РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ (1945 P.— ПОЧАТОК XXIСТ.)

УРОК 31

Основні напрямки НТР у другій половині XX ст. Розвиток науки

Мета:визначити особливості розвитку культури в другій поло­вині XX — на початку XXI ст., охарактеризувати основні напрям­ки НТРта їх вплив на життя пересічного громадянина, описати на­укові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, працювати з історичними джерелами, критично мислити, робити висновки; виховувати в учнів зацікавленість історією.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Як ви розумієте поняття «культура»?

2. Яка роль належить народу та окремим особам у створенні куль­турних надбань?

3. Які фактори сприяють розвитку культури?

4. Що таке наука?

5. Назвіть найбільші досягнення науки першої половини XX ст.

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Повоєнний період розвитку людства відзначало без­прецедентне прискорення й поглиблення науково-технічного про­гресу, його проникнення в нові галузі виробництва, перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. У другій половині XX ст. людство вступило в епоху сучасної науково-технічної революції (НТР). Практично в усіх наукових галузях було зроблено численні відкриття. Особливо важливим було те, що розрив між науковим


Тема 8. Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.)



відкриттям і його виробничим використанням дедалі більше скоро­чувався. Про значення цього чинника свідчать загальні витрати на дослідження й розробки, які в усьому світі складали, наприклад, у 1988 р. близько 500 млрд дол. Із них левова частка припадала на індустріальні країни, в тому числі на СІЛА — 140млрд, Західну Європу та Канаду разом — 90 млрд, Японію — 50 млрд доларів.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Загальна характеристика напрямів розвитку культури в другій половині XX— на початку XXI ст.

Тісний зв'язок західного суспільства, що змінилося, з НТР. По­ширення нових тенденцій у культурі із Заходу на весь світ. Пе­ретворення індустріального суспільства на постіндустріальне. Інформатизація культури — надання духовному виробництву інформативного характеру.

Технізація культури — залежність передавання і виробництва культурної інформації від рівня й характеру машинних техніч­них засобів.

Тенденція до космізації — розуміння загальної (космічної) єд­ності людства і навколишнього природного середовища. Взаємопроникнення культур різних регіонів, що сприяє актив­ному діалогу культур Заходу і Сходу.

Бурхливий розвиток національних культур, особливо в умовах здобуття незалежності державами «третього світу». Провідна роль масової і поп-культури.

Поява нових течій та стилів у мистецтві: архітектура — спору­ди з бетону і скла; кінематограф — комп'ютерна графіка; музи­ка — поєднання класичного і сучасного стилів та ін. Створення авторитетних міжнародних організацій, які опіку­ються проблемами культури у світовому масштабі.

Висновок.Співіснування і взаємодія «масової» і високої «елі­тарної» культур (призначеної для масового споживача і розрахова­ної на смаки обраних).

«Масова культура» — це спрощення, створення пев­них стереотипів, зведення всього художнього досвіду до якоїсь певної однієї норми.

►► НТР. Розвиток науки і освіти

Учитель. «Хто володіє інформацією, той володіє світом!» — так характеризують інформаційну революцію, яка поширюється



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


в усіх галузях науки, техніки, виробництві, соціології, суспіль­стві. Розвиток науки і техніки пов'язаний з ускладненням методів і форм наукових досліджень, використанням складної апаратури (атомних реакторів, мапіинних комплексів та ін.). За сучасних умов масштабні наукові дослідження проводять великі колективи, а вчений є їх активним учасником. Таким чином, науково-технічна революція зумовила індустріалізацію науки.

Друга половина XX ст. — період розгортання НТР, яка про­йшла у своєму розвитку три етапи:

1-й етап (з початок 50-х). Наукові досягнення були переважно пов'язані з військовим виробництвом.

2-й етап (60-70-ті pp.). Розпочалася масова автоматизація ви­робництва.

3-й етап (з початку 80-х pp.). Зростання ролі управління та ін­форматизації суспільства.

Активізувалися наукові розробки у сфері енергозбереження та пошуку нових джерел енергії (ядерна, хімічна, біологічна, соняч­на, водна, вітрова), розробки нових біотехнологій та нових матері­алів та приладів на основі їх мінімізації. Триває активне вивчення космосу (штучні супутники, космічні польоти, висадка на Місяць, орбітальні станції).

Визначенням найбільш вагомих внесків у розвиток науки (фі­зика, хімія, фізіологія і медицина) займається комітет з Нобелів­ських премій.

Але НТР має й негативну сторону: особлива небезпека пов'язана з досягненнями у галузі медицини, генної інженерії (біологічна зброя, клонування).

Робота з таблицею

ХРОНІКА КОСМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дата Подія

4 жовтня Запуск СРСР першого в історії штучного супутника Землі

1957р.__________________________________________

1 лютого Запуск на орбіту Землі першого американського супутника

1958р.__________________________________________

12 квітня Перший орбітальний політ навколо Землі радянського кос-

1961 р.___ монавта Ю. Гагаріна на космічному кораблі «Восток-1»

5 травня Перший політ у космос американського астронавта А. Ше-

1961 р.парда___________________________________________

Березень Перший вихід людини у відкритий космос, здійснений ра-

1965 р. дянським космонавтом О. Леоновим


Тема 8. Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.)



Дата Подія

1969 р. Висадка на поверхню Місяця американських астронавтів

Н. Армстронга та Е. Олдріна

1973 р. Запуск США першого космічного апарата, що вийшов за

межі Сонячної системи

Липень Перша в історії стиковка в космосі кораблів «Аполлон»

1975 р. (США) і «Союз» (СРСР), запущених з територій двох

держав

1970- Запуск космічних апаратів для вивчення Венери, Юпітера,

1980-ті pp. Марса

Запитання

1. Як НТР вплинула на масштаби освоєння космосу?

2. Які країни перебували в авангарді дослідження космосу? Чому саме вони?

Учитель. Одна з найновіших галузей науки — фізика атмосфе­ри — зробила прорив у галузі загальних знань людини про Всесвіт. З'явилися нові наукові галузі: космічна медицина, космічна біологія.

Відкриття в оптиці, механіці, радіофізиці, магнетизму призве­ли до комп'ютерної революції. У 1947 р. американські вчені вина­йшли транзистор, який замінив електронні лампи. У 1957 р. на цій основі було створено перпіу у світі мікросхему, яка вмістилася на маленькій платівці кремнію.

Відкриття в галузі ядерної фізики і фізики плазми призвели до створення нових напрямів — атомної і плазмової технологій.

Значних успіхів досягли фізики-оптики. Винайдені в 1955 р. оптичні волокна, або світловоди, що пропускають світло, стали основою для створення ендоскопа. Виникла волоконна оптика, за допомогою якої можна вивчати внутрішні органи тіла.

У галузі математичних наук у повоєнні роки успішно розв'язували теоретичні проблеми, а також завдання програмного управління новими засобами обчислень і автоматизації.

Відкриття в галузі хімії призвели до її спеціалізованого поділу і виникнення нових напрямів. Утворилися нові галузі — фізична хімія, електрохімія, фотохімія, радіохімія, хімія високих енергій. Відкриття у галузі хімії зумовили появу матеріалів із запрограмо­ваними властивостями, які значно перевищують своїми якісними характеристиками природні матеріали.

Визначних успіхів у повоєнні роки було досягнуто в біоло­гії та медицині. Окремі з них (пересадження людських органів,



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


створення штучних апаратів, які їх замінюють) ще в першій поло­вині нашого століття здавалися фантастичною мрією.

1953 р. англієць Ф. Крік і американець Д. Уотсон зробили важ­ливе відкриття, відтворивши модель дуже складної молекули ДНК у вигляді двох переплетених ланцюжків хімічних сполук — по­двійної спіралі. Це проклало дорогу технології для зміни власти­востей організму шляхом трансформаційного генного коду. Генна інженерія дала змогу синтезувати в лабораторних умовах таку ор­ганічну речовину, як людський інсулін, яку застосовують під час лікування цукрового діабету.

1950 р. уперше в хірургічній практиці здійснено пересадку нир­ки. Хірург К. Бернард (ПАР) вперше в 1967 р. здійснив пересадку людського серця.

У другій половині XX ст. майже вдалося покінчити з інфекцій­ними хворобами, через які раніше масово гинули люди: чумою, хо­лерою, віспою. їх спалахи в окремих районах на сьогодні негайно ліквідовують. До 1978 р. повністю знищено на Землі збудника такої хвороби, як віспа. Із 1979 р. припинено щеплення населення проти цієї хвороби в усіх країнах світу. Незважаючи на успіхи медицини, окремі хвороби й досі залишаються невиліковними. У 1982 р. за­реєстровано перший випадок невідомого раніше захворювання — синдрому набутого імунного дефіциту (СНІД), який через невилі­ковність і швидке поширення назвали «чумою XX ст.».

Робота з таблицею

Складіть таблицю «Основні наукові досягнення в другій поло­вині XX ст.».

_ Відкриття та винаходи. _

Галузь науки „ : Значення

Прізвища науковців

Запитання

Які три наукові винаходи другої половини XX ст., на вашу дум­ку, є найбільш визначними?

► Гуманітарні науки другої половини. XX ст. Складання тез за розповіддю вчителя

1. Розширення сфери досліджень гуманітарних наук.

2. Впровадження досягнень математичних і технічних наук .

3. Комп'ютерізація, моделювання прискорюють науково-дослід­ницькі роботи в усіх гуманітарних науках.


Тема 8. Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.)



4. Спроби узагальнити знання в галузі філософії, психології, пе­дагогіки, юриспруденції.

5. Найбільших успіхів гуманітарні науки досягли в країнах тра­диційної демократії.

6. У тоталітарних країнах гуманітарні науки були приречені на при­стосуванство, появу різноманітних антинаукових схем і побудов.

7. У центрі уваги гуманітаріїв усіх країн — питання про ставлення до загальнолюдських цінностей: свобода особистості, рівність людей незалежно від раси, статі, національності та релігійної приналежності, загальнолюдське розуміння добра і зла.

► Розвиток освіти

Учитель. НТР вимагає кваліфікованих кадрів, а тому вини­кає проблема розвитку освіти.

Усвідомлення вирішальної ролі освіти в розвитку суспільства зумовило радикальні реформи освітньої системи, основна мета яких: ліквідація неписьменності і забезпечення відповідності між освітою і суспільними потребами.

Обов'язкове навчання дітей закріплено в законодавстві пере­важної більшості країн світу (держава гарантує і регламентує освітній рівень).

Збільшено витрати на освіту (державні та приватні, передов­сім на оснащення освітніх закладів необхідним обладнанням, комп'ютерами, аудіо- та відеотехнікою).

Відбуваються радикальні реформи в освітній галузі з метою встановлення відповідності між освітою та суспільними потре­бами (розбудова освітніх ланок, модернізація змісту та методів навчання, створення якісно нових видів навчальних закладів). За умов НТР зростає увага до вивчення природничо-математичних предметів, але водночас відбувається процес гу­манізації і гуманітаризації системи освіти.

Посилюється інтеграція освіти (міждержавні, міжрегіональні освітні проекти).

Але в ряді африканських та азіатських країн рівень освіти є на­стільки низьким, що тут головною проблемою залишається лік­відація неписьменності. В Ірані, Афганістані, Індії та Бангла­деш частка грамотного населення становить лише 20 %).

Бесіда

1. Назвіть основні тенденції розвитку освіти другої половини XX ст.

2. Які проблеми розвитку освіти існують сьогодні у світі?

3. Поясніть взаємозв'язок між освітою і розвитком науки.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з документами

Бертран Рассел про науку і культуру

«Наука, про що свідчить саме слово, — передусім знання. За­звичай вважають, що це знання особливого ряду, а саме — знання, яке прагне знайти загальні закони, що пов'язують багато окремих фактів.

Поступово погляди на науку як на знання відтісняються на дру­гий план поглядом на неї як на силу, що керує природою. Саме то­му, що наука дає нам владу над природою, вона має більше соціаль­не значення, ніж мистецтво. Наука як попіук істини рівноправна з мистецтвом, але не вища за нього...

Увесь світ мистецтва, літератури і науки є міжнародним; те, що робиться в одній країні, робиться не для цієї країни, а для люд­ства... »

Витяг з Нобелівської лекції А. Сахарова (1975 р.)

«Мир, прогрес, права людини — усі три цілі нерозривно пов'язані, не можна досягти будь-якої з них, нехтуючи іншими....

...Я переконаний, що міжнародне довір'я, взаєморозуміння, роззброєння і міжнародна безпека немислимі без відкритого сус­пільства, свободи інформації, свободи переконань, гласності, сво­боди поїздок і вибору країни проживання. Я переконаний також, що свобода переконань, поряд з іншими громадянськими свобода­ми, є основою науково-технічного прогресу і гарантією від вико­ристання його досягнень на шкоду людству...»

Завдання і запитання

1. Яке значення науки визначають автори документів?

2. Назвіть умови розвитку науки і НТР за думкою авторів доку­ментів.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

УРОК 32

Зміни в соціальній структурі суспільства. Становлення постіндустріального суспільства

Мета: проаналізувати зміни в соціальній структурі суспіль­ства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що роз-


Тема 8. Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.)



виваються, пояснювати причини становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, аналізувати, висловлювати суджен­ня, працювати з різноманітними історичними джерелами; вихову­вати зацікавленість історією.

Типуроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Метод «Мозковий штурм»

Як НТР позначиться на структурі суспільства і якості життя людей розвинених країн і країн, що розвиваються?

III. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення висловлювання Ротшильда: «Хто володіє інфор­мацією, той володіє світом».

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
►► Зміни в соціальній структурі суспільства

Учитель. Суттєві економічні зрушення на Заході після Дру­гої світової війни не могли не спричинити відповідних соціальних змін.

1. Знижуються темпи приросту населення, що відбувається вна­слідок скорочення народжуваності після демографічної рево­люції.

2. Через втрату значної кількості чоловіків під час Другої світової війни збільшилась диспропорція між чоловічим і жіночим на­селенням на користь останнього.

3. Спостерігається старіння населення, зменшення кількості ді­тей у його структурі.

4. Збільшується середня тривалість життя. У країнах Заходу в 1986 р. вона становила 70-80 років.

5. Проблема нестачі робочої сили розв'язується за рахунок залу­чення вихідців країн Африки та Азії.

6. Скоротилася кількість емігрантів з Європи, що були основним джерелом формування населення США, Канади, Австралії, Но­вої Зеландії, ПАР, Ізраїлю, країн Латинської Америки.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


7. Завершився процес урбанізації. Кількість міських жителів ста­білізувалась на рівні 70-80 % від усього населення країни.

8. Збільшилась кількість робітників. Але всередині цієї соціаль­ної групи існує диференціація: найбільше зростає кількість за­йнятих у сфері послуг.

9. Зростає потреба у висококваліфікованій розумовій праці (служ­бовці, науково-технічні робітники, адміністративно-управлін­ський персонал).

 

10. Сільське населення скоротилося вдвічі. Сучасне фермерське господарство вимагає висококваліфікованої праці і повністю орієнтоване на ринок.

11. Посилилася роль малого і середнього бізнесу. Після війни він органічно вписався в сучасні галузі, став незамінним у швидко зростаючій сфері послуг.

12. Зростає і посилюється великий бізнес. Економічне піднесення 60-х pp. та НТР створили умови для швидкого збагачення бага­тьох підприємців. Поява величезних фірм і транснаціональних корпорацій потребує ширшого використання праці професій­но підготовлених управлінців та менеджерів, прошарок яких значно збільшився.

13. Після війни змінився і спосіб життя населення країн Заходу. Більшість проживає у будинках або квартирах, майже кожна сім'я має автомобіль, побутову техніку, аудіо- та відеоапара-туру. Зазнала змін і структура сімейного бюджету: витрати на харчування складають майже п'яту його частину, проте зросли витрати на житло і транспорт. Скорочується кількість родин, де спільно проживають представники двох, а то й трьох поко­лінь. Суттєво зменшилась кількість дітей у сім'ї. Середня освіта стала загальною. Зросла кількість студентів, вища освіта стала більш доступною.

14. У повоєнний час завершився процес емансипації жінок. Жіноча праця стала однією з умов економічного розвитку 50-60-х років та одним із джерел збільшення сімейних прибутків. Емансипа­ція жінок сприяла еволюції сім'ї. Шлюби стали більш пізніми, але менш стійкими. Набуває також поширення феміністичний рух. Жінки працюють у сферах традиційно чоловічих (армія, флот, надзвукова авіація і т. ін.).

Запитання 1. Як змінилась соціальна структура суспільства після Другої сві­тової війни?


Тема 8. Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.)


ТЛІ


2. Чи залежать зміни в соціальній структурі суспільства від еко­номічного розвитку країн, НТР? Поясніть свою думку.

Учитель. Прискорення науково-технічного прогресу, який розпочався в 60-х роках XX ст., вплинуло не лише на розвиток на­уки і техніки, але й на усю соціальну структуру суспільства. Це явище характерне для найбільш розвинених в економічних від­носинах країнах (США, Японії, Німеччині тощо), хоча його вплив дедалі більше впливає на розвиток інших країн.

Ускладнення техніки, технології виробництва призвело до суттєвого зростання у складі робочого класу питомої ваги висо­кокваліфікованих працівників і різкого зменшення частки неква-ліфікованих і малокваліфікованих робітників. Це, у свою чергу, призвело до зміни вимог, необхідних для підготовки робочої сили. На початку 90-х років середня підготовка робочої сили в провідних країнах сягнула рівня молодшого коледжу (14 років навчання). Вища і середня спеціальна освіта стають базовою для багатьох про­фесій. Масова підготовка середньої робочої сили вимагає від сімей, корпорацій і держави суттєвих інвестицій в кожного робітника і стосуються не лише ускладнення власне характеру праці і вимог, які висуваються до підготовки працівників до такої праці. Вони ви­магають вищого рівня культури, загальної освіченості, прагнення самовдосконалення і т. ін. Ці обставини добре розуміють керівники держав, корпорацій, підприємці.

У результаті прискорення науково-технічного прогресу і три­валої класової боротьби сталися помітні зміни в матеріальному становищі людей найманої праці. їх основна маса перемістилася до середніх і забезпечених прошарків суспільства. Населення, що працює за наймом, стає не лише основним платником податків, але й досить інформованим виборцем і громадянином, що дедалі більше визначає обличчя і політику урядових організацій, всього суспільства. Серед тих, хто працює за наймом, багато сьогодні тих, хто має власні будинки і невеликі земельні ділянки, акції і стра­хові поліси, транспортні засоби. Замість «простої і зрозумілої» фігури пролетаря, «якому нічого втрачати», виникло багато «по-граничних», тобто перехідних соціальних прошарків робітника-власника, найманого робітника-кооператора. Це свідчить про те, що під впливом НТП та інших об'єктивних процесів в економіч­но розвинених країнах відбуваються суттєві зміни в соціальній структурі суспільства, формуються нові прошарки, змінюється їх роль у житті суспільства.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


►► Становлення постіндустріального суспільства

Учитель. Сучасний етап розвитку світової цивілізації визнача­ється переходом від індустріального до інформаційного суспільства.

Робота над поняттям

Інформаційне суспільство — суспільство, у якому більшість працівників зайнята виробництвом, зберіганням, переробкою та реалізацією інформації, її вищої форми — знань.

— Економіка, політика, освіта, наука та культура залежать від створення, збереження і доступності інформації у національному та світовому масштабах.

Із середини XX ст., коли з'явилися перші ЕОМ, бере свій по­чаток інформаційна ера. Вважається, що перша ЕОМ (електронно-обчислювальна машина) — «Марк» — була створена 1937р. Говардом Гейкеном із Гарвардського університету (фірма IBM почала серійне виробництво цієїмапіини). 1945р. вУніверситетіПенсильванії(США) був створений перший комп'ютер — електронно-обчислювальна ма­шина ENIAC (абревіатура англійських слів — «electronic numerator, integrator, analyser and computer» — обчислювач, інтегратор, ана­лізатор і комп'ютер). Він, як і «Марк», працював на електронних лампах, важив ЗО тонн і виконував 5 тисяч операцій за секунду. Із 1947 р. розпочався випуск транзисторів, застосування яких до­зволило створити більш надійні комп'ютери, які були доступними фірмам і корпораціям. Інтегральна мікросхема, винайдена 1960 р. Кілбі і Нойсом, а також мікропроцесор, створений в 1971 р. Гоффом, дозволяють досягти нових успіхів у підвищенні продуктивності комп'ютерів та їх компактності. Виникнення комп'ютерів (спочат­ку — електронних лічильних пристроїв) призвело до кардиналь­них змін у розумінні орієнтирів і пріоритетів як економічного, так і розвитку взагалі. Відбувається те, що багато філософів і соціологів назвали «інформаційною революцією», — перехід до принципово нового, постіндустріального (або, знову ж, «інформаційного») сус­пільства. Світ, пов'язаний комп'ютерними мережами (типу глобаль­ної мережі Інтернет), це єдиний організм, де обмін новітніми даними відбувається протягом лише декількох хвилин.

Комп' ютерні моделі стали на сьогодні необхідною основою склад­них управлінських рішень, чинником стратегічного планування як у бізнесі, так і в політиці. Комп'ютери змагаються з людиною за по­тужністю і витонченістю інтелекту (програма «Deep Blue» навіть виграла невеликий матч у екс-чемпіона світу з шахів Гаррі Каспаро-


Тема 8. Розвиток культури (1945 р. — початокXXI ст.)



ва — останню партію славетний чемпіон програв лише за 19 ходів!). Комп'ютерна грамотність дедалі більше стає аналогом грамотності як такої, мало не замінюючи собою останню. Один лазерний диск здатен вмістити скарби величезних музеїв, бібліотек, фонотек, ар­хівосховищ. Триває процес створення штучного інтелекту.

Запитання

1. Дайте визначення поняття «постіндустріальне суспільство».

2. Коли і у зв'язку з чим воно виникає? У чому полягають його особливості?

Робота з документами

Концепція постіндустріального суспільства —

технократична модель майбутньої цивілізації

«1973 р. виходить книга Д. Белла «Постіндустріальне суспіль­ство». Авторитетні вчені називали її «науковою базою для обґрун­тування стратегії соціально-економічного розвитку» суспільства; стверджували, що вона визначає «гомоцентристський» характер нової цивілізації, зумовлений «необхідністю гуманізації суспіль­ства» з метою виживання людства та підвищення якості життя; вважали її «єдиною соціальною метатеорією, яка повною мірою сприйнята західною соціологічною традицією»; «новою стадією суспільного розвитку», яка сприяє «поширенню в сучасній соціо­логії футурології»; зазначали, що перехід до такого суспільства «стає сьогодні загальновизнаною реальністю» і характеризується трансформацією, глобалізацією інформаційних потоків за допомо­гою інформаційних технологій тощо.

Водночас багато західних, українських та російських учених вважають за доцільне говорити не про постіндустріальне суспіль­ство, а про інформаційне, інформаційну цивілізацію, інформаційну економіку (назву запропонував американський економіст Ф. Мах-луп наприкінці 60-х років XX ст.), оскільки, наприклад, на думку Ю. Яковця поняття «постіндустріальне» «нічого не говорить про його зміст». Відомий економіст П. Дракер застосовує термін «пост­індустріальне суспільство», «суспільство знань» таін.»

Запитання та завдання

Прочитайте документ і скажіть, яку точку зору ви підтримуєте. Поясніть свій вибір.

Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки. Загальні положення «Одним із головних пріоритетів України є прагнення побудува­ти суспільство, орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, у якому ко­жен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися й обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному й особистому розвиткові та під­вищуючи якість життя.

Україна має власну історію розвитку базових засад інформацій­ного суспільства: діяльність всесвітньо відомої школи кібернетики; формування на початку 90-х років минулого століття концепції та програми інформатизації; створення різноманітних інформаційно-комунікаційних технологій (далі — ІКТ) і загальнодержавних інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення».

Запитання

Чому така пильна увага приділяється створенню інформацій­ного суспільства в Україні?

Метод «Мозковий штурм»

Учні визначають ознаки інформаційного суспільства.

Ознаки інформаційного суспільства:

розв'язано проблему інформаційної кризи, тобто суперечності між інформаційною лавиною та інформаційним голодом; забезпечено пріоритет інформації порівняно з іншими ресурсами; інформаційна технологія набуває глобального характеру, охоп­люючи всі сфери соціальної діяльності людини; формується інформаційна єдність всієї людської цивілізації; за допомогою засобів інформації реалізується вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів всієї людської ци­вілізації.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Що таке постіндустріальне суспільство?

2. Які його основні ознаки?

Підсумок. У 70-ті роки індустріальні країни вступили в етап розвитку, який веде їх до формування нового типу суспільства, що визначають як інформаційне. Існують й інші визначення: нове індустріальне — Д. Гелбрейт, технотронне — 3. Бжезинський, по­стіндустріальне — Д. Белл. Проте усі дослідники відзначають одну його ключову ознаку: інформація стає товаром і формується інду­стрія виробництва знання, інформації.


Тема 8. Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.)



Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства супроводжувався значним поступом в науці та техніці, який дістав назву «науково-технічна революція» (НТР).

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

УРОК 33

Розвиток літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту в другій половині XX — на початку XXI ст.

Мета:охарактеризувати основні тенденції розвитку світової лі­тератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту; визначити основні течії розвитку світової літератури, працювати з поняттями «соціалістичний реалізм», «неореалізм», «поп-арт»; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, критично мислити, висловлювати свої судження, працювати з різними істо­ричними джерелами; виховувати в учнів почуття прекрасного, за­цікавленість історією.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Назвіть відомих вам письменників — лауреатів Нобелівської премії першої половини XX ст.

2. Які основні тенденції виділяють у літературі міжвоєнного періоду?

3. Що ви розумієте під поняттям «образотворче мистецтво»?

4. Які види мистецтва вам більше до вподоби? Чому?

5. Коли після закінчення Другої світової війни було відновлено олімпійський рух?

6. Якими є основні принципи олімпійського руху?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Література другої половини XX ст., спираючись на кращі світові традиції класиків попередніх поколінь, утверджува­ла ідеї гуманізму, сприяла загальнолюдському прогресу.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


На розвиток культури вплинули трагічні наслідки Другої сві­тової війни, розкол світу на два табори з ідейним протистоянням, глибокі екологічні та соціально-політичні проблеми, спричинені науково-технічною революцією.

Література розвивалась у тісному зв'язку з філософією та інши­ми гуманітарними науками. Друга половина XX ст. — це час за­родження національних літератур багатьох народів, які стали на шлях самостійного розвитку.

У країнах зарубіжного світу друга половина XX ст. позначена розвитком фізичної культури — складової загальної всесвітньої культури, спрямованої на оздоровлення людей, підвищення їх пра­цездатності і довголіття.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу ►► Розвиток літератури

Учитель. На розвиток повоєнної літератури та мистецтва зна­чний вплив справили:

війна з її трагічними наслідками для людської цивілізації;

розгром нацизму;

розкол світу на демократичну й тоталітарну системи;

ядерна небезпека;

урбанізація, яка і вилучила людей з традиційної культури;

глобальні проблеми, що постали перед людством, насамперед

проблема місця й ролі людини в новому постіндустріальному

суспільстві.

Реалізм у другій половині XX ст. залишається одним із най­більш визначних напрямів літератури. Його представники ствер­джували, що людське спілкування на основі культури і його найви­ща форма — кохання — це засіб подолання самотності й абсурдності буття, спосіб знайти дорогу до людства і сенсу життя.

Робота з таблицею

Жанри Представники
Реалізм У. Фолкнер,
  Е. Базен,
  Л. Арагон
«Соціалістич- М. Шолохов,
ний реалізм» 0. Толстой,
  0. Фадєєв

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX ст.

Характерні ознаки

Зображення актуальних соціально-політичних та морально-психологічних проблем

Відсутність багатобарвності. Прикра шання історії


Тема 8. Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.)



 


           
     
 
   

Представники О. Солженіцин, Б. Пастернак, А. Платонов Габріель Гарсія Маркес
А Камю, А. Мердок С. Беккет Ф. Саган, Н. Саррот

Жанри

Антисоціа-

лістичний

реалізм

«Міфологіч­ний реалізм»

Екзистенціо-

налізм

«Драма абсурду»

«Антироманз


Характерні ознаки

Викриття вад тоталітаризму та пошу­ки літературних і художніх засобів боротьби проти нього

Міфологічне зображення реальності. Зображення у творах реальних дик­таторських режимів останніх десяти­літь Латинської Америки

Пошук абсолютної свободи. Пропо­відування абсурдності життя

Фатальна самотність, песимізм, без­глуздість слів та вчинків

Відмова від логічної та психологічної послідовності в розвитку сюжету

Масова культура


 


Детектив

Наукова фан­тастика


А. Крісті, Ж. Сименон

А. Азимов, Р.-Д. Бредбері


Протест проти «машинізації» люди­ни. Захист свободи вияву «природ­них почуттів»


У повоєнні роки лауреатами Нобелівської премії в галузі лі­тератури стали Е. Хемінгуей, А. Камю, М. Шолохов, П. Неру-да, Г. Маркес, О. Солженіцин, К. X. Села, Н. Махфуз, К. Симон, В. Шойїнка, Й. Бродський та деякі інші видатні майстри літера­турної творчості.

Запитання та завдання

1. Які жанри літератури були поширені у другій половині XX ст.?

2. Який жанр був найбільш поширеним і які особливості харак­терні для цього жанру?

►► Образотворче мистецтво і архітектура

Учитель. Художня культура XX ст. — одна з найскладніших для дослідження в історії світової культури. Адже жодне століття не зазнало таких потрясінь, протиборств і викликаних ними ката­строфічних соціальних зрушень, які відбувались на тлі приголом­шливого науково-технічного прогресу. В епоху протиборства між капіталізмом і комунізмом, демократією і диктатурою, між сво­бодою особистості і насильством над нею в культурі активізується пошук нових форм зображення світу, який призвів до виникнення новітніх напрямів.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Зокрема, в образотворчому мистецтві чітко простежуються дві основні тенденції — пошук нових форм реалізму і відхід від прин­ципів тієї реалістичної системи, яка була притаманна європейсько­му мистецтву ще з епохи Відродження.

Робота з таблицями


Соціальний реалізм


Модернізм


Дві основні течії другої половини XX ст.: соціальний реалізм і модернізм


Соціальний реалізм втілюється у двох формах:

1. Неореалізм характерний для демо­кратичних країн; критичне осмис­лення подій, створення символічного образу-узагальнення, велике смисло­ве навантаження кольору, представ­ники — Р. Гуттузо, М. Тосіко «Жахи Хіросими», А. Сальваторе. Сучасні різновиди неореалізму: «сердитий реалізм», фотореалізм.

2. «Соціалістичний реалізм» набув по­ширення у країнах соціалістичного табору. В його основі соціалістична ідеологія: усі явища, зображені мит­цем, визначаються суспільним сен­сом, навіть пейзажі — це образи бать­ківщини, М. Сар'ян — цикл картин «Моя Батьківщина»


Модернізм втілюється у та­ких формах, як:

абстракціонізм (відтво­рення не реальної дійсно­сті, а власного духовного світу митця, стану його душі відходячи від тра­диційної манери зобра-

— Д. Поллок); сюрреалізм (не реаль­ний світ, а містично-підсвідомий — С. Далі); поп-арт (використання на полотні побутових ре­чей — Дж. Джонс); кінетичне мистецтво (рухливі елементи тво­ру — Ж. Тенгелі)


Особливе місце займає творчість П. Пікассо

Архітектура

Основний архітектурний напрямок — функціоналізм (якому притаман­ний принцип, за яким архітектурну форму повинна визначати функція, призначення будинку). Теоретики напрямку — В. Гропіус (Німеччина), Ш. М. Корб юз'є (Франція), X. Мейєр (Англія). Цей напрямок набуває інтернаціональних ознак (будинок ООН і т. ін.)

Поява органічної архітектури (зв'язок з природою). Започатковує аме­риканець Ф. Л. Райт. За його проектом у Нью-Йорку побудований як панцир равлика будинок музею Гугунхейма. Австралієць Й. Утзон ство­рює оперний театр у Сіднеї (зі склепінням, уподібненим вітрилам)

Особливий напрямок в архітектурі другої половини XX ст. — побудова не окремо взятого будинку, а міста загалом (за проектом О. Німейєра — Бразиліа і т. ін.)


Тема 8. Розвиток культури (1945 р. — початокXXI ст.) 225

Запитання і завдання

1. Визначте особливості провідних течій в образотворчому мистец­тві повоєнного періоду.

2. Які особливості притаманні архітектурі в повоєнні роки і чим це зумовлено?

Висновок.Література і мистецтво другої половини XX ст. ви­різняються великим розмаїттям течій і стилів, багатобарвністю по­шуків, глибиною та значущістю піднятих тем, відчутним впливом на життя суспільства.

►► Музика, театр, кіно Робота з таблицями

Театр «Інтелектуальний театр» Зображення світу беззахисної людини і тупої жорстокості. Чіткий аналіз та раціоналізм. «Театр абсурду» Заперечення буржуазного способу мислення. Музика. Напрями: неокласична: І. Стравінський; джаз: О. Лундстрем, Л. Берн-стайн; електронна: А. Шнітке, С. Губай-дуллін; сонористика: Ю. Лучок, С. Буссоті; алеаторика: А. Пуссен. Захід 1954 р. — зародження рок-н-ролу; вихід у світ першої платівки Елвіса Прес лі. 60-ті pp. — поява легендарних рок-груп «Бітлз» і «Роллінг Стоунз». 70-80-ті pp. — вихід на сцену М. Матьє та ін. 90-ті pp. — поява на пісенному олімпі М. Джексона, Мадонни, Стінга та ін. СРСР 60-70-ті pp. — ера вокально-інстру­ментальних ансамблів («Пісняри», «Оризонт», «Вераси»та ін.).

Кіно

Неореалізм (Італія) Режисура: Р. Росселіні «Рим — відкрите місто», Л. Вісконті. Актори: Дж. Мазіна, Софі Ло-рен, М. Мастрояні. Аналіз вза­ємовідносин людини і суспіль­ства.

Філософське поетичне кіно (Італія) Режисура: Р. Росселіні, Л. Ві­сконті, Ф. Фелліні. Дослідження психологічних і соціальних моти вів поведінки сучасної людини.

Сюрреалізм Режисура: Л. Бунюель (Іспанія). Містика, розрив із реальністю.

Політичне кіно (Італія) Режисура: Ф. Фелліні, Л. Ві­сконті, Д. Доміані. Гострота дра­матичних конфліктів. Викриття соціальних проблем.

Радянське кіно С. Бондарчук «Війна і мир», Г. Панфілов, А. Тарковський «Сталкер», О. Герман «Перевір­ка на дорогах». Епічність (карти ни з великою кількістю дійових осіб, історичні хронічки), екра­нізація літературної класики



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Кіно Театр

Американське кіно Кінець 70-х — початок 80-х pp. — на-

Неореалізм, фільми жахів Д. Ка- родження року в СРСР («Машина

мерона, С. Спілберга, критичний часу» А. Макаревича). Найбільш ві-

напрям, тріллери А. Хічкока. домі естрадні співаки — А. Пугачова,

Бойовики, детективи С. Ротару, Й. Кобзон та ін.


«Нео­класична»

Електронна

Сонористика

Алеаторика

Рок

« СПОКІЙНИЙ І

Бунтар­ський, «непристой­ний» рок

70-ті pp. — панк-групи і «мета­лісти»


Елітарна музика

Притаманна висока людяність, відданість вічним ідеалам художнього минулого

Складна електронна переробка звуків живої природи

Головне значення має не висота звуку, а його тембр. За­мість музичних звукових уривків, наприклад, викорис­товуються удари паличками по деках і кришці рояля, протирання мундштука труби хустиною

Засновується на принципі випадковості: частини музи­кального твору «розкидані» без певної послідовності тощо

Масова музика

Повна відсутність змісту у піснях, солодкі мелодії, нашіп­тування про насолоди життя. Е. Прес лі

Політизація року пов'язана з історією групи «Бітлз». Во­ни протестували проти війни у В'єтнамі, вимагали повер­нення Ірландії ірландцям, збирали кошти для Бангладеш

Символізує група «Роллінг стоунз». їхній власний де­віз — «Стоунз — це ті, кого ненавидять батьки». Вони оспівували все, що протистоїть культурі, добропоряднос­ті, моралі. Свою оригінальність група вбачала в пропаган­ді насильства й анархії, наркотиків і сексуальної свободи

Агресивна, приголомшлива за своєю силою музика


 


Диско


Відсутність складності у змісті, відсутність повчань, на­явність емоцій, ефективний вплив на широку аудиторію. «Смокі». Співаки — М. Джексон, Мадонна


Запитання та завдання 1. Охарактеризуйте основні напрями і стилі в музичній культурі другої половини XX ст.


Тема 8. Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.)



2. Які сучасні музичні твори та їх виконавці у зарубіжних країнах вам подобаються? Чому?

3. Які ознаки характерні для європейського повоєнного кінемато­графу?

4. Що вас найбільше приваблює в американському кіно? Чому?

5. Згадайте художній фільм, який ви переглянули останнім ча­сом. До якого напряму — елітного чи масового — він нале­жить?

►► Розвиток спорту Робота з таблицею

Розвиток фізкультури

1. Подальший розвиток фізичної культури, перетворення її на складо­ву частину способу життя у розвинутих країнах.

2. У розвинених країнах фізкультура і спорт набули державної під­тримки.

3. Введення фізичної культури до системи освіти.

4. Розвиток оздоровчої фізкультури, залучення до неї усіх верств насе­лення, в тому числі людей похилого віку.

5. Розвиток матеріально-технічної та науково-методичної бази фіз­культурної та спортивної роботи

Олімпійський рух

1. Перетворюється на засіб єднання народів незалежно від расової, на­ціональної, політичної приналежності.

2. Олімпійські ігри відновлені у 1948 р. (XIV Олімпіада в Лондоні).

3. Проблемами олімпійського руху у повоєнні часи стає політизація, професіоналізація спорту, його комерціалізація, втрата моральних засад, допінг-проблема тощо

Нові організаційні форми спортивної діяльності

1. Проведення континентальних ігор (Європейських, Панамерикан­ських, Африканських, Азіатських).

2. Проведення регіональних ігор (Середземноморських, Центральноа­мериканських, Азійських).

3. Із 1960 р. проводяться міжнародні студентські спортивні змаган­ня — універсіади — під проводом Міжнародної федерації універси­тетського спорту.

4. Розвиток фізкультури і спорту у сучасному світі стримується низь­ким рівнем економічного розвитку численних регіонів Землі; при­чинами культурного характеру (на шкалі цінностей спорт посідає останнє місце; нерівноправність жінки у культурі ісламу тощо)



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Запитання і завдання

1. Визначте основні тенденції розвитку фізкультури і спорту в по­воєнні роки.

2. Назвіть найбільш масові організаційні форми міжнародних зма­гань і визначте основні тенденції розвитку олімпійського руху.

V. Узагальнення та систематизація знань

Назвіть особливості розвитку літератури, образотворчого мис­тецтва, архітектури, музики, кіно і театру у післявоєнні роки. На­звіть набуті відмінності.

Підсумок. Друга половина XX ст. характеризується карди­нальними змінами не тільки у громадському житті , а й у розвитку культури. Нові естетичні принципи, нова стилістика, пластика, принципово нова організація художньої реальності, прискорений розвиток фізкультури і спорту — ось характерні ознаки розвитку культури другої половини XX ст.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Тема 9

СВІТ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

УРОК 34

Основні глобальні проблеми сучасності. Шляхи їх подолання

Мета:визначити основні глобальні процеси та проблеми сучас­ності, причини їх появи, оптимальні шляхи їх вирішення, працю­вати з поняттями глобальні процеси та проблеми, екологічна криза, демографічна криза, ЮНЕСКО; розвивати вміння аналізувати, по­рівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, критич­но мислити, працювати з різними джерелами знань, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість історією.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Метод «Мозковий штурм»

Спрогнозуйте глобальні проблеми сучасності, спираючись на знання історії XX ст.

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. XX ст. позначилося в історії людства кривавими подіями двох світових війн, численними локальними збройними конфліктами, НТР і виходом землян у космічні простори, глибоки­ми політичними та природними змінами на планеті. У третьому ти­сячолітті виникли проблеми, які стосуються життєвих інтересів не тільки окремих держав і регіонів, а й усього людства. Вони мають планетарний, глобальний характер, і від їх розв'язання залежить доля земної цивілізації. Глобальні проблеми є наслідком діяльнос­ті всіх попередніх поколінь, їхнього історичного розвитку. Вони тісно взаємопов'язані між собою.



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Основні глобальні проблеми сучасності

Робота над поняттям

Глобалізація — це взаємодія держав, народів, етносів, со­ціальних спільнот у єдиній системі відносин на планетарному рівні; це система відкритого культурного обміну, запозичен­ня зразків поведінки та адаптація культурних стереотипів; це розширення кордонів спілкування в усіх галузях людської ді­яльності та виникнення єдиного економічного, екологічного, інформаційного простору, що зумовлює необхідність вироб­лення узгоджених дій між народами та державами.

Учитель. Глобальними називають проблеми, що зачіпають життєво важливі інтереси всіх народів та країн світу і породжені загальними законами існування й розвитку людства. До глобаль­них належать проблеми війни і миру, економічної і культурної від­сталості багатьох країн світу, катастрофічне забруднення навко­лишнього середовища, повітря та Світового океану, вичерпання природних ресурсів, поява нових захворювань, енергетична, сиро­винна та продовольча проблеми, міграційні процеси та демографіч­на ситуація, етнічні конфлікти, міжнародний тероризм. Всі вони тісно пов'язані між собою, умовно їх можна поділити на екологіч­ні, військово-політичні та соціально-економічні.

Робота з таблицею

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Екологічна проблема

Суть: суперечності між продуктивною діяльністю людства і стабільністю природного середовища його проживання. Діяльність людей завдала знач­них збитків природі. Порушилася здатність природи самовідтворюватися:

1. Забруднене повітря окислами сірки, азоту, вуглекислим газом. Це спричинило зміну клімату — глобальне потепління за рахунок «пар­никового ефекту».

2. З'явились озонові дірки, кислотні дощі.

3. Забруднені джерела питної води

Проблема збереження природних і енергоресурсів

Вичерпуються запаси корисних копалин планети. НТР та індустріалізація підвищили попит на окремі рідкісні ресурси. Через те за збереження існуючого річного зростання їх видобутку на 2,5 % хрому на планеті вистачить на 80 років, алюмінію — на 63, ніке­лю — на 43, срібла — на 17. Швидко вичерпуються запаси нафти і газу


Тема 9. Світна початкуXXIстоліття



Соціально-економічна проблема

Суть проблеми — наявність на планеті двох полюсів: бідних і багатих країн (проблема «Північ—Південь»).

Основна маса «однодоларових» країн, де люди в день отримують не більше 1 долара, знаходиться в Азії, Африці, Латинській Америці (хоча останнім часом деякі країни Східної Європи, у тому числі й Україна, також опинилися в цій зоні). 20 % жителів планети представляють роз­винені країни, 80 % — відсталі

Демографічна проблема

У другій половині XX ст. прискорено зростає населення планети (щоріч­ний приріст 2,5 %, через кожні ЗО років за рахунок демографічного ви­буху в країнах Азії, Африки і Латинської Америки воно подвоюється). При цьому збільшення населення в окремих регіонах Південно-Східної Азії, Африки, Латинської Америки, як правило, не супроводжується створенням умов для життя людей.

Лише окремі країни (Китай, Японія, Південна Корея) проводять тактов­ну і вивірену демографічну політику.

Збільшення кількості населення призводить до посилення навантажен­ня на природні ресурси, прискорює їх вичерпування, створює небезпеч­ну для загального миру ситуацією на планеті

Продовольча проблема

Суть проблеми — хронічне недоїдання людей (в Азії, Африці). Відомо, що постійно 450 млн чоловік на планеті голодують, а декілька сотень мільйонів одержують недостатню кількість їжі

Проблеми невиліковних хвороб

Найбільш поширені: СНІД, рак, депресії, хвороби серцево-судинної сис­теми, малярія, алкоголізм, наркоманія і т. ін.

1,5 млрд людей на планеті не мають елементарної медичної допомоги. Ті хвороби, які є виліковними у багатих країнах, можуть бути смертельни­ми у бідних країнах

Військово-політична проблема

Суть проблеми — загроза війни із застосуванням зброї масового знищен­ня (термоядерної, хімічної, бактеріологічної), що може призвести до ліквідації людської цивілізації.

Загроза неконтрольованого розповсюдження ядерної зброї по всьому сві­тові, використання її терористами в своїх цілях.

Загроза переростання локальних збройних конфліктів у світову війну

Екстремізм і міжнародний тероризм

Загострилася проблема цивілізаційної взаємодії, взаємної адаптації сус­пільства з різною культурою.

На зміну ідеологічним конфліктам приходять конфлікти релігійні і ет­нічні. Саме ці конфлікти є головним джерелом напруженості і фанатиз­му, екстремізму (міжнародного тероризму)



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


Екстремізм і міжнародний тероризм

Зараз існує ряд міжнародних терористичних організацій, які несуть загрозу миру на планеті (пропалестинські терористичні організації — «ХАМАС», «Мученики Алякса», «Хезболлах», «Ісламський джихад», міжнародні мусульманські — «Аль каїда» на чолі з У. Бен Ладеном, баскська терористична організація — ЕТА). Жертви тероризму вимірю­ють десятками тисяч

Запитання та завдання

1. У зв'язку з чим виникають глобальні проблеми людства?

2. Назвіть три найстрашніші, на вашу думку, проблеми людства. Поясніть свій вибір.

Робота з документами

Савчук Н. В. Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Україна «Глобальні проблеми людства: минуле і сьогодення» «Демографічна проблема є найбільш поширеною причиною за­гострення глобальних проблем через інтенсивне зростання останні­ми роками народонаселення планети... До того ж (він) супроводжу­ється нерівномірністю зростання чисельності населення в різних країнах та регіонах, причому найвищий приріст населення спосте­рігається в країнах з низьким рівнем розвитку продуктивних сил. Так, якщо темпи приросту населення в країнах, що розвиваються, протягом XX ст. складали близько 2,5 % на рік, то в розвинених країнах вони не перевищували 1 %. Це стало причиною того, що в Африці, Азії та Латинській Америці близько 1 млрд осіб живуть в умовах абсолютної бідності, близько 250 млн дітей хронічно не­доїдають, а від голоду і недоїдання щорічно помирає майже 40 млн осіб.

Демографічний вибух спричиняє загострення таких глобальних проблем, як продовольча, екологічна, сировинна, енергетична».

Запитання та завдання

1. Чому демографічну проблему автор документа вважає причи­ною виникнення інших глобальних проблем?

2. Як ви ввавжаєте, чому демографічна проблема характерна для країн, що розвиваються, а не для розвинених?

►► Шляхи розв 'язання глобальних проблем

Учитель. Під егідою ООН розпочалася робота зі збереження навколишнього середовища (у грудні 1997 р. в Японії міжнародна


Тема 9. Світна початкуXXIстоліття



конференція ООН прийняла рішення про загальне скорочення на 5,2 % викидів в атмосферу так званих «парникових газів»). Важ­ливе значення надається екологічному вихованню зростаючого по­коління.

Людство шукає альтернативні джерела енергії (сонця, вітру і т. ін.).

Періодично збираються форуми «Швніч-Південь», де обгово­рюється питання створення справедливого світового господарсько­го порядку (через відмову від протекціонізму і дискримінації то­варів країн, що розвиваються; збільшення активів МВФ і МБРР; анулювання боргів слаборозвинених країн).

Китай, Японія, Південна Корея проводять тактовну і вивірену демографічну політику.

Країнам, у яких голодує населення, надають допомогу через мі­сії ООН, створення інфраструктури робочих місць (за можливості) іт. ін.

Тривають пошуки нових ліків та методів лікування.

ООН прийняла ряд рішень про заборону випробування і поши­рення ядерної, хімічної, біологічної зброї, але ці рішення окремі держави не завжди виконують. Знищення запасів ядерної зброї ви­магає значних політичних зусиль і величезних коштів.

Усі цивілізовані країни ведуть боротьбу з міжнародним теро­ризмом об'єднавши у цьому напрямі свої зусилля (конференції, семінари, спецслужби різних країн дедалі активніше координують свої зусилля через Інтерпол).

Учитель. Необхідна консолідація зусиль усього людства для розв'язання глобальних проблем.

ЮНЕСКО — організація, що має великий досвід у розв'язанні проблем у галузі культури, збереження культурної спадщини на­родів Азії та Африки, ліквідації неписьменності, поширення ме­дичних знань та ін.

Всесвітня організація охорони здоров'я — успіхи з ліквідації деяких небезпечних хвороб.

Програма ООН з охорони навколишнього середовища — зосе­редження уваги на ліквідації наслідків екологічних катастроф.

Дитячий фонд — піклування про долю найбільш незабезпече-них дітей-сиріт, про їхнє навчання та захист прав і т. ін.

Зважаючи на динамічний характер і складність глобальних проблем сучасності, можна припустити, що, попри спільні зусил­ля держав не обов'язково слід сподіватися на повсюдне і цілко­вите їх розв'язання. Зокрема, дедалі зростаючі потреби держав у мінерально-сировинних ресурсах зумовлюють загострення цієї



Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас


проблеми протягом найближчих десятиліть, а господарська діяль­ність у багатьох країнах поки що не дає змоги досягти відчутного поліпшення екологічної ситуації.

Для розуміння суті і шляхів розв'язання глобальних проблем необхідно з'ясувати їхнє походження і природу, причини заго­стрення протягом останніх десятиліть. Слід зазначити, що з ними, але не в глобальному, а в локальному (чи регіональному) масштабі людство зіткнулося ще за часів своєї молодості і вже тоді змуіпене було шукати шляхи їх розв'язання. До певного часу спостерігалась деяка гармонія у діях протилежних процесів: одні з них порушу­вали природну рівновагу, інші — відновлювали. Доки незрілими залишалися суспільні відносини, а також засоби праці, зберігалась відносна гармонія між людиною і природою. Але у міру розвитку продуктивних сил людина дедалі більше оволодівала мистецтвом боротьби зі стихійними силами, підкоряючи собі природу, прагну­ла таких змін у природі, які відповідали б її зростаючим потребам. Тісний взаємозв'язок у відносинах між людиною і природою, сус­пільством і природою та всередині суспільства почав сприйматися як загальна закономірність.

Цікаво знати

Римський клуб — впливова громадська організація, що створе­на у 1968 р. групою вчених для обговорення проблем виживання людської цивілізації, якій загрожує ціла низка глобальних про­блем. Тривалий час главою клуба був італійський громадський діяч Ауреліо Печчеі. Саме Печчеі сформулював основні завдання орга­нізації: розробка досліджень у галузі екології, вичерпності ресур­сів, економічного зростання, демографічного вибуху тощо. Серед засновників клуба був Едуард Пестель, відомий німецький учений, спеціаліст у галузі теорії системного аналізу та автоматизованих методів управління. Перша доповідь Римського клубу була назва­на «Межі зростання», її було підготовлено науково-дослідницькою групою під керівництвом Денніса і Донели Медоуз, співробітників Массачусетського технологічного інституту (США), й опубліковано 1972 року. У доповіді засуджувалося нестримне зростання вироб­ництва у світі. Друга доповідь з'явилася 1974 р. і називалася «Люд­ство на перехресті». Його укладачами були Е. Пестель і М. Маса-рович. У ній, на відміну від першої, як перспективна для людства була висунута концепція органічного зростання, яка ототожнювала світ з живим організмом, де кожен регіон має свої функції у межах єдиного цілого.


Тема 9. Світна початкуXXIстоліття



Третя доповідь Римського клубу була укладена відомим нідер­ландським економістом Яном Тінбергером і його групою. Вона на­зивалася «Перебудова міжнародного порядку» (РІО). Проект РІО спирався на ідею взаємозалежності усіх країн і народів, необхід­ності змін у соціально-економічній, політичній і культурній сфе­рах і формуванні нового світового порядку. Мета цього порядку по­винна полягати в тому, щоб, координуючи інтереси всіх країн, як розвинених, так і тих, що розвиваються, створити ефективну сис­тему регулювання міжнародних відносин. Для цього повинна бути розв'язана проблема держав-кредиторів і держав-боржників. Тим з них, які у принципі не здатні сплатити накопичені за десятиліття нерівноправного існування на світовому ринку борги, їх слід спи­сати. Світ повинен стати більш справедливим, інакше у нього мало шансів на виживання. Потрібно припинити гонку озброєнь. Не­має сенсу і безперспективно витрачати величезні засоби и сили на створення зброї, необхідно спрямувати всі зусилля на раціональне використання ресурсів Землі, збереження природного балансу, до­сягнення всіма людьми достойного рівня життя.

Крім Римського клубу, існує Пагуоський рух, заснований ря­дом сучасних вчених (Бертран Рассел, Альберт Швейцер та ін.). Го­ловним завданням цього руху є обговорення проблеми відповідаль­ності вчених за долю своїх винаходів і відкриттів: вони не можна використовувати для зла, вони мають служити на благо людству.

Запитання

Чи погоджуєтеся ви із твердженням англійського священика й економіста XVIII ст. Т. Мальтуса, що зростання народонаселення на Землі відбувається у геометричній прогресії, збільшення вироб­ництва продовольства — в арифметичній, а голод, епідемії та війни є регуляторами чисельності населення?

V. Узагальнення та систематизація знань Бесіда

1. Які проблеми людства називають глобальними?

2. У чому полягають причини виникнення цих проблем?

3. У чому полягають особливості глобальних проблем сучасності?

4. Охарактеризуйте найголовніші (« зовнішні » і « внутрішні ») гло­бальні проблеми сучасного людства.

5. Порівняйте рівень гостроти цих проблем у світі та в Україні