Формальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Для виконання завдань кримінального судочинства в процесі проведення негласних слідчих (розшукових) дій необхідні підстави, перелік яких передбачено законодавством. Питання про наявність достатніх підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій в кожному конкретному випадку вирішується слідчим, прокурором, а у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом, – слідчим суддею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, які приймають рішення про наявність чи відсутність фактів або обставин, що потребують проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій вирішується на основі вже отриманої гласної чи негласної інформації, письмових доручень правоохоронних органів, слідчих та посадових осіб, які ведуть кримінальний процес, запитів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав. Закон дозволяє проведення негласних слідчих (розшукових) дій при наявності необхідних підстав для їх проведення і використання відповідних засобів, тобто для початку цих дій суб’єкти їх проведення повинні мати якісь законні приводи. Законні підстави негласних слідчих (розшукових) дій є гарантією дотримання законності при їх проведенні. Перелік підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій є вичерпним. Кожна з підстав має свої особливості і різну питому вагу, що обумовлюється здебільшого завданнями, цілями і способами здійснення кримінального судочинства. Негласні слідчі (розшукові) дії, відповідно до КПК, проводяться оперативними підрозділами за дорученням суб’єктів кримінального провадження (ст. 41 КПК)
Необхідно констатувати, що законодавець дає перелік приводів для застосування підстав проведення оперативно-розшукової діяльності в частині другій ст. 6 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність», але не дає переліку підстав для здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, тому практично негласні слідчі (розшукові) дії мають підстави, аналогічні до підстав проведення оперативно-розшукової діяльності. Необхідно підкреслити, що проведення будь-якої негласної слідчої (розшукової) дії допускається тільки при наявності одночасно і приводу, і підстави, тому приводи - це передбачені законодавством або нормативними актами фактичні відомості, які надійшли від джерел (гласних або негласних), оформлені документально та містять відомості про підставу для проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Першою з підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій закон визначає наявність інформації про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами. Запобігання злочинам є однією з головних функцій органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів. Інформацію про злочини, що готуються, суб’єкти кримінального судочинства отримують із різних джерел. Це можуть бути заяви і повідомлення громадян, підприємств, установ та організацій, службових осіб, представників влади про підготовку злочину, що є приводом для проведення негласних слідчих (розшукових) дій. У ряді випадків така інформація може стати приводом для порушення кримінального провадження за готування до злочину (готуванням до злочину визначається підшукання або пристосування засобів чи знарядь або інше умисне створення умов для вчинення злочину). Проте в більшості випадків отримана з таких джерел інформація потребує перевірки, підтвердження достовірності викладених фактів чи встановлення інших даних, що вказують на наявність ознак злочину. У цих випадках і виникає необхідність залучення оперативних підрозділів для перевірки і оцінки отриманої інформації. Значна частина гласної інформації про готування злочинів може бути отримана із засобів масової інформації (газети, журнали, теле- і радіопрограми ін.). Але така інформація потребує не тільки офіційного реагування, а й проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій з метою перевірки достовірності викладених фактів, документування події та ознак злочину, винуватості осіб у вчиненні злочину та інших обставин, що мають значення для правильного прийняття законного рішення і реагування. Приводами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо виявлення, припинення та запобігання злочинів можуть бути також письмові доручення і ухвали слідчого, слідчого судді, вказівки прокурора, ухвали суду, матеріали органів дізнання. Це випливає з вимог кримінально-процесуального законодавства, коли при розслідуванні або судовому розгляді кримінальної справи необхідно з'ясувати безпосередні причини злочинів та умови, які сприяли їх вчиненню чи підготовці, а також вжити необхідних заходів щодо усунення цих причин та умов.
Відомості про підготовку злочину правоохоронні органи отримують також із оперативно-розшукових джерел: інформація негласних джерел, матеріали спостереження, застосування фото-, кіно-, відеозйомки, результати огляду транспортних засобів, приміщень, інформацію, яка отримана від інших оперативних підрозділів, тощо. Це також може слугувати приводом для проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Отже, наявність гласної чи негласної інформації про підготовку злочину буде не тільки приводом до порушення кримінального провадження, а й приводом для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, діяльності оперативних підрозділів з метою перевірки повноти і правильності отриманої інформації, пошуку першоджерел отримання фактичних даних та їх формування як доказів у кримінальному судочинстві.
Як підставу для проведення негласних слідчих (розшукових) дій закон визначає і наявність інформації про злочини, які вчинені невстановленими особами. Такі злочини на практиці найчастіше називають неочевидними злочинами. Це можуть бути вбивства, крадіжки, умисне знищення або пошкодження майна, виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів та інше. Неочевидними вважаються й такі злочини, коли потерпілий не може або відмовляється повідомити місце, спосіб та інші обставини вчинення щодо нього злочину, прикмети злочинців, їх. склад, розмір шкоди, завданої злочином, тощо.
Інформація про вчинення невстановленими особами злочину може бути отримана від очевидців, результатів огляду місця події, заяв або повідомлень підприємств, установ, організацій, службових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Інформація про злочин також може бути отримана із негласних джерел, тобто коли оперативними підрозділами безпосередньо виявляються ознаки злочину, або вона поступає від конфідентів інших оперативних підрозділів, також і органів та організацій інших держав. В даному випадку це і є приводами для здійснення негласних слідчих (розшукових) дій. У кожному випадку, коли є достатньо інформації про злочин, вчинений невстановленими особами (нерозкритий злочин), суб’єкти кримінального судочинства зобов'язані здійснити ряд негласних слідчих (розшукових) дій ходів по викриттю конкретної особи (групи) у вчиненні злочину чи завести оперативно-розшукову справу на нерозкритий злочин.
Порядок заведення оперативно-розшукових справ, їх реєстрації, форм взаємодії з іншими оперативними підрозділами визначається нормативними актами органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
Другою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій закон визначає наявність інформації про осіб, які готують або вчинили злочини.
Такими, що готують або вчинили злочини, слід вважати тих фізичних осіб, інформація про яких свідчить, що вони причетні до нерозкритих злочинів. Це можуть бути: виконавці - особи, які безпосередньо вчинили злочин;організатори - особи, які організували чи керували його вчиненням; підбурювачі - особи, які схиляли інших до вчинення злочину; посібники - особи, які сприяли вчиненню злочину (порадами, вказівками, наданням засобів вчинення злочину); приховувачі - особи, які укривають злочинця, знаряддя і засоби вчиненого злочину, сліди злочину або предмети (речі), добуті злочинним шляхом.
Інформація про таких осіб надходить оперативними підрозділами як з гласних, так і негласних джерел, визначених Законом «Про оперативно-розшукову діяльність». Але на відміну від попередньої підстави - наявність інформації про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами, інформація про осіб, які готують або вчинили злочин, містить більш конкретні відомості про фізичну особу, яка підозрюється у підготовці або вчиненні злочину. Від неї гласно можуть бути отримані пояснення щодо факту протиправного діяння, вона може бути фізично затримана на місці вчинення злочину, відносно неї може бути вжито запобіжний захід - процесуальне затримання за підозрою у вчиненні злочину, взяття під варту (арешт), інші засоби процесуального примусу.
При отриманні негласної інформації стосовно особи, що готує або вчинила злочин, її особистість, поведінка та характер протиправних дій викликають службовий оперативний інтерес у працівників підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Вона перевіряється на причетність до нерозкритих злочинів, на судимість по обліках осіб, які притягалися до кримінальної відповідальності, обліках автоматизованого банку даних, картотечних та інших оперативно-розшукових обліках. Для пошуку ж і фіксації фактичних даних про протиправну діяльність цієї особи є всі підстави для здійснення стосовно неї відповідних негласних слідчих (розшукових) дій.
Зміст та тактика проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно особи, яка готує або вчинила злочин, залежить від форми оперативно-розшукової діяльності (у теорії це – оперативний пошук; оперативно-розшукова профілактика; оперативна розробка), у рамках якої здійснюються оперативно-розшукові заходи ( негласні слідчі (розшукові) дії здійснюються виключно в рамках кримінального провадження та ініціюються його суб’єктами), застосовуються оперативно-технічні засоби та спеціальні обліки. Усі вони мають свої особливості і різну питому вагу, що обумовлюється здебільшого завданнями тієї або іншої форми.
При пошуку осіб та фактів, які становлять оперативний інтерес, оперативно-розшукові заходи спрямовуються на: виявлення та припинення злочинних посягань; затримання і викриття осіб, що підготували або вчинили злочини; пошук очевидців та свідків злочинів; встановлення місць зберігання знарядь злочинів, зброї, наркотиків, викраденого майна; вирішення інших завдань оперативно-розшукової діяльності. Окрім цього цікавлять особи, протиправна, антигромадська, антиморальна поведінка яких може призвести до вчинення злочину чи інших протиправних дій, небезпечних для оточуючих, близьких чи родичів (особливо небезпечні рецидивісти, наркомани, вірусоносії та ін.).
Третьою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій є наявність інформації про осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінальної відповідальності. У кожному випадку, коли надходить інформація про таких осіб, підрозділи правоохоронних органів мають усі підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою розшуку. Послідовність і цілеспрямованість негласних слідчих (розшукових) дій та інших спеціальних заходів залежить від категорій осіб, що розшукуються.
До осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінального покарання і потребують розшуку, належать: особи, які втекли з-під варти, конвою або караулу; обвинувачені та підсудні, які ухиляються від слідства та суду; особи, обвинувачені у злісному порушенні правил адміністративного нагляду; які переховуються; обвинувачені військовослужбовці, які ухиляються від військової служби; обвинувачені в ухиленні від відбування покарання; засуджені, яким було дозволено короткострокову відпустку з місць відбування покарання; особи, які були направлені судами на примусове лікування до психіатричних лікарень, лікувально-трудових профілакторіїв для хронічних алкоголіків, наркоманів, а також спеціальних виховно-трудових установ, якщо вони втекли звідти; умовно засуджені, умовно звільнені з обов'язковим залученням до праці, які ухиляються від виконання покарань; засуджені до виправних робіт без позбавлення волі та такі, що злісно ухиляються від виконання покарання; засуджені до позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку суду, які ухиляються від виконання ухвали суду про скасування відстрочки вироку та відбування покарання, визначеного вироком; неповнолітні, які самовільно залишили спеціальні навчально-виховні заклади, домівку та інші правопорушники, які розшукуються за вчинення правопорушень.
Достатня інформація про осіб, які переховуються від органів розслідування або відбування покарань, - це офіційні дані, що дають підстави для заведення розшукової справи або термінового проведення негласних слідчих (розшукових) дій. До офіційних даних, які є приводами для заведення розшукових справ, належать: постанови слідчого, прокурора, ухвала суду, слідчого судді про оголошення розшуку обвинуваченого, підсудного, засудженого та доручення його провадження органу, який виконує функцію розшуку; ухвала суду про зміну режиму покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі, внаслідок навмисного ухилення засудженого від виконання покарання та заміни одного виду покарання іншим, визначеного вироком суду; висновки органу (інспекції) про навмисне ухилення особи від покарання у вигляді умовного засудження, умовного звільнення та іншого виду покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі. Крім того, приводами можуть бути орієнтування та розшукові завдання інших оперативних підрозділів.
Достовірні повідомлення (інформація) про розшук осіб, які втекли з-під охорони, конвою, караулу, а також озброєних злочинців є підставою для проведення в місцях їх знаходження чи в місцях їх появи на території, об'єктах, у зоні обслуговування, на транспорті та інших місцях, спеціальних невідкладних заходів. Спеціальні заходи - це комплекс режимних, розшукових, оперативних заходів і дій з використанням спеціальної техніки та зброї, які здійснюються взаємодіючими органами, підрозділами за загальним замислом та під єдиним керівництвом. У разі скоєння небезпечних для громадян дій з боку розшукуваних озброєних злочинців, їх затримання здійснюється шляхом проведення невідкладних спеціальних заходів (операції "Сирена", "Перехват" та інші).
Залежно від категорії розшукуваних осіб можуть проводитися розшукові заходи в рамках державного, міждержавного, міжнародного розшуку.
Розшукові заходи у свою чергу поділяються на пошукові, орієнтуючі, сигнальні, довідкові, ідентифікаційні та оперативні, що проводяться з метою встановлення місця знаходження особи яка розшукується.