США ТА КАНАДА У 1945 P.— НА ПОЧАТКУ XXIСТ. 3 страница

Повне зняття блокади.
Просування лінії фронту на 220-
280 км на захід________________

Розгром німецького угруповання під Житомиром, Кіровоградом, Рівне, Луцьком, Нікополем і Кри- вим Рогом

Визволення Чернівців.

Вихід на державний кордон

з Чехословаччиною та Румунією

Розгром німецького угруповання в Криму

Звільнення більшої частини Ка­релії.

Вихід Фінляндії з гітлерівської
коаліції______________________

Звільнення Білорусі, частини

Литви, Латвії.

Початок визволення Польщі_____

Визволення Прибалтики

Розгром німецької групи армій «Північна Україна»

20-29 серпня Ясько-Кишинівська Розгром німецької групи армій
1944 р._____ операція_________ «Південна Україна»_____________

Завдання

Знайдіть на карті географічні об'єкти з названими військовими операціями.


Тема 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни



Робота з діаграмою

БЕЗПОВОРОТНІ ВТРАТИ ВІЙСЬК під час проведення військових операцій 1944 р. (тис. осіб)

D В







-13

Корсунь- Кримська «Багратіон» Львівсько- Яссько- Прибал-
Шевченків- Сандомир- Кишинів- тійська

ська ська ська


Радянські війська Німецькі війська


Полонені (німецькі)


Запитання

Визначте за даними діаграми особливості військових подій 1944 р.

Учитель. Наприкінці 1944 р. територію СРСР було звільне­но. Радянська армія вступила на територію Європи.

1944 р. — рік визволення Європи від нацизму і фашизму.

У Румунії 23 серпня 1944 року стався державний переворот проти Антонеску. Румунія оголосила війну Німеччині. У Бухарес­ті розпочалося повстання. 31 серпня радянські війська увійшли до Бухареста. Румунська армія перейшла на бік СРСР. 22 вересня радянські війська досягли румуно-угорського кордону. Майже вся Румунія була звільнена.

5 вересня 1944 року Радянський уряд оголосив, що він вступає у війну з Болгарією. 8 вересня радянські війська вступили на те­риторію Болгарії. 9 вересня в Софії почалось повстання. 9 вересня радянська армія призупинила просування в Болгарії, яка через де­який час оголосила війну Німеччині. Жоден радянський солдат не загинув.

28 вересня розпочався наступ на Белград спільно з силами НВАЮ, болгарської армії. 14 жовтня почались бої за Белград, який було звільнено 20 жовтня. В результаті операції втрати сторін ста­новили: з німецької сторони — 26 тис, антифашистських сил — 7 тисяч.


Зо


Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Із 6 до 28 жовтня проводилась Дебреценська операція, у резуль­таті якої була звільнена Східна Угорщина. 29 жовтня почався на­ступ на Будапешт. 2 листопада радянські війська підійшли до міс­та, але захопити його не вдалось. Почалося оточення Будапешта. Проте лише 13 лютого 1945 р. Будапешт було взято. Було вбито і полонено 180 тис німецьких солдат і офіцерів. Втрати радянської армії становили від 80 до 100 тис.

У липні 1944 р. на території Польщі, визволеній радянськими вій­ськами, був створений Польський комітет національного визволен­ня. Спираючись на Червону Армію і Першу Польську армію у СРСР, ПКНВ не допустив до влади представників емігрантського уряду.

1 серпня 1944 р. Армія Крайова підняла повстання у Варшаві. Радянська Армія зупинила наступ і не допомогла повстанцям.

2 жовтня повстання припинилось. Всі повстанці були знищені або потрапили в полон. 150 тис. мирних варпіавян було знищено, 520 тис. — вигнано з міста.

Робота з джерелом інформації

Із листа Й. Сталіна В. Черчіллю 16 серпня 1944 р.

«Після бесіди з П. Миколайчиком я наказав, щоб командуван­ня Червоної Армії інтенсивно скидало зброю в район Варшави. Бу­ло також скинуто парашутиста-зв'язкового, котрий, як доповідає командування, не досяг мети, оскільки був убитий німцями.

Надалі, ознайомившись ближче з варшавською справою, я пе­реконався, що варшавська акція є безглуздою, страшною авантю­рою, яка коштує населенню великих жертв. Цього не сталося б, якби радянське командування було поінформоване до початку вар­шавської акції і якби поляки підтримували з останнім контакт.

За становища, що склалося, радянське командування дійшло висновку, що воно повинно відмежуватися від варшавської аван­тюри, бо не може нести ані прямої, ані непрямої відповідальності за варшавську акцію».

Запитання

1. Яку позицію посіло радянське керівництво щодо польського повстання?

2. Які це мало наслідки для польського народу?

Учитель. 12 січня 1945 р. розпочалась Вісло-Одерська опе­рація. До 3 лютого була звільнена територія вся Польща та за­хоплений плацдарм на Одері. Ця операція увійшла в історію як найшвидша. Втрати німців становили 250 тис, радянських військ — 45 тис. осіб.


Тема 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни



Робота з таблицею

Учні за розповіддю вчителя складають таблицю.

ВИЗВОЛЕННЯ КРАЇН ЄВРОПИ


Країна

Румунія

Болгарія

Югославія

Польща

Угорщина

Чехословаччина


Дата звільнення Серпень 1944 р. Вересень 1944 р. Жовтень 1944 р. Лютий 1945 р. Квітень 1945 р. Травень 1945 р.


V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Що таке рух Опору? Який характер він мав?

2. Які верстви населення і чому брали участь у русі Опору?

3. Назвіть країни, у яких рух Опору був масовим.

4. Внаслідок яких операцій 1944 р. була звільнена територія СРСР?

5. У яких країнах було повалено фашистський режим?


VI.

1. 2.


Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготувати повідомлення: «В. Черчілль», «Ф. Рузвельт», «Й. Сталін», «Г. Жуков», «К. Рокоссовський», «ПІ. де Голль», «Д. Ейзенхауер», «О. Василевський».


УРОКИ 5-6

Завершення та підсумки війни. Світ після Другої світової війни

Мета: охарактеризувати значення та підсумки відкриття дру­гого фронту в Європі, сформувати в учнів цілісне уявлення про перебіг воєнних подій у 1945 p., приділити особливу увагу Бер­лінській конференції, показати розгром Японії; охарактеризувати підсумки, наслідки та уроки Другої світової війни, висловлювати судження щодо зміни ролі чоловіка і жінки в умовах війни, пояс­нити причини створення ООН; уміти складати політичні портрети



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


визначних військових і політичних діячів; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, критично мислити; встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, працювати з різноманітними істо­ричними джерелами інформації; виховувати патріотичне ставлен­ня до свого народу, зацікавленість історією. Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Які території були звільнені військами союзників у 1943 p.?

2. Розкрийте основні напрямки наступальних операцій радян­ських військ у 1944 р. і оцініть їх наслідки.

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Якщо капітуляція Італії започаткувала розпад ні­мецького союзницького блоку поклала, то в результаті виходу Ра­дянської армії на західні рубежі СРСР і перенесення її бойових дій у Центральну і Східну Європу цей блок був приречений на остаточ­ний розпад. Важливу роль у визволенні країн і народів Європи від нацизму відіграли й війська інших членів антигітлерівської коа­ліції.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Тегеранська конференція.

Відкриття Другого фронту у Європі

Учитель. Корінний перелом у ході Другої світової війни по­ставив перед країнами антигітлерівської коаліції питання про ор­ганізацію остаточного розгрому Німеччини та її союзників. 29 лис­топада — 1 грудня 1943 р. в Тегерані в умовах суворої секретності відбулася конференція глав трьох найбільших союзних держав. Ф. Рузвельт, Й. Сталін і В. Черчілль зібралися разом, щоб остаточ­но погодити плани ведення війни, а також щоб прискорити розгром Німеччини та її сателітів.

Рішенням Тегеранської конференції стало відкриття Другого фронту в Європі. США і Велика Британія зобов'язались у травні 1944 р. висадити десант у північній Франції й утворити Західний фронт. Натомість СРСР зобов'язувався після капітуляції Німеччи-


Тема 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни



ни вступити у війну з Японією. Союзники погодилися спільно пра­цювати як для досягнення перемоги, так і в післявоєнний період з метою забезпечення тривалого миру.

Учні записують дати військових подій у Західній Європі.

Відкриття Другого фронту в Європі

6 червня 1944 р. спільні війська США, Великобританії и Кана­ди висадились в Нормандії.

Під час висадки було вбито до 5 тис. солдат і офіцерів союзників. До 12 червня було розширено плацдарм, на якому було зосере­джено 16 дивізій союзників. Проти них німці задіяли 12 диві­зій. 29 червня був захоплений Шербур.

Втрати за період с 6 червня до 24 липня становили у союзни­ків — 122 тис, а у німців — 117 тис. чоловік.

6 червня 1944 р. — відкриття Другого фронту — початок опера­ції «Оверлорд» — висадка союзників у Північній Франції (вер­ховний головнокомандувач — генерал Д. Ейзенхауер, команду­вач сухопутними силами — генерал Б. Монтгомері).

15 серпня 1944 р. — початок операції «Енвіл» — десантування союзників на півдні Франції.

Боячись потрапити в оточення, німецькі війська у Південно-Західній та Південній Франції почали відступати.

25 серпня — капітуляція німецьких військ у районі Парижа. Прибуття до столиці генерала Ш. де Голля. Розпочалася завершальна стадія війни в Європі.

4 вересня було захоплено Антверпен.

17 вересня 1944 р. почалась Голландська операція — найбільша десантна (100 тис. десантників) операція.

Вона була невдалою. Прорвати оборону не вдалось. Наступ упо­вільнився. Загинуло 18 тис. союзників.

У грудні 1944 р. німці завдали удару союзникам в Арденнах, який було зупинено тільки в кінці січня. Німці почали переки­дати війська на Східний фронт, де відбувалась Вісло-Одерська операція.

Робота з діаграмами Див. с. 34.

Запитання

Яка з цих битв мала вирішальне значення в ході війни?



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


 


Кількість убитих під час Вісло-Одерської операції (тис. осіб)


Кількість убитих під час Арденнської операції (тис. осіб)




 



Німецькі війська Радянські війська Німецькі війська Союзники

Учитель. 13 січня почався наступ у Східній Пруссії, який тривав до 25 квітня. Втрати Німеччини вбитими та полоненими становили до 400 тис, втрати радянських військ — 150 тис. осіб.

13 лютого був узятий Будапешт.

Із лютого бойові дії були перенесені на територію Німеччини. Берлін почав готуватися до оборони.

►► Роль визначних військових, державних та політичних діячів у перемозі над нацизмом та фашизмом

Повідомлення учнів

Учні отримали випереджальне завдання підготувати повідо­млення про видатних політичних і військових діячів: У. Черчілля, Г. Жукова, Й. Сталіна, Ф. Рузвельта, О. Василевського, К. Рокос-совського, Ш. де Голля, Д. Ейзенхауера.

Запитання

1. Яку роль відіграли ці політичні і військові діячі в історії своїх країн?

2. Чи міг би змінитися хід історії, якби їх не було?

►► Завершення та наслідки війни

Робота з таблицею

ЯЛТИНСЬКА (КРИМСЬКА) КОНФЕРЕНЦІЯ (4—11 лютого 1945 р.) за участі У. Черчілля, Й. Сталіна, Ф. Рузвельта


Німецьке питання

Визначено зони майбут­ньої окупації Німеччини військами СРСР, Велико­британії і Франції. Бер­лін — особливий район, який мали окупувати вій­ська чотирьох держав


Польське питання

1. Західний кор­дон Польщі визначався по річках Одеру і Нейсе


Японське питання

СРСР зобов'язувався вступити у війну з Японією не пізні­ше ніж через три мі­сяці після розгрому Німеччини за умови повернення


Тема 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни



 


у складі СРСР. і спільну з Китаєм
рання воєнних злочинців Питання про створення міжнародної організації та інші Прийнято рішення про скликання установчої конференції ООН для вироблення статуту організації. Визначені основні принципи діяль­ності організації, її структура. Прийнято «Декларацію про визволення Європи», у якій було за­явлено, що союзні держави будуть узгоджувати свої дії в ході розв'язання політичних та економічних проблем визволеної Європи

4.

2.


Німецьке питання

Управління Німеччиною мала здійснювати Контр­ольна Рада союзників, до складу якої входили головнокомандувачі оку­паційних військ. Німеччина мала сплатити 20 млрд дол. репарацій. Досягнуто домовленість про роззброєння та роз­пуск збройних сил Ні­меччини, встановлення контролю над військовою промисловістю, заборону нацистських партій, пока-


Польське питання

2. Західна Укра­їна і Західна Білорусія залишалися

СРСР по­годжувався визнати поль­ський Тим­часовий уряд національної єдності, який мав провести в країні вільні вибори


Японське питання

Південного Саха­ліну, Курильських островів, прав на оренду Порт-Артура

експлуатацію заліз­ниць у Маньчжурії


Учитель. Світ вступив у 1945 р. Друга світова війна точила­ся вже 4,5 року. Поразка Німеччини була очевидною. Але легких перемог не було і 1945-го. Наприкінці березня 1945 р. союзники почали операцію з форсування Рейну і захоплення Рура, яка за­кінчилась 17 квітня. Після цієї поразки німецькі війська майже не чинили опору на Західному фронті, до того ж у них не було підго­товлених позицій, де можна було б цей опір організувати. Війська союзників швидко просувались на схід, і 18 квітня їх передові час­тини вийшли до Ельби. 26 квітня в районі Торгау відбулася зустріч американських і радянських військ. Тим часом радянські війська завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював 2 травня.

Найбільш драматичною сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція.

Вправа «Лінія цінностей»

У кожного учня на парті аркуш клейового паперу. На дошці про­ведена лінія, з обох сторін від якої висять таблички «Ні» і «Так».



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Учитель просить учнів визначитися, відповівши на запитання: «Чи виправданим був штурм Берліна?» Учні повинні прикріпити свій аркупі паперу на ту позицію, яка відповідає їх ставленню від чіткого «Ні» до чіткого «Так», обираючи також і проміжні позиції. Відстань аркуша від таблички означає позицію учня. Декількох учнів просять прокоментувати свій вибір.

Робота з документами

Маршал Г. Жуков

«Боротьба за Берлін ішла не на життя, а на смерть. Із глибин матінки Росії... прийшли сюди наші люди, щоб завершити справед­ливу війну з тим, хто зазіхнув на свободу їхньої Батьківщини... Всі прагнули вперед... щоб здійснити важливу справу — встановити Прапор Перемоги у Берліні».

Маршал В. Чуйков

«Ми розуміли, що там, у центрі Берліна, зарилися у кам'яних руїнах не просто солдати, що там зосередилися фашистські мані­яки, злочинці, у яких руки по лікоть в крові. їм було байдуже, де помирати — у Берліні під кулями радянських військ чи з лави під­судних іти на смертну кару».

Генерал Дж. Маршалл, начальник штабу армії США «Своєю перемогою у Берлінській операції радянські війська за­вдали блискавичного удару по гітлерівській воєнній машині. Втра­тивши головний військовий, економічний і політичний центр, Ні­меччина була позбавлена можливості чинити опір... Штурм столиці нацистської Німеччини — одна з найскладніших операцій радян­ських військ у ході Другої світової війни».

Запитати в учнів, чи ніхто не змінив свою думку. Якщо такі є, вони можуть поміняти місцями свої аркуші на лінії цінностей і по­яснити причину, чому вони змінили свою позицію.


Особовий склад Гармат та мінометів Танки Літаків


Радянські війська

2,5 млн 40 тис. 6 тис. 7,5 тис.


Німецькі війська

1 млн 10 тис. 1,5 тис. 3,3 тис.


Запитання

1. Якими силами здійснювався наступ на Берлін?

2. Чи згодні ви із думкою, що великих втрат можна було уникнути, якби Берлін взяли б в облогу, а не здійснювали штурм міста?


Тема 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни



Учитель. 2 травня Берлін капітулював.

8 травня був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.

9 травня звільнена Прага — столиця Чехословаччини.

24 червня відбувся Парад Перемоги на Красній площі в Москві.

Потсдамська конференція

Потсдамська конференція (17 липня — 2 серпня 1945 p.): Й. Ста­лін, Г. Трумен, який став президентом СІЛА після смерті Ф. Руз­вельта, У. Черчілль (з 28 липня — новий прем'єр-міністр К. Еттлі).

Робота з таблицею

ПОТСДАМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ

Польське Японське
питання питання
Кордони Підтвер-
Польщі вста- джено
новлювали умови
згідно з до- вступу
мовленостями, СРСР
досягнутими у війну

Німецьке питання

1. Узгоджені й ухвалені загальні принци­пи окупаційної політики: денацифіка­ція, демілітаризація, демократизація, декартелізація. Створення Міжнародно­го трибуналу для покарання головних воєнних злочинців.

2. СРСР було передано території колишньої на Ялтинській з Японією Східної Пруссії з містом Кенігсбергом конференції

Питання мирних договорів із союзниками Німеччини

Створення постійного органу — Ради міністрів закордонних справ (США, СРСР, Великобританії, Франції, Китаю) для узгодження питань, що були предметом спільного інтересу. РМЗС насамперед мала підготу­вати проекти мирних договорів з Італією, Болгарією, Румунією, Угор­щиною і Фінляндією

Запитання

1. Які три основні питання було розглянуто на Потсдамській кон­ференції?

2. Які доповнення ухвалили з німецького питання?

Учитель. Не менш важливими на конференції були питан­ня кордонів: Польщі переходив Західний район Східної Пруссії, з Данциґом (Ґданськом) і Штеттіном (Щецином); СРСР передава­лася Східна Пруссія з Кенігсбергом.

Радянський Союз домігся від союзників визнання своїх кор­донів станом на 22 червня 1941 p., тобто усіх територіальних при­дбань, що були наслідком таємних угод з Німеччиною. Загалом від Німеччини відійшло 24 % довоєнних територій.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Робота з картою

Покажіть на карті ці території.

Учитель. На конференції розв'язували питання й про розподіл морського флоту країн-агресорів між країнами-переможницями, про розміри репарацій (відшкодування). Так, із загальної, суми в 20 млрд доларів 50 % повинен був отримати Радянський Союз, причому було вирішено компенсувати цю суму за рахунок промислового устатку­вання, що було вивезено з Німеччини до СРСР. За рішенням конфе­ренції мільйони німців з колишньої Пруссії, нових польських земель, Чехословаччини і Угорщини мали переселитися до Німеччини.

Було також узгоджено питання репатріації військовополоне­них з різних зон окупації.

Робота над поняттями

Капітуляція — припинення війни та визнання себе пе­реможеним на умовах, запропонованих переможцем.

Демілітаризація — роззброєння.

Денацифікація — заборона нацистської партії.

Декартелізація — заборона монополістичних об'єд­нань.

Учитель. СРСР 5 квітня заявив про розрив договору про ней­тралітет з Японією, а 9 серпня 1945 р. вступив у війну з Японією. На Далекий Схід було перебазовано 4 армії чисельністю 1,5 млн осіб.

Головний удар був спрямований проти Квантунськоі армії, роз­ташованої в Маньчжурії. Внаслідок Маньчжурської операції Кван-тунська армія була розгромлена. Було знищено (за різними дани­ми) від 21 тис. до 83 тис. японців та взято в полон від 640 тис. до 2 млн солдатів і офіцерів японської армії. Втрати радянської сторо­ни становили 9-20 тис. осіб.

Капітуляція армії почалась 20 серпня.

Робота з підручником

За текстом підручника учні складають хроніку війни з Японією. Хроніка війни з Японією

5 квітня 1945 р. — денонсування радянським урядом пакту про нейтралітет з Японією.

6 та 9 серпня 1945 р. — ядерне бомбардування СІЛА японських міст Хіросіма та Нагасакі.

8 серпня 1945 р. — початок бойових дій радянських військ під ко­мандуванням О. Василевського проти Квантунської армії Японії.


Тема 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни



14 серпня 1945 р. — рішення японського уряду про капітуляцію.

1 вересня 1945 р. — висадження радянського десанту на півдні Курильської гряди.

2 вересня 1945 р. — підписання Акта про беззастережну капі­туляцію Японії.

Після капітуляції Японії завершилася Друга світова війна.

Підсумки війни. Створення ООН. Нюрнберзький та Токійський процеси над воєнними злочинцями

Робота з таблицею

ЛЮДСЬКІ ВТРАТИ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ


СРСР СІЛА

Англія

Франція

Бельгія

Нідерланди

Норвегія

Польща

Югославія

Китай

Німеччина

Італія

Японія

Фінляндія


Країна


Втрати

27 млн осіб

297 тис. осіб

335 тис. осіб

373 тис. осіб

100 тис. осіб

256 тис. осіб

13 тис. осіб

4,0-6,6 млн осіб

1,7 млн осіб

Близько 20 млн осіб

13 млн осіб

373 тис. осіб

2,23 млн осіб

90 тис. осіб


Робота з діаграмами

ПОРІВНЯННЯ ПЕРШОЇ І ДРУГОЇ СВІТОВИХ ВІЙН






П



 


Перша світова війна

Друга світова війна


Кількість Кількість загиблих Військові сили
воюючих країн (млн осіб) (млн осіб)



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


 


ПОРІВНЯННЯ ВИТРАТ НА ВЕДЕННЯ ПЕРШОЇ І ДРУГОЇ СВІТОВИХ ВІЙН Перша світова

 

 

Матеріальні збитки (млрд дол.)


180,5

Прямі воєнні витрати (млрд дол.)


 


війна

Друга світова війна


Запитання

Порівняйте Першу і Другу світові війни за даними діаграми і зробіть відповідні висновки.

РОЛЬ СРСР ТА ЙОГО СОЮЗНИКІВ у знищенні воєнних сил держав-агресорів (у %)

СРСР

Союзники






Людські Літаки Танки Артилерія

втрати

ФІНАНСОВІ ВТРАТИ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (млрд дол.)

 

 

 

 

 

 

 

 

     
           
       
     
   

СРСР Німеччина СІЛА Велико- Франція Японія

британія

Запитання

Які висновки можна зробити з даних діаграм?

Робота з таблицями Див. с. 41.

Запитання

1. Яка країна зазнала найбільших втрат серед мирного населення порівняно з усім населенням (%)?

2. Яка країна зазнала найбільших втрат солдатів порівняно з усім населенням (%)?


Тема 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни



ЛЮДСЬКІ ВТРАТИ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ


яз •З

■а

а


Рч О Рн О


а] Я Я

V

ф


Й

В

А

ч

о

В


. к

я gv 5

M

A Ю


 


ч

й

н


И

•рЧ

РЗ Я

Ч и

о


я о в


й


Я

її

Я

я Є


Втрати 10 500 3250 664 357 405 242 305 1270 1324 213

солдат

(тис. осіб)

Вбито 15 760 1760 5440 92 9 750 1400 580 16 200 350

мирного

населення

(тис. осіб)

НАСЕЛЕННЯ В 1939 р. (млн осіб)


           
     

й я я CDS ■ |Ч В

й

w

Населення


 

й ч О В
0 о
»я й Е-і Я И
о к я ч О) PQ
di­rt ч о о
Я •іН Е-і
Рч U Рч О
Я й Я ю

ег

О в

я

Й ft

Є

170 69,6 34,7 47,7 131 44,4 15,4 71 517 41,3