ХІІ. Археологія Київської Русі

661. В якому столітті, за свідченнями літопису, завершився процес об’єднання східнослов’янських племен:

1. VIII ст.

2. кінець ІХ ст.

3. кінець Х ст.

4. середина Х ст.

 

662. Історія Київської Русі хронологічно охоплює період:

1. з ІХ до кін. ХІІІ ст.

2. з ІІХ до ХІІ ст.

3. з Х до ХІV ст.

4. з сер. ІХ до ХІІ ст.

663. Головним політичним центром Русі виступала місто:

1. Володимир

2. Львів

3. Київ

4. Галич

664. Які українські дослідники ХІХ—поч. ХХ ст. присвятили свої роботи Київській Русі:

1. С. Соловйов і М. Грушевський

2. М. Драгоманов і М. Костомаров

3. М. Грушевський і М. Костомаров

4. Д. Дорошенко і В. Ключевський

665. Спадкоємцем державно-політичних традицій Київської Русі у післямонгольський час стало князівство:

1. Київське

2. Галицько-Волинське

3. Сіверське

4. Переяславське

666. За яких князів Київська Русь досягла значного рівня економічного, політичного і культурного розвитку:

1. Святослава і Володимира Великого

2. Ігоря та Ольги

3. Ярослава Мудрого та Ізяслава

4. Володимира Великого і Ярослава Мудрого

667. Археологічні пам’ятки Київської Русі представлені:

1. селищами, городищами, капищами-жертовниками, могильниками

2. короткочасними поселеннями та могильниками

3. городищами і містами

4. стоянками та курганними могильниками

668. Які дослідники з’ясували первісне місцезнаходження Збруцького кам’яного ідола:

1. І. Русанова і Б.Тимощук

2. Б.Рибаков та І.Свєшніков

3. І.Свєшніков та І.Русанова

4. Б.Тимощук і Б.Рибаков

669. Наступницею Київської Русі за твердженням М.С.Грушевського була:

1. Галицько-Волинська держава

2. Київське князівство

3. Чернігово-Сіверська земля

4. Велике Володимирське князівство

670. Назвіть головне писемне джерело з історії Київської Русі:

1. Свідчення Аль-Масуді

2. Галицько-Волинський літопис

3. «Повість временних літ»

4. «Слово о полку Ігоровім»

 

671. На думку літописців та їх сучасників Руська земля знаходилась:

1. у Середньому Подніпров`ї

2. у Середньому Подністров`ї

3. у Нижньому Подніпров`ї

4. у Подунав’ї

672. Офіційною мовою Русі, якою писали літописи, видавалися князівські грамоти, тощо була:

1. українська мова

2. болгарська мова

3. російська мова

4. руська мова

 

673. Під впливом якої мови розвивалася руська мова:

1. болгарської

2. польської

3. чеської

4. словацької

674. Які племена платили Русі данину:

1. слов’янські

2. неслов’янські, північні племена (чудь, весь, меря і т.д.)

3. германські (гепіди, готи)

4. сарматські

 

675. Внаслідок якої навали Руська держава зазнала нищівного удару:

1. печенізької

2. половецької

3. аварської

4. монголо-татарської

676. Хто після монголо-татарської навали став верховним сюзереном руських земель:

1. хан Золотої Орди

2. польський король

3. литовський князь

4. московський князь

677. Площа більшості давньоруських городищ становила:

1. біля 1 га

2. біля 2 га

3. біля 3 га

4. біля 5 га

 

678. Для якого періоду Київської Русі характерні житла-напівземлянки стовпової або зрубної конструкції:

1. VII-VIII ст.

2. Х-ХІ ст.

3. ХІІ-ХІІІ ст.

4. ХIII-ХІV ст.

679. Яка споруда Київської Русі є однією з найвизначніших архітектурно-мистецьких споруд світу:

1. Десятинна церква

2. Спаський собор

3. Михайлівський Золотоверхий монастир

4. Софіївський собор

680. Важливим напрямом духовної культури Київської Русі була:

1. архітектура

2. писемність

3. містобудування

4. поховальні пам’ятки

681. На горі Богит, недалеко від міста Гусятин Тернопільської області, в ХІ-ХІІІ ст. знаходився важливий центр:

1. торгівлі

2. християнства

3. давньоруського язичництва

4. іконопису

 

682. В якому музеї зараз зберігається Збруцький ідол:

1. Київському етнографічному

2. Львівському історичному

3. Харківському історичному

4. Краківському археологічному

683. В якому році було знайдено кам’яну скульптуру Збруцького ідола:

1. 1840 р.

2. 1851 р.

3. 1848 р.

4. 1845 р.

684. Паралельне існування християнства і язичництва у ХІ-ХІІ ст. характерне для:

1. Києва

2. віддалених від Києва земель

3. Новгорода

4. усієї Київської Русі

685. Хто на поч. ХХ ст. здійснив перші розкопки давньоруських городищ України:

1. Ю.В. Глухаренко

2. В.В. Хвойка

3. М.Ю. Смішко

4. В.В. Сєдов

686. Де у Х – ХІІ ст. були споруджені системи оборонних фортифікацій – так звані змієві вали:

1. у Середньому Подніпров’ї

2. у Верхньому Подністров’ї

3. у Середньому Подністров’ї

4. на Волині

687. Хто з дослідників здійснив поділ городищ Київської Русі за соціальними ознаками (общинні центри, князівські фортеці тощо):

1. М.П. Кучера

2. Б.О. Тимощук

3. В.Б. Антоневич

4. В.М. Зубар

688. Що собою представляло місто у Київській Русі:

1. адміністративний, ремісничий і торговельний центр

2. поселення землеробів і скотарів

3. місце проживання племінного вождя

4. міст у Київській Русі не було

689. У часи Київської Русі кухонний посуд представлений:

1. горщиками і покришками

2. кухлями

3. мисочками

4. горнятками

690. Всього на території України у часи Київської Русі існувало городищ:

1. понад 50

2. понад 100

3. понад 500

4. понад 1000

691. До якого століття сучасна археологічна наука відносить початок історії Києва:

1. до кін. V ст. н.е.

2. поч. VІІ ст. н.е.

3. ХІІ ст. н.е.

4. сер. VІІІ ст. н.е.

692. Центральною частиною міста часів Володимира Святославича було:

1. Старокиївська гора

2. Михайлівська гора

3. Щекавиця

4. Замкова гора

 

693. Скільки в’їзних воріт мало «Місто Ярослава»:

1. одні

2. три

3. п’ять

4. десять

694. В якому році у центральній частині «Міста Ярослава» було споруджено Софіївський собор:

1. 1037 р.

2. 1018 р.

3. 1028 р.

4. 934 р.

 

695. Вкажіть три основні етапи розвитку стародавнього Києва:

1. ІІІ-V ст., V-X ст., ХІ-ХІІІ ст.

2. V-VIII ст., IX-X ст., XI-XIII ст.

3. V-X ст., XI-XII ст., XII-XIII ст.

4. VII-IX ст., X-XI ст., XI-XIII ст.

 

696. Перша літописна згадка про Переяслав належить до:

1. 907 р.

2. 923 р.

3. 804 р.

4. 964 р.

697. Яким князем було засновано м. Переяслав:

1. Ярославом Мудрим

2. Володимиром Мономахом

3. Ізяславом Ярославовичем

4. Володимиром Святославовичем

 

698. Коли було побудовано Михайлівський собор у Переяславі:

1. 1024 р.

2. 1089 р.

3. 1109 р.

4. 1054 р.

 

699. Назвіть дослідників давньоруського Вишгорода:

1. В. Хвойка, С. Гамченко, В. Баран, Л. Крушельницька

2. С. Березанська, І. Свєшніков, М. Смішко, М. Пелещишин

3. Б. Тимощук, В. Баран., Д. Козак, Р. Терпиловський

4. В. Довженок, М. Каргер, Б. Рибаков, П. Раппопорт

700. Вкажіть де знаходилося літописне місто Вишгород:

1. на р. Дніпро за 20 км на північний захід від Києва

2. на р. Дністер біля м. Галич

3. на р. Дніпро неподалік м. Черкаси

4. на р. Південний Буг біля м. Миколаїв

701.У якому році у Вишгороді розпочали будівництво кам’яного монументального храму на честь Бориса і Гліба:

1. 999-1154 рр.

2. 1062- 1110 рр.

3. 1108-1098 рр.

4. 1072-1115 рр.

702. Літописний Білгород знаходився:

1. на р. Західний Буг неподалік Буська

2. на р. Ірпінь неподалік Києва

3. на р. Дністер неподалік Кам’янця-Подільського

4. на р. Сіверський Донець біля Харкова

 

703. Яким часом датується літописна згадка про Білгород:

1. 580 р.

2. 1154 р.

3. 654 р.

4. 985 р.

 

704. В якому році виникає об’єднане Галицько-Волинське князівство:

1. 1187 р.

2. 1199 р.

3. 1074 р.

4. 1010 р.

 

705 За правління якого князя у Галичі споруджується Успенськийкафедральний собор:

1. Данила Романовича

2. Романа Мстиславовича

3. Ярослава Осмомисла

4. Лева Даниловича

706. Про кого з галицьких князів згадується у «Слові о полку Ігоровім»:

1. Ярослава Осмомисла

2. Романа Мстиславовича

3. Данила Романовича

4. Лева Даниловича

 

707. Назвіть дослідників давнього Галича:

1. І. Шараневич, Я. Пастернак, В. Ауліх, В. Баран

2. К. Гадачек, О. Черниш, Л. Крушельницька, М. Пелешищин.

3. Т. Сулімірський, М. Смішко, М. Брайчевський, П. Толочко

4. Б. Тимощук, І. Русанова, Д. Козак, Р. Терпиловський

708. Назвіть місцезнаходження давнього Галича:

1. на території сучасного Галича

2. біля с. Крилос на р. Луква

3. Біля сучасного Івано-Франківська.

4. біля сучасного с. Звенигород

709. Назвіть дослідника, який виявив поховання князя Ярослава Осмомисла біля Успенської церкви в Галичі:

1. І. Шараневич

2. Я. Пастернак

3. В. Ауліх

4. В. Баран

710. Яка з подій підірвала політичну та економічну могутність Галича:

1. навала орд хана Батия

2. навала рицарів тевтонського ордену.

3. Смерть князя Ярослава Осмомисла

4. Смерть Романа Мстиславовича

 

711. Хто з галицьких князів заснував м. Львів:

1. Ярослав Осмомисл

2. Роман Мстиславович

3. Данило Романович

4. Лев Данилович

 

712 Яким роком датується перша згадка про м. Львів:

1. 1188 р

2. 1250 р

3. 1256 р.

4. 1200 рр.

 

713. Де знаходилося літописне місто Пліснеськ

1. біля м. Сокаля на Львівщині

2. біля с. Звенигород на Львівщині

3. біля м. Галича на Івано-Франківщині

4. біля с. Підгірці на Львівщині

 

714. Назвіть дослідників, які проводили розкопки давньоруського Пліснеська:

1. І. Шараневич, В. Канівець, Л. Крушельницька

2. І. Старчук, В. Гончаров, М. Кучера

3. І. Свєшніков, М. Смішко, В Цигилик

4. Б. Тимощук, І. Русанова, Д. Козак

715. В якому році у Лаврентіївському списку літопису вперше згадується м. Звенигород:

1. 1056 р.

2. 1086 р.

3. 1096 р.

4. 1106 р.

716. У якому році і ким розпочалися археологічні дослідження Звенигорода:

1. у 1949 р. Верхньодністровською експедицією під керівництвом В.Барана.

2. у 1951 р. Західноволинською експедицією під керівництвом В.Ауліха

3. у 1953 р. експедицією Львівського історичного музею під керівництвом І.Свєшнікова

4. у 1960 експедицією Інституту археології під керівництвом П. Толочка

717. У якому році м. Чернігів вперше згадується у літописі:

1. 935 р.

2. 673 р.

3. 907 р.

4. 1017 р.

 

718. Хто з дослідників розпочав археологічні розкопки на території м. Чернігів

1. П.П.Толочко

2. В.Й.Довженок

3. Б.О.Рибаков

4. Д.Я.Самоквасов

719. В результаті яких подій другої чверті ХІІІ ст. економічний, політичний і культурний розвиток давньоруського Чернігова був підірваний:

1. навали половців

2. навали монголо-татар

3. навали рицарів-хрестоносців

4. міжусобиць князів

720. У якому письмовому джерелі знаходимо першу згадку про м. Новгород Сіверський:

1. у «Галицько-Волинському літописі»

2. у «Київському патерику»

3. у «Повчанні Володимира Мономаха дітям»

4. у «Слові о полку Ігоровім»