Педагогічні принципи та зміст соціальної роботи.

Як відомо педагогічні принципи виражають закономірності, що діють у навчально-виховному процесі становлення особистості.

У соціальній роботі об'єктивно застосовується безліч педагогічних принципів, які знаходяться в органічному зв'язку і розділені дві групи: дидактичні та виховні. Соціальна робота може бути представлена як навчальний процес, у ході якого люди вивчають культуру, опановують навички соціального поводження, включаються в матеріальні і суспільні відносини, у процес соціального навчання.

Науково обгрунтована соціальна робота носить цілеспрямований характер. Це означає, що соціальний працівник в індивідуальній або груповій роботі в такий спосіб формує мету своєї діяльності, підкріплюючи особистісними, професійними, соціальними якостями для успішної реалізації поставлених завдань.

У процесі соціального навчання досвідчені соціальні працівники дотримуються принципу систематидності, та послідовності у формуванні знань, умінь і навичок. Так, домагаючись творчого відношення до справи, керівник формує поняття про виконавську, технологічну дисципліну. Соціальне навчання ефективно тільки в умовах диференціації. й індивідуалізації навчальної діяльності. Проводячи інструктаж, організовуючи вивчення технологічної документації, соціальний працівник домагається активності клієнта, заохочує його самостійність. Якщо виходити з таких дидактичних принципів, як наочність і практична спрямованість освіти, агітація, організація праці громадського життя, соціальне навчання стає більш доступним і діючим.

Ефективність реалізації мети виховання і прогнозуючих цілей, кожної із складових системи виховання залежить від умов, що об'єктивно впливають на процес формування особистості.

Є дуже багато факторів, які впливають на розвиток особистості: природні, матеріальні, природа самої особистості, макросередовище, мікросередовище, умови сім'ї, навчального закладу тощо. Для більш чіткого уявлення доцільно об'єднати ці фактори у провідні блоки. На основі спорідненості виділяють три групи: природні, соціальні, духовні. Саме вони є загальними умовами, що сприяють розвитку особистості або, навпаки, знижують ефект виховного впливу, а також зумовлюють принципи виховання, які, в свою чергу, є вихідними положеннями для педагогічних умов, що забезпечують реалізацію змісту, форм, методів виховання, оптимізують його підходи, технологію організації виховного процесу як цілісної системи.

Тривалий час вважали, що досвідчений соціальний педагог може повністю сформувати особистість дитини, застосовуючи методи «складання машини», всі деталі якої ретельно відшліфовано. Народна мудрість говорить: «Залізо шліфують, а людину виховують», тобто вирощують, як рослину. Як і рослина, дитина, – зазначав відомий лідер нового виховання, представник шкіл, які нині вважають альтернативними, французький педагог Селестен Френе, – «...формує себе зсередини, і цей процес суворо індивідуальний. Такий один із. законів життя. Зовнішні умови слугують дитині, як і рослині, матеріальною базою, звідки вона здобуває ресурси, необхідні для її живлення і росту. На нас лежать обов'язки наблизити до неї сприятливе живлення середовища».

Соціальному педагогу важливо знати принципи виховання та зумовлені ними педагогічні умови ефективного здійснення виховного впливу на особистість (табл.1).

Педагогічний зміст соціальної роботи

Важливим педагогічним елементом соціальної роботи є формування гуманістичних цінностей, що визначають світогляд людини, готової до співробітництва, що вміє надавати допомогу. Соціальна педагогіка спрямовує соціальну активність. При цьому соціальна робота орієнтується на свідомість людей. Глибокі й досить гнучкі соціальні знання дозволяють орієнтуватися в дійсності, співвідносити з нею власні потреби і здібності.

Необхідним педагогічним елементом соціальної роботи є формування соціальних дій, умінь і навичок, оскільки людина при цьому опановує прийоми самодопомоги. Особистісно-діяльнісний підхід у соціально-педагогічній роботі допускає формування срціальних почуттів. які сприяють навчанню, праці, спілкуванню.

Соціальна робота в кінцевому рахунку повинна підвести особистість до самовиховання, надати їй можливість реального цілепокладання, показати засоби, за допомогою яких можна досягти більш продуктивної соціальної поведінки, включитися в систему неперервного формування.

Педагогічний зміст соціальної роботи визначається корекцією поведінки_і перевихованням людей. Корекція - це необхідний елемент будь-якої діяльності, тому що неможливо одночасно в навчанні, праці та спілкуванні досягти соціально значимого результату. Щодо перевиховання, то воно стосується порівняно невеликого числа членів здорового колективу. Формування здорового працездатного колективу є важливим педагогічним аспектом соціальної роботи.

 

 


Таблиця 1

ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ

та зумовлені ними педагогічні умови ефективного здійснення виховного впливу на особистість

 

Впливові фактори Принципи виховання Педагогічні умови, що забезпечують виховний вплив
Природні Природовідповідність Діагностування природних задатків особистості, вивчення її анатомо-фізіологічних і психічних властивостей
Природа особистості Саморозвиток Забезпечення умов для саморозвитку особистості
спадковість Урахування в процесі формування особистості її особливостей, пов'язаних з процесом спадковості (біолого-фізіологічні, національні, регіональні, сімейні)
індивідуалізація виховання Розвиток природних задатків особистості (здібностей, нахилів, таланту, властивостей характеру)
Урахування в процесі виховання вікових та індивідуальних особливостей дитини
Природне середовище пізнання «світу на дотик» Використання природних факторів у процесі формування особистості (як розвитку її тілесного організму — сонце, вода, повітря — так і духовних якостей, творчих здібностей)
Природовід-повідний характер спільностей людей принцип різнові-ковості (А. С. Макаренко) Організація різнопланової діяльності школярів з урахуванням різновікового характеру шкільного колективу
Соціальні Соціалізація Навчальний заклад — провідний центр соціалізації особистості
Навчальний заклад Гуманізація Чуйність, щирість, доброзичливість, гармонія в діяльності педагога «розуму і серця» (Сухомлинський В.О.)
демократизація Формування навичок керування діяльністю учнів на демократичній основі
Сім'я принцип родинно-шкільної гармонії Педагогізація сім'ї; соціальний захист дітей із неблагополучних сімей, дітей-сиріт, напівсиріт; залучення представників сімей до організації різнопланової діяльності учнів, що відповідає їхнім здібностям
Мікросередовище цілісність виховного процесу етнізація Досягнення цілісності виховного процесу на основі комплексу: Навчальний заклад — сім'я — громадськість; Урахування регіональних, етнічних умов у процесі виховання; Комплексність у процесі різнопланової діяльності учнів;
Макро- середовище   Урахування засобів масової комунікації
Духовні Народність Народознавчий підхід до здійснення виховного процесу
Наука Науковість Формування наукового світогляду
Культура Культуровідповідність Урахування культурного розвитку кожної особистості зокрема і рівня культурного розвитку народу взагалі
мистецтво, релігія Європеїзм Звернення до джерел класики, науково-мистецьких досягнень європейських народів, шедеврів світового мистецтва, духовних цінностей