Головні напрями розвитку соціології економіки
Сучасний рівень розвитку соціології економіки характеризується пріоритетністю вивчення такого кола проблем:
- вивчення складу і якісних особливостей тих суспільних груп, взаємодія яких становить основу соціального механізму розвитку економіки. Слід з'ясувати, які це групи (виділити їхні основні види), оцінити їхній якісний склад, кількісну наповнюваність, динаміку, зміст здійснюваних ними функцій, соціальні форми їхньої взаємодії в економічній сфері;
- дослідження економічних закономірностей, форм і способів економічної поведінки суспільних груп, включаючи ведення приватного підсобного і домашнього господарства, а також епізодичні форми зайнятості;
- аналіз умов, від яких залежить економічна поведінка груп, їхнє соціально-економічне становище, можливість участі в управлінні господарством і її реалізація, управління економічною діяльністю з боку державних органів і в системі самоуправління тощо;
- вивчення соціально-економічної свідомості людей і соціальних груп, їхніх інтересів, запитів, ціннісних орієнтирів, громадської думки, життєвих планів, уявлень про шляхи вдосконалення суспільних відносин, у т. ч. розвитку демократії, самоствердження і соціальної ініціативи тощо;
- розроблення системи соціально-економічного управління господарством, яка забезпечує інтеграцію інтересів різних груп; обґрунтування конкретних шляхів ефективного використання трудового, виробничого та соціального потенціалу особистості і колективів, експериментальна перевірка цих шляхів практикою;
- забезпечення зворотного зв'язку господарського і соціального механізмів у стані їхнього розвитку, соціологічне забезпечення підвищення ефективності їхнього функціонування. Названі напрями відбивають загальну логіку дослідження проблем соціології економіки від описування окремих груп до вивчення взаємодії між ними і державою, а далі - соціального механізму розвитку економіки в цілому; від аналізу того, що має місце на сучасному етапі, до розроблення більш удосконалених фцрм соціально-економічних стосунків, їхньої експериментальної перевірки та впровадження.
РЕЗЮМЕ
1. Соціологія економіки - це галузева соціологічна теорія, яка досліджує закономірності економічного життя за допомогою соціологічних категорій і методів.
2. Об'єктом досліджень соціології економіки виступають люди - учасники економічного життя, об'єднані в групи, організації з відповідними соціальними інститутами.
3. Предметом досліджень економічної соціології є соціально-економічні відносини, які виникають у економічній сфері життя і відображають неоднакові соціальні позиції в ньому людей різних соціальних груп та класів, соціальних організацій та інститутів.
4. Місце і роль соціології економіки в суспільстві визначається функціями: теоретично-пізнавальною, прогнозуючою, управлінською, ідеологічною, соціальною.
5. Соціологія економіки спирається на соціально-економічні закони, основними з яких є: закон розподілу праці і закон зміни праці, закон конкуренції. Категорії соціології економіки групуються за трьома рівнями:
1) економічна і соціальна сфери;
2) соціальні механізми розвитку економіки та регулювання окремих соціально-економічних процесів;
3) ті, що характеризують зміст соціальних механізмів - економічна культура, економічна свідомість, економічне мислення, економічні стереотипи, економічні інтереси, економічна діяльність і поведінка.
6. Соціологія економіки оперує як загальносоціологічними методами - маркетингові дослідження, аналіз документів, опитування, соціальний експеримент, спостереження, так і методами прикладного соціологічного аналізу - проблемний, технологічний, структурний, інституціональний, генетичний та оціночний.
7. Основними напрямами дослідження сучасної соціології економіки є: соціально-економічні відносини, економічна поведінка, економічна культура, соціально-економічні механізми управління економікою та регулювання соціально-економічних процесів.