Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інших економічних напрацювань.
Переосмислення економічних механізмів, орієнтація на світову економічну практику, знання історико-еконромічних закономірностей та особливостей, практична реалізація історичного досвіду - запорука створення ефективного механізму ринкових відносин в умовах трансформаційної економіки України.
Історія економіки та економічної думки одна з теоретико-економічних дисциплін, які закладають основи світогляду та професійної культури фахівців з економіки. Вона грунтується на базі знань, одержаних студентами під час вивчення дисциплін, що становлять сучасну економічну теорію, – політичної економії, мікроекономіки та макроекономіки. Водночас курс з історії економіки та економічної думки надає знання, потрібні для подальшого поглибленого вивчення інших фундаментальних та прикладних економічних дисциплін, розуміння альтернатив реальної економічної політики.
Якщо історія економіки має справу з історичним методом аналізу явищ з урахуванням національних особливостей, то економічні вчення потребують розкриття як національного, так і загального в цьому історичному — історичних тенденцій. Однак важливу роль у виникненні економічних концепцій, учень відіграє економіка, економічна сфера. І така взаємозалежність створює умови прогнозування управлінських концептуальних інституціональних рішень. Відтак категорія «економічна історія» — єдність історії економіки та історії економічних вчень — не викликає заперечень.
Предметом вивчення історії економіки та економічної думкиє процес становлення і розвитку господарства в різних історико-політичних, етно-культурних, теологічних, природно-кліматичних умовах розвитку, а також економічних поглядів, ідей, течій і шкіл, що дає можливість формування економічної науки як системи знань.
Об’єктом вивченняє розвиток економічної науки як особливої системи знань, від початку генези господарства та зародження економічних ідей у творах стародавніх мислителів, до сучасних економічних систем та теоретичних концепцій.
Мета дисципліни. Вивчення історико-економічного досвіду та ідей видатних представників економічної науки; формування уявлень про собливості розвитку окремих країн; визначення факторів та причин швидкого розвитку одних країн та відставання інших у різні історичні проміжки часу; поглиблення та розширення знань з економічної теорії; формування теоретичної бази для аналізу проблем сучасної економічної політики; підвищення економічної та загальної культури фахівця з економіки.
Завдання дисципліни. Вивчення господарської діяльності народів різних країн в історичному розрізі, починаючи від стародавніх часів до сьогодення, відображення причинно-наслідкових зв’язків між рівнем розвитку господарства і соціально-економічною структурою суспільства. Завданням курсу є також вивчення економічної теоретичної спадщини, поглядів видатних мислителів від прадавніх часів до сучасності, ознайомлення з методами дослідження економічних наук. Формування навичок самостійної оцінки розвитку світової та вітчизняної економічної думки.
Студенти повинні вміти. Орієнтуватися у науковій періодизації генези світового соціально-економічного процесу; характеризувати причини та наслідки революційних та еволюційних економічних змін; виділяти особливості та закономірності розвитку окремих світових регіонів, країн, економічних угрупувань і об’єднань; логічно осмислювати об’єктивність переходу від однієї до іншої суспільно-економічної формації; давати правдиво історичну оцінку сучасним соціально-економічним процесам у світі та Україні; застосовувати знання економічних ідей в аналізі прикладних проблем; порівняти основні ознаки методологічних підходів та теоретичних позицій найвидатніших економістів різних шкіл та напрямів і зіставляти погляди різних течій і шкіл; чітко уявляти класифікацію економічних теорій та періодизацію їх розвитку.
Міжпредметні звя’зки. Матеріал предмета потрібно пов’язувати з нормативними дисциплінами: економічна теорія, розміщення продуктивних сил, всесвітня історія, фінанси, гроші та кредит, облік та аналіз господарської діяльності, теорія управління, менеджмент, політологія, соціологія та філософія.