщень входять шафи вбудовані і перегородки.

За основним конструктивним матеріалом розрізняють меблі дерев'яні, металеві і пластмасові, комбіновані.

Асортимент дерев'яних меблів класифікують за способом виробництва, конструктивними ознаками, номенклатурою, обробкою, комплектністю.

За способом виробництва дерев'яні меблі підрозділяють на столярна гнуті і плетені.

До спеціальної відносять паркову, офісну, клубную, шкільну, лабораторну та інші види меблів.

Столярні меблі – це меблі, виготовлені з деталей, форма яким надана в результаті механічної обробки на ріжучих верстатах, а у вузли деталі сполучені переважно за допомогою столярних в'язок і на клею. Ці меблі найбільш різноманітні за видами, розмірами, конструкцією, матеріалами, видами обробки і ін.

За конструкцією залежно від виду використаних вузлів столярні меблі підрозділяють на корпусні, виготовлені переважно з щитів (шафи, буфети, письмові столи на тумбах і ін.), і ґратчасті, що складаються переважно з брусків (стільці, крісла, табурети, етажерки і ін.).

Гнуті меблі по вигляду використаних деталей підрозділяють на власне гнуті (застосовані тільки гнуті деталі); гнутостолярні (отримують шляхом поєднання гнутих і прямолінійних деталей, форма яких отримана в результаті механічної обробки без гнуття); гнутопропильні (для полегшення гнуття деталі в місцях вигину заздалегідь багато разів пропилюють уздовж волокна); гнутоклеєні (деталі виклеюють з шпону).

Гнуті меблі виготовляють повністю або частково з гнутих деталей, а у вузли деталі сполучені переважно за допомогою механічних кріпильних (шурупів, глухарів). Асортимент гнутих меблів обмежений і включає стільці, крісла, столики, дивани, гойдалки і ін.

Залежно від способу з'єднання вузлів при збірці виробів розрізняють столярні меблі нерозбірні, розбірні і складні.

Різновидом розбірних меблів є секційні меблі, що складаються з окремих вузлів – секцій, поєднання яких утворює різні за розмірами, функціональним призначенням і формою вироби. Розрізняють секційні меблі трьох груп: основного, стелажного і універсально-збірного.

Секційні меблі основного типу складаються з окремих об'ємних елементів (шаф-секцій), обладнаних полицями, ящиками, дверцями і іншими необхідними вузлами і деталями. Покупець може на свій розсуд вільно комбінувати секції по ширині і висоті, складаючи різні предмети меблів.

Секційні меблі стелажного типу складаються з полиць і повністю зібраних об'ємних елементів, укріплених на дерев'яних або металевих несучих стійках. Полиці і секції можуть кріпитися на різній висоті у будь-якому порядку. Стійки можуть вільно стояти на підлозі, кріпитися до стінки або встановлюватися в розпір між підлогою і стелею. Останнє дозволяє доцільно використовувати всю висоту приміщення.

Секційні меблі універсально-збірного типу складаються з уніфікованих щитів і інших деталей, що збираються за допомогою спеціальних кріпильних виробів в блоки комбінованих шаф і окремі спеціалізовані вироби. З одних і тих же деталей універсально-збірних меблів можна збирати різні вироби і в безлічі варіантів.

У складних меблів деякі вузли сполучені шарнірно. Різновидом таких меблів є меблі, що трансформуються, цільове функціональне призначення яких міняється після нескладного перетворення залежно від часу доби або роду занять споживача (диван-ліжко, крісло-ліжко, письмовий стіл і т.д.).

Плетені меблі плетуть з розпареної лози. Ці меблі легкі, зручні і стійкі до дії вологи. Асортимент плетених меблів включає стільці, крісла, столи, дивани, підставки для квітів, етажерки, кушетки, гойдалки.

Номенклатура меблів є сукупністю типів, видів і моделей виробів.

Тип об'єднує окремі вироби, схожі за призначенням. Наприклад, шафи, тумби, столи, дивани, крісла, стільці і т.п.

Вид виробу володіє всіма ознаками типу, але має конструктивно-художні особливості, що відрізняють виріб від інших. Наприклад, шафа для білизни і плаття з двома дверцями секційний, шафа для білизни і плаття і трьома дверцями універсально-збірна; стіл обідній квадратний, стіл обідній прямокутний, стіл кухонний, стіл дитячий і т.п.

Модель – зразок виробу конкретного художньо-конструктивного виконання. Наприклад, стіл або стілець певного артикулу.

Номенклатуру меблів за функціональною ознакою прийнято ділити на підгрупи: меблі для сидіння і лежання; меблі для прийому їжі, роботи і інших занять; меблі-хранилища; меблі-підставки; комбіновані меблі.

Меблі для сидіння і лежання по ступеню м'якості підрозділяються на жорсткі і м'які. У жорстких меблів товщина настилу на сидіннях і ложах не перевищує 10 мм, а у м'якої – товщина настилу більше 10 мм. Номенклатура цієї групи меблів включає лави, козетки (невеликі м'які і напівм'які лавки без спинки з невисокими підлокітниками), банкетки (подібні до козеток, але без підлокітників), табурети, пуфи (м'які і напівм'які табурети), стільці, крісла, шезлонги складні, дачні крісла з сидінням і спинкою з натягнутої на рамки тканини), дивани, кушетки, оттоманки, тахти, ліжка, матраци.

Меблі для прийому їжі, роботи і інших занять характеризуються висотою, величиною, пристроєм кришки і її формою, наявністю ящиків, напівящиків і інших спеціальних пристроїв. До цієї групи меблів входять столи різних видів: кухонні, обідні, письмові, журнальні, туалетні, сервіровочні, шахові, креслярські, а також домашні парти, мольберти (стійки для занять живописом).

Меблі для зберігання білизни, плаття, посуду, книг, їжі характеризується наявністю спеціальних пристроїв, відділень і кількістю відділень, використовуваних як сховища. Номенклатура цієї групи включає буфети для кухонь і житлових кімнат, серванти (різновид буфетів для житлових кімнат без верхньої шафи або з невеликою шафою), горки (засклені з трьох боків шафи-буфети для зберігання посуду), шафи для плаття і білизни, комоди, тумби для зберігання постільного приладдя, трюмо, шафи книжкові, етажерки для книг, полиці книжкові і кухонні, тумбочки прикроватні.

Меблі для туалету і культурно-побутових потреб характеризуються висотою, формою кришки і наявністю додаткових пристроїв. До цієї групи меблів входять підставки для квітів, столики для телефонів, аудио-, відеоапаратури, тумби під годинник, під скульптуру, вішалки, карнизи та ін.

Меблі комбіновані характеризується поєднанням елементів меблів різногофункціонального призначення. Номенклатура цих меблів вклює комбіновані шафи, секретери (книжкові шафи, суміщені з письмовим столом), секретер-ліжко-прикроватний стіл, крісло-ліжко, табурет-драбину, письмовий стіл – туалетний столик.

За обробкою асортимент меблів підрозділяють на меблі з прозорою (столярною) обробкою, непрозорою (малярною) обробкою, комбінованою, імітаційною, спеціальною. Основними видами прозорої обробки с: лакування, розполірування, полірування і панілірування (обробка прозорими плівками). Широко використовуються імітаційні види оздоблення меблів: впресовування на поверхню деревини інших матеріалів або нанесення безпосередньо на поверхню деревини прикрас аерографією, акваграфією, друком і ін. Разом з імітаційними обробками в меблях для поліпшення зовнішнього вигляду застосовують прикраси: випалювання, інкрустацію, інтарсію, маркетрі, шовкотрафаретний друк, накладний декор і ін.

За стилем формотворення розрізняють меблі функціонально-конструктивістську, стилізаторську і авангардну.

За емоційно-образними характеристиками розрізняють меблі помірно декоровані, досить раціональні, скромні, утилітарні, незвичайні, інтимні, звичайні та ін.

За комплектністю розрізняють набори, гарнітури і штучні меблеві вироби.

Набір меблів це група меблів, виконана в єдиному архітектурно-художньому оздобленні і призначена для різних квартир в цілому або для окремих приміщень квартири, але з широкою варіантністю по номенклатурі і складу.

Гарнітуром меблів називають групу меблевих виробів, об'єднаних одним архітектурно-художнім рішенням і призначених для меблювання окремих приміщень квартири або функціональних зон певного призначення. Номенклатура і склад виробів в гарнітурі строго регламентовані.

Асортимент дерев’яних меблів постійно оновляється і поширюється за рахунок використання нових матеріалів, елементів трансформації, втілення ефективної технології виготовлення деталей та вузлів. Поряд з цим удосконалюється виробництво металевих меблів Разом з металами для їх виготовлення застосовують деревину, пластмаси, тканини (гик, брезент) і інші матеріали. Випускають і суцільнометалев меблі. Останніми роками на металевому каркасі виробляють меблі з м'якими і напівм'якими елементами. Для виготовлення каркасу використовують кутову сталь і дюралюміній у вигляді труб. Для виготовлення пружин і сіток різної форми застосовують сталевий дріт. Вироби з каркасом із дюралюмінієвих трубок достатньо міцні, легкі, зручні, мають гладку і стійку до корозії поверхню. Для захисту від корозії і надання красивого зовнішнього вигляду металевіелементи меблів, що виходять на лицьову поверхню, піддають хромуванню, нікелюванню, анодуванню, оксидуванню або покривають фарбами з імітацією під деревину і інші матеріали.

Металеві меблі випускають розбірними і складними. Складні меблі – портативні. Окремі деталі сполучають на болтах, гвинтах, шарнірах і інших кріпленнях, що полегшує транспортування цих меблів у розібраному вигляді і збірку їх на місці.

У асортимент металевих меблів і з металевим каркасом входять ліжка стільці, столи, дивани і інші вироби.

 

Якість меблів

Споживні властивості меблів. Якість виробів в цілому оцінюється мірою задоволення конкретних потреб населення. Меблеві вироби будучи засобами організації функціональних процесів, що протікають в житлі (відпочинку, сну, приготування їжі та ін.), повинні відповідати призначенню і нормам здійснення таких процесів, тобто відповідати споживним вимогам.

Залежно від того, яка з особливостей меблів виявляється при оцінці їх якості, споживні властивості розділені на групи соціального призначення, функціонально-експлуатаційні і естетичні.

Споживні властивості соціального призначення характеризують відповідність меблів суспільно необхідним потребам, відображають ту роль меблів, яку вони відіграють у суспільних відносинах між людьми. Показниками властивостей соціального призначення є корисність, що відображає ступінь необхідності конкретного меблевого виробу в створенні комфортабельних умов домашнього побуту. Зручність експлуатації і догляду за виробом, зручність зберігання предметів побуту, а також зручність розміщення виробів в приміщенні, які зумовлюються розмірними показниками, формою виробу і властивостями використаних матеріалів, характеризують комфортабельність меблів і певною мірою відображають її корисність. Про корисність меблів можна судити і по аналізу даних досягнутої забезпеченості населення аналогічними виробами по відношенню до норм раціонального споживання. Суспільна доцільність виробництва конкретних меблевих виробів залежить від об'єму незадоволеного попиту населення на меблі і потреби в них. При розгляді соціальних показників якості меблів необхідно враховувати і можливість їх реалізації. Суспільні потреби в меблях відповідної якості встановлюються шляхом аналізу статистичних даних, розробки моделей споживання і проведення соціологічних досліджень. Ці результати відображають корисність меблів і економічну вигідність її виготовлення. Корисність не є єдиним критерієм соціальних властивостей меблів – разом з цим показником існую і такі, як модність і стиль.

Під модою меблів розуміється найбільш поширений прояв зовнішньому вигляді її моделей комплексу показників: (привабливість, незвичність, практичність, утилітарність), відповідних тим або іншим смакам певному суспільному середовищі. Виникнення моди на ті або інші мод ' меблів є реальним виразом прагнення людей до придбання тих виробів, які, їх думку, найбільшою мірою відповідають сучасному смаку. Мода на меблі. на інші товари, міняється із, зміною соціально-економічних умов з часом. Технічно нові меблеві вироби починають розповсюджуватися серед спожив завдяки появі моди на них.

Різноманіття моди і напрямів в меблях зумовлює стиль. Відомо, що стиль, як стійка спільність системи засобів і прийомів художньої виразності, що історично склалася, в оформленні меблів, охоплює етапи розвитку суспільства з характерними для них рисами художньої культури, що відображають специфічні соціально-економі'чні умови життя, особливості і традиції народу в даний історичний період. Зі зміною соціально-економічних умов розвитку суспільства затверджується новий стиль меблів з властивими йому рисами. До загальновизнаних стилів відносять меблі Давнього Єгипту, Стародавньої Греції, Стародавнього Риму, романський стиль, готичний стиль, стиль Відродження, стиль бароко, стиль рококо, стиль епохи класицизму, стилі: директорії, консульства, ампір, бідермайер, модерн. Для сучасних меблів характерні простота, раціональність форми і пропорцій, відповідність їх призначенню і розмірам житлових приміщень.

До групи функціонально-експлуатаційних властивостей входять показники, що зумовлюють використання меблів за призначенням, тобто здатність задовольняти потреби або служити засобом задоволення матеріальних, культурних або інших потреб людини. Показниками функціонально-експлуатаційних властивостей меблів є: ступінь досконалості виконання основної корисної функції, ступінь універсальності, тобто можливість виконання виробом додаткових корисних функцій, окрім основної, ергономічність — відповідність виробу формі і розмірам тіла людини, комфортабельність, надійність і безпека у користуванні.

Показники досконалості виконання основної функції характеризують ступінь задоволення потреби людини при користуванні, тобто корисний ефект меблів. Корисний ефект споживання меблів складається із забезпечення інтер'єру (комплексу наочно-просторового середовища, що оточує людину в повсякденному житті), створення в приміщенні системи функціональних зон відпочинку, роботи або занять, прийому їжі та ін., а також забезпечення індивідуального підходу до організації житла, створення зручності і комфортабельності квартири.

Інтер'єри повинні обладнуватися меблями за принципом комплексної організації простору, відповідно до яких виріб стає частиною ансамблю.

Сучасному інтер'єру властиві такі якості, як простота, емоційна виразність, художньо-композиційна цілісність. Ці якості досягаються раціональністю планування приміщення, розміщенням меблів в нім, колірним рішенням. Тому при проектуванні меблів, які повною мірою задовольняли б потреби людини, необхідно враховувати існуючі і перспективні типи житла, ретельно вивчати трудові і побутові процеси, що протікають в приміщенні, для призначений виріб, встановлювати їх взаємозв'язки, вимоги людини до просторової організації інтер'єру і перспективи його розвитку. З урахуванням того, що всі сучасні квартири діляться на п'ять основних типів – одно-, двох-, трьох-, чотирьох- і п'ятикімнатні, а також розрізняються за призначенням, меблі розділені на типи, види і моделі. Для забезпечення різноманітних функціональних зон квартири меблі випускають у вигляді наборів і гарнітурів. Різноманітність видів і моделей меблів залежить від специфіки конкретних вимог, визначених функціональними зонами. Наприклад, різні вимоги пред'являють до шафи для книг і до шафи для посуду. З тієї ж причини дитячий стілець принципово буде відрізнятися від стільця, що входить до складу гарнітура їдальні або вітальні. Це обумовлено тим, що основна функція виробу є обов'язковою. Ефективність виконання виробом своїх функцій багато в чому залежить від художньо-конструктивного рішення. Так, форма стільця, розроблена з урахуванням всіх діючих нормативних вимог, може в недостатньо забезпечувати зручність сидіння.

Зручність користування і зручність обслуговування меблів, раціональне розташування в приміщенні і доступність використання різних ручок, підлокітників, легкість трансформації, властивості, що виявляються в процесі експлуатації виробів. Ці властивості забезпечують якнайповнішу передачу корисних функцій виробу, визначають комфортність меблів. У виробах меблів шляхом додання йому додаткових функцій, які характеризують поведінку виробів при транспортуванні, зберіганні, обслуговуванні і ремонті, створюється не тільки додаткова комфортність, але і забезпечується певна універсальність.

Показник універсальності меблів визначає діапазон умов і можливостей застосування конкретного меблевого виробу за його призначенням з вказівкою додаткових функцій, корисних для людини. Так, універсальність меблів, виконання нею додаткових функцій забезпечуються можливістю розробки комбінованих виробів (комод-туалетний стіл), а також за рахунок оснащення виробу додатковими пристроями, елементами внутрішнього устаткування, які покращують використання основної функції виробу (знімними підголівниками у крісел для відпочинку, елементами заповнення кухонних шаф – сушарками, ящиками, лотками). Значний ступінь універсальності забезпечують вбудовані в меблеві вироби предмети побутової техніки, освітлювальні прилади, аудіовізуальні прилади і установки і т.д.

З погляду зручності, комфортабельності і універсальності меблів важливе значення мають ергономічні властивості меблів, які виявляються в процесі експлуатації виробів на всіх етапах функціонального процесу в системі «людина – меблі – середовище». Показники ергономічних властивостей меблів, гігієнічні і психофізіологічні є теоретичною базою в процесі установлення розмірів і форми меблів. При проектуванні зручних у функціональному відношенні меблів необхідно враховувати вікові, статеві, територіальні і ін. чинники.

Створюваний меблевими виробами простір, необхідний людині при різних положеннях тіла, залежить не тільки від розміру тіла, але і від характер) здійснюваної дії, розмірів і форми навколишнього устаткування і планувальних параметрів приміщення. У зв'язку з цим при визначенні розмірів елементів конструкції меблів враховуються фізіологічні, гігієнічні і психологічні особливості організму людини. Встановлено, наприклад, що якщо висота стільця не відповідає зросту людини, витрата енергії збільшується на 22 %, а при різко зігнутій позі – до 46 %. При надмірно високому сидінні перед кромка стільця порушує кровообіг стегна, пряма спинка викликає сутулість і втому хребта, а від неправильного співвідношення висоти стільця по відношенню до столу і нахилу кришки розвивається короткозорість. Щоб підвищити функціональні властивості меблів, необхідною умовою є дотримання в конструкції відносин елементів виробу залежно від специфічних вимог експлуатації і часу перебування людини в даній позі.

Разом з антропометричними ознаками меблів важливого значення набувають психофізіологічні показники. Це означає, що меблі повинні в процесі експлуатації знижувати до мінімуму негативні дії умов побуту на нервову систему людини. На психологічний стан негативно впливають незручність меблів, наявність гострих кутів, яскравий дратівливий колір. З метою створення довершених і добре виконаних меблевих виробів враховують, щоб в експлуатації їх брали активну участь органи чуттів і м'язова енергія людини. При цьому елементи конструкції виробів повинні відповідати силовим, швидкісним, енергетичним, зоровим, дотиковим можливостям людини.

Процес реалізації ергономічних завдань в меблях не може успішно здійснюватися без урахування їх гігієнічності. Гігієнічні властивості меблів забезпечуються конструкцією меблів, вживаними матеріалами і характеризуються умовами, які при експлуатації меблів впливають на організм людини.

Нормальні умови для життєдіяльності людини, що користується меблями, зумовлюються відсутністю у виробах «пиловловлювачів», поверхонь, що забруднюються, наявністю оптимальних показників тепло- і повітропроникності, водопоглинання, а також відсутністю в меблях робочих поверхонь з сильним блиском, оброблених із застосуванням токсичних і погано пахнучи матеріалів і т.д.

При виконанні виробами меблів заданих функцій важливого значення набуває надійність – властивість меблів зберігати в часі значення встановлених експлуатаційних показників в заданих межах, відповідних заданим умовам їх користування, ремонту, зберігання і транспортування. Це складна властивість меблів характеризується такими показниками, як працездатність, довговічність, збереження.

Працездатність виробів виражається в здатності їх виконувати задані Функції, зберігаючи значення заданих параметрів.

Чим довше меблі знаходяться в експлуатації і повніше задовольняють потреби населення, тим більше довговічність виробу. Так, наприклад, м'який елемент меблів вважають довговічним, якщо він витримає без прояву дефектів 10 тисяч циклів прокатування по ньому барабана з бобишками. Показниками здатності меблів зберігати працездатність до настання граничного стану або встановленої системи обслуговування і ремонту є термін служби, терміни фізичного і морального зносу. При цьому враховуються також умови користування меблями, можливість догляду за нею, ремонт і реставрація її.

Ремонтопридатність полягає в можливості попередження і виявлення причин пошкодження меблів і їх усунення, легкості демонтажу пошкоджених деталей для їх заміни або ремонту. Застосування найбільш простих конструкцій кріпильних деталей, фурнітури, накладних декоративних деталей відкриває можливість легкого розбирання меблів, підвищують їх ремонтопридатність.

В процесі зберігання і транспортування меблів, під впливом різних чинників (вплив атмосферних агентів, біологічних компонентів і ін.) в ній відбуваються різні фізико-хімічні процеси, що призводять до зниження працездатності виробів. Властивість меблів зберігати працездатність після зберігання і транспортування залежить від умов складських приміщень (температури, вологості повітря), порядку і характеру укладання в транспортному засобі.

Рішення задач по, реалізації соціологічних, функціональних властивостей меблів не може успішно здійснюватися без урахування естетичного рівня меблів, від якого зрештою залежать зручність, якість виробу.

Здатність меблів виражати соціально-культурне значення виробу, ступінь корисності, доцільності і технічної досконалості в почуттях людини зумовлюється естетичними показниками. До цих показників відносяться наступні: цілісність форм; і відповідність окремих елементів меблів, відповідність виробу стилю, моді, зовнішньому середовищу, навколишнім предметам, колірне оформлення і ін.

Високі художні достоїнства меблів – цілісність форми, композиційна єдність елементів, образна виразність – досягаються в процесі роботи над формою з використанням всього арсеналу художніх засобів композиції.

Форма меблів сприймається як працююча конструктивна схема, через окремі елементи конструкції, тобто форма ніби ототожнюється з конструкцією. У зв'язку з цим раціональне конструктивне рішення визначає естетичну досконалість форми меблів.

Цілісна форма меблів характеризується єдністю схеми, прийомів і засобів побудови виробу, яка простежується на всіх або на більшості значних частин.

Для сприятливого зорового сприйняття меблевого виробу велике значення має пластична виразність його форми, наприклад, форма сидіння, використовувана для вирішення різноманітних моделей крісел і т.д.

Важливим естетичним показником, що характеризує відповідність розчленовувань виробу його конструктивній основі, є відповідність елементів меблевого виробу. З відповідністю елементів меблів тісно пов'язана його масштабна відповідність людині. Для вирішення кожного виробу або набору меблів важливий рівномаштабний лад всього виробу, його деталей і елементів, а також ретельність виконання їх.

Разом з масштабністю при створенні художньо повноцінних меблевих виробів важливе значення має вибір кольору. Правильний підбір кольору в меблевому виробі знижує зорову стомлюваність, сприяє підвищенню працездатності, створює сприятливі умови для відпочинку. Тому при вибор1 кольору враховується, наскільки буде гармонійне загальне колірне рішення виробу, чи достатньо виразні будуть барвникові співвідношення елементів предмету по відношенню до цілого, чи відповідатиме кольорове і фактурне рішення загальному композиційному задуму форми і призначенню виробу або набору меблів.

Завдяки гармонійності і красі форми, фарб, ліній меблеві вироби доставляють людям естетичне задоволення.