Нормативне закріплення та реалізація політичних прав громадян в конституційних актах Австрії, Австро-Угорщини та Російської імперій: порівняльний аналіз.
Австрійська та Австро-Угорська імперія.
У квітні 1848 р. під тиском революційного руху цісар Фердинанд 1 проголосив першу австрійську конституцію, яка містила деякі буржуазно-демократичні права і свободи громадян. Він скликав австрійський парламент, скасував кріпацтво, дозволив діяльність своєрідного тимчасового національного уряду –Головної Руської ради у Львові.
Але вже в березні 1849 р. імператор Франц-Йосиф оголосив антидемократичну нову конституцію, що закріплювала створення централізованої держави, в які влада зосереджувалася в руках імператора.
Імператорським патентом від 29 вересня 1850 р. для Галичини, як і інших провінцій, установлювалася крайова конституція, яка передбачала поділ краю на 3 округи і створення 3 окружних сеймів.
Патентом від 31 грудня 1851 р. загальнодержавна конституція і крайові конституції скасовувалися і поновлювалася необмежена влада імператора. Таким чином в Австрії було відновлено абсолютизм.
У 1867 р. абсолютна Австрійська монархія перетворилася на дуалістичну Австро-Угорську монархію. Країною управляв один монарх (австрійський) і два уряди, два двопалатні парламенти. Глава дуалістичної монархії Франц-Йосиф одночасно був імператором Австрії і Королем Угорщини. (Закарпаття входило до Угорщини, а Буковина і Галичина до Австрії). При цьому Австрійський рейхстаг (парламент) прийняв ще одну конституцію, яка діяла до 1918 р. у т.ч. і на укр.. землях, в Угорщині відновлено дію конституції 1848 р.
Російська імперія.Кодифікація права в Російській імперії. “Зібрання малоросійських прав” (1807 р.).
На більшості українських земель до 40-х років XIX ст. продовжувало діяти: Місцеве звичаєве право, Литовські статути, Збірники Магдебурзького права Російське законодавство. З метою приведення місцевих норм у відповідність із загальноімперським законодавством започатковано кодифікацію права: утворено кодифікаційну Комісію, яка згідно Імператорського Указу 1804 р. мала систематизувати всі нормативні акти, чинні в Російській імперії, у т.ч. на українських землях.
У 1807 р. групою підготовлено «Зібрання малоросійських прав 1807 р.» з метою упорядкування цивільно-правових норм Чернігівської й Полтавською губерній. Це був перший проект цивільного кодексу України, він не був офіційно затверджений, але широко використовувався практиками.
У 1826 році Комісія складання законів була перетворена в другий відділ царської канцелярії, результатом її роботи було те, щоУ 1840 р. на Лівобережжя та у 1842 р. на Правобережжя України поширено загальноімперську правову систему(цивільне й кримінальне законодавство).
1861 р.^ Маніфест Олександра II Оголошено скасування кріпацтва
1881 р. "Положення про заходи до охорони державного порядку та громадського спокою" На його підставі губернатори використовували такі види адміністративних стягнень, як штрафи, арешт, ув'язнення в тюрму або фортецю. До селян адміністративні стягнення в виді арешту застосовували земські начальники, посади яких були затверджені в 1889 році.
1905 р.^ Маніфест 17 жовтн�� Цар Микола II дарував усім підданим громадянські права і свободи(совісті, віросповідання, політичний плюралізм тощо)
На початку 20 ст. адміністративна законодавство спрямовувалося на обмеження громадянських свобод дарованих Маніфестом.
1905 р. Закон про вибори» Внесено зміни до Маніфесту 17 жовтня щодо виборних прав кожної верстви населення
1905 р. 1906 р. "Тимчасові правила про пресу" Були обмежені громадські свободи, проголошені Маніфестом. Забороняли публікації, які загрожували безпеці держави, закликали до страйків на підприємствах та припинення занять в учбових закладах, до організації заборонених законом зібрань тощо.
1906 р. "Тимчасові правила про товариства та спілки Заборонялися товариства, які мали мету, що суперечила громадській моралі, була заборонена кримінальним законом або загрожувала громадському спокою та безпеці.
1906 р. "Тимчасові правила про зібрання Практично виключали можливість проведення зібрань без дозволу поліції і присутності її представників, які в будь-яку мить могли їх припинити.