Форми і системи оплати праці.

Підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а державні тарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесі організації оплати праці.

На підприємствах найчастіше використовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.

Погодинна форма передбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Ця форма має такі системи:

1. Пряма погодинна. Заробіток при цій системі (Зп.пог) обчислюється:

де Фміс- фактично відпрацьований за місяць час, год/міс;

Сг - годинна тарифна ставка по розряду робітника, грн.

2. Погодинно-преміальна система, при якій заробіток (3п.прем) обчислюється:

де Зтар - сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці, грн.,

Д- сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.

Сума доплат визначається із залежності


 

3. Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи. За цією системою оплачуються працівники, робота яких* має стабільний характер.

Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Відрядна форма має такі системи:

1. Пряма відрядна. Заробіток (Зп.від) при цьому обчислюється за формулою:


де Рі - відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і-го виду, грн/шт;

Nфі - фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше місяць), шт.;

п - кількість виді виробів.

де Тшт - час на виготовлення одного виробу і-го виду, год.

2. Відрядно-преміальна. Сума заробітку (3в.прем) при цій системі визначається із залежності

де Зтар.в - тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці, грн;

Д, - сума преміальних доплат, яка обчислюється за формулою:

де П1 - процент доплат за виконання плану;

П2 - процент доплат за кожен процент перевиконання плану;

 

Ппп - процент перевиконання плану, який можна знайти


 

де Nф, Пл.. - відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції за місяць, шт/міс.

3. Відрядно-прогресивна. Заробітна плата (3в.прог.) обчислюється за формулою


 

де Nвб - вихідна база для нарахування доплат (встановлюється на рівні 110 - 115% Nпл„ ), шт/міс;

Рзв - звичайний розцінок за один виріб, грн/шт;

Рпідв - підвищений розцінок за один виріб, грн/шт.


Процент росту розцінку визначається зі шкали в залежності від проценту перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

Заробіток підсобника (Зн.в.підс) можна обчислити із залежності

де Nфі, - фактично виготовлена кількість продукції і-тим робітником за зміну, шт/зміну;

Рнві- непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні і-го робітника, грн/шт;

п- кількість основних робітників, що обслуговуються одним підсобником, чол.

де Сзм - змінна тарифна ставка підсобника, грн/зміну;

Nпл і - плановий випуск продукції і-им робітником, шт/зміну.

Заробіток допоміжного робітника (3не доп) обчислюється за

формулою:


де Тф - фактично відпрацьований допоміжним робітником час год/міс;

С, - годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн/год;

Квн - середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.

4. Колективна система оплати праці (бригадна).

 

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (Збр) як при прямій відрядній системі, використовуючи

бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:

1) Метод годино-коефіцієнтів. Використовується тоді, коди всі члени бригади працюють в однакових умовах.

Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій послідовності:

а) визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г-Кбр), відпрацьованих бригадою, за формулою:

де Тфі - фактична кількість годин відпрацьована і-тим робітником, год/міс;

Кі - тарифний коефіцієнт по розряду і-го робітника;

m - кількість членів бригади, чол.


в) заробіток і-го робітника (члена бригади) (3.) обчислюють:


б) знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино- коефіцієнт

2) Метод коефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють в різних умовах.

Послідовність розподілу бригадного заробітку така:


де Сгі - годинна тарифна ставка і-го робітника, грн/год;

а) визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм

 

 

б) знаходять коефіцієнт виконання норм (К„):


 

в) заробітну плату і-го робітника обчислюють:

6. Акордна система. Передбачає встановлення розцінку не за одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.