США в 90-х роках XX ст. — на початку XXI ст. 4 страница

Європейська інтеґрація — процес утворення нового типу міждержавних відносин, що розпочався після Другої світової війни і забезпечив країнам Західної Європи високі темпи економічного розвитку, соціально-політичну стабіль­ність та безпеку.

Робота з джерелами інформації

Інтеґраційні процеси у Європі у другій половині XX ст. 1948 р. — створення Оборонної Організації Західноєвропей­ського Союзу — ЗЄС (увійшли Бенілюкс, Велика Британія, Франція).

У 1949 р. утворення НАТО — військово-політичного союзу під егідою СІЛА (спочатку увійшло 12 країн).

1952 р. — угода про створення «європейської армії» як опори НАТО.

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

5 травня 1949 р. — утворення Ради Європи (міжнародної між­урядової організації, до якої увійшли 23 країни. Головні орга­ни якої МЗС, Парламентська Асамблея, при Раді діють Комісія з прав людини і т. ін.

ОБСЄ (виникла в результаті нарад з питань безпеки і співробіт­ництва в Європі — перша відбулася у Гельсінкі в 1975 p.). 1951 p. — створення ЄОВС (Європейське об'єднання вугілля і сталі).

1957 р. — створення Євроатому (співробітництво країн у галузі ядерних досліджень і використання атомної енергії). 1957 р. — створення ЄЕС — Європейської Економічної Спільно­ти («Спільний ринок») з метою усунення всіх обмежень в тор­гівлі, ліквідації перешкод для вільного переміщення «осіб, капіталів і послуг», уніфікації податкових систем, створення валютного союзу.

1967 р. — злиття ЄОВС, Євроатому і ЄЕС в ЄС (Європейський Союз).

Із 1988 р. — розробка проекту нового договору про ЄС. 1992 р. було підписано Маастрихтський договір, що передбачав створення ЄС як економічного, валютного і політичного союзу в три етапи.

Органи ЄС: Рада Міністрів, Європарламент, Євросуд. 9 листопада 1995 р. Україна стала 37 членом Ради Європи.

Завдання

Розподіліть інтеграційні процеси за напрямами: політична, військова, економічна інтеграція.

Учитель. Процес розвитку і перетворення цих європейських співтовариств на сучасний Європейський Союз відбувався піляхом, по-перше, передачі все більшого числа функцій управління на над­національний рівень (поглиблення) і, по-друге, збільшення числа учасників інтеграції (розширення).

Виконавча владаЗаконодавча влада_____ Судова влада

Європейська Комісія Рада Європей- Європейський Суд Європей-

___________________ ського Союзупарламентського Союзу

Законотворча ініціа- Розв'язує за- Розв'язує за- Забезпечує од-

тива. конодавчі та бю- конодавчі та номанітність

Виконання бюджету, джетні питання, бюджетні пи- у інтерпрета-

Спостерігає за вико- Укладає міжна- тання. ції європей-

нанням європейських родні договори Контролює ських законів

законів та бюджетів Комісію

Тема 3. Країни Західної Європи (1945 р. — початокXXI ст.)

Робота з таблицею

КРАЇНИ ЧЛЕНИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Грецька Республіка

Королівство Данія

Республіка Естонія

Республіка Ірландія

Королівство Іспанія

Італійська Республіка

Республіка Кіпр

Латвійська Республіка

Литовська Республіка

Велике Герцогство Люксембург

Республіка Мальта

Королівство Нідерландів

Федеративна Республіка Німеччина

Республіка Польща

Португальська Республіка

Румунія

Республіка Словаччина

Республіка Словенія

Республіка Угорщина

Фінляндська Республіка

Французька Республіка

Чеська Республіка

Королівство Швеція

Дата вступу 1 січня 1995 25 березня 1957 1 січня 2007

1 січня 1981 1 січня 1973 1 травня 2004 1 січня 1973 1 січня 1986 25 березня 1957 1 травня 2004 1 травня 2004 1 травня 2004 25 березня 1957 1 травня 2004 25 березня 1957 25 березня 1957 1 травня 2004 1 січня 1986 1 січня 2007 1 травня 2004 1 травня 2004 1 травня 2004 1 січня 1995 25 березня 1957 1 травня 2004 1 січня 1995

Столиця

Відень Брюссель Софія Лондон

Афіни

Копенгаген

Таллінн

Дублін

Мадрид

Рим

Нікосія

Рига

Вільнюс

Люксембург

Валетта

Амстердам

Берлін

Варшава

Ліссабон

Бухарест

Братислава

Любляна

Будапешт

Гельсінкі

Париж

Прага

Стокгольм

Завдання

1. Покажіть ці країни на карті.

2. Випишіть країни у порядку їх вступу до Європейського Союзу.

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Висновок.Від перших повоєнних років в Європі переважали інтеграційні процеси — спочатку полюсні, а після розпаду так зва­ного «соціалістичного табору» — переважно єдині у своїй спрямо­ваності.

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Наведіть факти, які доводять, що в Італії в 50-60-х роках стало­ся «економічне диво».

Підсумок. Суспільно-економічний розвиток Італії другої поло­вини XX — початку XXI ст. характеризувався економічними спа­дами, які змінювалися періодами піднесення. Це служило підґрун­тям для політичного життя країни, яке характеризувалось частими змінами урядів, створенням і розпадом політичних коаліцій. Проте Італія досягла й міцно тримає стабільно високий рівень розвитку, є повноправним членом «Великої сімки» найвпливовіших держав світу.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

УРОК 16

Урок узагальнення

Мета:узагальнити матеріал тем: «СІЛА та Канада у 1945 — на початку XXI ст.», «Країни Західної Європи (1945 — початок XXI ст.)»; характеризувати становище країн Північної Америки та Західної Європи у повоєнний період, особливості їх економічного, соціального та політичного розвитку; описувати роль провідних по­літичних діячів цього періоду ПІ. де Голля, Ж. Ширака, М. Тетчер, Т. Блера, Г. Колля, Є. Берлусконі; визначати сутність німецького та італійського «економічного дива», основні складові тетчеризму, «третього шляху» Т. Блера, пояснювати передумови та наслідки об'єднання Німеччини, причини трансформації Британської коло­ніальної імперії, причини встановлення П'ятої Республіки, аналі­зувати інтеграційні процеси в Європі та участі в них України; тлу­мачити та застосовувати поняття і терміни.

Тип уроку:урок узагальнення й систематизації.

Тема 3. Країни Західної Європи (1945 р. — початокXXI ст.)

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

Іі. Основна частина уроку

Урок відбувається у формі бесіди за нижченаведеними питан­нями і завданнями.

1. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США на­прикінці 40-х років XX ст.

2. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США в 50-ті роки XX ст.

3. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США в 60-ті роки XX ст.

4. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США в 70-ті роки XX ст.

5. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США у 80-ті роки XX ст.

6. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США в 90-ті роки XX ст.

7. Охарактеризуйте економічне і політичне становище США в пер­шому десятиріччі XXI ст.

8. Які зміни сталися у зовнішній політиці США у 60-ті роки XX ст.?

9. Які зміни сталися у зовнішній політиці США у 80-ті роки XX ст. порівняно з 70-ми роками?

10. Які чинники визначали зміст зовніпіньої політики США у 90-ті роких XX ст.?

II. Охарактеризуйте зовнішню політику США останнього десяти­
ліття.

12. Назвіть президентів США після Другої світової війни і вкажіть дати їх перебування на посаді президентів.

13. Хто з них були демократами, а які — республіканцями?

14. Охарактеризуйте становище Канади у другій половині XX ст.

15. Охарактеризуйте етапи становлення й розвитку українсько-американських відносин.

16. Охарактеризуйте етапи становлення й розвитку українсько-канадських відносин.

17. Покажіть на карті країни Європейського Союзу.

18. Покажіть на карті зони окупації в Європі після Другої світової війни.

19. Яким було становище Німеччини в кінці 40-х років XX ст.?

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

20. У чому сутність німецького «економічного дива»?

21. Якими були передумови та наслідки об'єднання Німеччини?

22. Якими були причини трансформації Британської колоніальної імперії?

23. Назвіть основні складові тетчеризму.

24. У чому сутність «третього шляху» Т. Блера?

25. У чому сутність італійського «економічного дива»?

26. Які були причини встановлення П'ятої Республіки?

27. Назвіть складові зовнішньої політики Європейського Союзу на­прикінці XX — поч. XXI ст.

28. На які етапи можна поділити процес європейської інтеграції?

29. Визначте основні пріоритети внутрішньої політики ЄС.

30. Яку участь бере Україна в інтеґраційних процесах в Європі?

31. Охарактеризуйте діяльність Ш. де Голля, навівпіи по п'ять основних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.

32. Охарактеризуйте діяльність Ж. Ширака, навівши по п'ять основних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.

33. Охарактеризуйте діяльність М. Тетчер, навівпіи по п'ять осно­вних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.

34. Охарактеризуйте діяльність Т. Блера, навівши по п'ять осно­вних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.

35. Охарактеризуйте діяльність Г. Колля, навівпіи по п'ять осно­вних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.

36. Охарактеризуйте діяльність С. Берлусконі, навівпіи по п'ять основних ознак внутрішньої та зовнішньої політики.

37. Дайте визначення наступним термінам і поняттям: маккар­тизм, Пентагон, доктрина Трумена, доктрина стримування, «нові рубежі», «рейганоміка», неоконсерватизм, ПРО, наддер­жава, військово-промисловий комплекс, проблема Квебеку, діаспора, демілітаризація, планМаршалла, «економічне диво», соціальне ринкове господарство, тетчеризм, «третій шлях», неолібералізм, мафія, радикалізм, ЄС, Маастрихтський дого­вір, монетаризм.

III. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення «Микита Сергійович Хрущов».

Тема 4

СРСР. НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ

УРОК 17

СРСР у період з 1945-1964 pp.

Завершення епохи Сталіна. Хрущовська «відлига»

Мета: охарактеризувати становище СРСР після Другої світової війни, особливості політичного, соціально-економічного та куль­турного розвитку країни в період останніх років правління Сталіна та в період правління Хрущова, працювати з поняттями «відли­га», «волюнтаризм», давати оцінку діяльності радянських лідерів, складати їх політичні портрети; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, аналізувати, порівнювати, працю­вати з різноманітними джерелами інформації, висловлювати влас­ні судження; виховувати в учнів патріотичне ставлення до своєї країни, зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. У чому полягали особливості радянського тоталітаризму?

2. Яку роль відіграли народи СРСР у розгромі фашистських дер­жав у ході Другої світової війни?

3. Чи вплинула перемога на політичну систему в СРСР?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Друга світова війна суттєво розширила кордони СРСР. На Заході до Радянського Союзу відійшла частина Східної Пруссії з Кенігсбергом. СРСР закріпив окупацію Прибалтики, ві­дібрав у Фінляндії м. Петсамо (Печенга) з прилеглою територією. Польща, Чехословаччина та Румунія відмовлялися від претензій на українські землі — Галичину, Волинь, Закарпаття, Буковину. Вперпіе за багато століть майже всі етнічні українські території

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

об'єдналися в межах УРСР як складової частини Радянського Союзу.

На Далекому Сході до СРСР відійшли Південний Сахалін та Курильські острови, які раніше належали Японії, а на південному сході СРСР приєднав Туву, яка до 1944 р. була самостійною дер­жавою.

Перемога зміцнила статус СРСР як великої держави. З планами радянського керівництва доводилося рахуватися навіть прихиль­никам «холодної війни». До того ж СРСР перетворився на ядерну державу: у 1949 р. тут було здійснено випробування атомної, а по­тім (1953) водневої бомб.

Сфера впливу СРСР поширилась на країни Східної Європи, які визволяла Червона армія. Вони почали за прикладом СРСР зді­йснювати соціалістичні реформи, а потім об'єднались у РЕВ (Раду Економічної Взаємодопомоги) та Варшавському договорі. Провід­ну роль у цих організаціях вдігравав СРСР.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► СРСР у 1945-1953 pp. Повоєнна розруха.

Робота з таблицею

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СРСР (1945-1964 pp.)

1945- Останній пері- Повоєнна відбудова країни; 1953 pp. од сталінізму політичні репресії;

ідеологічні кампанії;

ескалація «холодної війни»

1954- «Відлига» Лібералізація суспільно-політичного життя;

1964 pp. спроби економічних реформ;

політика мирного співіснування;

карибська криза;

освоєння космосу

Учитель. Втрати СРСР у війні були величезними: 27 млн осіб, 2,6 млн інвалідів; зруйновано 1 710 міст і селищ міського ти­пу; знищено 70 тис. селищ, сіл; виведено з ладу майже 32 тис. заво­дів та фабрик, підірвано 1135 шахт; знищено 65 тис. км залізниць. Посівні площі скоротилися на 34 млн га; загальні втрати країни — 1/3 національного багатства. Повноцінне харчування й житло від­сутні. 1946 р. був ухвалений четвертий п'ятирічний план, голов­ним завданням якого була відбудова народного господарства.

Тема 4. CPCP. Нові незалежні держави

Робота з таблицею

Таблиця заповнюється за текстом підручника. ПОВОЄННІ РОКИ 1945-1953 pp.

________ Політичне життя_____________ Економічний розвиток____

Апогей сталінізму супроводжувався Відбудова зруйнованої економіки

новою хвилею масових репресій, здійснювалася за рахунок «вну-

ідеологічного наступу, виявом яких трішніх ресурсів».

стали: • грудень 1947 р. — скасування
«ждановщина» (у галузі літера- карткової системи розподілу

тури, мистецтва та суспільних продуктів харчування; прове-

наук); дення грошової реформи;

«лисенківщина» (у сфері при- • збільшено податки на селян;

родничих наук); • укрупнення колгоспів, обме­
ті ленінградська справа» (чистка ження свободи пересування
партійного та державного керів- колгоспників;

ництва); • повернення до довоєнного
антисемітські заходи (справи — курсу побудови соціалізму та

ЄАК, лікарів); комунізму;

» космополітизм 1949 р.______ • голод 1946-1947 pp.________

Робота над поняттями

«Ждановщина» (1946-1948) — ідеологічний наступ радянської влади в галузі літератури і мистецтва, науки, культури з метою посилення тоталітарного режиму в СРСР. Політика дістала назву за ім'ям А. Жданова — секретаря ЦК КРРС з ідеології.

«Лисенківщина» — «ждановщина» в науці (від прі­звища президента ВАСГНІЛ Т. Лисенка).

Космополітизм — ідеологія так званого світового гро­мадянства, що ставить загальнолюдські проблеми вище за національні і класові.

► «Ленінградська справа» (1949-1950)

Привід: анонімний лист до ЦК ВКП(б) про фальсифікацію підсумків виборів на Ленінградській партконференції в грудні 1948 р.

Суть: боротьба за владу серед оточення Сталіна, який досяг по­хилого віку. Зміцнення режиму особистої влади Сталіна.

Жертви: секретар ЦК ВКП(б) О. Кузнєцов, голова Держплану CPCP M. Вознесенський, керівництво Ленінградської партійної організації та Ленінградської області, репресії проти керівників, що походили з Ленінграда, по всій країні (усього понад 200 осіб).

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

► «Справа лікарів» 1953 р.

Привід:лист до ЦК КПРС лікаря кремлівської лікарні Л. Тима-шук, у якому йшлося про лікарів-«отруйників», що працювали в цій лікарні.

Суть: боротьба за владу напередодні смерті Сталіна.

Жертви:лікарі кремлівської лікарні, лікарі по всій країні (пе­реважно єврейської національності).

► «Ждановщина»

«Ждановщина» починається 1946 р. з Постанови ЦК ВКП(б) «Про журнали «Звезда» і «Ленинград».

Суть:звинувачення М. Зощенка в написанні «порожніхустих, беззмістовних та непристойних речей...»

Проголошення А. Ахматової «типовою представницею чужої... народу, порожньої, безідейної поезії...»

Звинувачення М. Рильського в українському буржуазному на­ціоналізмі за уславлення у віршах краси рідної землі — України.

Листопад 1948 р. — початок арештів членів Єврейського анти­фашистського комітету (ЄАК), створеного 1942 р. на чолі з видатним єврейським актором С. Міхоелсом (убитий за загадкових обставин в січні 1948 р. у Мінську). У травні-липні 1952 р. йде закритий процес у справі ЄАК, після якого лідерів Комітету засудили до розстрілу.

Серпень 1948 р. — сесія ВАСГНІЛ (Всесоюзної академії сіль­ського господарства ім. В. І. Леніна) — критика генетиків. Заборо­на перспективних напрямів в науці: квантової фізики, теорії ймо­вірностей, статистичного аналізу в соціології та ін.

1949 р. — кампанія проти «космополітизму в науці» — проти­ставлення радянської науки зарубіжній; переслідування вчених, насамперед єврейської національності.

Висновок.Репресії 1945-1953 pp. були чітко продуманими ак­ціями і мали на меті зміцнення тоталітарного режиму та його ідео­логічної одноманітності. Вони свідчили, що сталінізм звичайними методами уже не спроможний утримати владу в країні.

► Грошова реформа 1947р.
Робота з таблицею

Пропорції обміну старих грошей на нові

10:1

______________ ЗЛ______________

______________ U1______________

_____________ 3j2_____________

2:1

Типи грошових накопичень

Готівка____________________

Облігації___________________

Вклади до 3 тисяч рублів_____

Вклади від 3 до 10 тисяч рублів Вклади більш ніж 10 тисяч рублів

Тема 4. СРСР. Нові незалежні держави

Запитання

Чи справедливим був обмін грошей?

Робота з історичним джерелом

Ціни

За продовольчою карткою можна було придбати 2 кг м'яса чи риби на місяць, 400 г жирів, 1,5 кг крупи або макарон. Середня за­робітна плата складала 1948 р. 480 руб., 1950 р. — 640 руб. у місті, 164 руб. на селі.

Ціни на продовольчі товари після грошової реформи 1947 р. (1 кг):

хліб житній — 3 руб.;

хліб пшеничний — 4-8 руб.;

пшоно — 6-7 руб.;

крупа гречана — 11-13 руб.;

макарони — 9-11 руб.;

цукор — 13,5-16,5 руб.;

м'ясо — 28-32 руб.;

вершкове масло — 62-66 руб.;

олія — 28-32 руб.;

свіжа риба — 10,5 руб.;

оселедець — 17-20 руб.;

овес — 2-3 руб.;

молоко (1л) — 2,5-5 руб.;

яйця(ідес) — 10-18 руб.;

чай грузинський — 160 руб.;

ікра — 400 руб.;

горілка (1л) — 120 руб.

Ціни на промислові товари після грошової реформи 1947 р. Тканини (їм):

ситець — 10-11 руб.;

сатин «Екстра» — 25-28 руб.;

вовняна байка — 108-120 руб.;

бостон з вовни 100 % — 450-500 руб.;

крепдешин з шовку — 137-175 руб.; сукні жіночі з кашеміру (бавовник) — 77-86 руб.; сукня з вовняного крепу — 500-600 руб.; чоловічий костюм (вовна 50 %) — 430-450 руб.; костюм чоловічий з бостону — 1400-1500 руб.; чоловічі туфлі вищого ґатунку — 250-280 руб.

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

жіночі туфлі — 260-280 руб.; калоші гумові — 45 руб.; сірники (1 коробка) — 20 коп.; мило — 4 руб.; книжка (200 с.) — 8-10 руб.

Запитання

Чи вистачало заробітної плати для тогочасної сім'ї, що скла­далася з двох дорослих і двох дітей, в умовах розцінок, наведених вище?

►► СРСР у 1953 — середині 60-х років. «Відлига». М. Хрущов