Бібліографування і бібліографічне обслуговування.
У процесі історичного ускладнення бібліографічної діяльності її задачі і функції, організаційні форми і методика стають все більш різноманітними і в межах самої бібліографічної діяльності неминуче відбуваються процеси розподілу праці. Розмежовуються два основні процеси бібліографування і бібліографічне обслуговування.
Саме ці сфери зосереджені на реалізації доступу до історичних матеріалів. Їх функціональна систематизація здійснюється у вигляді головних нормативних систем бібліографії – бібліографічного посібника.
v Бібліографічний запис – головний спосіб існування та поширення і використання документально фіксованої бібліографічної інформації.
v Бібліографічний посібник– впорядкована множина бібліографічних записів, що об’єднані єдністю задуму, призначенням, форми і (або) змістом заключної у посібнику бібліографічної інформації.
Поняття «бібліографічний посібник» охоплює надзвичайно широкий діапазон документально фіксованих засобів існування бібліографічної інформації.
Класифікація бібліографічних посібників здійснюється за наступними основними категоріями:
ü форма,
ü тип,
ü жанр,
ü вид.
Ø Основні формибібліографічних посібників:
§ бібліографічні видання – неперіодичні, періодичні і з продовженням;
§ несамостійні видавничі форми – внутрикнижкові, внетрижурнальні, внетригазетні, при книжкові, пристатейні бібліографічні матеріали;
§ карткові форми (картотеки) – механізовані і автоматизовані бібліографічні зібрання, у тому числі на базі ЕОТ.
Ø Основні типибібліографічних посібників:
§ бібліографічний покажчик (іменний, тематичний) – бібліографічний посібник, що має складну структуру і оснащений допоміжним апаратом;
§ бібліографічний список – бібліографічний посібник, що має просту структуру без допоміжного апарату;
§ бібліографічний огляд літератури – бібліографічний посібник, що являє собою зв’язане оповідання про документи об’єкту бібліографування;
Ø Особові типи бібліографічних матеріалів:
§ покажчики до видань – важлива складова частина науково-довідкового апарату видання, що являють собою бібліографічний пошуковий апарат, що побудований на базі документального масиву, у якості якого виступає склад і інформаційний зміст документів у певному виданні, що забезпечує поглиблену бібліографічну орієнтацію в них;
§ допоміжні покажчики у цілому аналогічні за характером покажчикам до видань, але складаються вони до джерела бібліографічної інформації, забезпечують багатоаспектну орієнтацію у документах, що відбилися у бібліографічному посібнику, повідомляючи про них різні змістовні і формальні відомості у інших розрізах, аніж це зроблено у основному тексті посібника. При цьому допоміжні покажчики зазвичай не містять власних бібліографічних описів документів, а відсилають до відповідних бібліографічних записів основної частини посібника;
Ø Бібліографічним посібникам властиве розмаїття жанрів:
§ бібліографічні монографії – крупні бібліографічні посібники науково-допоміжного призначення, створені на засадах ретельного виявлення і поглибленого вивчення великого масиву документів, що вміщують, як правило, нові або уточнені відомості про бібліографічні матеріали;
§ путівники по літературі – зазвичай поєднують в собі відомості про первинні документи і джерела бібліографічної інформації з теми путівника з різного роду методичними порадами і рекомендаціями;
§ бібліографічні словники – поєднують бібліографічні відомості про відображені в них осіб з бібліографічною інформацією про їх твори і літератури про них;
§ плани читання – чітко регламентуючі склад і послідовність читання по обраному питанню; тощо.
Ø Види бібліографічних посібників. Класифікація повинна підпорядковуватися логічним правилам розподілення обсягу поняття. Через велику кількість ознак один і той же бібліографічний посібник може відноситися до різних видів. Найбільш загальний поділ класифікації здійснюється за наступними характеристиками:
1. суспільне призначення;
2. особливості змісту, форми і мети цільового призначення документів як об’єктів бібліографування;
3. специфічні аспекти методів бібліографування;
4. власна форма посібника.
Загалом існує 130 видів бібліографічних посібників.
Важливим елементом бібліографування і бібліографічне обслуговування є поточне бібліографування суть якого полягає у регулярному інформуванні про нові надходження, що дозволяє постійно слідкувати за документальним потоком у певній області і всебічно в ньому орієнтуватися. Якщо таке видання втрачає здатність оперативно відстежувати нові надходження воно стає періодичним, а не поточним бібліографічним виданням.
Однією з проблем сучасної бібліографії є питання щодо повноцінності наукової публікації в Інтернеті.
Публікації в Інтернеті не вважаються науковими публікаціями. На них не осилаються і статистики звернення до них не надається, що призводить до того, що вони не враховуються в індексі цитування.
Мереживі видання відрізняють від немережевих тим, що тут можливо легко вносити заднім числом будь-які зміни у раніше виданий текст. Або прибрати його. Або поставити у минулий випуск зовсім інший текст. Через те, що наука є середовище інстуціональне, головною складовою чого є рецензування. А без неї втрачається сама науковість.
На сучасному етапі пошукові системи вже індексують документи у повнотекстовому режимі і забезпечують проблему датування шляхом періодичних пере індексацій тексту. З запровадженням норм рецензування електронних текстів та датування дозволять у майбутньому перейти до визнання наукового характеру видань в Інтернеті.