Педагогічні технології музичного навчання та виховання.
Тема 1. Технологічний підхід в освіті.
Зародження ідеї технологізації педагогічного процесу, розробки і використання концепсії педагогічних технологій відносяться до середини минулого століття. Воно пов”язано, перш за все із випровадженням досягнень науково-технічного процесу в різні галузі теоретичної і практичної діяльності людей, в тому числі в соціально-гуманітарній сфері і зокрема в навчальному процесі. Розробку і широке впровадження педагогічних технологій пов’язане також з незадовільним станом традиційних форм і методів, які перестають відповідати повним вимогам, з реформуванням спочатку американської, а потім і європейської системи освіти.
Ціллю педагогічних технологій стало користування оптимальних дидактичних систем, проектування навчально-пізнавальних процесів їх організаційного, технічного і методичного забезпечення.
Перші думки про технологізацію висловлював ще Я.А. Ком 400р. тому.
Масове впровадження педогогічних технологій дослідники відносять до початку 60-тих рр.. хх ст., хоча сам термін «технологія» стосовно навчального процесу вперше застосував американський педагог Дж. Саллі ще в 1886 р.
Слово « технологія» грецького походження і означає « знання про майстерність». Елементи технологічного підходу можна знайти в працях більшості видатних іноземних та вітчизняних педагогів таких як А. Дністеревич, Л. Толстой, А. Макаренко, В. Сухомлинський. В Росії термін «педагогічна технологія» згадується в 20-ті рр. хх ст. в розробках з педології, заснованих на працях з рефлексології( І. Павлов, В. Бехтерєв, А. Ухгомський ). Одночасно користувалися і терміном «педагогічна техніка» про що згадується в «Педагогічній енциклопедії» 30-тих рр.. Педагогічна техніка визначається як сукупність прийомів і засобів спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять. В Україні поняття «педагогічна технологія» стало широко вживатись в літературі і шкільній практиці починаючи з 90-х рр.. хх ст. Впроваджена більш як 50 р. назад триває дискусія про сутність педагогічної технології, але досі не має єдиної точки зору. Найбільш оптимальним є визначення : «педагогічна технологія - це комплексний інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби, методи способи організації навчальної діяльності забезпечення оцінювання і керування вирішення проблем, що стосується виховання і засвоєння знань.
Ми спираємося на позицію професора А. Алексюка, який відзначає, що «….для ефективного навчання потрібен не окремий метод чи засіб навчання, цілісна технологія що є сукупністю методів , засобів, і форм організації навчання, спрямованих на поставлених дидактичних цілей»(А. Алексюк педагогіка вищої освіти України, 1998р., ст.10)
Під технологією розуміють і твердо встановлений порядок дій, що відповідає деякій жорстко визначеній послідовності алгоритмів( спосіб вирішення точно визначення послідовності), яка приводить до досягнення запланованого результату.
Будь-яка діяльність може бути або технологією, або мистедством . Мистедство ґрунтується на інтуїції, технологія на науці. Це проект певної педагогічної системи, яка реалізується на практиці.
Основу педагогічної технології складають такі базові елементи:
- організаційні форми
- процес навчання і виховання
- викладач і засоби навчання
- логіка послідовність педагогічних дій з конкретним результатом.
Загальний принцип педагогічної технології – її орієнтація на чітко і детально визначені цілі .
Педагогічна технологія реалізується через систему складових:
- педагогічне спілкування
- педагогічна оцінка
- вирішення проблеми
- педагогічний інформативний вплив на учнів
- організація групової виховної діяльності
- організація психологічного клімату
- алгоритмічнісь.
Навчальний курс чи система повинні плануватися. Таке планування починається з визначення програми дій, спрямованих на підвищення ефективності і процесу навчання. Послідовність такої технологічної програми наступна:
А) визначення конкретних навчальних тем та мети навчання
Б) визначення бажаних результатів(обсяг знань, навичок, умінь)
В) розробка та опис змісту конкретних навчальних тем, заходів або курсів які відповідають меті навчання і виховання.
Г)попереднє тестування учнів для визначення їх загальної підготовленості до навчання та рівня знань з конкретної навчальної теми.
Д) обґрунтування вибір методів і засобів навчання з конкретної теми.
Ж) координація діяльності, пов’язана з комплектацією штабу навчального персоналу, складанням розкладу знань, визначенням бюджету витрат.
Е) оцінювання знань, умінь, навичок учнів та внесення згідно з їх результатами коректив у навчальний процес.
Повне і точне використання у школі розроблених ученими – педагогами технологій – важка , а меже і не досяжна задача. Унікальна непередбачуваність, неповторність дітей не дозволяє діяти по відношенню до них згідно будь якої технології. Неможливо виховувати дитину за певною технологією. Навчально-виховний процес настільки складний, залежить від багатьох факторів і обставин, що він піддається точному технологічному розрахунку і моє лише приблизно передбачуваний результат, не гарантує позитивних підсумків.
Програма предмету «музика» орієнтує вчителя на будову такого уроку, в якому б органічно співіснували всі види музично-естетичної діяльності учнів.. Ці види діяльності «працюють2 на розкриття загальної теми уроку.
Щоб досягти цього необхідне володія учителем технологіїє, технічним інструментарієм – закономірностями навчання з предмету «Музика» і розвитку особистості учня методами педагогічного пошуку.
На сьогоднішній день існує глибоко розроблена класифікація педагогічних технологій за різними напрямками. Розглянемо деякі з них які безпосередньо торкаються і музичного навчання та виховання.
1. За видом педагогічної діяльності:
- дидактичні, виховні, розвиваючі
- технології педагогічної підтримки
- технології, спрямовані на самостійне освоєння дитиною матеріялу та існуючих цінностей.
2. За типом управління навчально-виховним процесом:
- технологія взаємодії учителя з учнем:
Окрім всього взаємодія може бути:
- учитель – учень
- учень – учитель
- учень – учень
- учитель – клас
- учитель – мала група
- Учень – клас
- Клас – учень.
3. За засобами навчання та виховання:
- наочна
- вербальні технології(аудіо)
- аудіовізуальні
- телекомунікаційні
- комп’ютерні
- програмовані
- дистанційні та інші.
4.За підходом до дитини і виховної орієнтації, характеру виховних дій:
- суб’єкт – суб’єктні
- суб’єкт – об’єктні
- особистісно – орієнтовані
- розвиваючі
- самовиховання і саморозвиток
- творчого розвитку
- групової діяльності
- колективної діяльності
- ігрові, тощо.
Технології є:
- мета технології (загально педагогічні)
- макротехнології (предметні)
- мезотехнології( модульні)
- мікротехнології (конкретно – особистісні).
Принципи побудови педагогічної технології.
1. Принцип історизму: передбачає аналіз і використання багатовікового досвіду школи і педагогічної науки.
2. Принцип науковості: спирається на закономірний, зв'язок різних наук – філософії, педагогіки, психології, фізіології деалізується цей принцип через, оптимальний відбір змісту навчання, конструктування освітнього процесу на основі психоло-фізіологічних закономірностей формування знань, умінь, навичок і розвитку особистості учня.
3. Принцип системності: передбачає розгляд освітньої системи як цілісного явища.
4. Принцип модульності: модуль являє собою самостійний закінчений блок що входить в систему і такий, що виконує конкретні функції. Він включає аналіз змісту навчання, розвитку інформації на блоки, скорочення інформації, систематизацію і структурування матеріалу.
5. Принцип природо відповідності – спирається на природо наукові основи становлення і розвитку особистості. Педагог у своъй діяльності повинен ураховувати фактори природного розвитку учнів.
6. Принцип ергономічності – передбачає створення оптимальних умов праці з ціллю підвищення працездатності людини та інтенсифікації праці з творення можливостей для придатного і духовного вдосконалення людини.
7. Принцип адаптивності – вимагає створення умов для застосування педагогічної технології в різних видах і типах навчальних закладів, при вивченні практично будь-якого предмету.
Таким чином ми можемо говорити, що педагогічна технологія , функціонує як наука що досліджує найраціональніші шляхи навчання і як система способів принципів і регулятивів, які застосовуються у навчанні і як реальний процес навчання(Г. К. Селевко)
Отже педагогічна технологія загально педагогічна розумінні характеризує цілісний, освітній процес з якого метою змістом і методами навчання. Окремо предметна педагогічна технологія – це сукупність методів і для засобів реалізації визначеного змісту навчання в межах одного предмета (методика викладання предмету). Слід відмітити що технологія розробляється під конкретний педагогічний задум, в її основі лежить певна методологічна естетична професійна позиція автора. Можна розрізняти технологію передачу музичний знань і технологію музичного розвитку особистості. Технологія передбачає взаємо пов’язану діяльність учителя і учнів з урахуванням принципів індивідуалізації, диференціації, природо відповідальності можливостей учнів діалогічного існування тощо.
Будь – яка педагогічна технологія в якому б аспекті ми її не розглядали повинна відповідати критеріям технологічності. Які це критерії?
1. Концептуальність. Кожні педагогічні технології повинна бути притаманна опора на певну наукову концепцію, що включає філософське, психологічне, дидактичне мистедство соціального педагога обґрунтування досягнення цілі.
2. Системність. Педагогічна технологія повинна володіти усіма знаками системи: логікою процесу взаємозв’язком усіх його частин цілісністю.
3. Ефективність. Сучасні педагогічні технології повінні бути ефективними за результатами і оптимальними по затратах гарантувати досягнення певного старту повного рівня навчання.
4. Керованість. Передбачає можливість планування, проектування процесу навчання, поетапної діагностики, варіювання засобів і методів з ціллю корекції результатів.
5. Відтворювання. Можливість примінення педагогічних технологій в інших однотипних освітніх заходах, іншими суб’єктами (наприклад муз. школи).
Вище названі критерії визначають структуру педагогічної технології, яка включає в себе три частини:
- концептуальну основу
- змістовний компонент навчання
- процесуальну частину-технологічний процес.
Концептуальна частина – це наукова база технології, ті психолого-педагогічні ідеї, які закладені в її фундаменті.
Змістовну частину технології складають цілі – загальні, конкретні, а також зміст навчального матеріалу.
Процесуальна частина представлена системною сукупністю наступних елементів:
- організація навчального процесу
- методи і форми навчальної діяльності учнів
- методи і форми роботи викладача
- діяльність педагога по управлінні процесом засвоєнням матеріалу
- діагностика навчального процесу.
Таким чином одна і таж технологія може здійснюватися різними виконавцями точно по інструкції або творчо. В цьому виконання з одного боку головною є особистість викладача, а з другого – та частина структури технології яка характеризує закономірності засвоєння теоретичного матеріалу та набуття практичних умінь і навичок.
Література
1. Пєхата О.М. Еволюція поняття «педагогічна технологія»
2. Збаровский В.С. Принципы построение педагогической технологи // Гуманитарное образование: традиции, новации.
3. Сучасні шкільні технології. К., 2005 – Ч.1,2
4. Буркова Л. Технології в освіті // Рідна школа – 2001 - №2
5. Освітні технології. Навчально – методичний посібник. За ред.. О.М. Пєхоти. К.: А. С. К., 2001
6. Кашлєв С.С. Педагогічна технологія як категорія педагогіки // Завуч. – 2006 - №36. – с.2-5
7. Безпалько В.П. Слагаемае педагогической технологи. – М., 1989.