Трансформації на лексичному рівні

Перша трансформація, яка впадає в око, це переклад російським перекладачем слова «Geschriebene» як « вписанное», з граматичної точки зору тут все правильно(дієприкметник, доконаний вид тощо), але семантично російське слово « вписанное» має дещо ширше значення: «вписанний» означає ще й той, який зміг потіснитися, просунутися кудись, або той, який знайшов для себе місце : вписаться в толпу. Тому це слово дещо розширює зміст всього речення і може заплутати читача, краще б було використати дієприкметник «написанное», як це і зробив М. Москаленко в українському перекладі. Англійський варіант «sign», теж є не зовсім адекватним, адже це слово є полісемантичним. Воно має безліч дефініцій, і може належати до різних частин мови. Тож використовувати саме цей варіант перекладу було не раціонально, можливо кращим варіантом було б слово «written», тоді перекладачу не довелось би переставляти слова с самого початку, а ритм було б збережено: «narrow between walls written».

Далі наступний авторський неологізм, який він створив об’єднавши два німецькі слова «unwegsam-wahre» (unwegsam – непроходимый, непроезжий, wahr- истинный, подлинный). А. Прокоп’єв переклав це слово своїм еквівалентним неологізмом « неудобоходимое-истинное» , а от М. Москаленко спробував знайти відповідник в українській мові « незрушно-правдиве», чим змінив враження та значення лексеми П. Целана, істинна не завжди правдива, як то кажуть філософи. Дійсно, прочитавши російський варіант перекладу хочеться спробувати уявити цю непрохідну істину. Англійський варіант «impassable-true» також є адекватним і схожим за змістом з російським варіантом перекладу.

Але є одна трансформація, зроблена російським перекладачем, яка мені не зрозуміла. Переклад слова «Zukunft» як « Сбылось» , вже було казано, що вона може бути зумовлена тим, що перекладач втратив об’єкт та суб’єкт в 5-му рядку вірша П. Целана, але навіщо тоді перекладати слово «майбутнє» не лише антонімічним «минуле», а й використовувати при цьому дієслово «сбылось», та ще й писати його з великої літери?! Ця трансформація є не зовсім адекватною, і суттєво змінює сприйняття твору та Космос автора.

Знову зустрічаємо неологізм П. Целана «Silben-mole» , який дослівно можна перекласти як «склад та мол/хвилеріз», хоча словник подає ще одне значення слова «Mole» - «виродок», чи не це мав на увазі автор?! Тоді чи будуть доцільними переклади « Слого- и волнорезы» та « Силабо-мол», хоча прямий зміст написаного вони передають. Адекватність англійського варіанту («Syllable-mole») може бути суперечливим питанням. Перше слово у цьому неологізмі є зрозумілим, але друге є багатозначним. Його з легкістю можна назвати «хибним другом перекладача», адже означає воно в англійській мові «родимку» або «крота» , тож адекватним цей варіант перекладу назвати важко.

Ще один авторський неологізм « Unbefahrne» перекладачі передають досить адекватно, знаходячи еквіваленти в російській - «невидаль» -, в українській - «незвідане»- та англійській - «unnavigated»мовах, повністю зберігаючи зміст та форму слова.

Цікавим для аналізу є також слово «Bojen» , тобто « бакенов» ,«буї» та «buoys» у перекладах, але це слово має також інше значення у середньо німецьких діалектах воно значить також «колиску». Чи не стають «буї» «колискою » , моментами спокою в пошуках істини на шляху до майбутнього, нібито затишшям перед «бурею» (дзвоном дзвонів; ударами, що втамовують подих) ?! Але в українській, російській та англійській мовах буй та колиска – зовсім різні речі, тому зрозуміти такий підтекст читачу дуже важко.

Адекватний еквівалент знайшли перекладачі до слова «sekundenschön»: «дивно-секундно», « миттєво-прекрасним», «lovely for seconds», хоча переклад М.Москаленка є точнішим. «Schön» з німецької – це красивий, прекрасний. А не все дивне можна назвати прекрасним, тому тут український переклад є більш точним і за змістом, і за формою, адже збережено також послідовність слів.

Неологізм П. Целана «Leucht-glockentöne» всі перекладачі переклали адекватно « свето-колокольные тоны», « Світло-дзвонні тони», «light-bellsounds» зберігаючи при цьому і зміст, і форму, і враження від прочитаного, хоча М. Хамбургер міг також використати слово «tones» або «tunes» замість «sounds», тоді б він зберіг не лише зміст, а й форму вірша.

А от наступні два слова «aus-gelöst» та «ein-gelöst» М.Москаленко та М. Хамбургер переклали краще за А. Прокопєва: «роз-в'язано» та « за-в'язано» re­-leased» та «re-­deemed») / «изнывающие» та «взывающие», повністю передавши задум автора.

Що стосується лексеми «Zeltwort», то тут перекладачі зрозуміли її по-різному, це зумовлено полісемією слова «Zelt» ,яке може значити небосхил або намет. Російський перекладач зрозумів його значення більш поетично - «Свод-Слово» , а український переклав просто як «слово-шатро». Не вдавався до поетизмів і англійський перекладач: «tent-word». Який переклад є більш адекватним тут визначити неможливо, адже невідомо, що саме мав на увазі автор: небосхил чи намет. Обидві версіїї мають право на існування, адже твір називається «Анабасис», тобто в ньому йдеться про похід Кира молодшего проти Артаксеркса, а в поході мова може йти і про намет, і про небосхил.

Останню лексему «Mitsammen» М. Москаленко, як і М. Хамбургер переклав дослівно «Разом»/ «Together», а перекладач А. Прокопєв вирішив передати просто її зміст « В Одном», хоча трансформація не є досить адекватною, адже вона показує розуміння перекладача, а не думку самого автора.