Який сценарій діяльності обрати?

На рисунку А.1 зображена схема функціонування корпорації з виробництва фасованих харчових продуктів.

Корпорація могла б:

1) зайнятися сільським господарством, тобто, виробляти сировину, яку вона нині споживає;

2) зайнятися виробництвом упаковки, яку вона споживає в дуже великій кількості;

3) будувати заводи або освоїти виробництво обладнання;

 

 

 
 

 


4) надавати своїм постачальникам в оренду вантажівки, складські приміщення, кредити тощо;

5) купити підприємства своїх оптовиків, щоб самій зайнятися оптовою торгівлею;

6) налагодити виробництво інших товарів, збутом яких займаються її оптовики;

7) розширити свій асортимент, розпочавши випуск ряду споріднених товарів, збутом яких у даний час не займаються її оптовики;

8) вийти на закордонні ринки;

9) зайнятися роздрібною торгівлею (є проблеми юридичного характеру);

10) виробляти обладнання, яке використовується в торгівлі її виробами;

11) створити власну службу доставки продуктів на дім;

12) оскільки основні продукти корпорації споживаються переважно в місцях відпочинку, а також при проведенні банкетів, обідів тощо, а рекламна діяльність корпорації тісно пов’язує її з індустрією розваг, відкривається можливість відкрити підприємства цієї індустрії.

Питання і завдання

Обґрунтуйте вибір одного-двох взаємопов’язаних сценаріїв з наведеного вище переліку. Яка стратегія передбачає обраний сценарій?


Варіант 5

Кейс №5

Порівняємо

На рисунках А.2 – А.3 наведені схеми корпоративного управління в розвинених країнах світу.

 


Питання і завдання

1. Знайти подібні риси й відмінності у функціонуванні корпорацій у різних країнах.

2. Визначити, яка модель корпоративного управління найбільш придатна для України.

Варіант 6

Кейс №6

Ще з біблійних часів..

Як говориться в книзі «Ісход», гл.18. коли Мойсей почав виводити ізраїльтян з Єгипту, він намагався все управління здійснювати сам. На протязі певного часу справи йшли добре, наскільки це можна було очікувати при тривалому переході через пустелю. Але надалі у деяких людей виникли сумніви відносно доцільності самого виходу євреїв з Єгипту. Крім того, виникли суперечки та інша непродуктивна поведінка. Оскільки ніхто, крім Мойсея, не мав повноважень вирішувати проблеми, він «загрібся» в дрібницях: «Мойсей сів судити людей, і люди стоячи перед Мойсеєм зранку до вечора». Це означало тривалий робочий день. І що ще більш важливе, нічого, крім прийняття рішень, не робилося, а це не дуже ефективно. На щастя ізраїльтян, Мойсей був відкритим для сприйняття розумної поради. Іоформ, тесть Мойсея, осягнув сутність проблеми і запропонував встановити додаткові рівні управління.

«І послухав Мойсей слова тестя свого, і зробив все, що він говорив. І обрав Мойсей із всього Ізраїлю здібних людей, і поставив їх начальниками народу, тисяченачальниами, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками і десятиначальниками. І судили вони народу всякий час; про справи важливі доносили Мойсею, а всі малі справи судили самі».

Питання і завдання

1. Як, на Вашу думку, сформулював Іоформ виниклу проблему?

2. Як сучасною управлінською термінологією можна охарактеризувати розв’язання проблеми управління Мойсеєм?

3. Що було досягнуто внаслідок того, що Мойсей послухався поради свого тестя?

Варіант 7

Кейс №7

Не висовуватися

Преса США декілька років тому жваво обговорювала історію, яка трапилася з американським інженером, що працював у Японії. Якось у нього виникла одна конструктивна ідея. На цей момент не було на місці його безпосереднього керівника і керівника його керівника теж. З американською безпосередністю інженер звернувся зі своєю ідеєю прямо до президента корпорації. Наступного дня цей інженер був звільнений.

Питання і завдання:

1. У чому полягало порушення, допущене американським інженером?

2. Чи варто було звільняти інженера, якщо його ідея була слушною й корисною?

3. Чи можливе таке в Україні?

4. Як взагалі ви підноситеся до прийнятого у багатьох західних фірмах принципу «усунення бар’єрів» між керівниками і працівниками?

Варіант 8

Кейс №8

Поставте печатку

Декан бізнес-школи Києво-Могилянської академії Павло Шеремета на одному із семінарів навів випадок, який трапився з американкою Алісою Шутак, продюсером американського аматорського театру. Вона хотіла на кілька вечорів зняти залу в Українському домі й прийшла до його директора з проханням: «Дайте, будь-ласка, залу. Проте, ми аматори й грошей у нас на її оплату немає». Він відповів: «У нас зали немає». Аліса на той час кілька років прожила в Україні й зрозуміла, як треба у нас розмовляти з директорами. «А в трупі грає дружина посла США», – знайшла вона аргумент. «Так це ж інша річ, – каже директор, – тільки принесіть лист від посла». Стівен Пфайфер, який тоді був послом, листа написав відразу ж. Аліса приносить його директору і чує запитання: «Чому лист написаний від руки і де печатка?» – «Яка печатка?» – «Печатка посла США». «У посла немає печатки», – відповіла Аліса...

Далі в діалозі директор спробував поспівчувати американцям: «Розумію – молода нація, вам тільки 200 років і ви ще не зробили послу печатки...» Аліса, в свою чергу, відповіла: «Ви виховані в комуністичному середовищі і тому нікому не довіряєте без печатки...»

Питання і завдання

1. Чому директор відмовляв у наданні зали до того, доки Аліса не повідомила, що в трупі грає дружина посла США ?

2. Для чого директор вимагав поставити печатку на листі посла США?

3. Чи можна стверджувати, що в діалозі між директором і Алісою проявився конфлікт двох культур?

Варіант 9

Кейс №9