Рурська криза. Передумови Лондонської конференції

На кінець 1922 р. найгострішою проблемою між Німеччиною і країнами-переможницями було питання про репарації. Німеччина була не в змозі сплачувати визначені у 1921 р. суми. Скориставшись цим, у січні 1923 р. Франція і Бельгія ввели війська на територію Рурського вугільного басейну і Рурської області. Окупація Руру, де була зосереджена важка промисловість Німеччини, призвела до загострення економічної кризи в країні. Тисячі підприємців припинили роботу через відсутність сировини, зросло безробіття, посилилась інфляція. У відповідь на репресії окупаційної влади (штрафи, арешти, смертні вироки, депортація 130 тис. мирних жителів) населення Руру розпочало опір у формі саботажу і страйку. Зважаючи на катастрофічну економічну обстановку в Німеччині, новий канцлер Г. Штреземан зумів припинити «пасивний опір». Криза мала міжнародний характер, під час неї ні США, ні Велика Британія не підтримали Францію, не бажаючи її лідерства в Європі. Франція (як і Бельгія) змушена була вивести свої війська і дати згоду на перегляд репараційних зобов'язань Німеччини.

1.8 Лондонська конференція. Прийняття плану Дауеса.

За цих умов у липні 1924 р. в Лондоні була скликана конференція, яка схвалила доповідь, опрацьовану комісією експертів під керівництвом американського банкіра Ч. Дауеса (план Дауеса), який у 1925 р. став віце-президентом США. Цей план був спрямований на фінансову стабілізацію європейських країн, сприяння їх економічному розвитку та, відповідно, зростання ролі США в світовій економіці. Основні положення плану були такими:

Німеччина зобов'язалась вчасно виплачувати репарації;

Німеччина погодилась відкрити свій ринок для американських товарів;

Франція мала вивести свої війська з Руру;

завдяки запропонованому США кредиту для покриття перших платежів за репараціями Німеччині були гарантовані її виплати;

створювались умови для іноземних інвестицій в економіку Німеччини;

скасовувався міжнародний контроль над фінансами та економікою Німеччини.

Вирішення проблеми репарацій Німеччини за планом Ч. Дауеса

План був розрахований на те, що німецькі підприємства і фірми перенесуть свою зовнішньоекономічну діяльність у Східну Європу, насамперед у СРСР. США, Велика Британія і Франція мали намір таким чином позбутися потенційного конкурента в Європі.

План Дауеса, з одного боку, сприяв економічному розвитку європейських країн; з іншого - створив фінансову базу для зростання реваншизму в Німеччині, сприяв її експансії на Схід. Прийняття плану Дауеса було свідченням зміцнення позицій США в Європі та провалу домагань Франції встановити свою гегемонію на континенті.

План Юнга. Другий репараційний план для Німеччини був прийнятий у 1929 р. і мав назву «план Юнга», оскільки головою створеного Лігою Націй комітету експертів у справах вирішення репараційних питань став відомий американський бізнесмен, президент електротехнічного тресту О. Юнг. У серпні 1929 р. план Юнга був затверджений на міжнародній конференції в Гаазі. За новим репараційним планом розмір щорічних виплат був зменшений і визначений в 2 млрд марок на найближчі 37 років.

Відповідно до плану Юнга всі форми контролю над Німеччиною, її господарством і фінансами ліквідувалися. Для отримання кредитів і поділу репарацій був створений Банк міжнародних розрахунків, але його головна функція полягала у фінансуванні важкої і військової промисловості Німеччини. Було вирішено, що Німеччина знову матиме право керувати рейхсбанком та імперською залізницею. План Юнга сприяв зміцненню позицій великого капіталу, який пізніше привів до влади нацистів.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ДАТИ

10 квітня - 19 травня 1922 р. - робота Генуезької конференції

16 квітня 1922 р. - підписано договір між РРФСР і Німеччиною

20 листопада 1922 - 24 липня 1923 рр. - робота Лозаннської конференції

5-16 жовтня 1925 р. - робота Локарнської конференції

27 серпня 1928 р. - підписання пакту Бріана-Келлога

еми для обговорення в групах та дискусії:

 

Які рішення міжнародних конференцій, положення укладених угод і пактів сприяли поліпшенню міжнародної ситуації в 1920-ті рр., а які посилювали міжнародну напругу?

Які міжнародні угоди й ініціативи стали підґрунтям для реваншизму й зростання впливу нацизму в Німеччині?

Як Ви вважаєте, чи були в 1920-ті рр. реальні можливості запобігти розв'язанню нової світової війни?

 

Домашнє завдання:

1. У чому полягала проблема репарацій після Першої світової війни?

2. З якою країною Німеччина підписала в 1922 р. свій перший міжнародний договір?

3. Які дві країни стали ініціаторами підписання пакту Бріана-Келлога?

4. Назвіть головні положення Рапалльського договору.

5. Чому Генуезька конференція завершилась фактично безрезультатно?

6. Назвіть основні рішення Лозаннської конференції.

7. Які основні положення передбачав план Дауеса?

Тема № 3

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАлу