Роль і значення графічного способу зображення статистичних даних. Основні елементи графіка
Для кращого сприйняття і розуміння закономірностей явищ і процесів у статистиці, крім таблиць, широко використовуються графічні способи зображення статистичної інформації.
Статистичний графікявляє собою систему подання інформації про соціально-економічні явища за допомогою наочного зображення статистичних числових величин та їх співвідношень з використанням знакових систем: крапок, знаків, ліній, геометричних фігур, малюнків з метою їх узагальнення і подальшого аналізу. Графіки мають ту перевагу перед текстовим викладом і статистичними таблицями, що дають наочні результати статистичного зведення і обробки масового матеріалу. За допомогою графіків легко виявити і наочно подати закономірності, які важко вловити в складних статистичних таблицях.
Графіки є найефективнішою формою відображення даних з точки зору їх сприйняття. За допомогою графіків досягається наочність характеристики структури, динаміки, взаємозв'язку явищ та їх порівнянь. На графіках відразу видно зміни показника, порівняльну швидкість зміни різних показників, їх коливання. При графічному зображенні статистичні дані привертають до себе увагу, справляють більш яскраве враження, краще усвідомлюються і запам'ятовуються. Тому графіки широко застосовуються у наукових дослідженнях та для популяризації статистичних даних. Наявність потужних і зручних програм для аналізу статистичних даних на персональних комп'ютерах, і зокрема, електронних таблиць Microsoft Excel для Windows розширює коло споживачів методів графічного зображення статистичної інформації.
Графічне зображення статистичних даних здійснюється за допомогою геометричних площинних знаків - крапок, ліній, площин, фігур ірізних їх комбінацій.
Графічні зображення різноманітні, але всі вони мають однакові складові елементи: поле графіка, графічний образ, просторові і масштабні орієнтири. Кожний елемент має своє призначення і виконує певну роль як у побудові, так і у інтерпретації графіка.
Поле графіка - це простір, у якому розміщуються геометричні або інші графічні знаки. Межі поля графіка характеризуються його форматом, тобто розміром і пропорціями сторін. Розмір поля графіка залежить від призначення графіка. Він значно більший у графіків, призначених для публічної демонстрації на виставці, в аудиторії, ніж у тих, які розміщені в книгах, наукових доповідях, звітах. Пропорції його сторін повинні відповідати не тільки естетичним вимогам, але й сприяти зоровому сприйманню зображених даних.
Графічний образ - це сукупність геометричних або графічних знаків, за допомогою яких відображуються статистичні дані. Це є основою графіка, його мовою. До геометричних знаків відносяться крапки, відрізки прямих ліній, кола, прямокутники, квадрати, а також різні їх частини - півкола, сектори та ін. При побудові статистичних графіків використовують і негеометричні знаки-сим-воли у вигляді силуетів або малюнків. Знаки-символи повинні бути виразними і відповідати змісту явищ, що відображаються.
Просторові орієнтиривикористовують для визначення порядку розміщення графічних знаків у полі графіка. Найчастіше використовують прямокутну систему координат. У прямокутній системі координат положення будь-якої точки визначається довжиною двох перпендикулярів, опущених з цієї точки на вісь абсцис і ординат.
Масштабні орієнтири(масштаб, масштабна шкала і масштабний знак) застосовують для визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків. Масштаб - це умовна міра переводу числового значення статистичної величини у графічну, і навпаки.
Масштабна шкала - це лінія, поділена відповідно до прийнятого масштабу. Масштабна шкала складається з трьох елементів: лінії, яка є носієм або опорою шкали (вісь ординат); позначки шкали (риски або точки, розміщені у певному порядку на носії шкали); числових позначень, які відповідають поділу шкали. Як правило, вони починаються з нуля. Якщо мінімальний рівень статистичної величини значно відрізняється від нуля, щоб забезпечити більш компактне і рівномірне розміщення графіка, рекомендується робити розрив масштабної шкали. Останнє число на шкалі повинно дещо перевищувати максимальний рівень ознаки. Над числами шкали вказують одиниці їх вимірювання.
Графіки обов'язково супроводжуються заголовками - над або під графіком. У заголовку вказується, які показники зображені і в яких одиницях вимірювання, об'єкт або територія та період часу, до яких відносяться зображені показники. Графік може супроводжуватися примітками, у яких вказуються джерела статистичних даних, розкривається зміст і методика їх одержання.