Принципи фiнансовоi дiяльностi.
Глава 1. Фінансова діяльність держави, її правові аспекти.
Поняття фінансової діяльності
Принципи фiнансовоi дiяльностi.
Поняття фінансів
Сутнiсть публічних фiнансiв та їх відмінність вiд приватних.
Функцiї фiнансiв.
Фінансова система України та її складові
Методи фінансової діяльності держави.
Форми фінансової діяльності.
Органи публічної влади, які здійснюють фінансову діяльності держави й місцевого самоврядування
Поняття фiнансовоi дiяльностi держави.
Фiнансова дiяльнiсть держави зумовлена об’єктивною необхiднiстю i є процесом планомiрної мобілізації, розподiлу, перерозподiлу та використання централiзованих i децентралiзованих фондiв грошових коштiв (фiнансових ресурсiв), що забезпечують практичне виконання державою функцiй соцiально-екоiiомiчного розвитку, забезпечення i обороноздатностi й без- пеки, а також використання фiнансових ресурсiв для дiяльностi державних органiв.
Значення фiнансовоi дiяльностiдержави полягас в наступному:
1. Фiнансова дiяльнiсть є важливою й необхiдною складовою частиною механiзму соцiального управлiння. Це проявлясться в тому, що накопиченi фiнансовi ресурси спрямовуються в економiку, соцiальну та iнщi сфери з урахуванням прiоритетностi заходiв, якi фiнансуються. Здiйснення ефективної соцiально дiяльностi держави є необхiдною умовою здійснення справедливої соцiальної полiтики.
2. Як складова частина механiзму державного регулювання та управлiння соцiально-економiчними процесами фiнансова дiяльнiсть мiстить широкi можливостi впливу на розвиток ринкових вiдносин.
3. Вплив на соцiально-економiчнi процеси в державi та й адмiнiстративно-територiальних утвореннях здiйснюсться не тiльки у формi прямої фiнансової пiдтримки, видiлення коштiв на певнi програми, але й непрямими формами — надання податкових пільг, застосування понижених процентних ставок, безпроцентних кредитiв, вiдстрочок та розстрочок за податковими платежами з метою стимулювання будь-якоi дiяльностi, що визнана державою прiоритетною.
4. Фiнансова дiяльнiсть впливає на розвиток вiдносин мiж державою таорганами місцевогосамоврядування. Важливою стороною є розподiл фiнансових рссурсiв мiж державними та мiсцевими органами, що має пение значения для регулювання i координацii виробниитва та розвитку соцiально-культурно сфери в межах як держави, так i й адмiнiстративно-територiальних утворень.
5. За допомогою фiнансово дiяльностi створюсться матерiальна основа, яка необхiдна для функцiонування органiв державно влади й управлiння, правоохоронних органiв, забезпечення обороноздатностi та безпеки держави.
Принципи фiнансовоi дiяльностi.
Фiнансова дiяльнiсть базусться на вiдповiдних принципах.
Принципи фiнансово дiяльностi держави, як основнi засади здiйснення фiнансової дiяльностi, є основоположними чинниками нормотворчої та нормозастосовчої дiяльностi в цiй сферi суспiльних відносин. Вони гарантують послiдовнiсть i безперервнiсть фiнансового процесу, забезпечують взаємозв’язок фiнансового законодавства та фiнансово полiтики. до кола цих принципiв можна вiднести такi:
1. Принцип законностi. Сутнiсть цього принципу стосовно фiнансово дiяльностi полягас в тому, що весь процес утворення, розподiлу та використання фондiв грошових коштiв досить докладно регламентусться нормами фiнансового права, дотримання яких забезпечусться можливiстю застосування до правопорушника засобiв державного примусу.
2. Принцип публiчностi фінансової дiяльностi. Цей принцип, зумовлений публiчною сутністю самих державних фінансiв, полягас в публiчному характерi фiнансової дiяльностi, пронизує й та вибудовує iншi принципи.
3. Принцип гласності. У процесi здiйснення фiнансової дiяльностi передбачається доведения до суспiльства, у тому числi й за допомогою засобiв масово iнформацiї, змiсту проектів правових актiв, звiтностi, результатiв ревiзiй та перевiрок фiнансової дiялъностi окремих суб’єктiв тощо.
4. Принцип плановостi. Кожна сфера фiнансової дiяльностi базується на основi фiнансово-планових актiв, вимоги стосовно яких закрiплено в нормативних актах. Цей принцип найбiльш повно реалiзується в прийняттi головного державного фiнансового плану - державного бюджету Украни, який є пiдставою для iнших планiв - мiсцевих бюджетiв, зведеного балансу доходiв та видаткiв (для мiнiстерств), балансу пiдприсмств. кошторису (для установ та органiзацій).
5. Принцип розподiлу функцiй представницьких та виконавчої влади. Цей розподiл здiйснюсться на пiдставi конституцiйного принципу розподiлу влади взагалi (ст. 6 Конституцй Украни).
6. Принцип прiоритетностi представницьких органiв влади перед виконавчими органами. Вiн є продовженням попереднього принципу і його зворотною стороною. Зазначенi два принципи нерозривнi i завжди проявляються одночасно.
7. Принцип прiоритетностi публiчних видаткiв по вiдношенню до доходiв бюджету Здiйснення державою функцiй не може ставитись у прямо пропорцiйну залежнiсть вiд розмiру доходу державного бюджету, і тому, визначаючи в прiоритетному порядку обсяг публічних видаткiв, вираховуються розмiри державних доходiв, необхiдних для фiнансовоi рiвноваги.
8. Принцип облiку та контролю. Цей принцип передбачає наявнiсть вiдповiдного масиву нормативних актiв, що встановлюють єдину методику бухгалтерського облiку, а також здiйснення спецiально уповноваженим на це органами контролю за утворенкям, розподiлом та використанням фiнансових ресурсiв. За загальним правилом, фiнансовому контролю пiдлягають процес використання державних коштiв, своєчаснiсть та повнота мобiлiзацi публічних ресурсiв, законнiсть доходiв та видаткiв рiзних елементiв фінансової системи, дотримання правил облiку та звiтностi.
У системi принципiв фiнансово дiяльностi держави можна також видiлити:
· принцип єдностi фiнансовоi діяльностi i грошовоi системи держави,
· принцип мiжгалузевого характеру фiнансової дiяльностi держави,
· принцип самостiйностi у встановлених чинним законодавством межах фiнансової дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування,
· принцип соцiальноi спрямованостi фiнансовоi дiяльностi держави,
· принцип фiнансовоi безпеки держави iншi принципи.
Спираючись на зазначенi принципи, держава надає фiнансовiй дiяльностi вiдповiдних правових форм i за допомогою правових норм наповнює правовим змiстом.
Оскільки фінансова діяльність - це процес, то він передбачає наявність певних стадій, які визначають особливості здійснення цієї діяльності.
1. На стадії формування централізованих і децентралізованих фондів створюють бюджетні фонди (Державного бюджету України й місцевих бюджетів), децентралізовані фонди.
2. Стадія розподілу коштів передбачає:
а) формування грошових фондів, що відбувається, наприклад, під час надходження коштів у бюджети (податок з доходів фізичних осіб, зокрема, після сплати поділяють на три частини, які надходять до місцевих бюджетів різних видів);
б) власне розподіл, що охоплює рух коштів, уже закріплених за окремими бюджетами, на фінансування державних завдань і функцій;
в) перерозподіл, який здійснюють через механізми непрямих податків, зборів, трансферних платежів.
3. На стадії використання державних коштів фінансову діяльність розподіляють за різними напрямами (галузями, регіонами тощо).
4. Завершальною стадією є контроль за рухом грошових фондів.
Цьому процесу притаманна певна своєрідність. Якщо перші три стадії руху грошових фондів і, відповідно, фінансової діяльності послідовно випливають одна з одної і закінчення однієї зумовлює початок наступної стадії, то контроль відрізняється певною подвійністю: з одного боку, він має наскрізний характер і його здійснюють на кожній стадії руху коштів, з іншого - він є підсумковим етапом у русі грошових ресурсів, що поєднує підсумково- звітні дії.
Фінансову діяльність можливо розглядати як правовідносини і з цієї позиції вона буде включати :
· суб’єктів - учасники фінансової діяльності (наприклад, органи, які здійснюють фінансову діяльність);
· об’єкти ( наприклад, фінанси, фінансові ресурси, гроші, фонди грошових ресурсів;
· Зміст - сукупність суб’єктивних прав та обов’язків учасників фінансової діяльності.
Поняття фінансів
Важливим об’єктом фінансової діяльності є фінанси. Поняття «фінанси» походить від фр. finance — сполучення усіх грошових коштів, які є в розпорядженні підприємства, держави, а також система їх формування, розподілу та перерозподілу.
Фінанси безпосередньо пов’язані з функціонуванням суспільних економічних відносин у процесі акумуляції, перерозподілу та використання централізованих та децентралізованих грошових фондів.
Суспільство під час еволюційного розвитку від товарообміну прийшло
до ринкових відносин, за яких грошові кошти є загальним еквівалентом, а
держава в своїй діяльності щодо управління економічними та соціальними
процесами стала вести облік доходів та видатків у грошовій формі, утворюючи різні грошові фонди. Фінанси — це не тільки грошові кошти. Це, насамперед, відносини між особами щодо утворення, перерозподілу та використання грошових фондів. Безумовно, фінанси та фінансові відносини — це грошові відносини, проте, не всі відносини щодо коштів є фінансовими. Так, грошові відносини, що виникають під час укладання договору купівлі–
продажу, поставки чи сплати адміністративних штрафів не є фінансовими та
взагалі регулюються іншими галузями права (цивільним, адміністративним
та ін.). Своєю чергою, фінанси поділяються на публічні та приватні. Предметом фінансового публічно-правового регулювання є не фінанси
взагалі як сукупність усіх коштів у державі, а тільки публічні фінанси, власником яких є держава й територіальні громади. Тому публічний аспект фінансів проводить межу між публічними та приватними фінансами, коли
останні регулюють диспозитивні норми й не є предметом фінансового права.
Державні фінанси —це система грошових відносин, що виникає разом із державою та нерозривно пов’язана з її існуванням і функціонуванням. За своїм матеріальним змістом державні фінанси є фондами грошових коштів. Необхідно усвідомлювати, що не діяльність держави сама по собі, а об’єктивні потреби суспільного розвитку зумовлюють наявність фінансів.
Централізовані фінанси відображають відносини, пов’язані з мобілізацією, розподілом і використанням грошових фондів, що надходять у розпорядження держави як суб’єкта публічної влади. За рахунок цих фондів
фінансуються видатки держави на капітальне будівництво, утримується вся невиробнича сфера: освіта, охорона здоров’я, спорт, оборонний сектор, правоохоронні органи та інше.
Децентралізовані фінанси утворюються в усіх галузях народного господарства. Суб’єкти господарювання незалежно від форми власності утворюють грошові фонди за рахунок власного прибутку.