КІНЦЕВИЙ МОЗОК;ВЕЛИКИЙ МОЗОК
(telencephalon; cerebrum)
Він представлений правою та лівою півкулями великого мозку (hemispheriacerebri). До кожної півкулі належать:
- плащ (pallium);
- нюховий мозок (rhinencephalon);
- основна частина кінцевого мозку (pars basilaris telencephali)– підкіркові ядра;
- склепіння (fornix);
- мозолисте тіло (corpus callosum).
Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки (ventriculi laterales).
Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri)
Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri)вкриті корою великого мозку;плащем(cortex cerebri;pallium) і мають три поверхні:
- верхньобічну поверхню півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);
- присередню поверхню півкулі великого мозку (facies medialis hemispherii cerebri);
- нижню поверхню півкулі великого мозку (facies inferior hemispherii cerebri).
Найбільш виступаючі ділянки півкуль отримали назву полюсів:
- лобовий полюс (polus frontalis);
- потиличний полюс (polus occipitalis);
- скроневий полюс (polus temporalis).
Рельєф кожної поверхні півкуль складається з борозен (sulci) і розміщених між ними валикоподібних підвищень – звивин великого мозку (gyri cerebri), форма і напрям яких досить
мінливі.
Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) складаються з таких часток:
- лобової частки (lobus frontalis);
- тім’яної частки (lobus parietalis);
- потиличної частки (lobus occipitalis);
- скроневої частки (lobus temporalis);
- острівця; острівцевої частки (insula; lobus insularis);
- обідкової частки (lobus limbicus).
Обідкова частка (lobus limbicus) складається зі структур, що утворюють сукупність у самому центрі півкулі великого мозку (hemispherium cerebri).
Внутрішнякапсула(capsulainterna)
Цешарбілоїречовини, якийрозміщенийміж:
- сочевицеподібним ядром (nucleus lentiformis)збоку;
- хвостатим ядром (nucleus caudatus)і таламусом (thalamus),що розміщені присередньо.
Через цю капсулу проходять проекційні волокна, які з’єднують кору великого мозку (cortex cerebri) з
іншими відділами головного мозку та зі спинним мозком.
На горизонтальному розрізі півкулі великого мозку (hemispheriumcerebri) внутрішня капсула (capsulainterna) має вигляд відкритого латерально тупого кута з такими частинами:
- передньою ніжкою (crus anterius);
- коліном внутрішньої капсули (genu capsulae internae);
- задньою ніжкою (crus posterius).
Передня ніжка внутрішньої капсули (crus anterius capsulae internae)розміщена між головкоюхвостатого ядра (nucleus caudatus) та передньою половиною сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis). Її проекційними волокнами є:
- лобово-мостовий шлях (tractus frontopontinus);
- передня променистість таламуса (radiatio thalami anterior).
Коліно внутрішньої капсули (genu capsulae internae)розміщене між передньою та задньою
ніжками (crura anterius et posterius), між сочевицеподібним ядром (nucleus lentiformis) та центральною частиною бічного шлуночка (pars centralis ventriculi lateralis).
Воно утворене кірково-ядерними волокнами (fibrae corticonucleares).
Задня ніжка внутрішньої капсули (crus posterius capsulae internae)розміщена між таламусом
(thalamus) та заднім відділом сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis) і стосовно до останнього складається з трьох країв або частин:
- засочевицеподібної частини (pars retrolentiformis);
- підсочевицеподібної частини (pars sublentiformis).
Таламо-сочевицеподібна частина (pars thalamo-lentiformis)прилягає безпосередньо до коліна
внутрішньої капсули (genu capsulae internae) і має:
- кірково-спинномозкові волокна (fibrae cortico-spinales);
- кірково-червоноядерні волокна (fibrae cortico-rubrales);
- кірково-сітчасті волокна (fibrae corticoreticula-res);
- кірково-таламічні волокна (fibrae corticothalami-cae);
- таламо-тім’яні волокна (fibrae thalamoparieta-les);
- центральну таламічну променистість (radiatio thalami centralis).
Засочевицеподібна частина (pars retrolentifor-mis)складається із:
- задньої таламічної променистості (radiatio thalamica posterior);
- потилично-мостових волокон (fibrae occipitopon-tinae);
- потилично-покрівельних волокон (fibrae occipito-tectales).
Підсочевицеподібна частина (pars sublentiformis)містить:
- кірково-покрівельні волокна (fibrae corticotecta-les);
- скронево-мостові волокна (fibrae temporoponti-nae);
- кірково-таламічні волокна (fibrae corticothalami-cae);
- зорову променистість (radiatio optica),яку раніше називали коліно-шпорними волокнами(fibraegeniculocalcarinae);
- слухову променистість (radiatio acustica),яку раніше називали коліно-скроневими волокнами
(fibrae geniculotemporales).
Крайня капсула (capsula extrema)розміщена між огорожею(claustrum)та корою острівця(cortexinsulae), є прошарком білої речовини, яка належить до променистого вінця (corona radiata), містить
асоціативні волокна.
Зовнішня капсула (capsula externa)–це шар білої речовини,який знаходиться між лушпиною
(putamen) та огорожею (claustrum), містить асоціативні волокна.
Мозолисте тіло (corpus callosum)–це нервові волокна,що йдуть поперечно з однієї півкулі віншу, тобто сполучають праву та ліву півкулі великого мозку, формуючи комісуральні провіднішляхи.
Верхню поверхню мозолистого тіла (facies superior corporis callosi) видно в глибині поздовжньої щілини великого мозку (fissura longitudinalis cerebri). Ця структура належить до білої речовини.
На стріловому розрізі в мозолистому тілі (corpuscallosum) розрізняють:
- передню частину,яка зігнута вниз та вперед і утворює:
- коліно (genu),яке переходить у дзьоб (rostrum);останній продовжується в кінцеву пластинку
(lamina terminalis);
- середню частину,яка є найдовшою частиною мозолистого тіла і представлена стовбуром
(truncus);
- задню частину,яка вільно нависає над передніми відділами пластинки покрівлі середньогомозку і називається валиком (splenium).
Верхня поверхня мозолистого тіла (faciessuperiorcorporiscallosi) вкрита сірою речовиною
(substantiagrisea), яка називається сірим покриттям (indusiumgriseum).
Уздовж мозолистого тіла (corpuscallosum) простягаються:
- бічна поздовжня смуга (stria longitudinalis lateralis);
- присередня поздовжня смуга (stria longitudinalis medialis);
- променистість мозолистого тіла (radiatio corporis callosi);це радіальні нервові волокна,якірозходяться в усі боки від мозолистого тіла (corpus callosum) до кори великого мозку (cortex cerebri).
Частина променистості мозолистого тіла (прямує вбік та вниз) покриває задній та нижній роги бічного шлуночка і називається покривом (tapetum).
Волокна передньої частини мозолистого тіла утворюють малі щипці; лобові щипці (forceps minor; forceps frontalis).
Волокна задньої частини мозолистого тіла утворюють великі щипці; потиличні щипці (forceps major; forceps occipitalis).
Склепіння (fornix)розміщене під мозолистим тілом(corpus callosum)і побудоване з поздовжніхпучків нервових волокон, які з’єднують морського коника (hippocampus) з ядрами таламуса (nuclei thalami) та гіпоталамуса (nuclei hypothalami).
Склепіння (fornix) складається з тіла (corpus), яке спрямоване вперед і вниз.
Спереду тіло (corpus) продовжується у два стовпи склепіння (columnaе fornicis), які закінчуються у сосочкових тілах гіпоталамуса (corpus mamillare). Ці стовпи склепіння відмежовують спереду міжшлуночкові отвори (foramen interventriculare).
Ззаду тіло (corpus) переходить у дві ніжки склепіння (crura fornicis), кожна з яких продовжується у
торочку морського коника (fimbriahippocampi).
У місці відходження від тіла (corpus) ніжки (crura) з’єднані між собою трикутною пластинкою –
спайкою (comissura).
Бічний край тіла та ніжок склепіння (до них прикріплюється ворсинчасте сплетення правого та лівого бічних шлуночків) називається стрічкою склепіння (taeniafornicis).
Прозора перегородка (septumpellucidum)з’єднує стовпи склепіння з мозолистим тілом і належить
до лімбічної системи (відчуття задоволення).
Прозора перегородка (septumpellucidum) має дві пластинки (laminae), які натягнуті між передніми частинами стовпів склепіння та передніми частинами мозолистого тіла.
Між пластинками міститься замкнена щілиноподібна порожнина (cavitas), що заповнена прозорою рідиною.
Пластинка прозорої перегородки (laminaseptipellucidi) є присередньою стінкою лобового рога бічного шлуночка (pariesmedialiscornusfrontalisventriculilateralis).