Правові основи господарювання, види підприємств та їх класифікація

Діяльність різних видів підприємств регламентується Законом “Про підприємства в Україні” (березень 1991 року).

Управління підприємством здійснюється відповідно до його статуту. Майно підприємства складають основні і оборотні кошти, нематеріальні активи, довготермінові фінансові вкладення та інші поза оборотні активи. Майно належить підприємству на праві власності або повного господарського відання. Джерелами формування майна підприємства можуть бути: грошові кошти і матеріальні внески засновників; доходи від розповсюдження цінних паперів; кредити банків і інших кредиторів; капітальні вкладення; державні дотації; кошти, отримані від роздержавлення і приватизації власності, благодійницькі внески.

Підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає стратегію розвитку, здійснює матеріально-технічне забезпечення через систему товарних бірж або прямих контрактів з постачальниками, розпоряджається прибутком від господарської діяльності.

Держава забезпечує будь-якому підприємству рівні економічні і правові умови для господарювання. Державне регулювання здійснюється за допомогою економічних методів, антимонопольного регулювання ринку, через систему податків і податкових пільг, стимулюючи розвиток малого бізнесу.

Діяльність підприємства здійснюється на підставі статуту. Затверджується статут власником (засновником) підприємства, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу. В статуті відображається мета діяльності підприємства, органи управління, джерела утворення майна, умови реорганізації.

У процесі розвитку ринкових відносин все більш поширюються нові для України, але характерні для ринкових відносин, організаційно-правові форми підприємств:

1. Малі підприємства.

2. Об’єднання підприємств - асоціації, корпорації, консорціуми, концерни.

3. Господарські товариства - акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні і муніципальні товариства.

4. Організація орендарів.

5. Кооперативи.

6. Селянські фермерські господарства.

Малі підприємстваналежать до різних форм власності і створюються громадянами або членами сім’ї та іншими особами, які спільно ведуть господарство, державними, орендними, колективними, спільними підприємствами, господарськими асоціаціями, що є юридичними особами.

Мета створення малих підприємств - насичення ринку товарами і створення додаткових робочих місць.

Об’єднання підприємств - договірні об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Всі об’єднання діють на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. На них поширюється дія закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” (березень 1992 р.). Підприємства, які входять в об’єднання, можуть вийти з нього, але із збереженням взаємних зобов’язань перед іншими підприємствами. До об’єднань можуть входити також підприємства інших держав.

Господарські товариства - це підприємства, створені на основі угоди між юридичними особами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Засновниками можуть бути підприємства, організації, установи, громадяни та іноземні юридичні особи. Серед господарських товариств розрізняють:

1. Акціонерні товариства - мають статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і відповідають за зобов’язання тільки майном. Ринкова вартість акцій встановлюється шляхом котировки (оцінки) на фондовій біржі. Відповідальність акціонера обмежується вартістю його акцій.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю - це акціонерні товариства закритого типу, статутний фонд яких формується тільки з коштів засновників. Акцій воно не випускає і несе відповідальність тільки в межах вкладів засновників. Вищим органом управління є збори учасників.

3. Товариства з додатковою відповідальністю - це акціонерні товариства, статутний фонд яких поділений на частки згідно з установчими документами. Учасники товариства відповідають за його борги своїми внесками до статутного фонду, а у випадку нестачі цих сум - належнім їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі.

4. Командитне товариство - це господарське товариство, засновники якого поділяються на дві категорії: комплементарії - несуть повну матеріальну відповідальність по боргових зобов’язаннях всім належним їм майном і командити - це засновники, які несуть обмежену відповідальність в межах їх внесків до статутного фонду.

5. Повне товариство - це об’єднання кількох громадян і юридичних осіб для спільної діяльності. Вони несуть солідарну відповідальність по зобов’язаннях товариства всім своїм майном. Майно формується за рахунок внесків учасників та одержаних доходів і належить учасникам на правах спільної пайової діяльності. Учасник товариства відповідає за його борги незалежно від того коли вони виникли, чи до, чи після його вступу до товариства.

Організація орендарів- створюється за рішенням трудового колективу підприємства з метою укладення договору про оренду майна цього підприємства.

Орендаяк економічна категорія - це основане на договорі строкове користування та володіння засобами виробництва, які необхідні для здійснення господарської діяльності. Оренда дозволяється у всіх галузях народного господарства. Право надання майна в оренду належить власнику майна, а землі - Радам народних депутатів. Оренда виступає як форма роздержавлення. Мінімальний строк оренди - 5 років. Основним документом, що регламентує діяльність орендодавця і орендаря є договір оренди.

Орендна плата - це фіксований платіж на певний період, розмір якого передбачає кошти на утримання засобів виробництва і частину прибутку (орендний процент), а також може передбачити і ремонтний фонд.

Орендний підряд- це подальший розвиток колективних форм організації і оплати праці в структурних підрозділах підприємства, за цих умов підприємство розробляє “Положення про орендний підряд структурного підрозділу”, в якому визначаються строки і обсяг виробленої продукції, внутрігосподарські ціни та тарифи, форми обліку матеріальних витрат. Орендний підряд здійснюється на основі договору з підприємством.

Кооперативи- це громадські організації, які на основі добровільного об’єднання громадян здійснюють господарську діяльність, що ґрунтується на спільній власності, орендованому або наданому в безкоштовне користування майні.

Кооператив функціонує на принципах самостійності, самофінансування і матеріальної зацікавленості в кінцевих результатах. Власністю кооперативу можуть бути засоби виробництва, вироблена продукція і грошові кошти.

Типи кооперативів: виробничі; споживчі; змішані. Переваги кооперативів полягають в тому, що вони чутливі до зміни кон’юнктури ринку, мають високу життєздатність в сільському господарстві і побутовому обслуговуванні населення.