Найпростіші навантажувально-розвантажувальні механізми (пристрої).
По признаку робочого органу найпростіші механізми і пристрої поділяються на ручні і такі, що мають силовий привід (двигун).
Дамо характеристику пристроям, наведеним на рис.11.7, а також деяким іншим найпростішим НРЗ.
Рис. 11.7. Найпростіші вантажопідйомні пристрої з ручним приводом.
а – рейковий домкрат; б – гвинтовий домкрат; в – поліспаст; г – гідравлічний домкрат; д – лебідка; 1 – рейка; 2 – корпус; 3,12 – рукоятка; 4 – гвинт; 5 – поршень; 6,8 – відповідно нерухома і рухома обойма з гаками і роликами; 7,13 – канат; 9 – барабан; 10 – передаточний механізм; 11 – опора.
Поліспаст – являє собою систему рухомих і нерухомих блоків, що огинаються гнучким єдиним канатом (ланцюгом і т.п.). Поліспасти є складовою частиною всіх механізмів, що мають тросову систему, їх використовують для підйому і переміщення вантажів. В основі роботи поліспаста лежить правило механіки, яке говорить про те, що за виграш у силі приходиться платити програшем в переміщенні.
Основною характеристикою поліспаста є кратність – передаточне число, яке характеризує виграш в силі або швидкості.
Поліспасти розрізняють силові і швидкісні.
По виконанню розрізняють одинарні і здвоєні поліспасти.
Домкрати – прості підйомні механізми з жорстким висувним органом, що використовується для підйому або переміщення вантажу на відстань не більше 1м. Домкрати використовуються на будівельно-монтажних і ремонтних роботах, наприклад при заміні коліс на автомобілях і іншій мобільній техніці. Вантажопідйомність домкратів досягає 500т, швидкість підйому вантажу 10…100мм/хв., власна вага 1…150кг.
Основними перевагами домкратів є:
– простота і компактність конструкції;
– можливість роботи без поштовхів і ударів;
– можливість точної зупинки вантажу, що переміщується і т.п.
Домкрати поділяються на рейкові, гвинтові і гідравлічні, характеристика яких показана в таблиці 11.2.
Таблиця 11.2
Основні характеристики домкратів
| Домкрат | Вантажопідйомність, т | Висота підйому, мм | Власна вага, кг | ККД домкрата |
| Гвинтовий | 1, 3, 5, 10, 20, 25 | До 0,35 | 1,7…60кг | 0,3…0,4 |
| Рейковий | 1, 3, 5, 6 | До 0,38 | 1,0…7,0кг | 0,75…0,85 |
| Гідравлічний | 3…200 | До 0,40 | 3…80кг | 0,75…0,8 |
Ручні лебідки – найпростіші вантажопідйомні машини , що перетворюють обертовий рух вала поступальний рух гнучкого органу (канату, троса), що використовується для підйому і переміщення вантажів (рис. 11.8).
Рис. 11.8. Лебідка однобарабанна з ручним приводом
1 – станина; 2 – барабан; 3 – знімна рукоятка; 4 – автоматичні гвинтові вантажоупорні гальма; 5 – блок шестерень; 6 – зубчасті шестерні.
Основними параметрами лебідок є:
– тягове зусилля;
– канатоємність барабану;
– швидкість роботи;
– вага.
Лебідки використовуються як самостійний підйомний механізм або як складова частина складних вантажопідйомних механізмів і машин.
По виду робочого органу лебідки розділяють на барабанні і важільні. Барабани бувають гладкими і нарізними по гвинтовій лінії.
За ознаками лебідки ділять на:
– вантажопідйомні – для підйому вантажу;
– тягові – для переміщення вантажу;
– поворотні – для обертання окремих частин машин і механізмів.
По способу установки – діляться на рухомі і стаціонарні.
Ручні талі – компактні підвісні вантажопідйомні пристрої, змонтовані в одному корпусі з лебідкою. Вони використовуються для механізації навантажувально-розвантажувальних, транспортних і складських робіт з тарно-пакувальними і штучними вантажами (рис.11.9).
Рис. 11.9. Талі ручні.
а – підвісна; б – балочна; 1 – корпус; 2 – гакова підвіска; 3 – тяговий ланцюг; 4 – візок; 5 – барабан.
По виду гнучкого елементу талі діляться на ланцюгові і канатні.
По способу установки – на стаціонарні і рухомі.
По виду передаточного механізму – на шестеренчасті і черв’ячні.
Ручні візки – використовують для навантаження-розвантаження і переміщення на невелику відстань тарно-пакувальних і штучних вантажів. В залежності від призначення і умов роботи конструктивні схеми візків дуже різноманітні (рис. 11.10).
Рис. 11.10. Возики ручні вантажні двохколесні (а-г) і спеціальні (д-е)
а- КГ250Д; б – КГ300; в – КГ200 (з відкидною полкою); г – КГБ1 (для транспортування газового балона); д – КС150 (сходова); е – КБ350 (для бочок)
По облаштуванню ходової частини візки бувають одно-, двох-, трьох- і чотирьохколісні.
По транспортуючому пристрою, для полегшення роботи з тарно-штучними і штучними вантажами, візки поділяються на:
– з платформою, що не регулюється по висоті;
– з платформою, що регулюється по висоті;
– вилкові, що регулюються по висоті;
– вилкові, що не регулюються по висоті;
– з крановою стрілою;
– з кантувальником для бочок.
Для полегшення роботи з тарно-пакувальними і штучними вантажами, що сформовані в пакети на піддонах, використовують ручні вилкові візки з гідравлічним підйомом вил – транспалети, що називаються роклами (від назви фінської фірми „Rocla”) рис.11.11.
Ручні вилкові гідравлічні візки із-за своєї дешевизни, маневреності і простоти в користуванні – є найбільш розповсюдженим засобом механізації на складах. Вантажопідйомність візка складає близько 2т, висота підйому вил – 115мм, вага в спорядженому стані – до 80кг.
Електричні лебідки – це пристрої в цілому подібні ручним, тільки мають електродвигун для приводу робочого валу.
Електричні талі – один із найбільш розповсюджених підйомників. Їх широке використання обумовлене компактністю конструкції, зручністю і безпекою експлуатації, надійністю і довговічністю, невеликою вагою по відношенню до вантажопідйомності.
Ручні вилкові гідравлічні візки із-за своєї дешевизни, маневреності і простоти в користуванні – є найбільш розповсюдженим засобом механізації на складах. Вантажопідйомність візка складає близько 2т, висота підйому вил – 115мм, вага в спорядженому стані – до 80кг.
Електричні лебідки – це пристрої в цілому подібні ручним, тільки мають електродвигун для приводу робочого валу.
Рис. 11.11. Ручний вилковий візок.
а – загальний вигляд; б – конструктивна схема; 1 – гідро штовхач; 2 – опорний кронштейн; 3 – Г-подібний важіль; 4 – вилкова платформа; 5 – шток; 6 – некероване колесо; 7 – важіль; 8 – кероване колесо; 9 – опорна муфта; 10 – дишло важіля насоса.
Електричні талі – один із найбільш розповсюджених підйомників. Їх широке використання обумовлене компактністю конструкції, зручністю і безпекою експлуатації, надійністю і довговічністю, невеликою вагою по відношенню до вантажопідйомності.
По способу установки електроталі поділяються на:
– стаціонарні – використовуються як самостійні лебідки, так і в якості механізмів підйому кранового вантажного візка, кранів-штабелерів і ліфтів;
– рухомі – підвішуються до приводних або неприводних візків монорельсових транспортних засобів і кранів.
Пневматичні талі – приводяться в дію з допомогою стиснутого повітря і використовуються в пожежонебезпечних і вибухонебезпечних виробництвах.
Монорельсові візки призначені для підйому і горизонтального переміщення по підвісній балці двотаврового перерізу сипучих і штучних вантажів. Комплектуються талями з крюковими і грейферними захватами вантажопідйомністю 3…10т. Використання монорельсових візків збільшує робочу зону дії талей, що змонтовані разом з ними.
Лекція 12.