Субрахунки до синтетичних рахунків уводяться підприємствами самостійно, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності.
ВСТУП
Ведення фінансового обліку – це обов'язок підприємства, що дає можливість одержання повної, достовірної та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Фінансовий облік і фінансова звітність, що складається на його основі, є найважливішим фактором для прийняття складних економічних рішень, які дають можливість встановлення надійних господарських зв’язків, запобігання ризику та попередження негативних наслідків у діяльності підприємства.
Метою дисципліни «Фінансовий облік» є формування знань з організації та методології ведення фінансового обліку в організаціях.
Завданням дисципліни є вивчення студентом методів фінансового обліку, правильного відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, порядку формування облікових регістрів та складання фінансової звітності.
ОСНОВИ ПОБУДОВИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ
1. Нормативно-правове забезпечення фінансового обліку
2. План рахунків
3. Облікові регістри
Основним нормативним документом, який регулює організацію фінансового обліку на підприємстві є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.
Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передання інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Підприємство самостійно обирає форми організації бухгалтерського обліку: штатний бухгалтер, спеціаліст з бухгалтерського обліку, ведення централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою, самостійне ведення власником або керівником підприємства.
Підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів, затверджує правила документообороту та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Методологія організації обліку та складання фінансової звітності забезпечується Міністерством фінансів України через відповідні національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО) та інші нормативно-правові акти.
Для обліку активів, капіталу, зобов'язань та відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку застосовується План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.
План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою – номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.
Нові синтетичні рахунки можуть уводитися до Плану рахунків Міністерством фінансів України за відповідними клопотаннями щодо бухгалтерського обліку специфічних операцій.
Субрахунки до синтетичних рахунків уводяться підприємствами самостійно, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності.
План рахунків бухгалтерського обліку застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб.
Інструкція про застосування Плану рахунків встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб.