Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
План
1. Особливості та закономірності розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст. Інтеграційні процеси в економіці.
2. Особливості та закономірності розвитку країн світу – США, Великобританія, Японія, Франція, Німеччина.
Господарство провідних країн світу в роки Другої світової війни
До основних причин Другої світової війни (розпочалася 1 вересня 1939 р. – завершилася 2 вересня 1945 р.) належать:
– прагнення фашистів, мілітаристських фінансово-промислових груп Німеччини до економічного та політичного реваншу за поразку у Першій світовій війні та світового панування;
– політика “умиротворення агресора“, яку здійснювали Західні країни щодо Німеччини;
– наростання мілітаризму в СРСР, загроза експорту революції на Захід та боротьба союзників проти Радянського Союзу;
– сутичка між США і Японією щодо економічних та політичних інтересів у Південно-Східній Азії;
– сутичка англо-італійських та німецько-французьких інтересів у Північно-Східній Африці та Близькому Сході.
Кінцевим результатом політики “умиротворення агресора”, яку здійснювали країни Заходу щодо Німеччини, було намагання зіштовхнути між собою два тоталітарних режими – фашистський і комуністичний.
Друга світова війна за своїми негативними економічними наслідками перевершила втрати у 1914–1918 рр. (Перша світова війна – загальні втрати оцінювалися в 208 млрд дол., Друга світова війна – 962 млрд дол.). Людські жертви становили 55 млн осіб, ще 100 млн втратили працездатність. Загальні борги у світовому господарстві дорівнювали 7 млрд дол. У ході війни світове промислове виробництво зменшилося на третину, сільське господарство – на 70 %. Практично було дестабілізовано транспортну систему та засоби міжнародних зв’язків. Так, Франція втратила 80 % залізниць та 70 % автомобільних транспортних артерій, Японія – 90 % торговельного флоту. Світового масштабу набула житлова проблема (Німеччина втратила 40 % житла, Англія – 30 %, Японія – 25 %, Франція – 20 %).
Німеччина
У 1935 р. фашистським урядом був узятий курс на підготовку до війни. Щорічний випуск військової продукції становив:
– літаків – 25 тис. шт.;
– танків – 20 тис. шт.;
– гармат – 50 тис. шт.
У ході локальних “бліцкригів” Німеччиною було загарбано економічний потенціал інших країн. Після перемоги над Францією в червні 1940 року основні економічні показники малий такий вигляд:
| Показники | Німеччина | Окуповані країни |
| Населення (млн осіб) | ||
| Пром. робітники (млн осіб) | ||
| Виробництво: | ||
| Вугілля (млн т) | ||
| Нафта (млн т) | 0,7 | 7,5 |
| Сталь (млн т) |
Основою економіки країни стала військова промисловість, питома вага якої становила 80 %. У цій галузі було зайнято 20 % працюючого населення (”Трудовий фонд” близько 5 млн осіб). Широко використовувалася примусова праця депортованих і військовополонених.
З кінця 1943 р. намітився сировинний голод та економічна криза, що не дозволило повною мірою задовольнити потреби фронту. Відчувалась і недостача фінансів. З другої половини 1944 р. промислове виробництво різко скорочується, зростає інфляція, занепадає сільське господарство. Окуповані території вже не могли компенсувати втрат (рух опору, партизанська війна, відкриття ІІ-го фронту). Німецька військова економічна машина зазнала краху.
Наслідки Другої світової війни для Німеччини були жахливими. Рівень промислового виробництва становив усього 30 % від рівня 1939 р., майже на 30 років назад було відкинуто сільське господарство. Майже повна відсутність товарів, інфляція (600 %) вели до натуралізації господарства та натурального продуктообміну. У країні, крім “чорного ринку“, діяв і так званий “сірий ринок“ – товарообмінні угоди між окремими підприємствами, натуральна оплата праці тощо. Населення голодувало (виділялося 200 г м’яса на місяць), пара взуття розраховувалася на 12 років, костюм на 50 років, тарілка на 5 років.
Японія
7 грудня 1941 р. Японія розв’язала війну проти США (напад на базу Перл-Харбор на Гавайских островах). Промислова та військова підготовленість призвели до захоплення: Індокитаю, Індонезії, Таїланду, Бірми, Філіппінів, Нової Гвінеї. У ході війни Японія перетворилася в індустріально-аграрну країну. Частка військової промисловості у 1943 р. становила 72 %, тоді як легкої промисловості зменшилася у 25 разів. Витрати на військові потреби перевищили доходи у 4 рази. Японські дзайбацу впродовж 1937–1944 рр. збільшили власні прибутки з 2,1 до 7,1 млрд ієн, або в 3,4 раза. Здійснювалися спеціальні заходи щодо мобілізації економіки на потреби війни на окупованих територіях. Незважаючи на це, витримати довготривалу війну економіка Японії не змогла. 2 вересня 1945 р. Японія підписала акт про беззастережну капітуляцію. Японський мілітаризм було повалено.
Англія
Під час Другої світової війни Британська імперія зазнала матеріальних втрат. Особливо руйнівними були бомбардування Лондона, Ковентрі, Бірмінгема. Військова морська блокада, яку здійснювала Німеччина, розладнала зв’язки з колоніями. Англія втратила Бірму, Сінгапур та Малайзію.
Промислове виробництво зменшилось у 5 разів. Витрати на війну збільшилися у 25 разів. Відбулося закріплення позицій США в арабському світі.
Зовнішній борг країни зростав. У 1939 р. він становив 7,3 млрд ф. с., а в 1945 р. – 22,8 млрд ф. с.
Дефіцит бюджету погашався випуском паперових грошей: у 1939 р. – 555 млн ф. с.; 1945 р. – 328 млн ф. с.
Вартість життя і податки в роки війни збільшилися на 72 %.
Володіючи значними матеріальними та людськими ресурсами, британська економічна система не змогла мобілізувати достатню їх кількість для гідного протистояння Німеччині.
Франція
Політика “умиротворення агресора“, у якій брала участь і Франція, зазнала краху. У червні 1940 року Франція була окупована Німеччиною.
Збитки із-за окупації оцінювалися в 1 440 млрд фр. Людські жертви становили 1,1 млн осіб, ще 700 тис. було вивезено до Німеччини на примусові роботи.
Обсяги промислового виробництва знизилися на 70 % (зруйновано 195,5 тис. підприємств; із 101 доменної печі діяло тільки 7; 100 тис. підприємств збанкрутували), сільського господарства – у 2 рази (253 тис. селянських господарств зруйновано), 3/4 населення країни голодували.
Франція повністю втратила військовий і торговельний флоти, а також і колонії в Індокитаї, Сірії та Лівані.
США
В умовах Другої світової війни найефективнішою виявилася американська економічна система, заснована на демократії, ринковій економіці, середньому прошарку й обмеженому, (але раціональному) державному регулюванні. Вона дозволила достатньо оперативно мобілізувати майже 20 % ресурсів для ведення війни, чого виявилося достатньо для беззастережної перемоги.
Країна збагатилася за рахунок ленд-лізу (оренда чи позика), поставок озброєння, сировини, продовольства на суму близько 45 млрд дол.
Американський капітал проникає в економіку Англії. За 50 есмінців Англія віддала в оренду США на 90 років частину військово-морських баз в Атлантиці.
Відбувається оновлення промислового потенціалу. На будівництво промислових підприємств у США витратили 25 млрд дол. Зростає грошовий обіг на 222,5 % (у 1940 р. – 8,7 млрд дол., 1945 р. – 26,5 млрд дол.).
Військові дії, а отже, руйнування та втрати, не торкнулися території США. За роки війни національний дохід США подвоївся, більш ніж у двічі виросло промислове виробництво. У країні було створено відлагоджений виробничий механізм, що спирався на об’ємний внутрішній ринок та міжнародні ринки. Поставки сировини, продовольства та військового обладнання союзникам, які фінансувалися державою, стимулювали оновлення основного капіталу. Сума військових підрядів становила 175 млрд дол., а чистий прибуток американських монополій – 70 млрд дол. Посилився процес концентрації виробництва – кількість великих підприємств з числом робітників більше 10 тис. збільшилася в 7 разів, які до кінця Другої світової війни США давали 60 % промислової продукції капіталістичних країн світу. На їхню частку припадало 50 % світового видобутку вугілля, 64 % – нафти, 53 % – виплавки сталі, 17 % виробництва зерна, 63 % – кукурудзи. США сконцентрували 2/3 золотого запасу та 1/3 експорту капіталістичного світу.