Основні відомості про вимірювання тиску

Точність вимірювання тиску залежить від вибраного методу вимірювання, від метрологічних характеристик засобів вимірювання, від умов вимірювання та ряду інших причин. При виборі засобів вимірювання необхідно враховувати не ту точність, яка властива при роботі в нормальних умовах, а ту точність, яку прилади можуть забезпечити в даних експлуатаційних умовах. Одночасно важливим є вибір шкали приладу. Необхідно пам’ятати, що допустимі похибки приладів, виражені у виді приведених похибок у відсотках від діапазону виміру. Тому для першої половини шкали приладу похибки виміру більші, ніж для другої.

Необхідно враховувати вплив зовнішніх умов на точність вимірювання.

Місце встановлення приладу повинне бути зручним для обслуговування і спостереження. Довжина з’єднувальних ліній не повинна перевищувати 50 м.

 

 

Таблиця 2.3 – Практичні межі застосування пристроїв для вимірювання тиску

Принцип дії пристрою Найменування пристрою Клас точності Межі вимірювання, Па
нижня верхня
Вимірюваний тиск врівноважується тис-ком стовпа рідини відповідної висоти Манометри скляні рідинні U - подібні 0,2¸2   1-10×103
Вимірюваний тиск визначається за ве-личиною деформації різних пружних чут-ливих елементів Манометри трубчаті пружинні Деформаційні самопи-шучі манометри, ваку-уметри, мановакууметри Мембранні напороміри і тягоміри Тягонапороміри 0,6¸4   1,0;1,6     1,5   2,5         ±80 0,06-1000×106 0,1-160×106     0,16-40×103   ±20×103

Вимірювання витрати рідин, газів і пари

 

Основні поняття. Одиниці витрати

Витрата - кількість речовини (маса або об’єм), що проходить через певний переріз за одиницю часу (1 с або 1 год).

При вимірюваннях, пов’язаних з врахуванням кількості рідини, газів і пари, оперативним контролем, регулюванням і керуванням технологічними процесами в різних галузях промисловості, приходиться визначати масову або об’ємну витрату. Масову витрату визначають в кг/с або кг/год. Об’ємну витрату приводять до нормальних фізичних умов і визначають в м3/с або м3/год.

 

Засоби вимірювання витрати

Витрату вимірюють витратомірами і лічильниками кількості. Витратоміри дозволяють визначити значення витрати в будь-який момент часу. Для визначення кількості вимірюваного середовища за будь-який момент часу потрібно виконати інтегрування. Лічильники визначають кількість середовища за інтервал часу між двома відрахунками. За методами вимірювання витратоміри можна поділити на:

– пневмометричні (напірні), які вимірюють витрату за швидкістю потоку в одній чи декількох точках поперечного перерізу трубопроводу або каналу;

– змінного перепаду тиску, які вимірюють витрату за перепадом тиску в місцевих звуженнях потоку;

– постійного перепаду тиску, які вимірюють витрату по перерізу потоку біля пересувного опору, що обтікається вимірюваним середовищем;

– електромагнітні або індукційні, які вимірюють витрату за ЕРС, що індукується електропровідною рідиною, яка перетинає магнітне поле;

– ультразвукові, які вимірюють витрату за зміщенням звукових коливань середовищем, що рухається;

– тахометричні, які вимірюють витрату за швидкістю обертання ротора, крильчатки або диска, які розміщені у потоці вимірюваного середовища.

Найбільш поширеним є метод вимірювання витрати за перепадом тиску в місцевих звуженнях потоку. В якості звужень використовуються діафрагми, сопла і сопла Вентурі.

Практичні межі використання приладів наведені в табл.2.4.

Таблиця 2.4 - Практичні межі застосовування деяких пристроїв для вимірювання витрати речовини