Види прибутку на підприємстві

 

Балансовий прибуток складається з таких видів прибутку:

1. Прибутку від реалізації товарної продукції (робіт, послуг) - Пр

2. Прибутку (збитку) від іншої реалізації - Пін.р.

3. Прибутку, отриманого від здійснення підприємством корпоративних прав (в т.ч. у вигляді дивідендів на придбання акцій акціонерних товариств, процентів на внески до статутних фондів спільних підприємств) - Пк.п.

4. Прибутку (збитку) від інших позареалізаційних операцій - Пп/р (Вп/р).

 

Пб = Пр + Пін.р. + Пк.п. + Пп/р - Вп/р

 

Всі ці складові частини становлять балансовий прибуток підприємства, що відображається в пасиві бухгалтерського балансу,

Балансовий прибуток - це сума фінансових результатів від усіх видів діяльності підприємства за звітний період, що складається з фінансового результату від реалізації продукції, включаючи продукцію підсобних, допоміжних та обслуговуючих виробництв і господарств, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті та інших позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації продукції - це різниця між оптовою (договірною або регульованою) ціною (включаючи залік у бартерні операції), та її собівартістю.

Прибуток від реалізації продукції визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції у цінах продажу без акцизного збору, податку на додану вартість, ввізного мита, митного збору та інших обов’язкових зборів і платежів, та витратами, що включаються до складу собівартості реалізованої продукції.

 

Пр = Вр - Сп

 

У торгівельних та постачальницько-збутових організаціях виручка від реалізації є сумою торгівельних надбавок, знижок і націнок на реалізовані товари.

Датою реалізації продукції вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства, а при розрахунках готівкою - день надходження коштів в касу.

Підприємство може встановлювати порядок, за яким виручка від реалізації продукції визначається за вартістю відвантаженої продукції, що зазначена для сплати замовником у розрахункових документах.

Прибуток (збиток), що виявлений у звітному році, але належить до операцій минулих років, зараховується до результатів фінансово-господарської діяльності звітного року.

Доходи, що одержані у звітному періоді, але належать до наступних звітних періодів відображаються у обліку окремою статтею як доходи майбутніх періодів.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” (28.12.94) встановлює перелік витрат виробництва, які відносять на собівартість продукції за такими елементами: 1) матеріальні витрати, 2) витрати на оплату праці, 3) відрахування на соціальні заходи, 4) амортизація основних фондів та нематеріальних активів, 5) інші витрати, включаючи витрати на реалізацію продукції, а також податки, збори, платежі (до фонду ліквідації наслідків ЧАЕС, на будівництво, реконструкцію і утримання автомобільних доріг тощо).

В законодавчому порядку встановлюються також витрати і втрати, що безпосередньо відносяться на збитки підприємств. Це - витрати й нестачі ТМЦ понад норм природнього убутку, якщо не встановлено винуватців; збитки від простоїв з внутрішньовиробничих і зовнішніх причин; некомпенсовані збитки від стихійного лиха; суми дебіторської заборгованості, термін позовної давності яких минув, тощо.

Прибуток від реалізації товарної продукції - головна складова балансового прибутку. Для його зростання підприємство має не лише нарощувати обсяги виробництва, скорочувати витрати, а й дбати про зменшення залишків нереалізованої продукції на своїх складах, ліквідацію боргів у розрахунках з покупцями.

Прибуток (збиток) від іншої реалізації (Пін.р.) - це прибуток від реалізації продукції (робіт) підсобних, допоміжних та обслуговуючих виробництв (наприклад, реалізація на сторону послуг своїх ремонтних, транспортних цехів, продукції підсобного сільського господарства); а також фінансові результати від реалізації зайвих для підприємства матеріалів, інструменту та іншого устаткування.

Прибутки (збитки) від позареалізаційних операцій (Пп/р, Вп/р) - це надходження коштів (видатки й витрати), які не пов’язані із реалізацією товарної продукції та інших матеріальних цінностей. Насамперед, це прибуток від здійснення підприємством корпоративних прав, доходи від застосування штрафних санкцій до контрагентів (або навпаки, контрагентами) за порушення господарських угод, чинних правил розрахунків, нормативних актів органів державної влади у сфері транспортного обслуговування, захисту навколишнього середовища, протипожежної охорони.

Значні позареалізаційні збитки (Вп/р) підприємства можуть мати у вигляді штрафів за понаднормативні простої залізничного й автомобільного транспорту під навантаженням і розвантаженням та інші порушення правил перевезення вантажів, а також у вигляді недоїмок за затримання розрахунків із бюджетом, втрат від списання дебіторської заборгованості, що визнана безнадійною, втрат від стихійних лих.

До прибутку від позареалізаційних операцій відносяться також:

1. Прибуток від надання своїм постачальникам комерційного і товарного кредиту.

2. Комерційний кредит - це так звана попередня оплата продукції з відстроченням дати реалізації понад звичайні строки поставки або понад 30 календарних днів від дати здійснення авансового платежу.

3. Товарний кредит - кредит покупцям у вигляді відстрочення платежу, якщо воно перевищує звичайні строки банківських розрахунків або 30 календарних днів від дати реалізації.

4. Прибуток минулих років, що виявився у звітному році.

5. Надходження штрафів від банків за затримку проходження платіжних документів понад нормативний термін.

6. Проценти за банківські депозити.

7. Прибуток від біржової гри (купівля-продаж цінних паперів).

 

На АТП прибуток визначається перевищенням транспортної продукції за оптовими цінами (тарифами) над її вартістю. Сума балансового прибутку визначається за всіма видами діяльності АТП і визначається різниця доходів по перевезенням, транспортно-експедиційним операціям, по розвантажувально-навантажувальних робота та іншими доходами по іншим видам діяльності підприємства за мінусом витрат по цих же операціям.

Для розрахунку загальної суми доходів на АТП необхідно визначити тарифну плату:

1) за перевезення вантажів;

2) доходи за різні види робіт (експедирування, навантажувально-розвантажувальні роботи та інші послуги);

3) тарифну плату при перевезенні пасажирів автобусами і таксомоторами.

1. Середня дохідна ставка по кожному виду перевезень визначається діленням фактично отриманих доходів від і-тих перевезень на виконаний об’єм транспортної роботи:

.

Для визначення доходів за перевезення вантажів використовують слідуючи види тарифів:

- урочні;

- за погодинне використання вантажних автомобілів;

- за по кілометрове використання вантажних автомобілів;

- за перевезення вантажів на умовах платних автотонногодин;

- за використання вантажних таксомоторів;

- за доставку рухомого складу;

- договірні тарифи.

Урочні тарифи за перевезення вантажів всіма видами рухомого складу, крім самоскидів, встановлені в гривнях за 1т залежно від розмірів вантажу, віддалі перевезень та класу вантажу. Окремо встановлені тарифи за перевезення вантажів автомобілями-самоскидами і вони теж залежать від відстані перевезення та класу вантажу.

До першого класу відноситься вантаж , який забезпечує повне використання вантажопід’ємності автомобіля:

- =1– 1-ший клас вантажу;

- =0,71...0,99–2-гий клас вантажу;

- =0,51...0,70–3-гий клас вантажу;

- =0,41...0,50–4-гий клас вантажу.

Плата за перевезення 1т вантажу вираховується діленням тарифної плати для 1-го класу вантажу на фактичний об’єм використання вантажопід’ємності автомобіля. З збільшенням віддалі перевезень вантажів тарифна плата за 1т підвищується, а за 1ткм – знижується, так-як зменшується тарифна ставка за 1ткм.

Погодинні тарифи встановлені на 1-ну авто годину і на 1км пробігу в залежності від вантажопід’ємності автомобіля. Доходи підприємства за перевезення вантажів розраховуються по кожному виду перевезень окремо, множенням діючого тарифу на об’єм перевезень.

Тарифи за доставку рухомого складу встановлені за 1км пробігу залежно від виду доставки і типу автомобіля.

Договірні тарифи встановлюються по договору між АТП і замовником транспорту на перевезення вантажів та послуг, які не передбачені діючими прейскурантами, а також при особливих умовах перевезень та використання послуг, які пред’являються замовнику. До тарифів на перевезення вантажів та інших послуг встановлені надбавки, скидки та штрафи, які необхідно враховувати при розрахунках з клієнтурою.

2. Визначення доходів за експедирування, розвантажувально-навантажувальні роботи та інші види послуг виконується за договірними цінами.

Договірні тарифи на перевезення вантажів визначають з економічно обґрунтованих витрат на перевезення і інші послуги залежно від планової рентабельності по підприємству (встановлена в розмірі не менше 15% від витрат).

Договірні тарифи застосовуються в таких випадках:

1) при перевезенні великогабаритних вантажів, розміри яких перевищують розміри передбачені діючими прейскурантами;

2) при термінових перевезеннях вантажів;

3) при участі водія у виконанні розвантажувально-навантажувальнних робіт;

4) при наданні у розпорядження замовника розвантажувально-навантажувальнних механізмів;

5) при наданні транспортних засобів в оренду;

6) при виконанні водієм комплексу транспортно-експедиторських операцій, а також охорони і супроводження вантажу, здачі його замовнику або вантажоотримувачу.

Договірні тарифи оформляються протоколом і вводяться в дію з моменту їх підпису керівником АТП і замовником.

Для узгодження договірного тарифу АТП надає замовнику калькуляцію собівартості перевезень і послуг, а також необхідні матеріали на обґрунтування затрат.

3. Доходи по автобусним перевезенням визначають на основі обсягу перевезень і діючих єдиних тарифів на перевезення пасажирів автотранспортом. За проїзд пасажирів в автобусах міського транспорту знімається плата в розмірі 20-30 коп., а плата за проїзд в приміських і міжміських автобусах знімається залежно від типу автобуса, маршруту та відстані перевезення.

За користування автобусів по окремим замовленням плата здійснюється за кожну годину використання і за кожний кілометр пробігу залежно від габаритної довжини і типу автобуса.

Система тарифів за проїзд пасажирів в легкових автомобілях таксі передбачає плату за 1км пробігу і за 1год простою, а також за кожну посадку незалежно від дальності поїздки. Для маршрутних легкових авто таксі встановлені тарифи в залежності від віддалі поїздки. Для визначення доходів по автобусних та таксомоторним перевезеннях необхідно керуватися прейскурантом 13-02-02 “Єдині тарифи на перевезення пасажирів в автотранспорті” Київ 1989р.